Постанова

від 30.11.2022 по справі 420/1271/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/1271/22Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів Джабурія О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» до Головного управління ДПС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

19 січня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 20.12.2021 року №0309/30704, яким зменшено податок на прибуток на 1 428 122,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» зазначило, що відповідачем зроблено хибні висновки щодо заниження фінансового результату внаслідок невіднесення митно-брокерських та транспортно-експедиційних послуг до собівартості реалізованої продукції, оскільки такі витрати не є транспортно-заготівельними витратами для запасів товариства та правомірно віднесено ним до витрат на собівартість реалізованих товарів і послуг відповідного періоду та включено до Декларації з податку на прибуток та Звіти про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма 2) за період 2018 року - півріччя 2021 року.

Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що під час планової перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», що полягає у невіднесенні товариством до транспортно-заготівельних витрат, які формують первісну вартість придбаних запасів, митно-брокерських та транспортно-експедиційних послуг, наданих позивачу вітчизняними постачальниками послуг/робіт, внаслідок чого занижено фінансовий результат до оподаткування у сумі 7 452 239 грн. Відповідач наголосив, що під час планової перевірки ТОВ «Грінлайн Хімія», податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1 341 403 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року позовну заяву ТОВ «Грінлайн Хімія» задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 20 грудня 2021 року № 0309/30704.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на ненадання судом належної оцінки доводам відповідача.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у період з 27 жовтня по 09 листопада 2021 року на підставі направлень від 20.10.2021 посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 року по 30.06.2021 року, за результатами якої складено акт №25331/15-32-07-04/41404234 (т.1 а.с.33-79).

Актом перевірки встановлено, зокрема, порушення п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, п.2, п.8, п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, п.2.2. ст.2 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2007 р. №2, п.2. ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV, п.3 розділу III «Зміст статей звіту про фінансові результати» Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 1 341 403 грн.

23 листопада 2021 року ТОВ «Грінлайн Хімія» подало до податкового органу заперечення на акт перевірки (т.1 а.с. 80-94).

16 грудня 2021 року ГУ ДПС в Одеській області, розглянувши заперечення позивача до акту перевірки, прийняло рішення, яким висновки акту перевірки від 23.11.2021 року №25331/15-32-07-04/41404234 залишила незмінними (т.1 а.с. 101-111).

20 грудня 2021 року, на підставі висновків акту перевірки від 23.11.2021 року, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0309/30704 про збільшення ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» суми грошового зобов`язання за платежем «Податок на прибуток підприємств, які сплачують інші платники» на 1 428 122 грн, у тому числі за основним платежем на суму 1 341 404 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 86 718 грн. (т.1 а.с. 112-113).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що витрати понесені позивачем у зв`язку з оплатою транспортно-експедиційних та митно-брокерських послуг помилково віднесені податковим органом до транспортно-заготівельних витрат, та підприємством правомірно включено такі витрати в Декларації з податку на прибуток та Звіти про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма 2) за період 2018 - півріччя 2021 рр.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пункт 44.2 статті 42 ПК України встановлює, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно із підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Тобто, податок на прибуток розраховується, виходячи із бухгалтерського фінансового результату (як різниці між отриманими підприємством доходами та понесеними ним витратами протягом звітного періоду) за національними положеннями (стандартів) бухгалтерського обліку (далі по тексту - НП(С)БО) чи міжнародними стандартами фінансової звітності (далі по тексту - МСФЗ), відкоригованого на різниці, передбачені Податковим кодексом України (як то амортизаційні різниці, різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), різниці, які виникають під час здійснення фінансових операцій).

Базою оподаткування визначено грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1 статті 135 ПК України), а звітним для цілей податку на прибуток періодом - календарний рік (пункт 137.4 статті 137 ПК України).

З акту перевірки вбачається, що податковий орган дійшов висновку про невірне формування ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» первісної вартості придбаних товарів та не віднесення транспортно заготівельних та інших витрат, які повинні формувати первісну вартість запасів на субрахунок рахунка 28 «Товари», що суперечить Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року №246, Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку запасів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.01.2017 року № 2 та наказу позивача «Про облікову політику» від 19.07.2017 № 2.

Позивач, в свою чергу, наголошує на хибності висновків податкового органу, що витрати ТОВ «Грінлайн Хімія» понесені у зв`язку із оплатою транспортно експедиційних, митно брокерських послуг є транспортно заготівельними витратами, які повинні формувати первісну вартість запасів, оскільки він не є виробником товару. Протягом перевіряємого періоду ТОВ «Грінлайн Хімія» займалось реалізацією хімічної продукції, яку імпортував та реалізовував на території України через морські та річні торгівельні порти.

