Рішення

від 23.11.2022 по справі 912/929/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2022 рокуСправа № 912/929/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/929/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехінжинірінг", пров. Центральний, буд. 3/1, м. Кропивницький, 25006

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Максер Брок", вул. Короленко, 1А, м. Кропивницький, 25015

про стягнення 130 966,32 грн,

Представники

від позивача - Іванов О.В., адвокат, ордер серії ВА №1026592 від 11.02.22, посвідчення №175 від 28.04.17, при проголошенні вступної та резолютивної частини рішення не присітній;

від відповідача - Тимошенко А.А., адвокат, ордер серії ВА №1036709 від 02.08.22, посвідчення №2142 від 13.02.12

від відповідача - Дедіщева-Мірошніченко К.С., довіреність від 02.11.2022.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехінжинірінг" (далі - ТОВ "Промтехінжинірінг", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максер Брок" (далі - ТОВ "Максер Брок", відповідач) про стягнення 130 966,32 грн збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, з покладенням судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору на декларування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України №137 від 23.06.2021, що спричинило збитки у вигляді неодержаного прибутку.

Ухвалою від 25.07.2022 господарський суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 18.08.2022 о 12:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

29.07.2022 через систему "Електронний суд" позивачем подано заяву, де зазначено, що оригінали доказів, що додані до позову додатками №1-12, наявні у позивача.

05.08.2022 відповідачем подано суду відзив на позов з запереченнями позовних вимог, де зокрема зазначено, що на підставі наданих замовником документів, на виконання умов договору №137 від 18.06.2021 виконавець склав та надіслав 24.06.2021 року митному органу ВМД із необхідними документами, які отримав від замовника.

В ході опрацювання, зокрема митної декларації UA110390/2021/001167 від 24.06.2021 Кропивницькою митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110390/2021/00071 у якій значено, що відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із неправильним заповнення ЕМД, а саме в графі 20 заявлено умови поставки товару FOB UA Шанхай, що не відповідає відомостям вказаним в комерційному інвойсі та товаросупровідних документах - FOB CN Нінгбо. Вказані неточності не вплинули на класифікацію товару.

В ході здійснення, з відома та згоди замовника, процедури консультування з митним органом, складено та подано митному органу декларацію митної вартості №UA110390/2021/00071 від 25.06.2021. У графі вказаної ДМВ зазначено джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості, а саме вартість товару №1 розрахована використанням фактурної вартості ідентичного товару з ЕМД №UA500020/2021/009158 від 15.03.2021 39034,00 доларів США+фактичні витрати на транспортні послуги.

ТОВ "Промтехінжинірінг" могло б оскаржити дії митниці до адміністративного суду, однак не скористалося таким правом. |

В подальшому, за згоди замовника, відкликано подану 24.06.2021 ЕМД №UA1110390/2021/001178 та подано 25.06.2021 ЕМД № UA1110390/2021/001189 із ціною визначеною за другим методом. А саме вартість товару №1 розрахована використанням фактурної вартості ідентичного товару з ЕМД №UA500020/2021/009158 від 15.03.2021 39034,00 доларів США+фактичні витрати на транспортні послуги.

З таких підстав, ТОВ "Максер Брок" не вбачає своєї вини у ситуації. Замовником прийнято роботи за Договором №137 від 18.06.2021 без зауважень та оплачено надані послуги в повному обсязі.

Також, відповідачем подано суду клопотання про витребування доказів, а саме: у Кропивницької митниці інформації про наявність у період з 24.06.2021 по 25.06.2021 на рахунку митного органу коштів ТОВ "Промтехінжинірінг".

Суддя Кабакова В.Г. 18.08.2022 перебувала у щорічній основній відпустці, згідно з наказом голови суду №221 від 05.08.2022.

Тому, ухвалою від 11.08.2022 суд призначив підготовче засідання на 23.08.2022 о 16:30 год.

Ухвалою від 23.08.2022 суд постановив оголосити перерву в підготовчому засіданні на 02.09.2022 об 11:30 год, витребувати від Кропивницької митниці письмово викладену інформацію про наявність у період з 24.06.2021 по 25.06.2021 на рахунку митного органу коштів ТОВ "Промтехінжинірінг" (і.к. 39594121).

01.09.2022 від Кропивницької митниці до суду надійшов лист №7.22-08-01/10/8.19/2460 від 01.09.2022 на виконання ухвали суду, де зазначено, що платник податків має можливість переглядати інформацію про рух коштів, унесених як авансові платежі (переоплата) на єдиний рахунок в особовому кабінеті єдиного державного інформаційного порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі", вкладка "Стан розрахунків з митницею (ЄКР)".

02.09.2022 протокольною ухвалою суд оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі №912/929/22 до 14.09.2022 о 09:00 год.

