Постанова

від 06.04.2023 по справі 912/929/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2023 рокум. ДніпроСправа № 912/929/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів Верхогляд Т.А., Чередко А.Є.,

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максер брок» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2022 (суддя Кабакова В.Г.; повне рішення складено 30.11.2022) у справі № 912/929/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг», м. Кропивницький, Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максер брок» м. Кропивницький, Кіровоградської області

про стягнення 130966,32 грн,-

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максер брок» 130966,32 грн збитків з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем покладених на нього договором на декларування товарів зобов`язань з правильного нарахування митних платежів для сплати замовником що спричинило позивачу збитки.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2022 позов у справі № 912/929/22 задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максер брок» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» 108228,30 грн збитків, 13440,70 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1378,80 грн.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що подання брокером митної декларації з визначенням митної вартості за другорядним методом, при наявності всіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості для визначення її за основним методом та відсутності письмового рішення митниці щодо коригування такої митної вартості, призвело до переплати митних платежів, що є збитками позивача, понесеними внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору на декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Місцевий господарський суд встановив, що позивач неправильно визначив момент виникнення обов`язку з виконання грошового зобов`язання щодо повернення відповідачем суми переплати митних платежів, у зв`язку з чим частково задовольнив позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних.

2.Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою «Мастер брок» звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2022 у справі № 912/929/22 скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник вважає безпідставним стягнення з нього суми переплати митних платежів, яка сталася через визначення митної вартості переміщених через митний кордон України товарів не за основним методом, оскільки відповідно до положень Податкового кодексу України така сума включається до суми ПДВ, на яку позивач отримує право зменшення податкового зобов`язання, тому задоволення позову у даному випадку призводить до подвійного стягнення.

Скаржник зазначає, що за усним розпорядженням позивача з урахуванням консультації митного органу він подав до митного органу електронні митні декларації з визначенням митного платежу за другорядним методом (за цінами, визначеними відділом контролю митної вартості), тому з його боку немає порушень умов договору на декларування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Крім того, договором не передбачений обов`язок повіреного (виконавця) отримувати письмову згоду поручителя на вчинення тих чи інших митних формальностей, тому такі дії могли вчинятися брокером за усним розпорядженням довірителя (замовника).

3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» у відзиві на апеляційну скаргу заперечило проти її доводів, просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення місцевого господарського суду без змін.

Позивач вважає безпідставним посилання скаржника на норми податкового законодавства щодо включення переплаченої суми митних платежів до ПДВ, оскільки предметом спору у даній справі є порушення відповідачем зобов`язань за договором на декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України, що спричинило позивачу збитки, тому норми Податкового кодексу України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

На думку позивача, доводи скаржника про отримання згоди замовника за договором на декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України, на визначення митної вартості товару не за основним методом не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки місцевим господарським судом встановлено зворотне.

4.Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Максер брок» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2022 у справі № 912/929/22.

Розгляд апеляційної скарги вирішено провести у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

5.Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» (Україна; покупець) уклало 30.12.2020 та 05.02.2021 з Zhejiang Kaida Machine Tool Co., LTD (Китай; продавець) контракти № 30/12/2020 та № 05/02/2021 відповідно, згідно з умовами яких продавець постачає на умовах FOB Шанхай (Китай) вертикально фрезерний обробляючий цент KDVM855L.

Вартість товару встановлюється в доларах США та зазначається в інвойсі, який оформлюється на підставі контракту.

Відповідно до наявних в матеріалах справи інвойсів проформи № KDCY210106 від 06.01.2021 та № KDCY210205 від 05.02.2021, що є додатками до вищезазначених контрактів, вартість товарів становить 30330,00 доларів США та 31845,00 доларів США відповідно.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» (замовник) уклало 23.06.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Максер брок» (брокер) договір № 137 на декларування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, предметом якого є здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та належать замовнику, чи якими замовник користується на платній (чи безоплатній) основі, брокером від імені і за рахунок замовника, на підставі дозволу на право здійснення митної брокерської діяльності № 002882, наданого Державною фіскальною службою України 10.05.2019 (далі Договір).

