Ухвала

від 30.11.2022 по справі 509/2731/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 509/2731/19

провадження № 61-10512 ск 22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану її представникомОСОБА_2 , на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранит К»</a>, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Обслуговуючий Кооператив «Радуга-3», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання правочину недійсним, визнання майнових прав, зобов`язання виконати зобов`язання в натурі,

ВСТАНОВИВ:

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_15 , як представник ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року, у якій просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

2. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2022 року зазначена касаційна скарга залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків.

3. Разом із цим Верховним Судом встановлено, що ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , засобами поштового зв`язку, було надіслано до Верховного Суду ще одну касаційну скаргу на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 509/2731/19, яка була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду за вх. № 23672/0/220-22 від 07 листопада 2022 року.

4. Процесуальним законом не передбачена можливість одночасного подання учасником справи кількох касаційних скарг на одні і ті ж самі судові рішення.

5. Частиною першою статті 44 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

6. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (частина друга статті 44 ЦПК України).

7. За змістом зазначеної частини цієї статті перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами не є вичерпним.

8. Також частинами третьою та четвертою статті 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

9. Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства (частина перша статті 143 ЦПК України).

10. Таким чином, оскільки повторне поданням ОСОБА_1 касаційної скарги на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у справі № 509/2731/19 суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства а також його завданню, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, Верховний Суд дійшов висновку про повернення зазначеної касаційної скарги.

Керуючись статтями 2, 44, 143, 260, 261 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути, повторно подану через свого представника ОСОБА_2 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 вересня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранит К»</a>, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Обслуговуючий Кооператив «Радуга-3», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про визнання правочину недійсним, визнання майнових прав, зобов`язання виконати зобов`язання в натурі.

2. Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу разом із доданими до касаційної скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Пророк