08.09.2022 позивач засобами електронного зв`язку (з КЕП) подав до суду відповідь на відзив з доказами її направлення відповідачу, де, зокрема, вказав, що згоди позивачем відповідачу по діям вчиненим відповідачем, що зазначені у відзиві, не надано. Позивач вказує на неналежне виконання відповідачем договору від 23.06.2021 у зв`язку із неправильним заповненням ЕМД, про, що зазначено у відзиві. Також, позивачем викладено заперечення щодо заяви свідка, яка на його думку не відповідає вимогам ст. 88 ГПК України.

14.09.2022 електронною поштою (з КЕП) від ТОВ "Максер Брок" до суду надійшло клопотання про витребування доказів, відповідно до якого відповідач просить витребувати у Державної митної служби України інформацію про наявність у період з 24.06.2021 по 25.06.2021 на рахунку митного органу коштів ТОВ "Промтехінжинірінг". Зазначити в ухвалі, що витребування інформації здійснюється в інтересах ТОВ "Максер Брок", яке не платник податків.

Через систему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові пояснення від 13.09.2022, де зокрема, зазначено, що у відповідності до вимог ч.3 ст.54 Митного кодексу України, при здійсненні митного контролю та митного оформлення митних декларацій від 24.06.2021 року №№ UA110390/2021/001167 та UA110390/2021/001178, які були подані до митного оформлення на товар позивача посадовою особою ТОВ "Максер Брок" Дедіщевою-Мірошніченко К.С, митний орган повинен був або здійснити митне оформлення по заявленій митній вартості, або прийняти письмове рішення про її коригування. У випадку прийняття митним органом письмового рішення про коригування митної вартості, позивач би тоді міг звернутись до адміністративного суду з позовом про визнання такого рішення незаконним, оскільки, згідно документів, які надавались позивачем відповідачу для цілей митного оформлення верстатів KDVM855L в кількості 2 шт, вартістю 30330 та 31845 доларів США відповідно, всі відомості щодо вартості верстатів та складових їхньої митної вартості були підтверджені документально, а отже, визначення митної вартості повинно було здійснюватись за основним - 1 методом визначення митної вартості, який передбачений ст.58 МК України, тобто методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Тоді, в разі оскарження рішення митного органу в судовому порядку та його скасування, митний орган повинен був би повернути надмірно стягненні митні платежі із визначеної ним митної вартості. Однак, відповідач самовільно позбавив позивача такої можливості, не заявивши по митним деклараціям №№ UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190 від 25.06.2021 року основний - 1 метод визначення митної вартості.

Ухвалою від 14.09.2022 господарський суд оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі №912/929/22 на 12.10.2022, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, клопотання позивача та відповідача про витребування доказів задовольнив, витребував у Державної митної служби України та у Кропивницької митниці Державної митної служби України копії доказів, згідно з клопотаннями сторін.

29.09.2022 до суду від Кропивницької митниці Державної митної служби України надійшли витребувані судом документи.

11.10.2022 до суду позивачем подано заяву, у якій зазначено, що ТОВ "Промтехінжинірінг" не ознайомилося з документами, які надані на виконання ухвали суду від 14.09.2022, а тому тільки після ознайомлення з вказаними матеріалами, у разі наявності підстав, будуть надані додаткові пояснення. Також, позивач зазначає про відсутність заперечень проти закриття підготовчого провадження у справі та переходу до розгляду справи по суті і просить суд проводити підготовче засідання 12.10.2022 без участі представника ТОВ "Промтехінжинірінг".

Ухвалою від 12.10.2022 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні у справі №912/929/22 на 20.10.2022, повторно витребував у Державної митної служби України інформацію про наявність у період з 24.06.2021 по 25.06.2021 року на рахунку митного органу коштів ТОВ "Промтехінжинірінг".

20.10.2022 позивачем подано суду клопотання про проведення підготовчого засідання без участі його представника та можливість закриття підготовчого провадження у справі і перехід до розгляду справи по суті.

Також, 20.10.2022 Державною митною службою України подано суду запитувану інформацію.

Ухвалою від 20.10.2022 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу №912/929/22 до судового розгляду по суті на 03.11.2022 о 10:00 год.

31.10.2022 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли письмові пояснення, з урахуванням наданих Кропивницькою митницею документів, щодо дій відповідача при застосуванні методу визначення митної вартості товару.

03.11.2022 суд розпочав розгляд справи по суті та в судовому засіданні оголосив перерву на 17.11.2022 о 10:00 год.

15.11.2022 на адресу суду від позивача надійшли письмові пояснення директора товариства.

У зв`язку з масштабною тривогою, засідання 17.11.2022 не відбулось.

Засідання призначено ухвалою від 17.11.2022 на 23.11.2022 о 09:00.

В судовому засіданні 23.11.2022 продовжено розгляд справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши доводи сторін, господарський суд встановив наступні обставини.