Згідно з пунктом 2.1 Договору брокер зобов`язаний

- у відповідності до вимог нормативно-правових актів, з урахуванням митних режимів, підготувати та подати митному органу (як в паперовому вигляді, так і через систему електронного документообігу) належним чином заповнену митну декларацію та інші документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також пред`явити товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають митному контролю та митному оформленню посадовим особам митниці, які здійснюють такий контроль та оформлення;

- брокер зобов`язаний правильно нараховувати митні платежі для сплати замовником;

- брокер зобов`язаний надавати консультації замовнику щодо вимог митного законодавства України, знайомити його при необхідності з нормативними документами, попереджувати замовника про встановлені заборони чи обмеження щодо розпорядження товарами у випадках, якщо митне оформлення не завершено.

Сторони погодили, що митні платежі (мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ) мають бути сплачені до того, як митниці будуть пред`явлені товари, які підлягають оформленню та декларація з прикладеними документами. Відповідальність за правильність нарахування митних платежів несе брокер. Сплату митних платежів на рахунки митниці здійснюється замовником на підставі розрахунку, наданого брокером (розділ 3 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, але в усякому разі до повного виконання умов договору сторонами (пункт 9.1 Договору).

На виконання умов Договору 24.06.2022 митний брокер Дедіщева-Мірошніченко К.С. подала електронні митні декларації № UA110390/2021/001167 та № UA110390/2021/001178, відповідно до яких задекларовано ввезення в Україну Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» товар, «Вертикальний багатофункціональний металооброблювальний центр...», вартістю 31845 доларів США та 30330 доларів США відповідно, що становить 868530,9765 грн та 827211,3210 грн згідно з курсом НБУ на дату декларування.

Митний брокер заявив митну вартість товару визначену основним методом в митній декларації № UA110390/2021/001167 у сумі 962684,69 грн, у митній декларації № UA110390/2021/001178 у сумі 921365,03 грн.

До складових митної вартості декларант додав ціну товару за кодом товару 8457109000 та витрати на транспортування товару до UA пункт пропуску «Одеський морський торговельний порт» по 94153,71 грн за кожною митною декларацією. Інших витрат (складових митної вартості) до ціни не додано.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом надані до митного оформлення документи за такими реквізитами, а саме:

- за митною декларацією № UA110390/2021/001167:

KDCY210205 від 05.02.2021 (рахунок-проформа); R210411C від 11.04.2021 (інвойс); 108 від 30.03.2021 (платіжне доручення); СФ-22794 від 03.06.2021 (рахунок-фактура); 05/02/2021 від 05.02.2021 (контракт); 310120210518647527 від 26.04.2021 (митна декларація КНР);

- за МД №UA110390/2021/001178:

KDCY210106 від 06.01.2021 (рахунок-проформа); К210411C від 11.04.2021 (інвойс); 107 від 30.03.2021 (платіжне доручення); СФ-22793 від 03.06.2021 (рахунок-фактура); 30/12/2020 від 30.12.2020 (контракт); 310120210518647527 від 26.04.2021 (митна декларація КНР).

В картці-відмові у митному оформленні товарів по митній декларації від 24.06.2021 № UA110390/2021/001167 по причині неправильного заповнення електронної митної декларації, зазначено наступне:

-в графі 20 ЕМД заявлено умови поставки товару FOB UA Шанхай, що не відповідає відомостям, вказаним з комерційному інвойсі та товаросупровідних документах -FOb CN Нінгбо;

-за результатами митного огляду при перевірці маркування, яке міститься на обладнанні, встановлені неточності стосовно опису товару в графі 31 ЕМД (неправильно вказано хід по осі X, розмір столу), що не впливає на класифікацію товару, але потребує уточнення та внесення змін до електронної митної декларації.

У відповідності до частини четвертої статті 57 Митного кодексу України в рамках процедури консультування здійснено обмін наявною у митниці та у декларанта інформацією (з додержанням вимог щодо її конфіденційності). За результатами проведеної консультації надано згоду на проведення митного оформлення товару за другорядним методом визначення митної вартості відповідно до статті 59 Митного кодексу України.

Також в картці відмови у митному оформленні по митній декларації від 24.06.2021 № UA110390/2021/001167 зазначено про роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларацій митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: «Митне оформлення ЕМД можливо за умови правильного заповнення граф митної декларації, внесення до ЕМД точних відомостей про товари відповідно до ст. 257 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 № 450 та наказу Мінфіну від 30.05.2012 № 651 та зі сплатою митних платежів у повному обсязі. Рішення про відмову у митному оформленні товару відповідно до статті 25 Митного кодексу України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня Дніпровська митниця, 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22 або в суді».