Відповідно до п. 3 розд. III Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73, встановлено, що фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності затверджені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку "Витрати" затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (далі - П(С)БО 16).

За приписами п.7 П(С)БО 16, втрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Національним положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженим наказом Міністерства фінансів України 20.10.1999 № 246, визначені методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Пунктом 8 П(с)БО 9 встановлено, що придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Відповідно до п.9 П(с)БО 9 первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків;

- суми ввізного мита;

- суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Національного положення (стандарту) 9;

- інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.

У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, щодо транспортно-експедиційних послуг, які віднесені податковим органом до транспортно-заготівельних витрат, по бухгалтерському рахунку 903 "Собівартість реалізованих робіт та послуг" відповідно до прийнятої на підприємстві ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» облікової політики, у перевіряємий період відображалися витрати на придбання послуг стивідорних (транспортно-експедиційних) компаній, до складу яких входили наступні види робіт:

- послуги перевалки вантажів (вивантаження вантажу із судна, зачистка судна, навантаження вантажу в автотранспорт, зачистка складу);

- послуги зберігання вантажів; використання автодоріг порту;

- використання інфраструктури порту (комплексу, терміналу).

Зокрема, підприємством в бухгалтерському обліку відображалися витрати на придбання послуг, отриманих від стивідорних компаній: ТОВ «УНСК» (код 31846804), ПАТ «Судохідна компанія «УКРРІЧФЛОТ» (код 00017733), УЕГ ТОВ (код 40118895), ТОВ «РИСОІЛ РУДА» (код 39880732), ТОВ «СУЛИ НАФТА УКРАЇНИ ЛТД» (код 42820500), СХІДНА-УКРАЇНСЬКА КОМПАНІЯ «ЗОЛОТИЙ ЛЕВ» ТОВ (код 20205260), ТОВ «АКВАРЕЛЬ» (код 30669448), ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТИК» (код 42367749), ТОВ «АРЕНА МАРИН» (код 41404234), ПП «ІНТЕРВІД» (код 38017293), ТОВ «ФЬОРСТ ВЕЙ» (код 40705426), ТОВ «АРБ ЛТД» (код 38198180), ТОВ «ЛУКРО» (код 38573891), ТОВ СП «НАФТА-УКРАЇНА» (код 38573891), Дніпровське відділення філії «ЦТС «Ліски» АТ «Укрзалізниця» (код 40081373).

У бухгалтерському обліку операцію придбання транспортно-експедиційних послуг (оброблення вантажів) відображено проводкою Дт 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг" Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Податковий орган в акті перевірки дійшов висновку, що оскільки дані показників бухгалтерського рахунку 903 увійшли до складу "Собівартість реалізованих робіт і послуг" по рядку 2050 Звіту про фінансові результати (Форма 2) повністю без будь-якого коригування, підприємством ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» завищено показник витрат на суму транспортно-заготівельних витрат, частка яких мала б бути залишена у складі первісної вартості запасів (придбаного товару).

При цьому, податковий орган не наводить розрахунку віднесення частини понесених витрат від вартості наданих транспортно-експедиційних послуг (а саме тієї частини, що на думку податкового органу є транспортно-заготівельними витратами) до первісної собівартості товару за контрагентами та відповідними податковими періодами господарської діяльності позивача.

Тобто, якщо проаналізувати описову частину акту планової перевірки та нормативне обґрунтування, яке покладене в основу таких висновків, то фактично контролюючий орган обґрунтовує власну позицію тим, що витрати в розмірі 7452239 грн мають відноситись до складу собівартості запасів, згідно з пунктом 9 П (С)БО 9 та у подальшому до вартості реалізованого товару.

Суд першої інстанції вірно погодився з доводами позивача, що витрати, понесені на транспортування активів-сировини, що придбаваються підприємством виробником, та транспортні витрати, послуги експедирування, інспектування, тощо, понесені підприємством при реалізації продукції (товарів), мають абсолютно різний характер. Тому порядок відображення транспортних витрат в обліку замовника-покупця та в обліку замовника-продавця має відмінності в частині віднесення таких витрат на транспортування (експедирування, інспектування, тощо) на рахунки обліку витрат звітного періоду або на рахунки собівартості реалізації.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» не є виробником товару, який реалізує в своїй господарській діяльності. До первісної собівартості товару, відповідно до укладеного контракту №23032020 від 23.03.2020 з LTD Greenline Chemicals, який придбаває та реалізує ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ», входить: вартість виробництва та пакування продукції, що входить до вартості товару за умовами укладених міжнародних договорів, та витрати на які несе виробник (продавець товару); вартість вантажних робіт на судно, які за умовами укладених договорів на поставку продукції, входять до вартості товару за контрактом та витрати на які також несе продавець товару; вартість фрахту (перевезення морським транспортом) до порту призначення та пов`язані з цим витрати, які також за умовами укладених договорів на поставку продукції, входять до вартості товару та витрати на які також несе продавець товару, вартість страхування товару під час фрахту, що також входить до сфери відповідальності продавця, та витрати на які закладені в вартість товару за умовами укладених міжнародних договорів.

