Постанова

від 29.11.2022 по справі 640/39021/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/39021/21 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддів Файдюка В.В.,

Суддів Єгорової Н.М.,

Собківа Я.М.,

При секретарі Шепель О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (далі - Держрибагентство, відповідач), третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - НАЗК, третя особа), в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Державного агентства меліорації та рибного господарства України, затвердженого наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 21 грудня 2021 року № 133-ТО в частині, яка стосується начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області ОСОБА_1;

- скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 22 квітня 2022 року № 91-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 » з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, який було прийнято на підставі наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 21 грудня 2021 року № 133-ТО «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держрибагентства у 2021 році» та листа погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 грудня 2021 року № 21-1520-05.1/14269;

- поновити позивача на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області з 22 лютого 2022 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про необґрунтованість висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача за 2021 рік та наведено доводи про те, що оцінка такої діяльності має бути вищою. Відповідно, позивач вважає протиправним його подальше звільнення з підстави заниження результатів оцінювання його службової діяльності за 2021 рік.

Крім того, позивач зазначає про те, що починаючи з 09 липня 2021 року він набув статусу викривача, що унеможливлює його звільнення на підставі вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2022 року даний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позову у повному обсязі.

Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що як примушення до звільнення можуть розглядатися: безпідставне притягнення викривача до дисциплінарної відповідальності; вчинення зі сторони керівника, роботодавця чи суб`єкта призначення дій або бездіяльності, спрямованих на створення умов, за яких викривач не може виконувати свої трудові обов`язки (наприклад, ненадання доступу до електронної системи документообігу установи; ненадання доступу до робочого місця; невидання розпорядчих документів на відрядження; затримка призначення осіб, які є обов`язковими для належного виконання повноважень тощо).

Щодо першого пункту, позивачем зазначено, що судом встановлено наявність системного відкриття стосовно позивача, після набуття статусу викривача, дисциплінарних проваджень за наказами відповідача від 04 жовтня 2021 року № 92-ТО; від 22 жовтня 2021 року № Ю5-ТО; від 17 січня 2022 року №б-ТО; від 09 лютого 2022 року № 27-ТО.

Щодо другого пункту, позивачем зазначено, що відповідачем як суб`єктом призначення було створено умову - відсторонено позивача від виконання обов`язків (наказ від 17 січня 2022 року № 6-ТО Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 ) на строк здійснення дисциплінарного провадження, яке було закрито на підставі наказу відповідача № 111-ТО від 20 травня 2022 року, тобто майже через місяць після звільнення позивача.

З викладеного вбачаються систематичні дії відповідача, які полягали у здійсненні перешкод для позивача шляхом створення зазначених негативних наслідків.

Також судом встановлено, що наявне кримінальне провадження № 420211100000000184 за ч. 3 ст. 369 КК України за повідомленням від 09 липня 2021 року та інформації, наданої Київською обласною прокуратурою від 05 листопада 2021 року № 09/1/1-1050вих-21 та від 10 січня 2022 року № 09/1/1-10вих-22 та що Національним агентством встановлено, що позивач набув статусу викривача 09 липня 2021 року.

З викладеного вище, змісту судового рішення, чітко вбачається, що не встановлювались обставини у справі, не досліджувались докази та не бралися до уваги доводи позивача, а тому таке рішення не є законним, необгрунтованим, ухваленим без повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі, таким що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Національним агентством з питань запобігання корупції подано пояснення по справі, в яких зазначено, що ОСОБА_1 має статус викривача.

У зв`язку зі зверненнями позивача щодо порушення посадовими особами Держрибагентства вимог Закону в частині порушення його трудових прав як викривача, Національним агентством на підставі ст.ст. 12, 13 Закону проведено перевірку такої інформації.

За результатами перевірки матеріалів щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача у 2021 році Національним агентством не виявлено відомостей, які дають підстави для висновку про застосування до позивача вибіркового характеру під час оцінювання.

Разом з тим, на підставі наданих Держрибагентством документів Національним агентством встановлено, що після подання позивачем повідомлення та набуття у зв`язку з цим статусу викривача 09 липня 2021 року мало місце систематичне відкриття дисциплінарних проваджень відносно позивача згідно з наказами Держрибагентства: від 04 жовтня 2021 року № 92-ТО; від 22 жовтня 2021 року № Ю5-ТО; від 17 січня 2022 року №б-ТО; від 09 лютого 2022 року № 27-ТО.

Водночас такі дисциплінарні провадження не завершилися притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності та закриті відповідно до наказів Держрибагентства від 03 грудня 2021 року № 126-ТО, від 25 листопада 2021 року № 120-ТО, від 20 травня 2022 року № 111-ТО, від 20 травня 2022 року № 112-ТО.