23.06.2021 між ТОВ "Промтехінжинірінг" (замовник) та ТОВ "Максер Брок" (брокер) укладено Договір №137 на декларування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України (далі - Договір, а.с. 9-12), предметом якого є здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та належать замовнику, чи якими замовник користується на платній (чи безоплатній) основі, брокером від імені і за рахунок замовника, на підставі дозволу на право здійснення митної брокерської діяльності №002882, наданого Державною фіскальною службою України 10.05.2019 року (п. 1.1. Договору).

Замовник доручає, а Брокер приймає на себе зобов`язання по декларуванню товарів, транспортних засобів комерційного призначення Замовника, які підлягають митному контролю та митному оформленню, в місцях здійснення митного контролю та митного оформлення (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору брокер зобов`язаний:

- у відповідності до вимог нормативно-правових актів, з урахуванням митних режимів, підготувати та подати митному органу ( як в паперовому вигляді, так і через систему електронного документообігу) належним чином заповнену митну декларацію та інші документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають митному контролю та митному оформленню посадовим особам митниці, які здійснюють такий контроль та оформлення (п. 2.1.1.);

- брокер зобов`язаний правильно нараховувати митні платежі для сплати Замовником (п. 2.1.4.);

- брокер зобов`язаний надавати консультації Замовнику щодо вимог митного законодавства України, знайомити його при необхідності з нормативними документами, попереджувати Замовника про встановлені заборони чи обмеження щодо розпорядження товарами у випадках, якщо митне оформлення не завершено (п. 2.1.6.).

У р. 3. Договору сторони погодили, що митні платежі (мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ) мають бути сплачені до того, як митниці будуть пред`явлені товари, що підлягають оформленню та декларація з прикладеними документами. Відповідальність за правильність нарахування митних платежів несе брокер. Сплату митних платежів на рахунки митниці здійснюється замовником на підставі розрахунку, наданого брокером.

Згідно п. 3.5. Договору, замовник приймає послуги, надані виконавцем згідно з цим Договором, на підставі Акту виконаних робіт (наданих послуг), а у разі виявлення відступів від умов цього Договору або інших недоліків заявляє про них виконавцю негайно.

У п. 6.2. Договору зазначено, що сплату митних платежів на рахунки митниці здійснюється Замовником на підставі розрахунку, наданого брокером.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, але в усякому разі до повного виконання умов договору сторонами (п. 9.1. Договору).

Договір підписано сторонами.

Згідно декларацій митної вартості, які подані до митного оформлення представником ТОВ "Максер Брок" Дедіщевою-Мірошніченко К.С. по митним деклараціям від 25.06.2021 №№UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190, позивачем встановлено, що при здійсненні декларування митної вартості, обрано 2 метод визначення митної вартості - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, який передбачений ст.59 МКУ та визначена митна вартість кожного верстата в розмірі 1 165 984,52 грн.

Позивач вказує, що в графі 7 декларацій митної вартості від 25.06.2021 року №№UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190, зазначено, що представник ТОВ "Максер Брок" Дедіщева-Мірошніченко К.С. обрала 2 метод визначення митної вартості у зв`язку з тим, що митна вартість не може бути застосована за ціною договору (контракту) в зв`язку з відсутністю окремих складових митної вартості.

Однак, позивач зазначає, що згідно документів, які надавались відповідачу для цілей митного оформлення верстатів KDVM855L в кількості 2 шт, вартістю 30330 та 31845 доларів США відповідно, всі відомості щодо вартості верстатів та складових їхньої митної вартості підтверджені документально, а отже, визначення митної вартості повинно здійснюватись за основним - 1 методом визначення митної вартості, який передбачений ст.58 МКУ, тобто методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Різниця між витратами ТОВ "Промтехінжинірінг" на придбання верстатів в Китайській народній республіці, їх доставці на територію України, розмитненням, зберіганням, доставкою до покупця на внутрішньому ринку України, пусконаладними роботами та сервісним обслуговуванням, та сумою, за яку ТОВ "Промтехінжинірінг" реалізувало верстати на внутрішньому ринку України, є його прибутком. Оскільки вартість розмитнення верстатів при реалізації на внутрішньому ринку України додається до їх загальної вартості, сума переплати ТОВ "Промтехінжинірінг" митних платежів по митним деклараціям № UA1110390/2021/001189 та № UA1110390/2021/001190 від 25.06.2021 в розмірі 108239,1 грн, є неодержаним ТОВ "Промтехінжинірінг" прибутком, який би був ним одержаний, в разі належного виконання відповідачем умов договору на декларування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України від 23.06.2021 року №137.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті, суд зазначає таке.

Частина перша статті 162 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої цієї ж статті позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У постанові від 04.12.2019 по справі № 917/1739/17 Велика Палата Верховного Суду надала правовий висновок стосовно застосування цієї правової норми. Суд у пунктах 81, 83 та 86 вказав, що:

- предмет позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів,

- підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу,

- правовими підставами позову є зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги,

- саме на суд покладений обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на викладене, право суду на самостійне надання правової кваліфікації відносинам сторін та правових норм, які підлягають застосуванню для вирішення спору, нерозривне із безпосередньою позицією позивача щодо правової аргументації як вимог, так і характеристики спірних правовідносин. Крім того, у випадку коли позивач самостійно визначає правову підставу позову та предмет позовних вимог (який включає в себе не тільки визначену суму стягнення, але й певну матеріально-правову вимогу, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення) та наполягає на їх обов`язковому застосуванню, суд вправі виходити за обрані позивачем межі (у тому числі межі матеріально-правової вимоги) з метою вирішення наявного спору з певним відхиленням, яке може мати місце у випадку, коли для правильної оцінки характеру правовідносин потребується аналіз інших правових норм, ніж ті, які вказані позивачем.

Отже, оскільки позивач визначив предметом спору стягнення збитків за наслідками невиконання відповідачем умов договору, якими вважає неодержаний прибуток, але при цьому не повністю охарактеризував та навів правові норми, якими урегульовані спірні правовідносини, суд вважає, що вправі виходити за відповідні обрані позивачем межі правового обґрунтування заявлених вимог.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Установлені судом обставини наявності укладеного між сторонами договору, свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов`язань, у силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст та умови договору, аналіз правовідносин та господарсько-договірних зобов`язань (майново-господарських зобов`язань у відповідності до частини 1 статті 179 ГК України), які виникли між сторонами на його підставі, з огляду на вказані правові положення, свідчать, що за своєю юридичною природою між ними укладений договір доручення.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до ч.1 ст. 416 Митного кодексу України, митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 417 МК України, взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

Позивач у додаткових письмових поясненнях від 31.10.2022 зазначив таке: із матеріалів справи про адмінправопорушення №404/1613/22 вбачається, що посадова особа Дедіщева-Мірошніченко К.С. призначена керівником ТОВ "Максер Брок" згідно наказу від 08.06.2021 №4 на посаду брокера з 09.06.2021.

Вказані відомості відповідачем не заперечено та не спростовано.

На виконання умов Договору, 24.06.2022 митним брокером Дедіщевою-Мірошніченко К.С. подано електронні митні декларації (далі - МД) №№UA110390/2021/001167 та UA110390/2021/001178, згідно яких задекларовано ввезення в Україну ТОВ "Промтехінжинірінг" товару "Вертикальний багатофункціональний металооброблювальний центр..." вартістю 31845 доларів США та 30330 доларів США відповідно, що складає 868530,9765 грн та 827211,3210 грн згідно з курсом НБУ на дату декларування (а.с. 164-169).

Митний брокер заявив митну вартість товару визначену основним методом в МД №№UA110390/2021/001167 та UA110390/2021/001178 - 962 684,69 грн та 921 365,03 грн відповідно. Зокрема, до складових митної вартості декларант додав ціну товару за кодом товару 8457109000 та витрати на транспортування товару до UA пункт пропуску "Одеський морський торговельний порт" по 94 153,71 грн за кожною МД. Інших витрат (складових митної вартості) не додано до ціни.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом надані до митного оформлення документи за такими реквізитами, а саме:

- за МД №UA110390/2021/001167

KDCY210205 від 05.02.2021 (рахунок-проформа); R210411C від 11.04.2021 (інвойс); 108 від 30.03.2021 (платіжне доручення); СФ-22794 від 03.06.2021 (рахунок-фактура); 05/02/2021 від 05.02.2021 (контракт); 310120210518647527 від 26.04.2021 (митна декларація КНР),

- за МД №UA110390/2021/001178

KDCY210106 від 06.01.2021 (рахунок-проформа); К210411C від 11.04.2021 (інвойс); 107 від 30.03.2021 (платіжне доручення); СФ-22793 від 03.06.2021 (рахунок-фактура); 30/12/2020 від 30.12.2020 (контракт); 310120210518647527 від 26.04.2021 (митна декларація КНР).

У картці відмови у митному оформленні товарів по митній декларації від 24.06.2021 № UA110390/2021/001167 (а.с. 160) по причині неправильного заповнення ЕМД, зазначено наступне: - в графі 20 ЕМД заявлено умови поставки товару FOB UA Шанхай, що не відповідає відомостям, вказаним з комерційному інвойсі та товаросупровідних документах -FOb CN Нінгбо; - за результатами митного огляду при перевірці маркування, яке міститься на обладнанні, встановлені неточності стосовно опису товару в графі 31 ЕМД (невірно вказано хід по осі X, розмір столу), що не впливає на класифікацію товару, але потребують уточненню та внесенню змін до ЕМД. У відповідності до частини 4 статті 57 МКУ в рамках процедури консультування здійснено обмін наявною у митниці та у декларанта інформацією (з додержанням вимог щодо її конфіденційності). За результатами проведеної консультації надано згоду на проведення митного оформлення товару за другорядним методом визначення митної вартості відповідно до ст. 59 МКУ.

