Постанова

від 29.11.2022 по справі 924/1110/21

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року Справа № 924/1110/21

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Кушнірук Р.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Міщенко М.І.

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби"

на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 12.09.22р. суддею Мухою М.Є. о 16:28 год. у м.Хмельницькому, повний текст складено 20.09.22р.

у справі № 924/1110/21

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби"

про стягнення 310 861,93грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022р. у справі №924/1110/21 позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" про стягнення 310861,93грн. задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" 309239,93грн. вартості необлікованого об`єму природного газу, 1622грн. витрат, що пов`язані з експертизою лічильника газу, 6040,64грн. вартості судової трасологічної експертизи, 4662,93грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позовних вимогах у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, зокрема, наступне:

- вважає, що рішення місцевого господарського суду ухвалене з порушенням норм чинного законодавства;

- зазначає те, що 05.07.2014р. у відповідача було встановлено лічильник газу №2789996 типу G-4, що підтверджується актом про заміну побутового лічильника газу. Згідно акту про заміну побутового лічильника газу показник Q1= 5,926м.куб/год, що є меншим ніж встановлений у акті експертизи лічильника газу від 16.07.2021р. (Q1= 5,926м.куб/год). Тобто відсутній факт заменшення показників лічильника. Під час встановлення лічильника його не перевіряли на те, чи реагує він на магніт, відповідна відмітка в Акті відсутня;

- покликається на те, що у акті про порушення №КМ000046 від 14.07.2021р. зазначено, що лічильник реагує на магніт, потерта фарба на корпусі лічильника. Однак, дане формулювання вказує на конструкційний недолік лічильника, що надає змогу несанкціоновано втручатися в роботу ЗВТ, однак не констатує факт втручання, адже потертості на лічильнику можуть виникати через будь-які механічні чинники під час експлуатації лічильника. Також, акт про порушення №КМ000046 стосується ТОВ "Кондитерські вироби", а відповідачем у справі є ТОВ "Кафе "Кондитерські вироби", тобто докази зібрані позивачем не стосуються відповідача, а сам акт неналежним доказом;

- вважає, що факт дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник може бути встановлений лише у тому разі, коли на об`єкті споживача встановлено магнітні індикатори. Однак на об`єкті споживача в порядку пунктів 3, 4, 5 глави 5 розділу X Кодексу ГРС сертифіковані магнітні індикатори на лічильник газу не встановлювались та не передавались останньому на зберігання. Висновок що при впливі постійним магнітним полем на відліковий механізм лічильників газу може припинятися облік газу, належним чином не свідчить про доведеність факту втручання в роботу лічильника споживачем, оскільки сама по собі можливість впливу дії магнітного поля на лічильник не доводить факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу у певний період;

- вказує на те, що оскільки лічильник газу Самгаз G-4 №2789996 після проведення експертизи залишався у позивача то останній мав змогу втручатися в його механізм. Також невідомо чи мали доступ до лічильника треті особи та в яких умовах він зберігається. Проведена експертиза не може бути об`єктивною та встановити будь-які факти у справі. Також, в проведеній експертизі відсутнє запитання про момент втручання в роботу ЗВТ, адже воно могло здійснюватися вже після передачі лічильника газу позивачу для проведення експертизи відповідно до Кодексу ГРМ.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №924/1110/21/5490/22 від 11.10.2022р. матеріали справи №924/1110/21 витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

24.10.2022р. до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали оскарження ухвали у справі №924/1110/21.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.10.2022р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022р. у справі №924/1110/21 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги та надання суду відповідних доказів, зокрема, доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також доказів на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу у справі.

14.11.2022р. на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали суду від 25.10.2022р. про залишення апеляційної скарги без руху від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" надійшла заява про виправлення недоліків апеляційної скарги з додатками, зокрема, квитанцією №0.0.2732575457.1 від 07.11.2022р. про сплату судового збору в сумі 6994,00грн., а також докази на підтвердження надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів позивачу у справі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.22р. у справі №924/1110/21 та призначено справу №924/1110/21 до розгляду на 29.11.2022р. об 14:30год., тощо.

25.11.2022р. на електронну та поштову адреси Північно-західного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" надійшов письмовий відзив від 23.11.2022р. на апеляційну скаргу.

Сторони у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, відповідач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання 29.11.2022р. не з`явився, своїх повноважних представників не направив.

Враховуючи положення ч.12 ст.270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю відповідача у справі.

Представник позивача у письмовому відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні 29.11.2022р. заперечив проти її доводів, вважаючи їх безпідставною та необґрунтованою. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022р. у справі №924/1110/21 - без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 01.01.2016р. між АТ "Оператор газорозподільних систем "Хмельницькгаз" (оператор ГРМ) та ТОВ "Кафе "Кондитерські вироби" (споживач) укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №09420Е4RLСЕР016 від 01.01.2016р. споживача до умов договору розподілу природного газу у відповідності до вимог постанови НКРЕКП "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" №2494 від 30.09.2015р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. №1379/27824.

14.07.2021р. працівниками АТ "Хмельницькгаз" (м.Кам`янець-Подільський) складено акт про порушення №КМ 000046, за участю представника відповідача Райтаровського В.М. На дату складання акта на об`єкті встановлено порушення Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу), що полягає у: лічильник реагує на магніт, потерта фарба на корпусі лічильника. У акті вказано, що комісія оператора ГРМ з розгляду даного акта буде проводити засідання 16.07.2021р. за адресою: м. Хмельницький, проспект Миру, 41. Із даним актом про порушення ознайомлений представник споживача Райтаровського В.М., зауваження представника споживача до цього акта про порушення відсутні.

14.07.2021р. представниками оператора ГРМ та споживача складено та підписано акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. Згідно акту лічильник типу самгаз зав.№2789996 демонтовано, додатково опломбовано вхідний та вихідний патрубки цього лічильника пломбою газорозподільної системи пакет №1000006823.

Представниками оператора ГРМ та споживача 14.07.2021р. підписано протокол щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу у зв`язку із ознаками порушення Кодексу газорозподільних систем підозра на втручання в роботу лічильника газу.

16.07.2021р. відділом лабораторних вимірів АТ "Хмельницькгаз" складено акт експертизи лічильника газу типу G-4 самгаз зав.№2789996 покази 80744,03 та зроблено висновок, що цілісність відлікового механізму прихованим шляхом переобладнано під дію магнітного поля (другий проміжний ролик дообладнано магнітом на вісь роликів встановлено кембрик), на двох роликах проміжних чорних присутня виробітка пластику.

ДП "Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації" складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 4726 від 16.07.2021р., відповідно до якої за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки (лічильника газу типу G-4 самгаз зав. № 2789996) не відповідає вимогам ДСТУ 3336 96. Підстава для визнання ЗВТ непридатним похибка вимірювання на повірочних витратах перевищує допустиме значення.

30.07.2021р. відбулося засідання комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ, зокрема, акта про порушення від 14.07.2021р. по об`єкту споживача за адресою м.Кам`янець-Подільський, вул.Князів Каріатовичів, 11, за присутності представника товариства. Вищезазначеною комісією вирішено задовольнити акт про порушення від 14.07.2021р. в повному обсязі та затвердити акт розрахунок спожитого не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу за період з 14.07.2021р. по 13.07.2022р..

Комісією складено акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу за період з 14.07.2021р. по 13.07.2022р. відповідно до якого за період порушення, 365 діб розрахунковий не облікований об`єм природного газу складає 39 401,94м.куб вартістю 309239,93грн..

Також, позивачем виставлено товариству рахунок на оплату від 30.07.2021р. на суму 309239,93грн. та рахунок на оплату №710094425 від 28.08.2021р. відшкодування вартості експертизи лічильника в розмірі 1622,00грн..

Однак, відповідачем вартість необліковаого об`єму природного газу не відшкодовано.

За вказаних обставин, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" про стягнення 309239,93грн. вартості необлікованого об`єму природного газу, 1622,00грн. витрат пов`язаних з експертизою лічильника.

