Рішення

від 28.11.2022 по справі 910/5894/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/5894/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН"

до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

Товариство з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік"

про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав

Суддя Гумега О.В.

секретар судового засідання

Крисько О.А.

Представники:

від позивача: Ясінська Н.В.

від відповідача: Євтєхов Є.А.

від третьої особи: не з`явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (далі - ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР" (далі - відповідач, ПРАТ "КИЇВСТАР") про стягнення компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2016 (суддя Прокопенко Л.В.) порушено провадження у справі № 910/5894/16 та призначено розгляд справи на 27.04.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2016 розгляд справи відкладено на 21.06.2016.

В судовому засіданні 21.06.2016 оголошено перерву до 29.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2016 відкладено розгляд справи на 19.07.2016, залучено до участі у справі № 910/5894/16 в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (далі - третя особа).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2016 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду у справі № 755/7240/16-ц, що пов`язана з даною справою, зобов`язано представників сторін повідомити суд про усунення причин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 24.10.2016 № 04-23/2205 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/5894/16 у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2016 справу № 910/5894/16 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

23.06.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача отримано клопотання про поновлення провадження у справі. Згідно поданого клопотання позивач повідомив суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі № 910/5894/16, а саме набрання законної сили рішенням суду у справі № 755/7240/16-ц.

Спір у справі № 910/5894/16 стосується захисту прав інтелектуальної власності.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 поновлено провадження у справі №910/5894/16, прийнято справу № 910/5894/16 до провадження судді Гумеги О.В., постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання у справі на 19.07.2022 о 10:00 год.

08.07.2022 через відділ діловодства суду (засобами електронного зв`язку) від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду.

12.07.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення іншого відповідача та збільшення позовних вимог.

18.07.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2022 заяву представника відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 постановлено повернути ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" клопотання про залучення іншого відповідача та збільшення позовних вимог без розгляду.

У підготовче засідання, призначене на 19.07.2022, з`явився представник позивача, представник третьої особи не з`явився.

Представник відповідача приймав участь у підготовчому засіданні 19.07.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

У підготовчому засідання 19.07.2022 судом долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, який надійшов через відділ діловодства суду 18.07.2022.

У підготовчому засідання 19.07.2022 представником відповідача заявлено клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon". Судом клопотання представника відповідача задоволено.

У підготовчому засіданні 19.07.2022 судом оголошено перерву до 19.09.2022 о 14:40 год.

25.07.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

23.08.2022 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення співвідповідача та збільшення позовних вимог.

02.09.2022 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

У підготовчому засіданні 19.09.2022 суд долучив до матеріалів справи відповідь позивача на відзив та заперечення відповідача на відповідь на відзив, які надійшли через відділ діловодства суду 25.07.2022 та 02.09.2022.

У підготовчому засіданні 19.09.2022 судом здійснювався розгляд клопотання позивача про залучення співвідповідача та збільшення позовних вимог, яке надійшло через відділ діловодства суду 23.08.2022.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідача - ТОВ "УМИГ Мьюзік" та у частині клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог про стягнення з ТОВ "УМИГ Мьюзік" компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 49 620,00 грн.

Судом прийнято до розгляду клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення з ПРАТ "КИЇВСТАР" компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 148 860,00 грн.

У підготовчому засіданні 19.09.2022 судом задоволене клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 продовжено строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, розгляд справи відкладено на 03.10.2022 о 11:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 03.10.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача приймав участь у підготовчому засіданні 03.10.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon". Представник третьої особи у підготовче засідання 03.10.2022 не з`явився.

Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 явка учасників справи у судове засідання визнана не обов`язковою, відтак неявка третьої особи не є перешкодою для проведення підготовчого засідання 03.10.2022.

У підготовчому засіданні 03.10.2022 представники позивача та відповідача зазначили, що повідомили всі обставини справи, які їм відомі, та надали всі докази, на які вони посилаються у позові та відзиві.

У підготовчому засіданні, призначеному на 03.10.2022, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.11.2022 о 10:40 год.