Також в картці відмови у митному оформленні по митній декларації від 24.06.2021 № UA110390/2021/001167 зазначено роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларацій митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: митне оформлення ЕМД можливо за умови правильного заповнення граф митної декларації, внесення до ЕМД точних відомостей про товари відповідно до ст. 257 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 №450 та наказу Мінфіну від 30.05.2012 №651 та зі сплатою митних платежів у повному обсязі. Рішення про відмову у митному оформленні товару відповідно до статті 25 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня - Дніпровська митниця, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22 або в суді.

Окрім того 25.06.2021 брокером Дедіщевою-Мірошніченко К.С. складено заяву №861 (а.с.170) про відкликання митної декларації №UA110390/2021/001178, з таким обґрунтуванням: За результатами проведення консультації з митним органом отримано згоду на проведення МО за другим методом. У відповідності до ч. 4 ст. 57 МКУ в рамках процедури консультування здійснено обмін наявною у митниці та декларанта інформацією. За результатами проведеної консультації надано згоду на проведення митного оформлення за другим методом відповідно до ст. 59 МКУ.

З листування з митним органом (а.с. 87, 88, 100), доданого відповідачем до відзиву на позов, вбачається, що 25.06.2021 внесено відомості про відкликання МД №UA110390/2021/001178 та про картку відмови по МД №UA110390/2021/001167.

25.06.2022 митним брокером Дедіщевою-Мірошніченко К.С. подано електронні МД №№UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190, згідно яких задекларовано ввезення в Україну ТОВ "Промтехінжинірінг" товару "Вертикальний багатофункціональний металооброблювальний центр..." вартістю 30330 доларів США та 31845 доларів США відповідно, що складає 1165984,52 грн та 1165984,52 грн згідно з курсом НБУ на дату декларування (а.с. 14-17).

Митний брокер заявив митну вартість товару визначену другим методом в МД №№UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190 - 1 165 984,5248 грн та 1 165 984,5248 грн відповідно. За основу для розрахунку взято вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами за кодом товару 8457109000.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані до митного оформлення аналогічні документи, як і до МД №№UA110390/2021/001178 та UA110390/2021/001167.

У п. 8 форм декларацій митної вартості №№UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190 (а.с. 19-24) зазначено: "Розрахунок ціни товару №1: згідно ст. 57 п. 4 МКУ проведена консультація з митним органом та отримана згода на проведення митного оформлення за другим методом: згідно ст. 59 МКУ вартість товару №1 розрахована наступним чином: використана фактурна вартість ідентичного товару з ЕМД UA500020/2021/009158 від 15.03.2021 р. та інвойсу проформи №KDCY210106 від 06.01.2021 р. на рівні 39034$ з урахуванням (додаванням) фактичних витрат на доставку товару".

Відповідно до чч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. 2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ст. 55 МК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

За ст. 56 МК України, інформація, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, не може без спеціального дозволу особи чи органу, які подають таку інформацію, розголошуватися або передаватися третім особам, включаючи інші органи державної влади, крім подання її в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом, конфіденційної інформації та комерційної таємниці та не потребує спеціального дозволу особи чи органу, які подають таку інформацію, оприлюднення митним органом знеособленої інформації щодо конкретних експортно-імпортних операцій, внесених декларантами до митної декларації відповідно до частини восьмої статті 257 цього Кодексу, за виключенням пунктів 2, 4, підпунктів "б", "в", "д", "є", "з" пункту 5, пунктів 6, 7 і 9 частини восьмої зазначеної статті, у тому числі інформації, що стосується митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в обсягах, що не суперечать міжнародним договорам України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Главою 9 МК України встановлено методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування.

За нормами ст. 256 МК України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Згідно ст. 268 МК України, допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування санкцій, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити помилки, допущені в митній декларації.

Якщо особа систематично (більше двох разів протягом місяця) допускає у митній декларації помилки, зазначені в частині першій цієї статті (крім орфографічних помилок), митний орган застосовує до такої особи санкції, передбачені цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно до положень статті 269 МК України, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Якщо після випуску у вільний обіг товарів, митний контроль яких здійснювався без проведення митного огляду, декларантом виявлені товари, переміщені через митний кордон України і не зазначені в митній декларації, за письмовим зверненням декларанта та з дозволу митного органу допускається внесення до митної декларації змін щодо збільшення кількості товарів, випущених у вільний обіг на митній території України, у зв`язку з виявленням незадекларованих товарів.

Внесення до митної декларації змін, які впливають на застосування до товарів заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснюється за умови дотримання таких заходів.

Відкликання митної декларації допускається лише до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму.

Якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за декларацією для вивезення за межі митної території України, не перетнули державний кордон України протягом 180 днів, митний орган визнає цю митну декларацію недійсною. Зазначений строк може бути зменшений за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи.

Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Після відкликання або визнання недійсною митної декларації товари, транспортні засоби комерційного призначення, що в ній задекларовані, повинні бути видані з-під митного контролю за заявою декларанта або уповноваженої ним особи, якщо до початку митного оформлення цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення вони перебували у вільному обігу на митній території України, або задекларовані протягом 10 днів до обраного митного режиму.

Посадові особи митних органів не мають права заповнювати митну декларацію, змінювати відомості, зазначені в митній декларації, крім внесення до неї відомостей, що належать до повноважень митних органів.

У разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у митній декларації товарів, транспортних засобів комерційного призначення внесення змін, відкликання та визнання недійсною цієї декларації до закінчення провадження у відповідних справах забороняються. Не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до митного органу з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Як вищезазначено, на підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом надані до митного оформлення документи за такими реквізитами, а саме:

- за МД № UA110390/2021/001167

KDCY210205 від 05.02.2021 (рахунок-проформа); R210411C від 11.04.2021 (інвойс); 108 від 30.03.2021 (платіжне доручення); СФ-22794 від 03.06.2021 (рахунок-фактура); 05/02/2021 від 05.02.2021 (контракт); 310120210518647527 від 26.04.2021 (митна декларація КНР),

- за МД № UA110390/2021/001178

KDCY210106 від 06.01.2021 (рахунок-проформа); К210411C від 11.04.2021 (інвойс); 107 від 30.03.2021 (платіжне доручення); СФ-22793 від 03.06.2021 (рахунок-фактура); 30/12/2020 від 30.12.2020 (контракт); 310120210518647527 від 26.04.2021 (митна декларація КНР).

Отже, митним брокером подано документи, визначені ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів.

Доказів, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, чи ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, не подано.

Митним органом у картці відмови у митному оформленні (випуску) товарів за МД зазначено про необхідність правильного заповнення граф МД № UA110390/2021/001167 та сплати митних платежів у повному обсязі.

Разом з тим, доказів внесення виправлень та повторного подання МД до митного органу з обчисленням митної вартості товару за основним методом відповідачем суду не подано.

Суду також не подано доказів прийняття письмового рішення митного органу про коригування митної вартості товару за МД №№UA110390/2021/001167 та UA110390/2021/001178 відповідно до положень статті 55 МК України.

Натомість, митним брокером 25.06.2022 подано електронні МД №№UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190, згідно яких задекларовано ввезення в Україну ТОВ "Промтехінжинірінг" товару "Вертикальний багатофункціональний металооброблювальний центр..." вартістю 30330 доларів США та 31845 доларів США відповідно, що складає 1165984,52 грн та 1165984,52 грн згідно з курсом НБУ на дату декларування. Визначено митну вартість товару другим методом в розмірі 1 165 984,5248 грн та 1 165 984,5248 грн відповідно. За основу для розрахунку взято вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами за кодом товару 8457109000.

Митним брокером відкликано МД № UA110390/2021/001178 та після відмови у митному оформленні (випуску) товарів за МД №UA110390/2021/001167 не вчинено дій для повторного подання МД за основним методом обчисленням митної вартості товару. Доказів та підстав неможливості митного оформлення товару за наявними документами за основним методом відповідачем суду не доведено.

Також митним органом не прийнято рішення про коригування митної вартості товару, яке міг оскаржити позивач та повернути грошові кошти.

ТОВ "Максер Брок" не надано суду доказів на підтвердження звернення до позивача щодо митного оформлення товару за другим методом чи надання консультацій за положеннями п. 2.1.6. Договору після обміну з митним органом інформацією. Позивач зазначає про не надання відповідачу такої згоди.

Твердження відповідача про перерахування позивачем 110 000,00 грн згідно платіжного доручення № 1606 від 25.06.2021 для оформлення митним брокером МД №№UA110390/2021/001189 та UA110390/2021/001190 з визначенням митної вартості товару за другим методом, спростовуються таким.

Як вказує позивач, розрахунок митних платежів, що необхідно сплатити за товар позивача, здійснено відповідачем, а позивачем лише перераховано визначений відповідачем розмір митних платежів на рахунок митного органу.

Суд враховує, що сторони в п. 3.2. Договору погодили сплату митних платежів на рахунки митниці замовником на підставі розрахунку, наданого брокером.

Також сторони погодили в п. 3.1. Договору, що відповідальність за правильність нарахування митних платежів несе брокер.

Отже з огляду на відсутність доказів погодження митним брокером з ТОВ "Промтехінжинірінг" оформлення товару за другим методом, позивачем перераховано кошти в розмірі 110 000,00 грн за розрахунками брокера для здійснення розмитнення товару. Однак такі дії не свідчать про погодження ТОВ "Промтехінжинірінг" подання митним брокером МД з визначенням митної вартості товару за другим методом.