Обґрунтовуючи позовну заяву, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" посилається на те, що між сторонами укладено типовий договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання №09420Е4RLСЕР016 від 01.01.2016р. споживача до умов договору розподілу природного газу у відповідності до вимог постанови НКРЕКП "Про затвердження Кодексу газорозподільних систем" №2494 від 30.09.2015р., зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015р. №1379/27824. Повідомляє, що 14.07.2021р. при огляді лічильника газу на об`єкті відповідача представниками АТ "Хмельницькгаз" було виявлено ознаки підозри несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, а саме - реагування лічильника на магніт та потертості корпусу лічильника в місцях прикладання магніту. Дане порушення зафіксоване в акті про порушення №000046 від 14.07.2021р. який представник відповідача (Райтаровський В.М.) підписав без заперечень. 14.07.2021р. лічильник було демонтовано для направлення на експертизу, що підтверджується протоколом щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, в якому зазначено дату та місце проведення експертизи лічильника газу. Після зняття лічильник газу було запаковано в пакет, який опломбовано пломбою №1000006823. Протокол було підписано без заперечень представником відповідача. Зауважує, що актом експертизи лічильника газу від 16.07.2021р. підтверджено втручання в роботу лічильника: відліковий механізм переобладнано під дію магнітного поля (другий проміжний ролик дообладнано магнітом, на вісь ролика встановлено кембрик). Механічні пошкодження: на двох роликах проміжних чорних присутня виробітка пластику). Висновок комісії: виявлено втручання в роботу лічильника з метою зменшення показів газу. Комісією з розгляду актів про порушення було прийнято рішення про задоволення акту про порушення та затверджено акт-розрахунок вартості необлікованого об`єму природного газу.

Згідно акту-розрахунку розмір необлікованого об`єму спожитого природного газу склав 39 401,94 м. куб., вартість якого становить 309 239,93грн.. Розрахунок проведено за період з 14.07.2020р. по 13.07.2021р., з урахуванням номінальної потужності газоспоживаючого обладнання: котел Теrmet (29кв) 2 шт та плита газова 4-х комфорна (10кв) - 1 шт.

Також, у відповідності до п.8 глави 9 розділу X Кодексу ГРМ якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт -несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 22.11.2021р. відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 13.12.2021р..

Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 13.12.2021р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 11.01.2022р..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 11.01.2022р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 25.01.2022р.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та вказує, що 05.07.2014р. у відповідача було встановлено лічильник газу №2789996 типу С-4, що підтверджується актом про заміну побутового лічильника газу. Згідно акту про заміну побутового лічильника газу показник Q1= 5,926 м.куб/год, що є меншим ніж встановлений у акті експертизи лічильника газу від 16.07.2021р. (Q1 = 5,926 м.куб/год). Тобто відсутній факт зменшення показників лічильника. Під час встановлення лічильника його не перевіряли на те, чи реагує він на магніт, відповідна відмітка в акті відсутня. У акті про порушення №КМ000046 від 14.07.2021р. зазначено, що лічильник реагує на магніт, потерта фарба на корпусі лічильника. Однак дане формулювання, як вважає відповідач, вказує на конструкційний недолік лічильника, що надає змогу несанкціоновано втручатися в роботу ЗВТ, однак не констатує факт втручання, адже потертості на лічильнику можуть виникати через будь-які механічні чинники під час експлуатації лічильника. Посилаючись на п.1 глави 2 Кодексу ГРМ зауважує, що факт дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник може бути встановлений лише у тому разі, коли на об`єкті споживача встановлено магнітні індикатори. Однак на об`єкті споживача в порядку пунктів 3, 4, 5 глави 5 розділу X Кодексу ГРС сертифіковані магнітні індикатори на лічильник газу не встановлювались та не передавались останньому на зберігання. Висновок, що при впливі постійним магнітним полем на відліковий механізм лічильників газу може припинятися облік газу, належним чином не свідчить про доведеність факту втручання в роботу лічильника споживачем, оскільки сама по собі можливість впливу дії магнітного поля на лічильник не доводить факту дії спрямованого постійного магнітного поля на лічильник газу у певний період.

Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 25.01.2022р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 02.02.2022р..

Протокольною ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2022р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 17.02.2022р..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2022р. у справі №924/1110/21 призначено судову експертизу лічильника газу Самгаз G-4 заводський номер №2789996, 2006 року випуску, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено.

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 12.08.2022р. провадження у справі поновлено. Закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.09.2022р..

Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2022р. судове засіданні відкладено на 12.09.2022р..

Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022р. у справі №924/1110/21 позов задоволено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України визначає Україну як правову державу, в якій визнається і діє принцип верховенства права. Одним з основних фундаментальних елементів цього принципу є юридична визначеність (legal certainty). Юридичні норми мають бути чіткими, ясними і недвозначними, оскільки інше не може забезпечити їх однакове застосування.

Водночас, ст.9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13).

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006р. (заяви №29458/04 та №29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.ст.6, 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997р..

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що ця норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони втілені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини" від 12.07.2001р. зазначено, що право на доступ до суду, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права.

Як вказано у рішенні Конституційного Суду України №15-рп/2004 від 02.11.2004р., верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

У відповідності до ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Таким чином, конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.

Водночас, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

У відповідності до ст.20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси кожного суб`єкта господарювання захищаються шляхом застосування оперативно-господарських санкцій. Оперативно-господарські санкції застосовуються управненою стороною в односторонньому порядку з метою припинення або попередження повторення порушення господарського зобов`язання іншою стороною (частина перша статті 235 Господарського Кодексу України).

Правило ч.3 ст.235 ГК України передбачає, що оперативно - господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Водночас, ст.236 ГК України визначає види оперативно-господарських санкцій, які сторони вправі передбачити у господарських договорах та містить правило про те, що їх перелік не є вичерпним, і що сторони вправі передбачити в договорі інші види таких санкцій.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

У відповідності до п.1 ст.12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Як встановлено ст.67 ГК України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст.174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним або законом органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб`єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови; договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб`єктів, коли ці суб`єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту. Зміст договору, що укладається на підставі державного замовлення, повинен відповідати цьому замовленню. Суб`єкти господарювання, які забезпечують споживачів, зазначених у частині першій цієї статті, електроенергією, зв`язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб`єкти зобов`язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов`язкові умови таких договорів. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.2 ст.180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст.628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору (п.4 глава 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 глава 3 розділу VI Кодексу ГРМ).

Як свідчать матеріали справи, 01.01.2016р. ТОВ "Кафе Кондитерські вироби" заявою-приєднанням №№09420Е4RLСЕР016 приєдналось до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Договір розподілу природного газу є типовим і затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор, НКРЕКП) №2498 від 30.09.2015р..

Вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст.633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 типового договору).

Відповідно до п.п.7.4, 8.1 договору розподілу природного газу, споживач зобов`язаний дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу газорозподільних систем. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України.

Згідно п.п.3 п. 1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належать зокрема, несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу).

У відповідності до п.2 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем акт про порушення після пред`явлення представником оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Відповідно до п.2.3 типового договору розподілу природного газу, при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем.

У відповідності до п.8 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, зокрема, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо нього відповідне рішення.

Згідно п.10 глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, споживач (несанкціонований споживач) зобов`язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення.

За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи.

У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.

Відповідно до абз.1 п.11 глави 5 Розділу XI Кодексу газорозподільних систем, зокрема за результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

За приписами п.1 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, зокрема у разі виявлення оператором ГРМ несанкціонованого газопроводу або несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ розрахунок об`єму необлікованого природного газу здійснюється за номінальною потужністю газового обладнання споживача (несанкціонованого споживача) за період з дня останнього контрольного зняття показань лічильника (контрольного огляду вузла обліку або його перевірки) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення.

Згідно п.12 глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, вартість не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу, яка пред`являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі.

Як свідчать матеріали справи, що при перевірці вузла обліку газу 14.07.2021р. по об`єкту позивача за адресою: м.Кам`янець-Подільський, вул.Князів Коріатовичів, 11, співробітниками АТ "Хмельницькгаз" виявлено порушення відповідачем Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) (п.п.3 п.1 глави 2 розділу XI Кодексу газорозподільних систем), про що складено акт про порушення №КМ000046.

Актом встановлено, що лічильник реагує на магніт, потерта фарба на корпусі лічильника.

Також, з актом про порушення №КМ 0000476 від 14.07.2021р. ознайомлений представник споживача адміністратор Райтаровський В.М..

Лічильник газу типу Самгаз G 4, заводський №2789996 відповідно до протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 14.07.2021р. було направлено на позачергову експертну повірку.

Відповідно до результатів проведеної експертизи, за присутності представника відповідача, актом від 16.07.2021р. експертизи лічильника газу типу Самгаз G 4, заводський №2789996, 2006 року випуску, покази 80744,03м.куб., комісією зроблені висновки про виявлення втручання в комерційний вузол обліку (прихованим шляхом переобладнано під дію магнітного поля). На підставі проведеної експертизи складено довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки для подальшої експлуатації №4726 від 16.07.2021р..

У відповідності до довідки лічильник газу типу Самгаз G 4, заводський №2789996, 2006р. випуску, не придатний до подальшої експлуатації у зв`язку перевищенням похибки вимірювання на повірочних витратах допустимого значення.

Крім того, у акті про порушення №000046 від 14.07.2021р. відповідача повідомлено, що комісія з розгляду акту про порушення відбудеться 16.07.2021р. о 10год. за адресою: м.Хмельницький, проспект Миру, 41.

Наділі, акт про порушення №000046 від 14.07.2021р. розглянутий на засіданні комісії 30.07.2021р. за участю представника відповідача, про що складений протокол. За результатами розгляду акта було прийнято рішення про його задоволення та затвердження акта-розрахунка спожитого не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу за період з 14.07.2020р. по 13.07.2021р..

Представником відповідача Райтаровським В.М. отримано рахунок від 30.07.2021р. на суму 309239,93грн. вартості не облікованого (донарахованого ) об`єму природного газу нарочно, про що свідчить підпис на примірнику рахунку позивач.

Також, при розгляді даної справи, ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 17.02.2022р. у справі було призначено судове експертизу лічильника газу Самгаз G - 4 заводський номер 2789996, 2006р. випуску, проведення якої доручено Львівському науково - дослідному інституту судових експертиз.

Зокрема, Висновком експерта за результатами проведення судової трасологічної експертизи №675-Е від 27.07.2022р. встановлено, що на зовнішніх елементах лічильника газу САМГАЗ О4 зав.№2789996 є ознаки стороннього втручання у вигляді механічного пошкодження двох пломб, що обмежують доступ до гвинтів кріплення лічильного механізму та порушення (часткового відклеювання) контрольної стрічки з номером 6815948.

На внутрішніх елементах лічильного механізму лічильника газу САМГАЗ G4 зав.№2789996 є ознаки стороннього втручання, а саме внесення конструктивних змін, які полягають у встановлені сторонніх предметів в лічильний механізм (додаткового магніту на першому проміжному ролику, пружинної стопорної шайби на другому проміжному ролику та полімерної втулки на осі малих зубчастих коліс) та зміні геометричних параметрів крайнього лівого проміжного ролика чорного кольору. Для внесення таких змін необхідне зняття та повне розбирання лічильного механізму.

При нормальній роботі лічильника газу САМГАЗ G4 зав.№2789996 наявність цих конструктивних змін не впливає на передачу обертового моменту по кінематичному ланцюгу, оскільки дані зміни не виводять із повного зачеплення зубчасті пари відповідних ланок механізму, проте, утворюють надмірний осьовий люфт першого проміжного ролика. Однак, при умові наближення до лічильного механізму предмету, що володіє власним магнітним полем (маніту), до його взаємодії з магнітами першого проміжного ролика червоного кольору, відбувається зміщення даного ролика в крайнє ліве положення, вихід його з зачеплення малим зубчастим колесом та переривання кінематичного ланцюга, внаслідок чого обертовий момент на інші проміжні ролики не передається, а отже, обліку газу, що проходить через вимірювальний механізм лічильника в цей час, не відбувається. Встановлення конкретних параметрів можливого викривлення даних обліку газу (метрологічних характеристик ЗВТ) виходить за межі компетенції експерта-трасолога.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що вказані порушення доводять несанкціоноване втручання в роботу лічильника, факт викривлення даних обліку природного газу. Зміна конструкцій лічильника газу безумовно призводить до викривлення даних обліку природного газу.

Також, сама можливість викривлення даних обліку газу, яка була для цього підготовлена або створена через несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу (ЗВТ) вже є порушенням, яке кваліфікується як несанкціоноване втручання в роботу лічильника газу та відповідно є підставою для нарахування необлікованого спожитого газу.

Вказані правові висновки також викладені Верховним Судом у постановах від 02.07.2019р. у справі №904/2741/18., від 18.05.2021р. у справі №902/417/20, від 11.08.2021р. №927/89/18.

Отже, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем пп.3 п.1 глави 2 розділу XІ Кодексу ГРС, що свідчить про законність здійснення позивачем розрахунку обсягу необлікованого (донарахованого) природного газу за період з 14.07.2020р. по 13.07.2021р..

Водночас, матеріали справи свідчать, що станом на момент ухвалення рішення відповідачем вартість необліковаого об`єму природного газу не відшкодовано.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що вимоги про стягнення з відповідача 309239,93грн. вартості не облікованого об`єму природного газу за період з 14.07.2020р. по 13.07.2021р. є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, відносно стягнення 1622,00грн. витрат, що пов`язані з експертизою лічильника газу слід зазначити, що за приписами п.8 гл.9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, якщо за результатами експертизи або позачергової чи експертної повірки ЗВТ буде підтверджений факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, у всіх випадках витрати, пов`язані з демонтажем, транспортуванням, монтажем ЗВТ, та витрати, пов`язані з експертизою або позачерговою чи експертною повіркою ЗВТ, компенсуються за рахунок споживача (сторони, відповідальної за збереження ЗВТ).

Як встановлено судом, АТ "Хмельницькгаз" у акті про порушення №КМ 000046 від 14.07.2021р., затвердженого протоколом комісії з розгляду актів про порушення споживачами природного газу вимог Кодексу ГРМ від 30.07.2021р., встановлено порушення пп.3 п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема, лічильника газу).

Відповідно до п.4 глави 1 розділу І Кодексу під терміном "несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/ лічильника газу" слід розуміти втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.

Втручання у роботу газового лічильника типу Самгаз G 4, заводський № 2789996 також було зафіксовано актом експертизи лічильника газу, у якому, за висновком комісії, виявлено втручання в комерційний вузол обліку (прихованим шляхом переобладнано під дію магнітного поля). При цьому лічильник визнано непридатним до використання.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача був обізнаний про направлення газового лічильника на експертизу, а також час і місце проведення даної експертизи, про що свідчить акт про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи від 14.07.2021р.. Жодних дій щодо оскарження як акта про порушення від 14.07.2021р., так і акта експертизи лічильника від 16.07.2021р. представником відповідача не було вчинено. Вартість проведення робіт по експертизі лічильника газу типу Самгаз G4, заводський №2789996 становить 1622,00грн.на оплату якої відповідачу було виставлено рахунок №71009425 від 28.08.2021р..

З огляду на викладене та беручи до уваги положення п.8 гл.9 розділу Х Кодексу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про покладення на відповідача витрат, пов`язаних з проведенням експертизи в сумі 1622,00грн..

Отже, виходячи із системного аналізу обставин встановлених при розгляді даної справи у їх сукупності та наданих доказів, виходячи із загальних засад, встановлених у ст.3 ЦК України, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, колегія суддів погоджується з вірним висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати судом розподілено з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Таким чином, враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заперечення скаржника та відповідні обґрунтування в апеляційній скарзі щодо обставин справи є безпідставними та такими, що не можуть впливати на розгляд справи по суті.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022р. у справі №924/1110/21 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст.123, 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кафе "Кондитерські вироби" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.09.2022р. у справі №924/1110/21 без змін.

2. Справу №924/1110/21 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "30" листопада 2022 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.