У судове засідання, призначене на 14.11.2022 з`явились представники позивача та відповідача. Представник третьої особи у судове засідання 14.11.2022 не з`явився.

Судом враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 явка учасників справи у судове засідання визнана не обов`язковою, відтак неявка третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.

У судовому засіданні 14.11.2022 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

У судовому засіданні 14.11.2022 суд заслухав вступне слово представників позивача та відповідача.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 14.11.2022 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження наявних в матеріалах справи доказів.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

На стадії судових дебатів суд оголосив перерву у судовому засіданні до 28.11.2022 о 10:20 год.

У судове засідання, призначене на 28.11.2022 з`явився представник позивача. Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні 28.11.2022 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням технічних засобів. Представник третьої особи у судове засідання 28.11.2022 не з`явився.

У судових дебатах представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 28.11.2022 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими сторони обґрунтовували обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ПРАТ "КИЇВСТАР" (відповідач) про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 148 860,00 грн (з урахуванням клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог).

Позов мотивовано тим, що:

- 12.08.2015 позивачем було виявлено факт несанкціонованого розповсюдження твору " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - твір), автором і виконавцем якого є ОСОБА_2 (творчий псевдонім - ОСОБА_2 ), у форматі контенту у формі послуги "Ді-Джингл" (мелодія замість гудка) через Інтернет на сайті http://465.ua/;

- з сайту ПРАТ "КИЇВСТАР" http://465.ua/ вбачається, що послуга "Ді-Джингл" пропонується мобільним оператором "КИЇВСТАР";

- власником доменного імені http://465.ua/ є відповідач;

- позивач набув виключних майнових авторських прав на музику та текст до твору на підставі Договору від 01.03.2015 № 42-01/03/15 про передачу авторських і суміжних прав (далі - Договір від 01.03.2015) та Додатку до нього № 2 від 01.03.2015, укладених між ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" і ОСОБА_2 ;

- на думку позивача, відповідачем здійснено бездоговірне (без надання правовласником відповідного дозволу) розповсюдження музичного твору з текстом "ІНФОРМАЦІЯ_1" у форматі контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/, чим порушено майнові авторські права позивача на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1";

- заявлений до стягнення з відповідача розмір компенсації за порушення майнових авторських прав позивачем обгрунтовано тим, що способом розповсюдження твору було використано два об`єкти авторського права (на музику та на текст до твору); позивач має докази підтвердження використання твору принаймні упродовж 3 (трьох) днів, коли з представника позивача - абонента "КИЇВСТАР" були стягнуті кошти за використання послуги "Ді-Джингл"; враховуючи кількість абонентів мобільного зв`язку мережі "КИЇВСТАР", можлива більша тривалість порушень; позивач посилався на системність розповсюдження відповідачем твору у форматі контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через мобільний телефон абонентів відповідача.

Позивач звернув увагу, що:

- рішенням Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/32249/16-ц від 08.07.2019, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідно до умов Договору №42-01/03/15 від 01.03.2015 про передачу авторських і суміжних прав та додатків до нього ОСОБА_2 передав ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" виключні майнові авторські та виключні майнові суміжні права на музичні твори, зокрема на музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор слів, музики та виконавцем ОСОБА_2 ), вказаний договір було розірвано між сторонами 16.08.2015. Тобто, на думку позивача, наведеним рішенням суду підтверджено той факт, що саме позивач був власником виключних майнових авторських прав з дати підписання договору та на дату здійснення фіксації порушення (12.08.2015), відповідно має право на звернення до суду з даним позовом про порушення своїх прав та стягнення суми компенсації за дане порушення;

- рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2021 у справі № 755/7240/16-ц, яке набрало законної сили, визнано недійсним Договір про передачу авторських та суміжних прав №АС-234 від 07.07.2015, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "УМИГ Мьюзік". На думку позивача, оскільки передача прав від ОСОБА_2 до ТОВ "УМИГ Мьюзік" була незаконною, то передача прав від ТОВ "УМИГ Мьюзік" до ПРАТ "КИЇВСТАР" теж була незаконною;

- рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2021 у справі № 755/7240/16-ц не підтверджує відсутність вини відповідача, враховуючи, що оскільки договір між автором та третьою особою було визнано недійсним з моменту його підписання, то і дозвіл на використання спірного твору, що був наданий третьою особою відповідачу є недійсним;

- станом на дату постановлення рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі № 910/31394/15 не було визнано недійсним Договір про передачу авторських та суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015 з моменту його укладення, тому у задоволенні позовних вимог у справі № 910/31394/15 позивачу було відмовлено; станом на дату розгляду даної справи № 910/5894/16 вказаний договір визнано недійсним з моменту його укладення, що тягне за собою наслідки недійсності правочину.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву, поданого до Господарського суду міста Києва 21.06.2016, заперечував проти позову повністю, стверджував про використання твору на підставі Дозволу № 316 від 10.07.2015 до Договору про передачу майнових прав інтелектуальної власності № 99836 від 11.03.2014, укладеного між відповідачем і ТОВ "УМИГ Мьюзік", тобто з дотриманням вимог ЦК України та Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Відповідно до відзиву на позовну заяву, поданого до Господарського суду міста Києва 18.07.2022, після поновлення провадження у справі, відповідач вважає, що:

- рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2021 у справі № 755/7240/16-ц та рішення Господарського суду міста Києва від 22.02.2016 у справі № 910/31394/15 вказують на те, що відповідач не вчиняв порушень прав позивача на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" в період з 10.07.2015 по 13.08.2015, маючи дозвіл на відповідне використання від правовласника, а порушення прав позивача сталося внаслідок дій автора твору ОСОБА_2 , який уклав Договір про передачу авторських та суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015 із ТОВ "УМИГ Мьюзік" із порушенням прав позивача;

- визнання у 2021 недійсним Договору про передачу авторських та суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015 вказує на відсутність вини відповідача у спірному порушенні та на те, що відповідач, набувши права на використання спірного твору у особи, яка на той момент мала такі права на підставі чинного договору із автором, вжив всіх заходів для належного виконання зобов`язання при тому ступені турботливості та обачності, що вимагалася від нього за характером зобов`язання, не знав і не міг знати, що в 2021 році буде визнано недійсним Договір про передачу авторських та суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015, наведене підтверджується зокрема і тим, що Договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності № 99836 від 11.03.2014 та Дозвіл № 316 від 10.07.2015 на використання спірного товару не визнано недійсними;

- вимоги позивача про зобов`язання відповідача сплатити компенсацію за порушення майнових прав суб`єкта авторського права, якщо суд знайде підстави для задоволення таких вимог, підлягають задоволенню у розмірі мінімальної передбаченої законом суми.

На думку відповідача, позивач не навів жодних підтверджуючих доказами обставин про те, що відповідач або третя особа у 2016 році знали або не могли не знати про те, що Договір про передачу авторських та суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015 буде визнаний недійсним у 2021 році.

Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Приписами статей 78, 79 ГПК України визначено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, та інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до правочину або закону.

Частиною 1 статті 8 Закону визначено, що об`єктами авторського права є, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту. Згідно з частиною 2 цієї статті, охороні за цим Законом підлягають всі твори, зазначені у частині першій цієї статті, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону (ст. 9 Закону).

За визначенням у статті 1 Закону, розповсюдження об`єктів авторського права і (або) суміжних прав є будь-яка дія, за допомогою якої об`єкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці, в тому числі доведення цих об`єктів до відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до цих об`єктів з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором.

Відповідно до частини першої - третьої статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщення творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп`ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп`ютер;

11) імпорт примірників творів.

Цей перелік не є вичерпним.

За приписами частини першої статті 31 Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону частина 1 статті 32 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 32 Закону за авторським договором про передачу виключного права на використання твору автор (чи інша особа, яка має виключне авторське право) передає право використовувати твір певним способом і у встановлених межах тільки одній особі, якій ці права передаються, і надає цій особі право дозволяти або забороняти подібне використання твору іншим особам. При цьому за особою, яка передає виключне право на використання твору, залишається право на використання цього твору лише в частині прав, що не передаються.