Вказані обставини у сукупності, а саме: систематичні відкриття дисциплінарних проваджень та негативна оцінка службової діяльності, на переконання третьої особи, можуть свідчити про створення для позивача як до викривача передумови для подальшого застосування заходів негативного впливу. Таким чином, Національне агентство вбачає ознаки загрози застосування до позивача заходів негативного впливу.

Також пояснення до суду подано позивачам, в яких він просив суд взяти до уваги рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року у справі № 580/11405/21 та рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 460/3038/22, оскільки фактично, у обох спорах, рішення які приймались відповідачем під час оцінювання були прийняті за аналогічних у цьому спорі підстав (неврахування професійного рівня, підвищення кваліфікації, освітнього рівня працівника, його кваліфікації, звіту про виконання завдань, пояснень під час оцінювання, документального підтвердження виконання поставлених завдань тощо).

З огляду на прийняті рішення Черкаським та Рівненським окружними адміністративними судами, якими було задоволено позовні вимоги начальників Управлінь Держрибагентства у Черкаській та Рівненькій областях, повністю вказує на те, що до позивача та начальників Черкаського та Рівненського Управління Держрибагентства було застосовано вибірковий характер під час оцінювання, оскільки загалом в порівнянні з іншими начальниками Управлінь межі та обсяги поставлених завдань та їх виконання мають спільний характер, який визначено наказом відповідача про визначення результатів виконання завдань керівниками та заступниками територіальних органів Держрибагентства.

03 листопада 2022 року позивачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття у судове засідання адвоката позивача через його участь в іншій справі, розгляд якої призначений раніше.

Також 07 листопада 2022 року відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із неможливістю прибуття у судове засідання його представників через їх перебування у щорічній відпустці.

Суд задовольнив вказані клопотання, відклавши розгляд справи до 29 листопада 2022 року, продовживши при цьому строк розгляду справи.

09 листопада 2022 року до суду надійшов відзив Державного агентства меліорації та рибного господарства України на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому зазначено, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, вірно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, дотримався норм процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення суду, а доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновки суду першої інстанції.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2021 року відповідачем було видано наказ № 469 «Про визначення результатів виконання завдань керівниками та заступниками керівників територіальних органів Держрибагентства за 2021 рік».

21 грудня 2021 року відповідачем видано наказ № 133-ТО «Про затвердження висновків щодо оцінювання службової діяльності керівництва територіальних органів Держрибагентства у 2021 році».

Так, згідно з затвердженим висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держрибагентства у 2021 році, начальник Управління Державного агентства рибного господарства у Київській області ОСОБА_1 отримав негативну оцінку.

Відповідно до наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 22 квітня 2022 року № 91-ТО позивача було звільнено з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області у зв`язку з отриманням негативної оцінки службової діяльності у 2021 році.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, вважаючи його протиправним, а свої права порушшеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що 24 травня 2021 року Кабінетом Міністрів України набрала чинності постанова № 539 «Про деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель», якою Державне агентство рибного господарства України перейменовано на Державне агентство меліорації та рибного господарства України.

Також змінами до деяких постанов Кабінету Міністрів України повноваження у сфері меліорації земель передані до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Наказом Державного агентства рибного господарства України № 229 від 15 липня 2016 року було прийнято Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області. 27 листопада 2019 року зазначене Положення було прийнято у новій редакції згідно наказу Державного агентства рибного господарства України.

20 липня 2021 року Державне агентство меліорації та рибного господарства України наказом № 305 затвердило Зміни до положень про територіальні органи Держрибагентства, затверджених наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229 (зі змінами), згідно яких внесло до Положення про Управління державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області такі зміни: - 1) в абзаці першому пункту 1 слова «Державного агентства рибного господарства України» замінити словами «Державного агентства меліорації та рибного господарства України (Держрибагентства)»; - 2) у пункті 2 слова «Державного агентства рибного господарства України» замінити словом «Держрибагентства»; - 3) пункт 3 викласти в такій редакції: « 3. Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем в районі діяльності».

24 вересня 2021 року Державне агентство меліорації та рибного господарства України наказом № 412 «Про внесення змін до наказу Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229» у відповідності до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року (зі змінами) та розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1066-р «Деякі питання територіальних органів Державного агентства меліорації та рибного господарства», внесло до наказу Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229 «Про затвердження положень про територіальні органи Держрибагентства» такі зміни, а саме: - 9) підпункт 1.9 пункту 1 викласти в такій редакції: « 1.9. Положення про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області».

У зв`язку із зазначеним позивача не було переведено на посаду начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області, він до дати звільнення перебував на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області.

В наказі Держрибагентства від 22 квітня 2022 року № 91-ТО «Про звільнення ОСОБА_1 » зазначено, що позивача було звільнено саме з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області.

Тобто, позивач до 22 квітня 2022 року перебував на посаді начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області і на підставі довіреності виконував обов`язки начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області.

Відповідно до ч.1, 2, 6 статті 44 Закону України «Про державну службу» результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри.

Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

У разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців проводиться відповідно до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 9 Порядку оцінювання результатів службової діяльності проводиться поетапно:

- визначення завдань та ключових показників;

- визначення результатів виконання завдань;

- затвердження висновку (крам випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню).

Для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник проводить з державним службовцем оціночну співбесіду.

Перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань за відповідний рік у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання.

Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період.

Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього балу за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу були визначені завдання і ключові показники діяльності на 2021 рік, як керівнику Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській області (далі також - Завдання, ключові показники).

Так, завданням 1.1 ключових показників визначено, зокрема, організувати проведення заходів державного нагляду (контролю) технічного стану рибозахисних споруд та проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах меліоративних систем відповідно до Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік; вжити заходів щодо встановлення на водозабірних спорудах (де встановлено неефективність встановленого РЗП) ефективного рибозахисного обладнання.

Завданням 1.2 ключових показників визначено, зокрема, організувати заходи контролю щодо штучного розведення, вирощування риби, інших водних біоресурсів, їх використання у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) в умовах Режимів рибогосподарської експлуатації та в повному обсязі забезпечення її проведення.

Завданням 2 ключових показників визначено, зокрема, забезпечення своєчасного та належного збору та опрацювання даних за формою звітності № 1А-риба (річна).

Завданням 3 ключових показників визначено, зокрема, здійснення контролю за станом водних біоресурсів у районі діяльності та своєчасне вживання заходів реагування при встановленні фактів загибелі та захворювань водних біоресурсів.

Завданням 4 ключових показників визначено, зокрема, забезпечення дотримання законодавства про дозвільну систему та адміністративні послуги.

Завданням 5 ключових показників визначено, зокрема, забезпечення належного організаційного рівня роботи Київського рибоохоронного патруля.

За результатами проведеного аналізу інформації про результати діяльності очолюваного позивачем Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській області, наданої профільними підрозділами Держрибагентства, встановлено таке.

Щодо стану виконання пункту 1.1 ключових показників.

Відповідно до п. 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами), у 2021 було заборонено проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю).

У зв`язку з цим планові заходи із здійснення державного нагляду (контролю) проводитись Управлінням не могли, однак, наведене не позбавляло можливості виконання пункту 1 Завдання.

З метою роз`яснення виконання пункту 1 Завдання 1 ключових показників результативності, ефективності та якості службової діяльності керівниками територіальних органів Держрибагентством направлено лист від 23 липня 2021 року № 1-4.2-16/4317-21, зокрема, до Управління охорони водних біоресурсів та оперативного реагування в межах компетенції опрацьовані результати виконання завдань начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області, яким окреслено необхідність в рамках виконання зазначеного завдання надавати вичерпну інформацію щодо:

- чи були надіслані листи до Управлінь водних ресурсів, з метою з`ясування кількості суб`єктів господарювання, у яких є дозвіл на спеціальне водокористування, тобто збір води з поверхневих водних джерел за допомогою механічних пристроїв;

- перелік суб`єктів, які мають зазначений дозвіл;

- чи були направлені листи до вказаних суб`єктів господарювання з метою з`ясування технічного стану РЗП та визначення плану перевірок;

- кількість проведених перевірок з виїздом на об`єкт та складених актів перевірок, складених протоколів про адміністративне правопорушення за статтею 861 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- кількість РЗП (усього), які є у відповідному районі діяльності;

- кількість здійснених перевірок (від загальної кількості РЗП (од), з них кількість РЗП, технічний стан яких задовільний (од), не придатний до використання, які потребують заміни (од), модернізації (од) тощо;

- кількість замінених, установлених нових РЗП протягом 2021 року;

- інша робота, проведена у цьому напрямку.

Відповідно до Завдань, одним із ключових показників результативності, ефективності та якості виконання п. 1 Завдання є вжиття заходів щодо встановлення на водозабірних спорудах (де встановлено неефективність встановлення РЗП) ефективного рибозахисного обладнання.

Таким чином повинно бути вжито наступні заходи:

- забезпечено встановлення ефективно працюючого РЗП на водозаборах, де таке обладнання не встановлене або працює неефективно;

- притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у порушенні природоохоронного законодавства;

- заборона у судовому порядку діяльності, пов`язаної з забором води до моменту забезпечення ефективного захисту водних біоресурсів.

Відповідно до листа Київського рибоохоронного патруля від 18 серпня 2021 року № 1-6-01/3417-21 у зоні контролю Управління нараховується 80 суб`єктів господарювання, які мають дозвіл на спеціальне водокористування, а кількість рибозахисних споруд в районі діяльності Київського патруля складає 70, тобто щонайменше 10 суб`єктів господарювання здійснюють діяльність з порушенням частини 1 статті 39 Закону України «Про тваринний світ» та частини 11 статті 39 Закону України «Про тваринний світ» та частини 2 статті 17 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

Відповідно до п. 5.5 Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Держрибагентства від 15 липня 2016 року № 29 (далі також - Положення про Управління), Київський рибоохоронний патруль мав здійснювати контроль за технічним станом рибозахисних споруд, проведенням рибозахисних заходів на водозабірних спорудах, та, відповідно, у разі виявлення порушень законодавства, вжити заходів для припинення порушення законодавства.

Однак, крім листа від 31 березня 2021 року № 1-3-17/1780-21 до суб`єктів господарювання щодо заборони використання водозабірних споруд без/або з неефективно працюючим обладнанням, не було подано до адміністративного суду позовів стосовно припинення діяльності, яка порушує природоохоронне законодавство.

Таким чином, завдання виконано не в повній мірі, а саме: не вжито вичерпних заходів щодо встановлення на водозабірних спорудах (де встановлено неефективність встановленого РЗП) ефективного рибозахисного обладнання.

Враховуючи наведене, відповідачем правомірно встановлено, що ключові показники за пунктом 1.1 Завдання можна вважати виконаними частково, а до його виконання позивач підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату.

Щодо стану виконання пункту 1.2 ключових показників.

Відповідно до щомісячної звітності встановлено, що вилучення водних біоресурсів з водойм, де впроваджено спеціальне товарно рибне господарство (СТРГ), із 24 підприємств здійснює лише 1 (виконання 4%).

Не здійснюють вилучення: Галайківське, Косівськне, Новогреблянське, Салівонківське, Білоценківське нижнє водосховища, Скибенцька водойма, Матюшанське, Веселокутське водосховища, став в межах с. Півні Дмитріївської сільради Фастівського району, став розташований на території Буртівської сільради, водосховище розташоване на р. Красна на території Германівської та Семенівської сільрад Обухівського району, Водосховище Великий Супій, став на р. Рось с. Теліжинці Тетіївського району, водосховище на р. Крастан на території Перегоніської Семенівської сільрад Обухівського району, Фастівське водосховище, водойма на р. Поть за межами с. Потіївка Білоценківського району, водойма (став) розташований на р. Червона в межах с. Германівка, Ставівське водосховище, водосховище площею 160 га розташоване на р. Роська в межах м. Тетієва Тетіївського району, водосховище площею 70 га розташоване на р. Роська в межах м. Тетієва Тетіївського району, Білоцерківське верхнє водосховище, водосховище розташоване за межами с. Гречана Гребля Згурівського району, водойма розташована в межах с. Деремезна Обухівського району.

Вселення із 25 підприємств здійснюють лише 6 (виконання 20%).

Не здійснюють Новогреблянське, Матюшанське водосховища, водосховище площею 70 га на р. Роська в межах м. Тетієва Тетіївського району, водосховище площею 160 га р. Роська в межах м. Тетієва Тетіївсьокго району, Скибенецька водойма, Салівонківське водосховище, став в межах с. Півні Дмитріївської сільради Фастівського району, став розташований на території Буртівської сільради, водосховище розташоване на р. Красна на території Германівської та Семенівської сільрад Обухівського району, водосховище Великий Супій, водосховище на р. Красна на території Перегоніської Семенівської сільрад Обухівського району, Білоцерківське нижнє водосховища, водойма р. Поть за межами с. Потіївка Білоцерківського району, водойма (став) розташований на р. Червона в межах с. Германівка, озеро Редькине в межах Оболонського району м. Києва, Білоцерківське верхнє водосховище, водосховище розташоване за межами с. Гречана Гребля Згурівського району, Бучанське водосховище.

Пунктом 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2019 року № 1138 «Про реалізацію експериментального проекту із запровадження порядку здійснення штучного розведення, вирощування водних біоресурсів та їх використання у спеціальних товарних рибних господарствах та проведення аукціонів з продажу режимів рибогосподарської експлуатації водного об`єкта шляхом електронних торгів» передбачається, що підставою для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта є невиконання вимог режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта.

Пунктом 16 зазначеної Постанови передбачається, що у разі наявності підстав для скасування, визначених пунктом 15 цього Порядку, Держрибагентство протягом 10 робочих днів з дня їх виявлення подає до Мінагрополітики обґрунтоване подання про скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта. Київський рибоохоронний патруль, як відокремлений структурний підрозділ, мав підготувати відповідні матеріали для скасування режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та подати їх до Держрибагентства для подальшого направлення до Мінагрополітики.

Однак, на скасування було підготовлено матеріали лише про 7 режимів СТРГ, а саме:

- Режим рибогосподарської експлуатації водойми на р. Поть за межами с. Потіївка Білоцерківського району (ФОП ОСОБА_2 );

- Режим рибогосподарської експлуатації ставу в межах с. Півні Дмитрівської сільради Фастівського району («АГРОФОН»);

- Режим рибогосподарської експлуатації водосховища, розташованого на р. Красна на території Перегонівської та Семенівської сільрад Обухівського району (ФОП ОСОБА_3 );

- Режим рибогосподарської експлуатації водойми (10,5 га), розташованої в межах с. Деремезна Обухівського району (ПП НВП «ГІДРОРЕСУРС»);

- Режим рибогосподарської експлуатації водойми (став) розташованої на р. Червона в межах с. Германівка Обухівського району (ТОВ «Обухівське рибне господарство»);

- Режим рибогосподарської експлуатації ставу розташований на території Буртівської сільради кагарлицького району (ФОП ОСОБА_4 );

- Режим рибогосподарської експлуатації Скибенецької водойми розташованої на р. Роська в басейні р. Рось біля с. Скибенці Тетіївського району (ФОП ОСОБА_5 ).

Відсутність реагування у вигляді неподання до Держрибагентства матеріалів щодо скасування всіх режимів рибогосподарської експлуатації водних об`єктів, які не виконали планові показники вселення водних біоресурсів, свідчить про порушення п. 5.15 Положення про Управління, що призвело до порушення п. 15 Постанови № 1138.

Враховуючи наведене, відповідачем правомірно встановлено, що ключові показники за пунктом 1.2 є невиконаними.

Щодо стану виконання п. 4.1 ключових показників.

Передбачено забезпечення контролю за здійсненням суб`єктами господарювання спеціального використання водних біоресурсів на підставі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Зазначені заходи повинні були проводитись шляхом здійснення контролю за дотриманням користувачами водних біоресурсів вимог правил промислового рибальства, режимів рибальства та інших нормативно-правових актів, що регламентують здійснення спеціального використання водних біоресурсів під час проведення правоохоронних функцій та функцій здійснення державного нагляду (контролю).

Замість цього, у результатах виконання завдань, направлених позивачем до Держрибагентства, наведено інформацію про здійснення адміністративних послуг.

Рибоохоронні заходи, проведені Відділом оперативного реагування Держрибагентства, встановили що в акваторії перед гирлом р. Тетерів на ділянці, обмеженій з боку водосховища лінією, яка проходить від південного краю с. Страхолісся і далі вгору до гирла до р. Тетерів, де забороняється промисел протягом усього року, проводиться вилов водних біоресурсів деякими користувачами (ФОП ОСОБА_6 , ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 ). За період з 13 вересня 2021 року по 17 вересня 2021 року було складено протоколи про адміністративні правопорушення за частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вказані протиправні дії відбувалися неподалік базування на р. Тетерів Київського рибоохоронного патруля.

Зазначена інформація свідчить про незадовільну організацію рибоохоронної роботи в районі Київського водосховища та невиконання керівником покладених на нього посадових обов`язків та вимог п. 15.1 Положення про Управління, де зазначено, що саме керівник несе персональну відповідальність за організацію та результати роботи Управління.

Враховуючи наведене, відповідачем правомірно встановлено, що ключові показники за пунктом 4.1 Завдань є частково невиконаними, а до його виконання позивач підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату.

Щодо стану виконання пункту 4.2 ключових показників.

Передбачалось забезпечення відмови у видачі, анулювання документів дозвільного характеру.

За інформацією, отриманою від Київського рибоохоронного патруля (лист від 29 жовтня 2021 року № 1-3-01/4486-21), під час засідання Комісії по встановленню часток спеціального використання водних біоресурсів встановлено наявність на момент видачі дозволів несплачених штрафів суб`єктами господарювання.

Листом Управління Держрибагентства у м. Києві та Київської області від 30 листопада 2021 року № 1-6-01/5139-21 Держрибагентство повідомлено про видачу наведеним нижче суб`єктам господарювання дозволів на спеціальне використання водних біоресурсів: ТОВ «Заміокулькас» (видано 2 дозволи), встановлені наступні порушення. Протоколом від 22 червня 2017 року встановлено порушення за промисловий лов у фарватері, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 85 КУпАП, накладено 340 грн. штраф, сплачено 680 грн. - квитанція від 26 жовтня 2021 року. Протоколом від 28 серпня 2017 року виявлено порушення за промисловий лов перевищення кількості сіток, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 4 статті 85 КУпАП, накладено 510 грн. штраф, сплачено 1020 грн. - квитанція від 26 жовтня 2021 року; нараховані збитки на суму 9 089, 29 грн, не присуджено. Протоколом від 25 листопада 2017 року виявлено порушення за промисловий лов у забороненому місці, заборонений крок вічка, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 85 КУпАП, накладено 340 грн. штраф, сплачено 680 грн., квитанція від 26 жовтня 2021 року, нараховані збитки на суму 27 455, 59 грн, інформація про сплату відсутня. Протоколом від 13 червня 2018 року виявлено порушення за промисловий лов у фарватері, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 85 КУпАП, накладено штраф 255 грн, сплачено 510 грн., квитанція від 26 жовтня 2021 року, нараховані збитки на суму 4 084, 10 грн, не присуджено. Протоколом від 14 червня 2019 року виявлено порушення за неправильне ведення промислового журналу, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 85 КУпАП, накладено штраф 170 грн, сплачено 340 грн., квитанція від 26 жовтня 2021 року. Протоколом від 22 червня 2019 року виявлено порушення відсутність розпізнавальних знаків на сітках, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 85 КУпАП, накладено штраф 170 грн, сплачено 340 грн, квитанція від 26 жовтня 2021 року. ТОВ «Укрдобропроф» (дозвіл видано 13 липня 2021 року) встановлені наступні порушення. Протоколом від 12 липня 2017 року виявлено порушення за промисловий лов у забороненому місці без оригіналу суднового білету, без ланкового, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 85 КУпАП, накладено штраф 170 грн, інформація про сплату відсутня, нараховані збитки на суму 646, 65 грн, інформація про сплату відсутня. Протоколом від 12 липня 2017 року виявлено порушення за промисловий лов у забороненому місці, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 85 КУпАП, накладено штраф 340 грн, інформація про сплату відсутня, нараховані збитки на суму 1 759, 99 грн, інформація про сплату відсутня. Протоколом від 12 липня 2017 року виявлено порушення за промисловий лов у забороненому місці без оригіналу суднового білету, без ланкового, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 85 КУпАП, накладено штраф 170 грн, інформація про сплату відсутня, нараховані збитки на суму 646,65 грн, інформація про сплату відсутня. Протоколом від 27 липня 2017 року виявлено порушення відсутність розпізнавальних знаків на сітках, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 3 статтею 85 КУпАП, накладено штраф 170 грн, інформація про сплату відсутня. Протоколом від 18 липня 2017 року виявлено порушення за промисловий лов у забороненому місці, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 5 статті 85 КУпАП, накладено штраф 340 грн., інформація про сплату відсутня, нараховані збитки на суму 3 218,88 грн, інформація про сплату відсутня. Протоколом від 01 вересня 2017 року виявлено порушення промисловий лов у забороненому місці, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 4 статті 85 КУпАП, інформація по штрафам не відома, нараховано збитки на суму 21 663, 9 грн. Протоколом від 28 жовтня 2017 року виявлено порушення промисловий лов забороненими знаряддями лову, складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 4 статті 85 КУпАП, накладено штраф 850 грн., інформація про сплату відсутня, нараховані збитки на суму 19 642, 80 грн., інформація про сплату відсутня.

Зазначене є порушенням абз. 7 п. 6 Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2012 року № 801, а саме: несплата на час розгляду питання про видачу дозволу штрафних санкцій за порушення вимог законодавства у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів або наявність невідшкодованої школи, заподіяної рибному господарству, є підставою відмови у видачі дозволу.

Враховуючи наведене, під час виконання пункту 4.2 Завдання порушено вимоги законодавства, внаслідок чого безпідставно видано документи дозвільного характеру.

Отже, наведене свідчить про допущення позивачем порушень норм чинного законодавства внаслідок неналежного здійснення ним посадових обов`язків, що призвело до завдання державі істотної шкоди у розмірі 408047,50 грн.

З огляду на викладене, за результатами проведеної співбесіди та аналізу наданої профільними підрозділами Держрибагентства інформації, позивачу була виставлена негативна оцінка.

З наведеного вбачається, що Держрибагентство провело оцінювання позивача, як державного службовця, з дотриманням визначених критеріїв та відповідно до норм чинного законодавства. При цьому суд виходить з принципів організації публічної служби, які, зокрема, передбачають право роботодавця відбирати працівників, що найбільш ефективно здатні виконувати завдання публічної служби. З цією метою адміністрація може створювати додаткові кадрові органи комісії, на які покладено завдання відбору та оцінки діяльності кожного державного службовця без дискримінації або надання буд-яких переваг безвідносного до професійних якостей працівника.

Позивач у скарзі зазначив, що йому не повідомляли про результати оцінювання та не надали можливість для надання зауважень щодо оцінювання.

Зазначене спростовується тим, що 23 грудня 2021 року позивач був ознайомлений з висновком щодо оцінювання результатів службової діяльності, що підтверджується його особистим підписом на Витягу із Висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держрибагентства у 2021 році, затвердженого наказом Держрибагентства від 21 грудня 2021 року № 133-ТО.

Також відповідно до п. 8 статті 44 Закону України «Про державну службу» позивач 23 грудня 2021 року надав письмові зауваження щодо оцінювання результатів його службової діяльності (копія Витягу із висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держрибагентства у 2021 році із зауваженнями міститься у матеріалах справи). При цьому позивач у своїх поясненнях не надавав жодних аргументів стосовно спростування тих пунктів оцінювання результатів службової діяльності, за якими він був оцінений негативно, а тільки зазначив про свою незгоду з негативною оцінкою і повідомив про намір звернення до суду.

За результатами проведеної співбесіди та аналізу наданої профільними підрозділами Держрибагентства інформації позивачу виставлена негативна оцінка. Неналежне виконання позивачем посадових обов`язків призвело до невиконання визначених планів, низьких показників та неналежної організації роботи Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській області в цілому.

Відтак, Держрибагентство провело оцінювання позивача, як державного службовця, з дотриманням визначених критеріїв та відповідно до норм чинного законодавства.

Щодо наявності у позивача статусу викривача, то слід зазначити наступне.

Так, 27 січня 2022 року Національне агентство з питань запобігання корупції надіслало Державному агентству меліорації та рибного господарства України листа № 23-07/4337-22, яким, зокрема, повідомило, що позивач з 09 липня 2021 року наділений статусом викривача.

Згідно абз. 20 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», викривач - фізична особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, вчинених іншою особою, якщо така інформація стала їй відома у зв`язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням нею служби чи навчання або її участю у передбачених законодавством процедурах, які є обов`язковими для початку такої діяльності, проходження служби чи навчання.

Права викривача виникають з моменту повідомлення інформації про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону (ч. 1 статті 53-3 Закону України «Про запобігання корупції»).

На підставі витягу від 12 липня 2021 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей у кримінальному провадженні №42021110000000184 (за ч. 3 статті 369 КК України) за повідомленням від 09 липня 2021 року та інформації, наданої листами Київської обласної прокуратури від 05 листопада 2021 року № 09/1/1-1050вих-21 та від 10 січня 2022 року № 09/1/1-10вих-22, Національним агентством встановлено, що позивач набув статусу викривача 09 липня 2021 року.

Відповідно до ч. 1 статті 53-4 Закону викривачу, його близьким особам не може бути відмовлено у прийнятті на роботу, їх не може бути звільнено чи примушено до звільнення, притягнуто до дисциплінарної відповідальності чи піддано з боку керівника або роботодавця іншим негативним заходам впливу (переведення, атестація, зміна умов праці, відмова у призначенні на вищу посаду, зменшення заробітної плати тощо) або загрозі таких заходів впливу у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

До негативних заходів також належать формально правомірні рішення і дії керівника або роботодавця, які носять вибірковий характер, зокрема, не застосовуються до інших працівників у подібних ситуаціях та/або не застосовувалися до працівника у подібних ситуаціях раніше.

Крім того, відповідно до ч. 3 вказаної статті забороняється створювати перешкоди викривачу у подальшому здійсненні ним професійної діяльності, а також вживати будь-яких дискримінаційних заходів у зв`язку з повідомленням про можливі факти корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень.

Між тим, як вірно зазнаяено судом першої інстанції, визначений Законом України «Про запобігання корупції» імунітет викривача не є абсолютним і має певні межі.

Одним з обов`язкових елементів, за наявності якого особа отримує імунітет викривача, є застосування до нього негативних заходів впливу, перелік яких не є вичерпним.

Під негативним заходом впливу розуміється також позбавлення або обмеження певного права викривача, однак перелік таких заходів не є вичерпним.

Про наявність зв`язку між негативними заходами впливу або загрозою їх застосування та повідомленням викривачем про порушення вимог Закону іншою особою може свідчити, зокрема, але не виключно такі обставини: 1) певна послідовність подій (спочатку повідомлення особою про факти корупції, потім - застосування до викривача негативних наслідків, а не навпаки); 2) наближеність в часі цих подій (застосування негативних наслідків до викривача відбулось незадовго після повідомлення ним про факти корупції); 3) наявність різного роду погроз до викривача після повідомлення ним про факти корупції; 4) відсутність в минулому (до моменту повідомлення) претензій до працівника, в тому числі й з боку осіб, про корупційні діяння яких ним повідомлено.

У зв`язку зі зверненнями ОСОБА_1 щодо порушення посадовими особами Держрибагентства вимог Закону в частині порушення його трудових прав як викривача, Національним агентством на підставі ст.ст. 12, 13 Закону України «Про запобігання корупції» проведено перевірку такої інформації.

З метою виявлення відомостей, які можуть свідчити про застосування до позивача вибіркового характеру під час оцінювання результатів службової діяльності у 2021 році, не застосованого до інших працівників аналогічних посад у подібних ситуаціях, Національним агентством досліджені матеріали щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача як начальника територіального органу Держрибагентства у 2021 році, а також матеріали щодо оцінювання результатів службової діяльності інших начальників територіальних органів Держрибагентства, які за результатами оцінювання за 2021 рік також отримали негативну оцінку.

Так, згідно наданих відповідачем документів на запити Національного агентства, за результатами оцінювання у 2021 році негативну оцінку отримали ще 3 посадові особи - начальники Управлінь Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській, Рівненській та Дніпропетровській областях.

За результатами перевірки матеріалів щодо оцінювання результатів службової діяльності позивача у 2021 році, Національним агентством не виявлено відомостей, які дають підстави для висновку про застосування до позивача вибіркового характеру під час оцінювання.

Національним агентством також встановлено, що після подання позивачем повідомлення (набуття статусу викривача) 09 липня 2021 року, мали місце систематичні відкриття відносно позивача дисциплінарних проваджень наказами відповідача: від 04 жовтня 2021 року № 92-ТО; від 22 жовтня 2021 року № Ю5-ТО; від 17 січня 2022 року № 6-Ю; від 09 лютого 2022 року № 27-ТО. Водночас, такі дисциплінарні провадження не завершилися притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності та закриті наказами Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 03 грудня 2021 року № 126-ТО, від 25 листопада 2021 року № 120-ТО, від 20 травня 2022 року № 111-ТО, від 20 травня 2022 року № 112-ТО, тому вони не свідчать про створення для позивача, як викривача, передумови для подальшого застосування заходів негативного впливу.

В той же час, НАЗК зазначило, що з початку 2021 року до 09 липня 2021 року стосовно позивача жодного дисциплінарного провадження відкрито не було, а після повідомлення - 4 дисциплінарні провадження упродовж 7 місяців, тобто незадовго після повідомлення ним про факти корупції.

У звязку з цим третьою особою зроблено висновок про те, що систематичні відкриття дисциплінарних проваджень та негативна оцінка службової діяльності можуть свідчити про створення для позивача як до викривача передумови для подальшого застосування заходів негативного впливу.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по те, що такий висновок є лише припущенням, що не може тягнути за собою жодних наслідків. Так, з висновку третьої особи вбачається, що наявні лише ознаки загрози застосування, однак не саме застосування негативних наслідків для позивача як до викривача.

При цьому суд зауважує на тому, що апелянт був відсторонений тільки при відкритті дисциплінарного провадження відповідно до наказу Держрибагентства від 17 січня 2022 року № 6-ТО. Водночас, Висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Держрибагентства у 2021 році затверджено наказом Держрибагентства від 21 грудня 2021 року № 133-ТО «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держрибагентства у 2021 році».

Відтак, твердження апелянта про створення умов для відсторонення позивача від виконання службових обов`язків жодним чином не стосується питання законності як оцінювання, так і звільнення позивача. Оскільки оцінювання відбулося у 2021 році, а дисциплінарне провадження, в межах якого апелянта було відсторонено від виконання службових обов`язків, було відкрито вже за періодом оцінювання апелянта.

Слід зазначити, що відповідач листом від 23 грудня 2021 року № 1-20-5/7201-21 звертався до НАЗК про надання роз`яснення, чи буде порушенням антикорупційного законодавства в частині захисту викривачів звільнення ОСОБА_1 за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, відповідно до п. 3 ч. 1 статті 87 Закону України «Про державну службу». На момент винесення оскаржуваного наказу про звільнення 22 квітня 2022 року Державне агентство меліорації та рибного господарства України відповіді від Національного агентства з питань запобігання корупції на вказаний лист не отримало.

З метою недопущення розтрати державного бюджету, зважаючи на закінчення розумного строку отримання роз`яснення, у зв`язку з негативною оцінкою діяльності позивача за підсумками 2021 року, оскаржуваним наказом Держрибагентства від 22 квітня 2022 року № 91-ТО позивача було правомірно звільнено із займаної посади.

Враховуючи той факт, що позивача звільнено з посади за результатами оцінювання результатів його службової діяльності у 2021 році, під час якого Національним агентством не виявлено відомостей, які дають підстави для висновку про застосування до позивача вибіркового характеру під час оцінювання, суд вважає, що посадовими особами Держрибагентства не порушено вимог Закону в частині порушення трудових прав позивача як викривача.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 29 листопада 2022 року.

Головуючий суддя: В.В. Файдюк

Судді: Н.М. Єгорова

Я.М. Собків