Не дивлячись на взяті на себе зобов`язання по декларуванню товарів відповідач, за наявності всіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості для визначення її за основним методом та відсутності письмового рішення митного органу щодо коригування такої митної вартості, здійснив оформлення МД за другим методом визначення митної вартості товарів позивача, що призвело до переплати ТОВ "Промтехінжинірінг" митних платежів по МД № UA1110390/2021/001189 та № UA1110390/2021/001190 від 25.06.2021.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено (частина 1); під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2).

За змістом статті 225 того ж Кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Водночас, статтею 226 названого Кодексу визначні умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

У пункті 5.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 920/85/18 Суд надав правовий висновок стосовно застосування вказаних правових норм та вказав, що:

- для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, наявності збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вини,

- відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань,

- для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних дій відповідача та причинного зв`язку між збитками позивача та діями відповідача,

- вимога про відшкодування збитків може пред`являтися виключно у разі, якщо збитки є результатом порушення права і виключно до особи, яка це право порушила.

У відповідності до наведеної частини 1 статті 199 ГК України до спірних правовідносин підлягають одночасному застосуванню також положення статей 22 та 623 ЦК України.

Так, за статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1); збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (частина 3).

У свою чергу, за статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частина 1); розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором (частина 2); збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення (частина 3); при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина 4).

Таким чином, наведені правові положення щодо порядку та умов відшкодування збитків:

- характеризують їх як загальну форму цивільно-правової відповідальності, оскільки вона може бути застосована в будь-якому випадку порушення зобов`язання, незалежно від того, чи передбачили сторони це в договорі або чи є вказівки спеціального закону,

- розрізняють види збитків, а саме - "вартість втраченого майна", "витрати, зроблені управненою стороною" та "неодержаний дохід" (ці види не є тотожними, оскільки під "вартістю втраченого майна" слід розуміти реальну вартість майна, під "витратами, зробленими управненою стороною" розуміються витрати, які сторона здійснила на належне виконання договору, але не отримала відповідного результату договірних відносин, а під "неодержаним прибутком" - доходи, які, не будучи абстрактними, могли б бути отримані у випадку належного виконання зобов`язання),

- встановлюють обсяг (межі, розмір) відшкодування збитків, а саме - у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі,

- визначають умови та порядок обрахунку розміру збитків, за якими необхідно враховувати ціни: а) що існували за місцем виконання зобов`язання, б) на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, в) на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків, у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку.

У даному спорі збитки у вигляді переплати позивачем суми митних платежів виникли під час виконання відповідачем зобов`язань за Договором доручення, за участі його працівника - брокера, а тому суд дійшов висновку, що позивачу завдані збитки у розмірі суми переплати грошових коштів, що не є неодержаним прибутком.

За умовами п. 3.1. Договору, відповідальність за правильність нарахування митних платежів несе брокер.

Отже протиправна поведінка брокера ТОВ "Максер Брок" по оформленню двох МД за другим методом визначення митної вартості товару спричинила наявність збитків. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою брокера ТОВ "Максер Брок" та збитками позивача та вина полягає у не вчиненні дій щодо оформлення двох МД № UA1110390/2021/001189 та № UA1110390/2021/001190 за першим методом визначення митної вартості товару.

Позивач, з урахуванням положень частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодекс України, повинен довести відповідний розмір збитків.

Позивачем у позові здійснено обрахування розміру збитків, які за способом обрахунку суд вважає належними. Однак позивачем допущено арифметичні помилки у такому обрахунку, тому суд здійснив власний розрахунок збитків наступним чином.

По митній декларації № UA1110390/2021/001189 від 25.06.2021:

до фактурної вартості верстата, яка в перерахуванні за курсом долара США на день оформлення митної декларації складає 832 828,43 грн (30330$*27,4589 грн) додаються витрати по доставці верстата до місця ввезення товару на митну територію України (порт "Одеса"), які згідно довідки транспортно - експедиційної компанії від 03.06.2021 складають 94 153,71 грн. Таким чином, митна вартість верстата по митній декларації № UA1110390/2021/001189 складає 926 982,14 грн. З даної митної вартості мито в розмірі 4% складає 37 079,29 грн, та ПДВ в розмірі 20% (митна вартість 926 982,14 грн + сума мита 37079,29 грн) - 192 812,29 грн.

ТОВ "Промтехінжинірінг" по митній декларації № UA1110390/2021/001189 сплатило мито в розмірі 46 639,38 грн та ПДВ в розмірі 242 524,78 грн.

Тому сума переплати по митній декларації № UA1110390/2021/001189 становить: мито - 9 560,09 грн, ПДВ - 49 712,49 грн, всього 59 272,58 грн.