Судом вірно зауважено, що витрати, понесені на транспортування активів-сировини, що придбаваються підприємством виробником, та транспортні витрати, послуги експедирування, інспектування, тощо, понесені підприємством при реалізації продукції (товарів), мають абсолютно різний характер. А тому порядок відображення транспортних витрат в цих випадках має відмінності в частині віднесення таких витрат на транспортування (експедирування, інспектування, тощо) на рахунки обліку витрат звітного періоду або на рахунки собівартості реалізації.

Позивач у спірних відносинах сформував витрати на підставі отриманих від стивідорних компаній актів виконаних робіт за фактом вже наданої комплексної послуги у зв`язку з доставкою товарів (активів) з метою їх реалізації кінцевому споживачу. Тому відповідні витрати пов`язані не з набуттям активів, а з їх вибуттям, оскільки стосувались збуту готової продукції.

Крім того, відсутні законодавчі підстави для проведення розподілення цих витрат на послуги, отримані від стивідорних компаній між сумою залишку запасів на кінець місяця і сумою запасів, які вибули, у зв`язку з тим, що витрати на такі послуги не є транспортно-заготівельними витратами, а такі послуги є витратами на збут.

Судова колегія погоджується з доводами суду першої інстанції, що транспортно-заготівельні витрати є елементом первісної вартості запасів, якщо вони пов`язані саме з придбанням товару.

Відповідно до ст.3.6, п.23 ст.3.9 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки України від 22 травня 2002 року №145, до витрат на збут віднесено плату за послуги сторонніх підприємств, пов`язані з пакуванням і фасуванням товарів (продукції); оплату за тимчасове зберігання товарів на складах сторонніх підприємств; витрати на перевезення, навантаження та розвантаження порожньої тари в разі повернення її постачальникам або здачі підприємствам, які займаються збиранням тари.

У відповідності до п.19 П (С)БУ 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.1999 №318 наведено, зокрема, такий перелік витрат на збут: витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів); витрати на передпродажну підготовку товарів.

Послуги від стивідорних компаній отримувалися позивачем після оприбуткування товару та формування його первісної вартості, ці послуги були пов`язані не з придбанням товару, а з його збутом.

На підставі викладеного судом зроблені вірні висновки, що витрати, понесені ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» у спірний період у зв`язку з оплатою послуг на експедирування, розвантаження та навантаження вантажів, транспортування та інспектування реалізованої хімічної продукції, повинні були обліковуватися по рахунку бухгалтерського обліку 93 "Витрати на збут".

Проте, внаслідок некоректно прийнятої ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» облікової політики, у перевіряємий період собівартість таких витрат відносилась до витрат через субрахунок 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» (пункт 7 П (С) БО 16 "Витрати").

ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» в рамках затвердженої облікової політики підприємства віднесло витрати понесені у зв`язку з оплатою транспортно-експедиційних послуг до інших прямих витрат виробничої собівартості продукції, які відображатимуться через субрахунок 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг".

Однак, внаслідок невірного відображення витрат понесених у зв`язку з оплатою транспортно-експедиційних послуг на рахунку бухгалтерського обліку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» замість рахунку 93 «Витрати на збут» це не змінює загальну суму витрат, які відображаються у звітності, та не впливає на результат фінансової діяльності за перевіряємий період, а виключно свідчить про неналежне ведення бухгалтерського обліку.

Також суд правильно погодився з доводами позивача, що частину витрат у зв`язку з оплатою транспортно-експедиційних послуг було понесено позивачем внаслідок надання ним експедиційних та транзитних послуг іншому контрагенту, а відповідно до товару, який не належав позивачу та ним не оприбутковувався (не реалізовувався). Останнє податковим органом протиправно не було взято до уваги, та не відображено в результатах перевірки.

Суб`єкт господарювання може надавати послуги експедирування вантажів та послуги з транзитного перевезення вантажів у порядку, визначеному в договорі з вантажовласником. При цьому, в інтересах вантажовласника такий суб`єкт господарювання виступає споживачем послуг експедитора (клієнтом) за договором транспортного експедирування вантажу, доручаючи експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачуючи їх, включаючи плату експедитору.

Так, у період, починаючи з 2020 року позивачем надавались послуги з транспортно-експедиційного обслуговування за Договором міжнародного транспортного експедирування №20200102 від 02 січня 2020 року укладеного з ТОВ «ГРИЙНЛАЙН КЕМИКЬЛС» (за договором клієнт). Такі послуги безпосередньо пов`язані з отриманням, експедируванням та організацією перевезень вантажів, що включало в себе здійснення витрат у зв`язку з оплатою навантажувально-розвантажувальних робіт та послуг з перевезення вантажу, що не належав позивачу, кінцевому вантажоодержувачу згідно заявки клієнта.

Для відображення об`єму та переліку понесених позивачем витрат у зв`язку із наданням ним послуг з транспортно-експедиційного обслуговування неналежних йому вантажів, що являлись транзитними через територію України або підлягали доставці кінцевому покупцю (контрагенту нерезидента ТОВ «ГРИЙНЛАЙН КЕМИКЬЛС») на території України, які в подальшому були компенсовані позивачу клієнтом ТОВ «ГРИЙНЛАЙН КЕМИКЬЛС» за Договором міжнародного транспортного експедирування №20200102 від 02 січня 2020 року, до перевірки було надано Реєстр документів "Реалізація товарів і послуг" за липень 2020 р. - червень 2021 р., Оборотно-сальдову відомість по рахунку 362 за липень 2020 р. - червень 2021 р., платіжні документи про здійснені оплати за Договором міжнародного транспортного експедирування №20200102 від 02 січня 2020 року, та Реєстр документів за наданими нерезидентам послугами період Липень 2020 року - Червень 2021р.

В рамках надання зазначених послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, що являлись транзитними або підлягали доставці кінцевому покупцю (контрагенту нерезидента ТОВ «ГРИЙНЛАЙН КЕМИКЬЛС») на території України, та які в подальшому були оплачені клієнтом за Договором міжнародного транспортного експедирування №20200102 від 02 січня 2020 року, ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» за період з 01.07.2020 по 30.06.2021 року було понесено витрати в розмірі 16 038 332,82 грн.; за 2020 рік - 10 111 945,10 грн.; за 2021 рік - 5 926 387,72 грн. Такі витрати позивача за навантажувально-розвантажувальні роботи та послуги з перевезення вантажу, що не належав позивачу та ним не оприбутковувався, ніяким чином не могли бути віднесені до витрат позивача, які мають вплив на собівартість запасів останнього.

Суд вірно зазначив, що оскільки товари, що являлись транзитними (або підлягали доставці кінцевому покупцю (контрагенту нерезидента ТОВ «ГРИЙНЛАЙН КЕМИКЬЛС» на території України) в рамках надання позивачем послуг з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів, не переходили у власність ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» та не оприбутковувалися підприємством у бухгалтерському обліку, відсутні жодні підстави для віднесення витрат у розмірі 16 038 332,82 грн., понесених позивачем у зв`язку з організацією перевезення неналежних йому вантажів, до запасів в розумінні П (С)БО 9 "Запаси", а відповідно до витрат, які мають вплив на собівартість таких запасів.

Отже, враховуючи, що такі витрати понесені у зв`язку оплатою транспортно-експедиційних послуг не збільшують вартість самої продукції і не відносяться до запасів в розумінні П (С)БО 9 "Запаси", оскільки є витратами на збут, судова колегія погоджується з доводами суду, що витрати понесені ТОВ «ГРІНЛАЙН ХІМІЯ» у перевіряємий період у зв`язку оплатою послуг на експедирування, розвантаження та навантаження вантажів, транспортування та інспектування реалізованої хімічної продукції були правомірно відображені підприємством у бухгалтерському обліку, як склад загальновиробничих витрат, а висновок контролюючого органу про те, що такі витрати повинні бути віднесені до вартості запасів є помилковими та такими, що суперечать стандартам бухгалтерського обліку та положенням податкового законодавства України.

Оцінюючи викладені обставини в їх сукупності, судова колегія вважає вірним висновок суду про безпідставне збільшення позивачу податкового зобов`язання з податку на прибуток.

Апеляційна скарга не містить інших доводів, ніж викладено у акті перевірки, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 31, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області - залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя:К.В.Кравченко