Ухвала

від 28.11.2022 по справі 904/1389/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову у відстроченні виконання рішення суду

28.11.2022м. Дніпро№ 904/1389/22

Суддя Бондарєв Е.М., за участю секретаря судового засідання Найдьонова Є.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" (49033, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 147, ідентифікаційний код 00218615) до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 310, ідентифікаційний код 00186520) про стягнення 3 184 999,98 грн. заборгованості за поставлений товар, 554 975,34 грн. пені, 50 261,92 грн. 3% річних, 532 377,61 грн. інфляційних втрат

Представники:

Від позивача: Варган А.О., довіреність, представник

Від відповідач: Добровольський А.Т., довіреність, представник

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпрополімермаш" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою №3105-01 від 31.05.2022, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про стягнення з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" заборгованості на загальну суму 4 322 614, 85 грн., з яких:

- 3 184 999,98 грн. заборгованість за поставлений товар;

- 554 975,34 грн. пеня за період з 15.02.2022 по 25.08.2022;

- 50 261,92 грн. 3% річних за період з 15.02.2022 по 25.08.2022;

- 532 377,61 грн. інфляційні втрати за період з лютий по липень 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №2003433 від 29.07.2020 в частині своєчасної та повної оплати за товар поставлений за видатковою накладною №41115 від 19.08.2021 та товарно-транспортною накладною №41115 від 19.08.2021 на суму 3 184 999,98 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2022 позовні вимоги задоволені частково:

- стягнуто з Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" 3 184 999,98 грн. заборгованості за поставлений товар, 75 218,36 грн. пені, 50 261,92 грн. 3% річних, 532 377,61 грн. інфляційних втрат та витрати по сплату судового збору у сумі 64 577,44 грн.

До суду 08.11.2022 надійшла заява відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1389/22 від 31.10.2022 на 1 рік або за закінчення воєнних (бойових) дій у м. Нікополі.

Заяв обґрунтована тим, що починаючи з 12.07.2022 місто Нікополь та Нікопольський район піддається систематичним обстрілам з РСЗВ ворожих військ з окупованого міста Енергодар Запорізької області, яке знаходиться на відстані 7 кілометрів по Каховському водосховищу від міста Нікополь. 18.07.2022 російські снаряди влучили безпосередньо і на територію АТ НЗФ, що призвело до руйнування його виробничих потужностей, це підтверджується: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.07.2022 та протоколом засідання комісії з визначення розміру завданої шкоди внаслідок обстрілу від 17.08.2022. З 19.07.2022 - до теперішнього часу обстріли ворожими військами міста Нікополь та Нікопольського району продовжуються. 20.07.2022 була виведена з ладу залізнична колія, що підтверджується інформацією голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Валентина Резніченка. Згідно з переліком Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75 (у редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 27.07.2022 № 169) Нікопольський район (Нікопольська міська територіальна громада) визнана такою, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій.

Крім того, відповідач зазначає, що 15.08.2022 російські збройні сили вдруге обстріляли промислові потужності відповідача, що також призвело до пошкодження та руйнування його технологічного устаткування та адміністративних будівель. Даний факт підтверджується Витягом з ЄРДР від 15.08.2022, Повідомленням ДСНС від 15.08.2022, а розмір завданої шкоди підтверджується протоколом засідання комісії з визначення розміру завданої шкоди внаслідок обстрілу 22.08.2022.

За таких обставин, які значно впливають на фінансові можливості АТ НЗФ, проте підприємство намагається працювати в таких умовах, сплачувати податки до Державного та місцевого бюджет, та заробітну платню працівникам товариства. Проте, навіть з боку державного бюджету перед АТ НЗФ існує заборгованість щодо бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 997 млн. грн. (довідка від 09.08.2022). Також, слід брати до уваги той факт, що щодобово в період робочого часу робітники заводу знаходяться у бомбосховищах (до декількох годин) доки не припиняє лунати сирена під час обстрілів. Тому оплата сум у розмірі 3 184 999,98 грн. основного боргу, 50 261,92 грн. 3% річних, 532 377,61 грн. інфляційних втрат, 75 218,38 грн. пені та судового збору в теперішній час в тих військових умовах, в яких опинився відповідач, вже є надмірним тягарем, що значно ускладнить ведення господарської діяльності або може призвести до його зупинки.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.11.2022 прийнято заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2022 о 16:00год.