Митний брокер Дедіщева-Мірошніченко К.С. 25.06.2021 склала заяву № 861 про відкликання митної декларації № UA110390/2021/001178, з наступним обґрунтуванням: «За результатами проведення консультації з митним органом отримано згоду на проведення МО за другорядним методом. У відповідності до ч. 4 ст. 57 МКУ в рамках процедури консультування здійснено обмін наявною у митниці та декларанта інформацією. За результатами проведеної консультації надано згоду на проведення митного оформлення за другорядним методом відповідно до ст. 59 МКУ».

Митний брокер Дедіщева-Мірошніченко К.С. 25.06.2022 подала електронні митні декларації № UA110390/2021/001189 та № UA110390/2021/001190, згідно з якими задекларовано ввезення в Україну Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» товар «Вертикальний багатофункціональний металооброблювальний центр...» вартістю 30330 доларів США та 31845 доларів США відповідно, що складає 1165984,52 грн та 1165984,52 грн згідно з курсом НБУ на дату декларування.

Митний брокер заявив митну вартість товару визначену за другорядним методом в митних деклараціях № UA110390/2021/001189 та № UA110390/2021/001190, у розмірі 1165984,5248 грн та 1165984,5248 грн відповідно. За основу для розрахунку взята вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами за кодом товару 8457109000.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надані до митного оформлення аналогічні документи, як і до митних декларацій № UA110390/2021/001178 та № UA110390/2021/001167.

У пункті 8 форм декларацій митної вартості № UA110390/2021/001189 та № UA110390/2021/001190 зазначено: «Розрахунок ціни товару № 1: згідно ст. 57 п. 4 МКУ проведена консультація з митним органом та отримана згода на проведення митного оформлення за другорядним методом: згідно ст. 59 МКУ вартість товару № 1 розрахована наступним чином: використана фактурна вартість ідентичного товару з ЕМД UA500020/2021/009158 від 15.03.2021 р. та інвойсу проформи № KDCY210106 від 06.01.2021 р. на рівні 39034 $ з урахуванням (додаванням) фактичних витрат на доставку товару».

6.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Предметом спору у даній справі є стягнення збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором на декларування товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 416 Митного кодексу України митний брокер це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно частиною першою статті 417 Митного кодексу України взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором.

Відповідно до умов договору № 137 від 23.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Максер брок» (брокер) взяло на себе обов`язки зі здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» (замовник).

За статтею 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частин першої-шостої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Згідно з частиною першою статті 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Таким чином, положеннями Митного кодексу України встановлено основний метод визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, відповідно до якого за основу вартості розрахунку має братися ціна товару, що імпортується, визначена умовами договору купівлі-продажу, та лише у випадку неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом, така ціна може бути визначена шляхом застосування другорядних методів.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами у справі, що митний рокер 24.06.2022 подав електронні митні декларації № UA110390/2021/001167 та № UA110390/2021/001178 з визначенням митної вартості товару за основним методом, тобто за ціною товару визначеною у контрактах від 30.12.2020 та 05.02.2021, яка складає 31845 доларів США та 30330 доларів США, що становить 868530,9765 грн та 827211,3210 грн згідно з курсом НБУ на дату декларування.

Господарським судом встановлено, що митний брокер на підтвердження митної вартості товару надав визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, а саме: рахункки-проформи; інвойси; платіжні доручення; рахунки-фактури; контракти; митні декларації КНР.

Апеляційний господарський суд зазначає, що доказів наявності у поданих документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, чи ознаки підробки або документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, матеріали справи не містять.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів.

Матеріали справи не містять доказів прийняття митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товару за митними деклараціями № UA110390/2021/001167 та № UA110390/2021/001178 відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України.

Згідно зі статте 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Також відсутні докази прийняття митним органом рішення про неможливість здійснення митного оформлення товарів за митними деклараціями № UA110390/2021/001167 та № UA110390/2021/001178.

Відповідно до положень статті 269 Митного кодексу України, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.

Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Після консультацій з митним органом, митним брокером відкликана митна декларація № UA110390/2021/001178 від 24.06.2022 та після відмови у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA110390/2021/001167 від 24.06.2022 не вчинено дій для повторного подання митної декларації за основним методом обчисленням митної вартості товару. Доказів та підстав неможливості митного оформлення товару за наявними документами за основним методом відповідачем господарському суду не доведено.

Водночас митним брокером 25.06.2022 подано електронні митні декларації № UA110390/2021/001189 та № UA110390/2021/001190, згідно з якими задекларовано ввезення в Україну Товариством з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» за контрактами від 30.12.2020 та від 05.02.2021, митна вартість якого визначена за другорядним методом, для розрахунку якої взято вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами за кодом товару 8457109000 з ЕМД UA500020/2021/009158 від 15.03.2021 та інвойсу проформи № KDCY210106 від 06.01.2021 на рівні 39034 доларів США з урахуванням (додаванням) фактичних витрат на доставку товару.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максер брок» не надало доказів на підтвердження звернення до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» щодо митного оформлення товару за другорядним методом чи надання консультацій у відповідності до вимог пункту 2.1.6 Договору після обміну з митним органом інформацією, в той час як позивач надання відповідачу такої згоди заперечує.

Таким чином, за наявності всіх необхідних документів на підтвердження заявленої митної вартості для визначення її за основним методом та відсутності письмового рішення митного органу щодо коригування такої митної вартості, відповідач здійснив оформлення митних декларацій за другорядним методом визначення митної вартості товарів позивача, що призвело до переплати митних платежів по митним деклараціям № UA1110390/2021/001189 та № UA1110390/2021/001190 від 25.06.2021.

За статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1)втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з частиною першою статтею 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення:

1)протиправна поведінка особи (боржника);

2)збитки, заподіяні такою особою;

3)причинний зв`язок між про протиправною поведінкою особи і збитками;

4)винна особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.

За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення не настає відповідальності з відшкодування збитків, в тому числі й у вигляді упущеної вигоди.

При цьому протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці діях або бездіяльності). Під збитками розуміють матеріальну шкоду, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності та полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Не зважаючи на наявність всіх визначених положеннями статті 53 Митного кодексу України для підтвердження митної вартості товару, яка мала бути визначена за основним методом, відповідач без погодження з позивачем подав митні декларації визначивши митну вартість товару за другорядним методом за відсутності на те будь-яких об`єктивних підстав, що призвело до завищення митної вартості товару позивача, чим останньому спричинені збитки.

Вина відповідача у заподіянні шкоди в даному випадку презюмується, оскільки ним не виконані зобов`язання за Договором щодо правильного нарахування митних платежів, в той час як чинне законодавство у випадку невиконання умов договору виходить з принципу вини контрагента, який повинен доказати, що збитки заподіяні не з його вини.

Вина відповідача у завданні збитків позивачу внаслідок безпідставного розрахунку митної вартості товару за другорядним методом не спростована.

Місцевий господарський суд розрахував митну вартість товарів за основним методом виходячи з його вартості за вищезазначеними контрактами з додаванням витрат по доставці товару до місця ввезення товару на митну територію України та дійшов правомірного висновку, що загальна сума переплати Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехінжинірінг» митних платежів по митним деклараціям № UA1110390/2021/001189 та № UA1110390/2021/001190 від 25.06.2021 складає 108228,30 грн.

Також місцевий господарський суд застосував до правовідносин положення статті 625 Цивільного кодексу за період прострочення грошового зобов`язання, визначивши початком виникнення зобов`язання у відповідності до положень статті 530 цього Кодексу перший день після спливу семиденного терміну з моменту отримання відповідачем претензії щодо повернення понесених позивачем витрат, пов`язаних з переплатою за вищевказаними митними деклараціями.

Наведені розрахунки позивач не оскаржує.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника стосовно зарахування спірних сум до складу податку на додану вартість, оскільки предметом спору у даній справі є завдання збитків внаслідок неналежного виконання умов господарського договору, що регулюється відповідними положеннями Цивільного кодексу, тому положення Податкового кодексу України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню.

7.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Згідно з частиною четвертою, п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максер брок» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2022 у справі № 912/929/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.11.2022 у справі № 912/929/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 06.04.2023

Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяА.Є. Чередко