Ухвала

від 30.11.2022 по справі 580/2663/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 580/2663/21

адміністративне провадження № К/990/30396/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №580/2663/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Буд» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України 27.10.2022 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №580/2663/21, ухвалити нову постанову, якою справу направити на новий судовий розгляд.

Також, як убачається зі змісту поданої відповідачем касаційної скарги, останнім, у зв`язку з пропуском процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, заявлено клопотання про його поновлення. Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги зводяться до того, що Головне управління ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України вже зверталось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у справі №580/2663/21 раніше, втім Верховний Суд ухвалою від 20.12.2021 подану ним касаційну скаргу на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) безпідставно повернув особі, яка її подала як таку, що не містила належного викладення підстав для касаційного оскарження спірних судових рішень.

Відповідач вважає, що приведення касаційної скарги у відповідність до положень КАС України (наведення обґрунтованих та розгорнутих підстав касаційного оскарження судових рішень, які на думку скаржника, є достатніми для відкриття провадження у справі), дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду та запровадження правового режиму воєнного стану в Україні є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та прийняття касаційної скарги до розгляду.

Наголошує, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, дія якого продовжена й до сьогодні, що як вказує відповідач, стало об`єктивною та суттєвою підставою для можливості вільно користуватися своїми процесуальними правами, у тому числі реалізовувати право на подання касаційної скарги після постановлення судом ухвали від 20.12.2021 про повернення касаційної скарги заявнику.

Ухвалою Верховного Суду від 07.11.2022 касаційну скаргу відповідача залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв`язку з тим, що касаційна скарга подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, а наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави визнані судом неповажними. Цією ж ухвалою відповідачу визначено строк, впродовж якого особа має право надати суду обґрунтовану заяву про поновлення строку на касаційне оскарження вказавши інші підстави на підтвердження поважності причин пропуску такого строку з доданням доказів на їх підтвердження.

Підставою для залишення поданої відповідачем касаційної скарги без руху стало, зокрема, відсутність у заявленому скаржником клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження належного обґрунтування та підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою оформленою у відповідності до положень частини четвертої статті 328 КАС України в межах визначеного положеннями цього Кодексу процесуального строку на касаційне оскарження.

За результатом розгляду заявленого відповідачем клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у контролюючого органу наміру добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням строку на касаційне оскарження та забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема стосовно строку подання касаційної скарги.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 15.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, на адресу суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України в якому останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження та поновити його з подальшим відкриттям провадження у справі.

Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Судом встановлено, що обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, відповідач зазначає причини попуску процесуального строку аналогічні тим, що були наведені контролюючим органом при поданні касаційної скарги, та які судом було визнано неповажними. Інших умотивованих доводів, які б підтверджували поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження Головне управління ДПС у Черкаській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України не наводить; жодних доказів не надає.

Відповідач повторно наголошує, що дотримання процесуальних строків касаційного оскарження при первинному зверненні до Верховного Суду та наведення обґрунтованих підстав касаційного оскарження судових рішень, які безпідставно не були прийняті Верховним Судом при постановленні ухвали про повернення попередньої касаційної скарги заявнику, на думку відповідача, є достатніми для відкриття провадження у справі та є безмовною підставою для поновлення пропущеного строку вдруге поданої ним касаційної скарги (з урахуванням реалізації права повторно звернення до закінчення річного строку) та прийняття касаційної скарги до розгляду. Також, відповідач окремо акцентує увагу на тому, що повертаючи раніше подану ним касаційну скаргу, суд касаційної інстанції формально підійшов до вирішення питання щодо оцінки обґрунтованості підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.

З метою забезпечення можливості реалізації скаржником відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану та простою в роботі Державної податкової служби та її територіальних органах, контролюючий орган доводить необхідність визнання поважними підстав пропуску ним строку на касаційне оскарження спірних судових рішень.

Просить суд врахувати належну реалізацію контролюючим органом права касаційного оскарження судових рішень та відсутність з його боку зловживання процесуальними правами.

Розглянувши вказане клопотання, Верховний Суд дійшов висновку, що наведені відповідачем підстави для поновлення строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

У той же час, Верховний Суд звертає увагу, що з урахуванням приписів статті 44 КАС України всі учасники справи мають однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків, а тому маючи намір добросовісної реалізації належного особі права на касаційне оскарження судового рішення, скаржник повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Так, керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №580/2663/21 була прийнята у порядку письмового провадження. Повний текст постанови складено 01.11.2021.

Верховний Суд ухвалою від 20.12.2021 вперше подану відповідачем касаційну скаргу повернув скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження спірних судових рішень. Так, при дослідженні касаційної скарги на предмет відповідності вимогам процесуального закону судом було встановлено, що подана контролюючим органом касаційна скарга не містила належного викладення підстав касаційного оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №580/2663/21, обов`язок зазначення яких передбачено частиною четвертою статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328, пункту 1 частини другої статті 353 КАС України та роз`яснив скаржнику вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги, яким така має відповідати при викладенні підстав касаційного оскарження судових рішень, і у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1-4 частини четвертої статті 328, частин другої та третьої статті 353 цього Кодексу.

Таким чином, Верховний Суд вважає, що недотримання скаржником при зверненні до суду з касаційною скаргою, зокрема, положень пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України щодо належного обґрунтування підстав передбачених цим Кодексом для оскарження судових рішень у касаційному порядку не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну та не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України, у тому числі й в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.

Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.

Натомість, у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень відповідачем так і не зазначено обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України та подати касаційну скаргу з дотриманням визначеного КАС України процесуального строку на касаційне оскарження, з урахуванням того, що подаючи касаційну скаргу вдруге, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги заявнику, про що зазначав суд касаційної скарги залишаючи 07.11.2022 подану відповідачем касаційну скаргу без руху, що в свою чергу свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

У цій справі саме скаржником не було дотримано вимог КАС України, що стало підставою для повернення раніше поданої касаційної скарги у цій справі.

Для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України у скаржника було достатньо часу. Строк у понад одинадцять місяців, з моменту ухвалення судом апеляційної інстанції спірної постанови від 01.11.2021 і виготовлення її повного тексту, є досить тривалим, з урахуванням часу подання касаційної скарги вдруге - 27.10.2021, та не може вважатися розумним й оптимальним для реалізації права на касаційне оскарження судових рішень у цій справі.

Верховний Суд звертає увагу, що при вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Натомість, у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, яке подано скаржником на виконання вимог ухвали від 07.11.2022 про залишення касаційної скарги без руху, відповідачем так і не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 20.12.2021 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги заявнику) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою оформленою у відповідності до положень частини четвертої статті 328 КАС України в найкоротші строки.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження з 24.02.2022 на всій території України правого режиму воєнного стану, Суд зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Поряд з цим, відповідач, посилаючись на воєнний стан, так і не обґрунтовує, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск ним строку касаційного оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що строк на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №580/2663/21 закінчився 02.12.2021, а з моменту отримання копії ухвали Верховного Суду від 20.12.2021 і до дня запровадження воєнного стану минуло 58 днів.

Сукупність вищенаведених обставин свідчить про допущення Головним управлінням ДПС у Черкаській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України.

Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

З урахуванням вищевикладеного, Верховний Суд не вбачає підстав для визнання, зазначених відповідачем у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Враховуючи викладене, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 333 КАС України, Суд -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №580/2663/21.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.11.2021 у справі №580/2663/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Буд» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді І.Я. Олендер

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник