Постанова

від 30.11.2022 по справі 912/775/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2022 року м.Дніпро Справа № 912/775/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградлітмаш" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2022р. у справі №912/775/22

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", м. Кропивницький

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Кіровоградлітмаш", м. Кропивницький

про стягнення 283 000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2022р. у справі №912/775/22 (повне рішення складено - 15.08.2022р., суддя - Тимошевська В.В, м.Кропивницький) позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградлітмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" борг за електричну енергію в розмірі 283000,00 грн. та 4245,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача в порядку розділу 12 Договору з повідомленням про виникнення форс-мажорних обставин підтверджуючим документом. Окрім того, відповідачем не подано до суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконати зобов`язання саме внаслідок військової агресії та введення воєнного стану. Відповідачем не доведено, що зазначені обставини унеможливили оплату фактично спожитої електричної енергії. Повідомлені відповідачем обставини щодо відсутності своєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію з боку мешканців гуртожитку - фізичних осіб, не звільняє відповідача від прийнятого на себе зобов`язання згідно договору.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.

Приватне акціонерне товариство "Кіровоградлітмаш" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2022р. у справі №912/775/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

- ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства. У даній справі позивач сформулював позовні вимоги таким чином, що фактично ним оспорюються виключно заборгованість з боку Приватного акціонерного товариства "Кіровоградлітмаш", не врахувавши, що фактичними споживачами електроенергії є мешканці гуртожитку - фізичні особи. Ці особи не були залучені до справи в якості відповідачів, а відтак позовні вимоги в цій частині заявлені до неналежної особи, що є самостійною підставою для відмови в позові у відповідній частині;

- позивачем обрано неправильний спосіб захисту власних прав, частина вимог заявлена до неналежного відповідача, що в сукупності є самостійною підставою для відмови у позові. Доводи, викладені в позовній заяві є простою констатацією позивачем нормативно-правових актів, що регулюють ринок надання послуг споживання електроенергії. Позивачем не приведено жодних доказів, які б стосувалися предмету спору між сторонами, а тому відсутні мотиви та підстави їх задоволення судом;

- суд не врахував, що наразі Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Таким чином, на території України виникли тимчасові форс-мажорні обставини, що безпосередньо вплинули на зайнятість, платоспроможність та обмеження в пересуванні населення країни, відповідно фінансовий стан - про що відповідач просив суд зважити як об`єктивні обставини щодо виникнення заборгованості за спожиту електроенергію з боку мешканців гуртожитку;

- у відзиві на позовну заяву відповідач наголошував, що ПАТ "Кіровоградлітмаш" неухильно дотримується вимог ст. 58 ЗУ "Про ринок електричної енергії", який регулює дані правовідносини в частині обов`язків та розділу 6 "Правил роздрібного ринку електричної енергії" від 14. 03.2018р. №312.

2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що оскільки між ТОВ "Кіровоградська обласна енергетична компанія" та Приватним акціонерним товариством "Кіровоградлітмаш" у відповідності до вимог "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 та ст. 639 ЦК України, укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, на підставі якого позивач з 01.01.2019р. здійснював продаж електричної енергії відповідачеві для забезпечення потреб електроустановок на об`єкт відповідача (гуртожиток), а відповідач, в свою чергу, мав оплачувати вартість спожитої (купленої) електричної енергії. Наявність договірних відносин між сторонами за договором відповідачем не оспорюється, їх існування підтверджується фактом споживання електричної енергії відповідачем та частковою оплатою ним рахунків за спожиту електричну енергію. Крім того, часткова оплата рахунків була здійснена відповідачем уже після подання позовної заяви про стягнення боргу. Тому, твердження відповідача про неправильний спосіб захисту прав та заявлення вимог до неналежного відповідача жодним чином не обґрунтоване та не підтверджене жодними доказами. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Доведення наявності непереборної сили покладаються на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Тобто, в даному випадку, сторона відповідача повинна була довести, що саме введення воєнного тану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором. Проте, відповідачем не доведено належними засобами доказування неможливість здійснення оплати спожитої електроенергії за договором внаслідок введення воєнного стану. Належним підтвердженням дії форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України. Відповідач не надав доказів того, що звертався до позивача в порядку розділу 12 Договору про постачання електричної енергії споживачу з повідомленням про виникнення таких обставин з підтверджуючим документом. ПАТ "Кіровоградлітмаш" в своїй скарзі, апелюючи до обставин, що унеможливили оплату за спожиту електричну енергію з боку мешканців гуртожитку-фізичних осіб, які не є стороною у господарських взаємовідносинах позивача та відповідача, жодним чином не доводить, що зазначені обставини унеможливили оплату за спожиту електричну енергію з боку відповідача - сторони по договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг. Повідомлені відповідачем обставини щодо відсутності своєчасного розрахунку за спожиту електричну енергію з боку мешканців гуртожитку, не звільняють відповідача від прийнятого на себе зобов`язання згідно умов договору.

3. Апеляційне провадження.

3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.11.2022р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кіровоградлітмаш" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2022р. у справі №912/775/22. Розгляд справи призначено в судове засідання на 30.11.2022р.

В засіданні суду 30.11.2022 представник позивача надав пояснення по апеляційній скарзі.

Відповідач свого представника в засідання суду не направив.

В судовому засіданні 30.11.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.

ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" є постачальником універсальної послуги, який отримав ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018р. №429.

Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщено на офіційному веб-сайті ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" за посиланням: www.kresc.com.ua, текст якого долучено до матеріалів справи (а.с.5-9).

Договір укладено на умовах, які розроблені електропостачальником та опубліковані на офіційному веб-сайті ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія", без викладення в паперовій формі, а факт його укладення підтверджується діями відповідача, які спрямовані на укладення договору та виконання його умов, зокрема, фактичне споживання електричної енергії та здійснення часткової оплати.

Відповідно до умов укладеного між постачальником та споживачем договору:

- цей договір про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору (пункт 1.1.);

- за цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1);

- обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу (далі - ОСР) договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії (пункт 2.2);

- споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до методики (порядку), згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком №3 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (пункти 5.1., 5.2.);

- ціна на електричну енергію визначається Постачальником у разі дотримання умов надання універсальних послуг, визначених в пункті 3.1. глави 3 цього Договору та у відповідності до методики (порядку) розрахунку ціни на електричну енергію, затвердженої регулятором (пункт 5.3.);

- ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункти 5.7., 5.8.);

- розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (пункт 5.9);

- оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені у Комерційній пропозиції, прийнятій Споживачем (пункт 5.10.);

- споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п. 6.2.).

Комерційною пропозицією №4-УП "для колективних побутових споживачів (населення)" (додаток №3 до Договору) (а.с.10).

Термін дії Комерційної пропозиції з 01.09.2021 по 31.10.2022 (п. 4.3. Комерційної пропозиції).

На підставі п. 10 Постанови НКРЕКП №312 від 14.03.2018р. функції адміністратора комерційного обліку покладені на оператора системи розподілу (ОСР) у межах території ліцензованої діяльності, а саме - ПрАТ "Кіровоградобленерго".

Згідно листа ОСР за підписом начальника КМ РЕМ ПрАТ "Кіровоградобленерго" (а.с.11) обсяг спожитої електричної енергії Боржником в січні 2022 року становить 72342 кВт.год., в лютому 2022р. - 50354 кВт.год., в березні 2022р. - 49830 кВт.год., в квітні 2022р. -28438 кВт.год., в травні 2022р. - 12293 кВт.год. Всього: 213257 кВт.год.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019р. №483 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022р. № 453 фіксована ціна на електричну енергію для гуртожитків з 1 жовтня 2021 року по 31 жовтня 2022 року становить 1,40 грн. за 1 кВт.год. без ПДВ (1,68 грн. з ПДВ).

За розрахунковий період січень-травень 2022 позивачем виставлені наступні рахунки:

- рахунок №310040189/1/1 за січень 2022 на суму до оплати - 121 534,56 грн. з ПДВ;

- рахунок №310040189/2/1 за лютий 2022 на суму до оплати - 84 594,72 грн. з ПДВ;

- рахунок №310040189/3/1 за березень 2022 на суму до оплати - 83 714,40 грн. з ПДВ;

- рахунок №310040189/4/1 за квітень 2022 на суму до оплати - 47 775,84 грн. з ПДВ;

- рахунок №310040189/5/1 за травень 2022 на суму до оплати - 20 652,24 грн. з ПДВ.

Вказані рахунки отримано відповідачем, свідченням чого є підпис посадової особи про отримання рахунків та відсутність заперечень відповідача щодо фактичного отримання.

Відсутність повного розрахунку за спожиту електричну енергію стало підставою звернення до суду з позовом у даній справі.

3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується укладення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" та Приватним акціонерним товариством "Кіровоградлітмаш" в письмовій формі Договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (публічний договір приєднання), згідно якого позивач з 01.01.2019 здійснював продаж електричної енергії відповідачу для забезпечення потреб електроустановок на об`єкті відповідача (гуртожиток), розташований за адресою: м. Кропивницький, вул. Металургів, буд. 21.

Законом України "Про ринок електричної енергії" визначаються правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулюються відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Частиною 7 ст. 56 ЗУ "Про ринок електричної енергії" встановлюються умови, які визначаються в договорі постачання електричної енергії споживачу.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем за період з січня по травень 2022 року включно було спожито 213257 кВт/год електричної енергії, на оплату якої позивачем виставлені відповідні рахунки на загальну суму 358271,76 грн. Позивачем було подано заяву від 26.07.2022р. №304/010 про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з ПрАТ "Кіровоградлітмаш" борг за електричну енергію в розмірі 283000,00 грн.

Факт наявності укладеного договору про постачання електричної енергії та її споживання сторонами у справі не заперечується.

Пунктом 5.10 типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг для малих непобутових споживачів (у редакції, що діє з 01.07.2020р.) передбачено, що оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно п. 2.1 Комерційної пропозиції №4-УП для колективних побутових споживачів (населення), повна оплата вартості обсягу спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді проводиться споживачем самостійно за фактичними показами приладів обліку електричної енергії протягом 10 робочих днів від дати отримання платіжного документа, але не пізніше 20 календарного дня періоду, наступного за розрахунковим. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Неотримання споживачем рахунку постачальника не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно частини першої даного пункту.

Місцевим господарським судом встановлено, що протягом листопада-грудня 2021 року відповідач прийняв і спожив електричну енергію на загальну суму 165043,20 грн.

Платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи, підтверджується, що оплата за спожиту електричну енергію здійснювалася відповідачем наступним чином: 09.12.2021р. здійснено платіж в сумі 14860,80 грн. за листопад 2021 року; 17.12.2021р. здійснено платіж на суму 15000,00 грн. за листопад 2021 року; 23.12.2021р. здійснено платіж в сумі 5500,00 грн. за листопад 2021 року; 26.01.2021р. здійснено платіж в сумі 101682,40 за листопад - грудень 2021 року. Загальна сума, що сплачена відповідачем складає 137043,20 грн.

Також, платіжними дорученнями №130 від 07.02.2022р. на суму 4500,00 грн. та №131 від 14.02.2022р. на суму 23500,00 грн. підтверджується оплата відповідачем 28000,00 грн. Посилання на період за який здійснюється оплата в цих платіжних дорученнях відсутнє.

Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018р. №312 (далі - ПРРЕЕ) регулюються взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Абзацом 2 п. 4.24 ПРРЕЕ встановлено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення.

Таким чином, з урахуванням відсутності в платіжних дорученнях від 07.02.2022р. №130 та від 14.02.2022р. №131 посилання на період за який здійснюється сплата грошових коштів та п. 4.24. ПРРЕЕ, зазначені кошти правомірно зараховані позивачем в рахунок погашення заборгованості за спожиту електричну енергію в грудні 2021 року.

Відповідно до ч. 1 ч. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріали справи не містять доказів здійснення повної оплати відповідачем заборгованості за договором про постачання електричної енергії.

Щодо доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Пунктом 12.1. Договору про постачання електричної енергії узгоджено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за цим договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, визначені чинним законодавством, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами цього договору (п. 12.2. договору).

Сторони зобов`язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства (п. 12.4 договору).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 ЗУ "Про торгово-промислові палати в Україні", торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Відповідачем не було подано доказів до суду першої інстанції, що підтверджують факт повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин відповідно до п. 12.4. договору, а також надання йому підтверджуючих документів щодо їх настання.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за спожиту електроенергію в розмірі 283000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, оскільки вони не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення господарського суду першої інстанції. Крім того, апеляційний господарський суд погоджується з висновками, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу.

3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Звертаючись із апеляційною скаргою, скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.

З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

3.5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кіровоградлітмаш" - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 10.08.2022р. у справі №912/775/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.12.2022р.

Головуючий суддяІ.О. Вечірко

СуддяЛ.М. Білецька

СуддяТ.А. Верхогляд