Отже, за змістом статей 7, 15, 31-33 Закону, а також статей 435, 440, 441, 443 Цивільного кодексу України, право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку; використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

01.03.2015 між ОСОБА_2 (творчий псевдонім - ОСОБА_2 ; далі - правоволоділець) та ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (далі - видавництво) було укладено Договір про передачу авторських та суміжних прав № 42-01/03/15 (далі - Договір № 42-01/03/15 від 01.03.2015 або Договір), за умовами якого:

- правоволоділець на строк (період часу, що починається з дати передачі прав на твори, виконання та фонограми правоволодільця і який триває протягом строку дії даного Договору) і в межах території (країни всього світу) передає видавництву права на твори, відеокліпи, виконання та фонограми, перелік яких затверджується сторонами у відповідних додатках до даного Договору, а видавництво приймає права і зобов`язується виплачувати правоволодільцю винагороду (роялті) (пункти 1.7, 1.8, 2.1 Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015);

- термін "права" означає:

виключні майнові авторські права на використання, а також виключне право дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню, в тому числі забороняти третім особам використання творів, відеокліпи (а так само - де можна застосувати - щодо назви творів і / або відеокліпи), всіма можливими способами, зокрема (щодо творів і / або відеокліпи) в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів (пп. 1.4.1 п. 1.4 Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015), серед інших і способом розповсюдження творів; отримання винагороди за використання творів будь-яким із способів, вказаних у Договорі (пп. 1.4.1.8, 1.4.1.10, 1.4.1.14 пп. 1.4.1 п. 1.4 Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015);

виключні майнові суміжні права на використання, а також виключне право дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню, в тому числі забороняти третім особам використання виконання музичних творів і фонограм, всіма можливими способами, зокрема (щодо виконання музичних творів, фонограм в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів) (пп. 1.4.2 п. 1.4 Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015);

- правоволоділець також надає видавництву право перешкоджати неправомірному використанню творів, фонограм, виконань, у тому числі, забороняти третім особам використання творів, фонограм, виконань в цілому або будь-яких їх окремих частин, фрагментів способами, передбаченими пунктом 1.4 Договору, у межах строку і на території (пункт 2.4 Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015);

- Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (пункт 6.1 Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015);

- сторона, яка бажає розірвати Договір, у тому числі на підставах вказаних у Договорі або в чинному законодавстві України, зобов`язана надіслати на адресу іншої сторони письмове повідомлення не пізніше, ніж за 30 календарних днів до дати розірвання (пункт 6.7 Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015).

Відповідно до Додатку № 2 до Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015 ОСОБА_2 передав позивачу права, зокрема, на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор слів, музики та виконавець ОСОБА_2 ; виробник фонограми ОСОБА_4 (ОСОБА_4)).

Водночас з матеріалів даної справи вбачається, рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.07.2019 у справі №761/32249/16-ц, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21.11.2019, позов ПРАТ "КИЇВСТАР" до ОСОБА_2 , ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН", третя особа: ТОВ "УМИГ Мьюзік" про встановлення нікчемності підпункту 1.4.1 пункту 1.4, підпункту 3.3 розділу 3, пунктів 2.3., 2.4 розділу 2 пункту 1, 2 Додатку № 2 Договору про передачу авторських і суміжних прав №42-01/03/15 від 01.03.2015, залишено без задоволення.

Судовими рішеннями у справі №761/32249/16-ц, які набрали законної сили, встановлено обставини щодо укладення 01.03.2015 між ОСОБА_2 та ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" Договору про передачу авторських прав № 42-01/03/15, за умовами якого передано виключні майнові авторські та суміжні права, а також виключне право дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню, в тому числі забороняти третім особам використання творів, виконань і фонограм способами, що зазначені в договорі, зокрема на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор слів, музики та виконавець ОСОБА_2 ; виробник фонограми ОСОБА_4 (ОСОБА_4)) згідно Додатку № 2 до Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015. Судами встановлено, що в даному випадку сторонами було визначено спірний договір, як договір про передачу авторських і суміжних прав. За його умовами були передані від одної сторони до іншої на строк та в межах території виключні майнові права інтелектуальної власності, а саме: 100% авторських прав на музику та 100% авторських прав на текст до творів, які зазначені в оспорюваному правочині та суміжних прав на виконання та фонограми до вказаних творів. Строк був визначений сторонами як період часу, що починається від дати передачі прав на твори, виконання, фонограми правовласника, і триває протягом строку дії договору. За погодженням сторін договору його дія була припинена.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведену норму ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищезазначені обставини щодо передачі ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" за Договором № 42-01/03/15 від 01.03.2015 виключних майнових авторських та суміжних права, а також виключного права дозволяти або перешкоджати неправомірному використанню, в тому числі забороняти третім особам використання творів, виконань і фонограм способами, що зазначені в договорі, зокрема на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1", обставини припинення дії Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015 за погодженням сторін з 16.08.2015, встановлені судовими рішеннями у справі у справі №761/32249/16-ц, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/5894/16, у якій беруть участь особи, щодо яких встановлено ці обставини.

Таким чином, належними і допустимими доказами підтверджується набуття позивачем виключних майнових авторських та суміжних прав на спірний твір ("ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор слів, музики та виконавець ОСОБА_2 ; виробник фонограми ОСОБА_4 (ОСОБА_4)), відтак, і права на звернення позивача до суду з метою захисту майнових прав інтелектуальної власності.

12.08.2015 позивачем було виявлено факт несанкціонованого розповсюдження спірного твору у форматі контенту у формі послуги "Ді-Джингл" (мелодія замість гудка) через Інтернет на сайті http://465.ua/.

З сайту http://465.ua/ вбачається, що послуга "Ді-Джингл" пропонується мобільним оператором " КИЇВСТАР ". Власником доменного імені http://465.ua/ є ПРАТ "КИЇВСТАР" (відповідач).

Вважаючи, що відповідач без дозволу суб`єкта авторського права та без виплати винагороди здійснив розповсюдження спірного твору, що є порушенням майнових авторських прав позивача на цей твір згідно ст. 50 Закону та підставою для виплати йому компенсації відповідно до ст. 52 Закону, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як підтверджується матеріалами справи, 12.08.2015 (тобто під час дії Договору № 42-01/03/15 від 01.03.2015, дію якого припинено сторонами 16.08.2015) у режимі реального часу, за допомогою програми Movavi Screen Capture Studio 5, позивачем був здійснений відеозапис, на якому зафіксовано, що на сайті http://465.ua/ здійснюється використання спірного твору способом, вказаним у позовній заяві.

Комісією позивача у складі директора ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" Корпорейшн" ОСОБА_6 та засновника ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" ОСОБА_7 , створеною на підставі наказу ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" №01/12-08/15 від 12.08.2015, був складений Акт огляду сайту від 12.08.2015, яким зафіксовано використання спірного твору на сайті http://465.ua/ способом, вказаним у позовній заяві.

Також, 12.08.2015 представник ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" скористався послугою "Ді-Джингл" і замовив мелодію на свій мобільний телефон, для чого з мобільного номера НОМЕР_1 відправив SMS-повідомлення з кодом мелодії НОМЕР_2 на номер 465 - анонсований ПРАТ "КИЇВСТАР".

Представником ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" був замовлений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (якому відповідає код 180812), автором і виконавцем якого є ОСОБА_2 (творчий псевдонім - ОСОБА_2 ).

На підтвердження зробленого замовлення і його виконання 12.08.2015 в 10:56 з анонсованого Відповідачем номера послуги D - Jingl <465> прийшло SMS- повідомлення з підтвердженням установки нового Ді-Джинглу - твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (якому відповідає код 180812) на мобільний телефон (номер НОМЕР_1 ) з можливістю його прослуховування усіма абонентами, які дзвонять на номер (скріншот додається)

За замовлений твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" з рахунку мобільного номера представника ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" були стягнуті грошові суми з ПДВ і ПФ згідно тарифів оператора мобільного зв`язку, що підтверджується деталізацією рахунку абонента за вищевказаним мобільним номером.

Відповідач не заперечував факт використання ним спірного твору у форматі мобільного контенту у формі послуги "Ді-Джингл" через Інтернет на сайті http://465.ua/.

Водночас, на підтвердження правомірного використання об`єкту права - твору " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у формі контенту відповідач посилався на Договір про передачу майнових прав інтелектуальної власності № 99836 від 11.03.2014 (далі - Договір № 99836 від 11.03.2014), укладений між ПРАТ "КИЇВСТАР" (далі - Київстар) і ТОВ "УМИГ Мьюзік" (далі - компанія), за умовами якого:

- компанія передає Київстару невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання об`єктів права у формі контенту, зокрема: відтворення (пряме та/або опосередковане) та опублікування об`єктів у формі контенту (загальне збиральне значення, яке означає представлену в друкованому та/або електронному (цифровому) виді сукупність об`єктів права, замовлення, розповсюдження та/або доступ до яких за допомогою телекомунікаційної мережі забезпечує Київстар для своїх користувачів, зокрема у таких адаптованих формах (типах) контенту, які включають, але не обмежуються таким: звуки, сигнали, поліфонічні мелодії, рінгтони, реал тони, рінгбектони, повні фонограми (фултреки), зображення, картинки, анімаційні заставки, відеоролики та інші похідні або подібні типи контенту); публічне сповіщення об`єктів права та їх примірників у формі контенту таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором (преамбула, підпункти 1.1.1 та 1.1.6 пункту 1.1 Договору № 99836 від 11.03.2014);

- Київстар має право надавати користувачу (абонент(и) телекомунікаційної мережі Київстар, який(і) замовляє(ють) контент, отримує(ють) доступ до нього та /або якому(им) розповсюджується контент на умовах Договору) на безоплатній основі попереднє ознайомлення (прослухати, переглянути тощо) з контентом перед здійсненням транзакції, зазначати та використовувати назви творів, назв фонограм, назв, імен, прізвищ, псевдонімів авторів творів та виконавців як в комерційних, так і в рекламних цілях, з метою популяризації, комунікаційної підтримки контенту та послуг Київстара під його фірмовим (комерційним) найменуванням, знаками для товарів та послуг чи торговельними марками, якими Київстар володіє (користується) на законних підставах (пункт 1.2 Договору № 99836 від 11.03.2014);

- Київстар отримує усі зазначені в пунктах 1.1 та 1.2 цього Договору невиключні майнові права інтелектуальної власності (надалі за текстом цього Договору - права) з метою їх використання на умовах, визначених цим Договором, за допомогою телекомунікаційної мережі Київстара. Київстар отримує права шляхом отримання від компанії Дозволу на використання об`єктів права у формі контенту на території України (надалі за текстом цього Договору - дозвіл) (пункт 1.3 Договору № 99836 від 11.03.2014);

- компанія має всі відповідні договори з особами, яким належать майнові права інтелектуальної власності на об`єкти права та згідно з такими договорами компанія належним чином та в необхідному об`ємі та формі використання отримала відповідні майнові права інтелектуальної власності, а також на підставі цих договорів компанія має право передати Київстару права у відповідному об`ємі на умовах цього Договору (пп. 2.1.3 п. 2.1 Договору № 99836 від 11.03.2014).

На виконання умов Договору № 99836 від 11.03.2014, ТОВ "УМИГ Мьюзік" надав ПРАТ "КИЇВСТАР" Дозвіл № 316 від 10.07.2015 до Договору № 99836 від 11.03.2014 на використання об`єктів права у формі контенту на території України, зокрема на спірний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Як вбачається з наявного в матеріалах даної справи листа ТОВ "УМИГ Мьюзік" № 357/15/1 від 03.11.2015, ТОВ "УМИГ Мьюзік" повідомляв, що є повноправним володільцем майнових авторських та/або суміжних прав на об`єкт інтелектуальної власності - твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" на підставі Договору про передачу виключних авторських і суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015 (далі - Договір № АС-243 від 07.07.2015), укладеного ОСОБА_2 (правоволоділець) та ТОВ "УМИГ Мьюзік" (видавник).

