Постанова

від 21.11.2022 по справі 160/26045/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 листопада 2022 року м. Дніпросправа № 160/26045/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ДНІПРО"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 року

у справі №160/26045/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ДНІПРО"

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "МК ДНІПРО" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.11.2021 р. № 186721808 та № 186741808.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 р. у справі № 160/26045/21 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ДНІПРО" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, згідно якої останній просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 р. у справі № 160/26045/21, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не дослідив, а податковий орган не довів умисності в діях позивача щодо несвоєчасної сплати узгодженого податкового законодавства. Крім того зазначає, що судом не надано належної оцінки доводам позивача стосовно того, що несвоєчасна сплата податкового зобов`язання відбулась внаслідок економічної кризи, що виникла на фоні пандемії та складної економічної ситуації в Україні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, головним державним ревізором-інспектором Соборного відділу камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Дніпропетровській області Мартиненко Сергієм проведено камеральну перевірку ТОВ «МК ДНІПРО», за результатами якої складено акт за № 2245/04-36-18-08/31549705 від 17.02.2021 «Про результати камеральної перевірки ТОВ «МК ДНІПРО» (код за ЄДРПОУ 31549705) з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість з травня 2020 р. по січень 2021 р.».

Відповідно до тексту зазначеного акта вказано, що дані камеральної перевірки свідчать про умисно вчинену несвоєчасну сплату ТОВ «МК ДНІПРО» узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість з травня 2020 по січень 2021., що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, та в розмірі 50 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання.

В зазначеному вище акті перевірки за № 2275/04-36-18-08/31549705 від 17.02.2021, контролюючим органом зроблено висновок про несвоєчасну сплату ТОВ «МК ДНІПРО» (код за ЄДРПОУ 31549705) узгодженої суми податкового зобов`язання в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку. Діяння, що призвели до встановленого даним актом перевірки порушення правил сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, вважаються вчиненими умисно. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання передбачена п.124.2, п.124.3 статті 124 ПК України.

На підставі висновків, зроблених під час перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято (винесено) податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 № 45511808 про застосування штрафних санкції на загальну суму 86 141,61 гри. (в розмірі 25 % від несвоєчасно сплачених сум грошових зобов`язань).

ТОВ «МК ДНІПРО» не погоджуючись з висновками ГУ ДПС у Дніпропетровській області, викладеними в акті перевірки від 17.02.2021 № 2275/04-36-18-08/31549705, та прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 07.04.2021 № 45511808, в межах досудового врегулювання спорів, звернулось зі скаргою до Державної податкової служби України.

ДПС України рішенням від 15.09.2021 № 21157/6/99-00-06-03-01-06, прийнятим за результатами розгляду скарги, вказане податкове повідомлення-рішення (від 07.04.2021 № 45511808) скасовано (з огляду на неправомірність нарахування штрафної санкції за несвоєчасне погашення грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій), а скаргу ТОВ «МК ДНІПРО» частково задоволено.

ДПС України означеним рішенням (№ 21157/6/99-00-06-03-01-06 від 15.09.2021) зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийняти нові податкові повідомлення-рішення у частині застосувіання штрафу за несвоєчасну сплату узгодженного грошового зобов`язання на суму 20 648,55 грн. (50 % від несвоєчасно сплаченної суми грошового зобов`язання) та на суму 66 119,32 грн. (25 % від несвоєчасно сплаченної суми грошового зобов`язання).

В подальшому, на виконання рішення ДПС України від 15.09.2021 № 21157/6/99-00-06-03-01-06, ГУ ДПС у Дніпропетровській області 25.11.2021 прийнято податкові повідомлення-рішення за № 186721808 та за № 186741808.

Не погодившись з позицією контролюючого органу та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Згідно з приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У статті 76 ПК України зазначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 ПК України.

Із зазначеного слідує те, що законодавчо закріплено правові підстави для визначення порушень термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань під час проведення камеральних перевірок.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених ПК України) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених ПК України.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 124.1. статті 124 ПК України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно пункту 124.2. статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, зі змісту акту перевірки № 2275/04-36-18-08/31549705 від 17.02.2021 контролюючий орган вказав, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість з травня 2020 р. по січень 2021 р., та тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, та в розмірі 50 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в акті про результати камеральної перевірки не міститься мотивів встановлення в діях платника податку умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.2 ст. 124 ПК України. Крім того, колегія суддів зазначає, що спірне рішення відповідача теж не містить мотивів встановлення в діях платника податку умислу.

Платником податків не заперечується, що ним самостійно визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість, а також несвоєчасність сплати позивачем таких узгоджених грошових зобов`язань. При цьому, позивач наголошує на відсутності умислу при вчиненні податкового правопорушення.

Суд звертає увагу, що Законом України від 16.01.2020 №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466) внесено зміни до ПК України, у тому числі, в частині кваліфікації податкового правопорушення саме як протиправного, винного (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Також, Законом №466 визначено, у яких випадках діяння вважається таким, що вчинене умисно, а також зазначено, що необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 125-1.2-125-1.4 статті 125-1 Кодексу, є встановлення контролюючими органами вини особи.

Податковим правопорушенням, у відповідності із п.109.1 ст.109 ПК України, є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (у т. ч. осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.112.1, п.112.2 ст.112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

З аналізу наведених норм слідує, що в разі невжиття платником податків достатніх заходів щодо дотримання правил та норм податкового законодавства, або якщо контролюючий орган доведе, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються не достатніми, платник податків вважається винним у вчиненні правопорушення.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Таким чином, умовами, які визначають вину особи, у розумінні ст. 112 Кодексу є:

- встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання;

- доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Таким чином, обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Отже, відповідальність за скоєння податкового правопорушення, що передбачена, у тому числі, пунктом 124.2 статті 124 ПКУ настає лише у разі, коли контролюючий орган доведе, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але не вчиняв певні дії або допускаючи бездіяльність, діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності, а не навпаки, як помилково вважає відповідач, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що саме платник податків повинен довести обставини на підтвердження того, що затримка сплати узгодженого грошового зобов`язання вчинена ним не умисно.

Суд відмічає, що контролюючим органом не враховано той факт, дане порушення допущене позивачем з огляду на певну економічну ситуацію, яка склалась у всьому світі на початку 2020 р., зокрема в Україні (з кінця березня), пов`язана з виникненням і поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), що вплинуло на можливість провадження ТОВ «МК ДНІПРО» фінансово-господарської діяльності у звичайному режимі, що, в свою чергу, виразилось у затримці та/або відсутності сплати за виконанні роботи з боку підприємств замовників, суд зазначає, що останні не спростовують факт умисного порушення правил сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а лише підтверджують факт здійснення сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, з порушенням граничних строків сплати.

Водночас, суд наголошує, що в акті про результати камеральної перевірки не міститься мотивів встановлення в діях платника податку умислу, а лише наявний висновок про накладення стягнення в межах п. 124.2 ст. 124 ПК України. Тобто, відповідачем жодним чином не обґрунтовано застосування до платника податку саме п. 124.2 ст. 124 ПК України, положення якого передбачають накладення штрафу.

Оскільки відповідачем не доведено факт умислу в діяннях позивача, застосування п. 124.2 ст. 124 ПКУ, на думку колегії суддів, є протиправним.

Відтак оскаржуване рішення відповідача є неправомірним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції надано неправильну оцінку встановленим по справі обставинам та невірно застосовано норми матеріального права, що відповідно до приписів ст.317 КАС України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ДНІПРО" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 р. у справі № 160/26045/21 - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2022 р. у справі № 160/26045/21 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.11.2021 р. № 186721808 та № 186741808.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МК ДНІПРО" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) грн.00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадку та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко