Ухвала

від 23.03.2023 по справі 640/39021/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/39021/21

адміністративне провадження №К/990/8223/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/39021/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати Висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників територіальних органів Державного агентства меліорації та рибного господарства України, затвердженого наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 21 грудня 2021 року №133-ТО в частині, яка стосується начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 ;

- скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 22 квітня 2022 року № 91-ТО "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади начальника Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, який було прийнято на підставі наказу Державного агентства меліорації та рибного господарства України від 21 грудня 2021 року № 133-ТО "Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності керівництва територіальних органів Держрибагентства у 2021 році" та листа погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29 грудня 2021 року № 21-1520-05.1/14269;

- поновити його на посаді начальника Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у м. Києві та Київській області з 22 лютого 2022 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалами Верховного Суду від 12 січня 2023 року та від 08 лютого 2023 року касаційні скарги повернуто скаржнику.

03 березня 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

Разом з касаційною скаргою скаржник подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження обґрунтоване посиланням на введення воєнного стану на території України та застосуванням судами касаційної інстанції при вирішенні поважними причини пропуску строку практику ЄСПЛ.

Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Перевіряючи наведені заявником підстави для поновлення пропущеного процесуального строку, Верховний Суд зазначає, що лише посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до Верховного Суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення військового стану вплинуло на багаторазове подання касаційної скарги, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).

Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Таким чином наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду не тільки на час подачі первісної касаційної скарги, а й з урахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

При цьому, суд касаційної інстанції ураховує тривалість пропущеного скаржником строку на оскарження рішення суду апеляційної інстанції та обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника. Непереборних обставин скаржником не наведено, а судом не встановлено.

Суд уважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

У рішенні від 18 жовтня 2005 року у справі «МШ «Голуб» проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

Враховуючи вищенаведене, Верховний Суд приходить до висновків, що наведені у заяві скаржника обставини не можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Отже, заявнику необхідно подати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження, до якої надати належні та допустимі докази, що підтверджують ці обставини.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу

Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі №640/39021/21 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, третя особа Національне агентство з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішень залишити без руху.

Надати заявникам касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви із зазначенням поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження та належних та допустимих доказів, для його поновлення.

Роз`яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк

Судді: Л.О. Єресько

В.М. Соколов