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2021 у справі № 755/7240/16-ц за позовом ТОВ "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" до ОСОБА_2 , ТОВ "УМИГ Мьюзік", третя особа: ПРАТ "КИЇВСТАР", про визнання Договору про передачу авторських та суміжних прав №АС-234 від 07.07.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "УМИГ Мьюзік", недійсним з моменту його укладення, про визнання всіх договорів, які були укладені на підставі Договору про передачу авторських та суміжних прав №АС-234 від 07.07.2015 недійсними з моменту їх укладання, позов задоволено частково. Визнано Договір про передачу авторських та суміжних прав №АС-234 від 07.07.2015, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "УМИГ Мьюзік" недійсним. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Враховуючи ч. 4 ст. 75 ГПК України, суд дійшов висновку, що вищезазначені обставини щодо недійсності Договору №АС-234 від 07.07.2015, встановлені рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04.06.2021 у справі № 755/7240/16-ц, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді даної справи Господарського суду міста Києва № 910/5894/16, у якій бере участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судовим рішенням, що набрало законної сили, було визнано недійсним Договір про передачу авторських та суміжних прав №АС-234 від 07.07.2015, на підставі якого Товариству з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" було передано виключні майнові авторські та суміжні права на об`єкти, зокрема, на твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автор слів, музики та виконавець ОСОБА_2 ), у зв`язку з чим суд відхиляє доводи відповідача про правомірне використання ПРАТ "КИЇВСТАР" твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" на підставі Договору № 99836 від 11.03.2014 та Дозволу № 316 від 10.07.2015 на використання об`єктів права у формі контенту на території України, укладених між ТОВ "УМИГ Мьюзік" та ПРАТ "КИЇВСТАР", які не визнано недійсними.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частина 2 статті 216 Цивільного кодексу України).

Отже, відповідачем не надано належні та допустимі докази правомірного використання спірного твору на момент здійснення фіксації такого використання - 12.08.2015. Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що використання відповідачем спірного музичного твору шляхом розповсюдження твору у форматі контенту у формі послуги "Ді-Джингл" відбулося без дозволу правовласника та без сплати авторської винагороди.

Використання твору без дозволу суб`єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону (в редакції, яка була чинна станом на час вчинення спірного порушення) передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

У вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, судом враховано таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача;

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону України "Про авторське право і суміжні права" при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

У визначенні розміру такої компенсації суду необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог у залежності від характеру порушення, ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об`єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо.

Відсутність вини порушника не звільняє його від обов`язку припинити порушення права інтелектуальної власності, а так само не виключає застосування щодо нього заходів, спрямованих на захист таких прав. Зокрема, опублікування в засобах масової інформації відомостей про порушення права інтелектуальної власності та змісту судового рішення щодо такого порушення, припинення дій, що порушують право інтелектуальної власності, здійснюються незалежно від вини порушника.

Втім, наведене правило підлягає застосуванню лише до тих способів захисту прав, які не належать до заходів відповідальності. Відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності (у вигляді відшкодування збитків, шкоди, сплати компенсації) настає лише за наявності вини.

Таким чином, з урахуванням обставин даної справи (зокрема, існування Договору № АС-234 від 07.07.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ "УМИГ Мьюзік", який у подальшому було визнано недійсним), при розгляді даної справи необхідно встановити обставини щодо наявності чи відсутності вини відповідача у порушенні прав інтелектуальної власності позивача на спірний музичний твір, зокрема, станом на час здійснення позивачем фіксації використання музичного твору ПРАТ "КИЇВСТАР".

Як зазначив позивач і таке не було спростовано відповідачем, відповідачу було відомо, що права на спірний твір належать позивачу, тому що раніше саме позивач надавав дозвіл відповідачу на його використання, відтак відповідач не був позбавлений права запросити у третьої особи ланцюг договору до автора по спірному твору.

Крім того, позивач звертався до відповідача з претензією № 01/10/15-5 від 01.10.2015, відповідно до якої вимагав надати позивачу звіт про використання спірного твору та сплатити компенсацію. Проте відповідач залишив таку претензію без задоволення.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що визнання у 2021 недійсним Договору про передачу авторських та суміжних прав № АС-234 від 07.07.2015 вказує на відсутність вини відповідача у спірному порушенні, який набув права на використання спірного твору у особи, яка на той момент мала такі права на підставі чинного договору із автором, що відповідач не знав і не міг знати, що в 2021 році буде визнано недійсним такий договір. При цьому суд наголошує, що за приписами Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює наслідків крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Таким чином, судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується наявність вини у діях відповідача щодо використання спірного музичного твору без дозволу та з порушенням прав позивача.

З урахуванням викладеного, судом встановлено наявність підстав для стягнення компенсації з відповідача за порушення виключних майнових авторських прав позивача на спірний твір.

Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону передбачено, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

При визначенні суми компенсації необхідно виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення та враховувати, що відповідно до пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №1774-VIII) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Оскільки виплата компенсації за порушення майнових авторських прав підпадає під ознаки "інших виплат", про які йдеться у Законі №1774-VIII, у визначенні суми відповідної компенсації, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, необхідно враховувати приписи пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII (аналогічний висновок містять постанови Верховного Суду від 27.02.2018 справі № 910/6037/16, від 20.03.2018 у справі № 910/7609/17, від 13.02.2018 у справі № 921/113/17- г/17).

Абзацом другим пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1774-VIII (із змінами, внесеними Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" від 15.05.2018

№ 2415-VIII) визначено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Таким чином, до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.

Як зазначалось, Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" внесено зміни до Закону України "Про авторське право і суміжні права".

Зокрема, запроваджено новий порядок визначення розміру компенсації за порушення авторського права або суміжних прав, яка визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу (пункт "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в чинній редакції).

Разом з цим, до правовідносин сторін у справі, які виникли до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", положення вказаного Закону не застосовуються.

Тобто, визначення розміру компенсації за порушення авторського права та суміжних прав, яке було вчинено до набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", здійснюється відповідно до положень пункту "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції, чинній до 22.07.2018 (дата набрання чинності Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав"), а саме сума такої компенсації визначається у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, станом на час прийняття рішення у даній справі при визначенні розміру компенсації за спірне порушення майнових авторських прав слід виходити з приписів п. "г" ч. 2 ст. 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (в редакції до 22.07.2018) та пункту 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (в чинній редакції) та застосовувати розрахункову величину у розмірі 2 481,00 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01.01.2022 згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік").

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст. 86 ГПК України, встановивши обставини порушення відповідачем виключних майнових авторських прав позивача, з огляду на спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, суд вважає обґрунтованим стягнення з відповідача заявленої позивачем компенсації у розмірі 24 810,00 грн, тобто, у розмірі мінімальної компенсації за використання твору. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 статті 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення компенсації за порушення майнових авторських прав у розмірі 148 860,00 грн (з урахуванням клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, поданого у 2022 році).

Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищенаведену ціну позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2 481,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), тоді як фактично сплатив судовий збір у загальному розмірі 2 978,00 грн. (платіжне доручення № 145 від 27.11.2015 на суму 1 378,00 грн., платіжне доручення № 1846 від 12.07.2022 на суму 1 600,00 грн.), тобто у більшому розмірі, ніж встановлено законодавством.

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку про покладення сплаченого позивачем судового збору в сумі 2 481,00 грн на відповідача як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" визначено підстави повернення судового збору, який повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Оскільки позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення судового збору в розмірі переплаченої суми, у суду відсутні підстави для вчинення відповідних дій.

Керуючись ст. 13, 73-80, 86, 123, 124, 126, 129, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР (УКРАЇНА, 03113, М. КИЇВ, ВУЛ. ДЕГТЯРІВСЬКА, БУДИНОК 53; ідентифікаційний код 21673832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІВЕРС МЕДІА КОРПОРЕЙШН" (Україна, 04119, М. КИЇВ, ВУЛИЦЯ ЗООЛОГІЧНА, БУДИНОК 4-А, ОФІС 139; ідентифікаційний код 39543428) 24 810,00 грн (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 00 коп.) компенсації та 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України.

Повне рішення складено 30.11.2022.

Суддя Оксана ГУМЕГА