По митній декларації № UA1110390/2021/001190 від 25.06.2021:

до фактурної вартості верстата, яка в перерахуванні за курсом долара США на день оформлення митної декларації складає 874 428,67 грн (31845$*27,4589) додаються витрати по доставці верстата до місця ввезення товару на митну територію України (порт "Одеса"), які згідно довідки транспортно - експедиційної компанії від 03.06.2021 складають 94 153,71 грн. Таким чином, митна вартість верстата по митній декларації № UA1110390/2021/001190 складає 968 582,38 грн. З даної митної вартості мито в розмірі 4% складає 38 743,30 грн, та ПДВ в розмірі 20% (митна вартість 968 582,38 грн + сума мита 38 743,3 грн) - 201 465,14 грн.

ТОВ "Промтехінжинірінг" по митній декларації № UA1110390/2021/001190 сплатило мито в розмірі 46 639,38 грн та ПДВ в розмірі 242 524,78 грн.

Тому сума переплати по митній декларації № UA1110390/2021/001190 становить: мито - 7 896,08 грн, ПДВ - 41 059,64 грн, всього 48 955,72 грн.

Загальна сума переплати ТОВ "Промтехінжинірінг" митних платежів по митним деклараціям № UA1110390/2021/001189 та № UA1110390/2021/001190 від 25.06.2021, складає 108 228,30 грн.

Отже, за наявних обставин та висновків позовні вимоги в частині стягнення збитків підлягають задоволенню частково у сумі 108 228,30 грн. В решті вимог в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Позивач заявив до стягнення 19 266,54 грн інфляційних втрат за період липень 2021 року - травень 2022 року та 3% річних в сумі 3 460,68 грн за період з 26.06.2021 до 19.07.2022.

За нормами ст. 224-225 ГК України, збитки, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, на користь особи, права або законні інтереси якої порушено, є грошовим зобов`язанням.

У даному випадку між сторонами виникло грошове зобов`язання, так як суд встановив, що відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача 108 228,30 грн.

Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному, заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги п`ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Приписи розділу І книги п`ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження № 14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Висновки щодо застосування статті 625 ЦК містяться, зокрема і у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 22.09.2020 у справі № 918/631/19.

Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За висновками, наведеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц, з набранням чинності рішення суду про відшкодування шкоди у боржника виникає зобов`язання сплатити точно визначений розмір шкоди, однак саме зобов`язання виникло між сторонами із заподіяння шкоди, тобто це зобов`язання не є таким, що виникло з рішення суду, це зобов`язання з відшкодування шкоди, в якому рішенням суду визначено конкретний розмір завданої шкоди та констатовано про наявність зобов`язання між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у претензії, що отримана 07.02.2022 директором ТОВ "Максер Брок", заявлено вимогу про погашення заборгованості в загальній сумі 113982,00 грн, в т.ч. 108239,10 грн суми переплати. Заявлені вимоги відповідачем не виконані, і відповідно, внаслідок чого у відповідача виник обов`язок сплатити кошти, виконання якого прострочено в розумінні ст. 530 Цивільного кодексу України.

Тому, з огляду на норми ст. 530 ЦК України, обов`язок з відшкодування завданих позивачу збитків виник у відповідача з 08.02.2022, виконати який останній мав у строк до 14.02.2022.

Отже періодом прострочення відповідачем зобов`язання з відшкодування завданих позивачу збитків та, відповідно, періоду, за який позивач має право вимагати застосування наслідків за порушення грошового зобов`язання, передбачених статтею 625 ЦК, з урахуванням заявлених позивачем позовних вимог є з 15.02.2022 до 19.07.2022.

З суми грошового зобов`язання 108 228,30 грн інфляційні втрати за період лютий - травень 2022 року (в межах періоду заявленого позивачем у розрахунку а.с. 57) становлять 13440,70 грн та 3% річних за період з 15.02.2022 до 19.07.2022 становлять 1 378,80 грн.

З підстав викладеного, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 13 440,70 грн та 1 378,80 грн відповідно. Решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

22.11.2022 ТОВ "Максер Брок" подало суду клопотання про стягнення судових витрат.

ТОВ "Промтехінжинірінг" у позові заявлено про те, що остаточний розмір витрат за надання правової допомоги буде розраховано відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Згідно з ч. 1-2 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У пункті 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, зазначено, що у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максер Брок" (вул. Короленко, 1А, м. Кропивницький, 25015, і.к. 44113969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехінжинірінг" (пров. Центральний, буд. 3/1, м. Кропивницький, 25006, і.к. 39594121) 108 228,30 грн збитків, 13 440,70 грн інфляційних втрат та 1 378,80 грн 3% річних, а також 2 330,99 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 07.12.2022 о 09:00 год.

Подати суду докази на підтвердження судових витрат, які позивач сплатив або має сплатити у зв`язку з розглядом справи у строк до 28.11.2022.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №204.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати позивачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, відповідачу на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повне рішення складено 30.11.2022.

Суддя В.Г. Кабакова