До суду 28.11.2022 позивачем подано відзив на заяву яким просить суд відмовити Акціонерному товариству "Нікопольський завод феросплавів" в задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення в повному обсязі оскільки відповідач повинен був оплатити товар до введення воєнного стану і позивачем згідно умов договору вже була надана відповідачу відстрочка оплати поставленого товару. Позивач зауважує, що також знаходиться у важкому фінансовому стані, згідно з останнім балансом (звітом про фінансовий стан) станом на 30.09.2022 поточні зобов`язання Приватного акціонерного товариства "Дніпрополімермаш" складають 941 млн. 962 тис. грн., із них кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги складає 103 763 тис. грн., враховуючи наявну кредиторську заборгованість нараховуються позивачу контрагентами штрафні санкції. У зв`язку із введенням воєнного стану позивач був змушений зменшити чисельність працівників. Позивач вважає, що відстрочення виконання рішення суду порушить баланс інтересів сторін, негативно вплине на розрахунки позивача з контрагентами, своєчасну виплату заробітної плати працівникам, сплати позивачем всіх податків, зборів до державного бюджету України та місцевого бюджету, інших обов`язкових платежів.

Розглянувши подану заяву Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення у справі №904/1389/22, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду на підставі наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно з частинами третьою, четвертою та п`ятою статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно обов`язковості виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Вирішуючи питання про відстрочення виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо.

Так, даний спір виник з вини відповідача. Складний економічний стан підприємства не є безумовною підставою для відстрочення виконання рішення суду. А наявність військового стану наразі впливає на господарську діяльність обох підприємств. Сторони по справі знаходяться в рівнозначних економічних умовах. До того, ж прострочення виконання зобов`язання відповідача перед позивачем виникло ще до обстрілів міста Нікополь та території заводу відповідача. Суд звертає увагу, що позивач також наразі перебуває у складних економічних умовах, так само як і відповідач.

У матеріалах справи міститься звіт відповідача про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за червень 2022 року, та баланс позивача (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2022, відповідно до яких зафіксовано збиткову діяльність відповідача та наявність значних зобов`язань позивача. Тобто обидві сторони перебувають у складному фінансовому становищі, а не лише відповідач.

Також суд виходить із того, що у принципі добросовісності, а саме: при реалізації прав і повноважень, закладений принцип неприпустимості зловживання правом, згідно з якими здійснення прав та свобод однієї особи не повинне порушувати права та свободи інших осіб. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Сторони є вільними у виборі контрагента, у визначенні умов договору, тощо, що відповідає нормам закону. Добросовісність, розумність та справедливість є засадами зобов`язальних правовідносин і зміст даних принципів полягає у тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення реалізації цивільного права з дотриманням прав і інтересів інших осіб. В свою чергу, добросовісність є внутрішнім критерієм, в той час як справедливість і розумність - зовнішнім або об`єктивним, і зазначені принципи у сукупності є оціночними категоріями цивільного права.

Суд враховує і те, що цивільне законодавство не дає визначення даних принципів, віддаючи це на розсуд сторін зобов`язання, тобто укладаючи угоду сторони повинні керуватись внутрішнім критерієм - добросовісністю по відношенню до контрагента (вчиняти дії таким чином, щоб при цьому не завдавалася шкода, неможливість укладення зобов`язання на засадах обману, насильства, зловживання довірою, дотримуватись правової поведінки суб`єктів зобов`язання, вчиняти всі залежні від сторони зобов`язання дії щодо належного виконання зобов`язання та непорушення прав інших осіб), і виходити з зовнішнього критерію - справедливості та розумності, що виражається в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню, тобто кожна сторона у виконанні цивільно-правових зобов`язань повинна дотримуватись такої поведінки по відношенню до своїх прав і обов`язків, яка б виключала необ`єктивні (неупереджені, несправедливі) дії сторін зобов`язання стосовно одна одної.

Суд зазначає, що відстрочка може надаватися при наявності дійсного бажання виконувати зобов`язання перед позивачем, але за наявності певних перешкод. Відповідач не продемонстрував добросовісного ставлення до виконання свого обов`язку. Так, боржником протягом усього часу існування зобов`язання не сплачено навіть частини боргу.

Отже, відсутні будь-які підстави для відстрочення виконання рішення суду.

При цьому суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що відмова в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення не позбавляє права на повторне звернення із відповідною заявою за наявності відповідних підстав.

Керуючись ст.ст. 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" про відстрочення виконання рішення у справі №904/1389/22 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 28.11.2022.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складення повного тексту ухвали - 01.12.2022.

Суддя Е.М. Бондарєв