Рішення

від 15.09.2022 по справі 521/2731/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа№ 521/2731/21

Провадження №2/521/2526/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2022 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючий суддя Плавич І.В.,

секретар судового засідання Неділько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» про стягнення невиплаченої заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходилася на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СП «ОКО» про стягнення невиплаченої заробітної плати.

У обґрунтування власної позиції та пояснюючи підстави звернення до суду позивач посилався, що працював на посаді водія-охоронця ГБР ПЦО у структурі ТОВ «СП «ОКО» до грудня 2019 року.

У товариства утворилась заборгованість із виплати заробітної плати за вересень-листопад 2019 року. При звільненні заборгованість виплачена не була, трудова книжка працівникові не видана.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просив стягнути з ТОВ «СП «ОКО» заборгованість із невиплаченої заробітної плати у загальному розмірі 33000,00 гривень, середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати, а також суму компенсації заподіяної моральної шкоди в розмірі 25000,00 гривень.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2021 року

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» про стягнення невиплаченої заробітної плати задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» на користь ОСОБА_1 суму нарахованої, але не виплаченої заробітної плати за період з 01 вересня 2018 року до 01 грудня 2018 року в загальному розмірі 29700,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» на користь ОСОБА_1 суму компенсації заподіяної моральної шкоди в розмірі 12000,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» на користь ОСОБА_1 суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» на користь держави суму неоплаченого судового збору у розмірі 908,00 гривень.

У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» відмовлено.

18.11.2021 року на адресу суду надійшла заява представника ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» - адвоката Завальнюка Дмитра Юрійовича про перегляд заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14.04.2021 року.

В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що ТОВ «СП «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» зареєстроване та здійснює свою діяльність за адресою: АДРЕСА_1 .

Жодного документу у справі №521/2731/21 відповідач не отримував, хоча активно користується послугами пошти на поштовому відділенні 65074.

Як на доказ перебування у трудових обов`язків позивач посилався на службове посвідчення та акт опитування громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо акту опитування. Із пояснень ОСОБА_2 не вбачається, що він повідомляє про наявність трудових відносин ОСОБА_1 саме з ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА».

Крім цього, самі по собі пояснення свідка не можуть підтверджувати наявність трудових відносин та істотні умови праці, порядок оплати праці тощо.

Як на доказ розміру заробітної плати позивач посилався на «Табель роботы сотрудников ГБР «Черемушки» за вересень листопад 2019 року. Однак, яким чином зазначені табелі мають відношення до ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА». не зрозуміло.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують: факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА», трудовий розпорядок, розмір та порядок сплати заробітної плати.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2022 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» про перегляд заочного рішення задоволено.

Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2021 року у цивільній справі №521/2731/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» про стягнення невиплаченої заробітної плати скасовано.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» про стягнення невиплаченої заробітної плати призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та місце слухання справи сповіщені належним чином, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність за наявними в матеріалах справи доказами.

Представник відповідача ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» не з`явився, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями .

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторони позивача, дослідивши письмові докази, надавши належну юридичну оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити ( ст. 264 ЦПК України ).

Суд, в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів по справі встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.2 КЗпП України право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Працівник повинен виконувати доручену йому роботу особисто і не має права передоручати її виконання іншій особі, за винятком випадків, передбачених законодавством. Працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір (ст.ст.30,139 КЗпП).

За приписами частини першої другої статті 94 КЗпП України, статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Відповідно до ст.29 Закону України № 108/95-ВР при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Згідно до статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч.3 ст.12, ч.1, ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сукупність доказів по справі, дає підстави стверджувати, що аргументи позивача в частині мотивів заявленого позову є безпідставними та не доведеними належними та допустимими доказами.

Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 обіймав посаду охоронця-водія ГБР ПЦО ТОВ «Охорона комплекс Одеса», що підтверджується службовим посвідченням № НОМЕР_1 , виданим 08 листопада 2018 року, дійсним до 31 грудня 2019 року.

Однак, в ході судового розгляду позивачем жодним чином не доведено та не надано жодних належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту наявності трудових відносин між ним та ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» у період часу з вересня по листопад 2018 року.

Пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які надані суду, як доказ перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА» та розмір заробітної плати, суд не приймає до уваги, оскільки самі по собі пояснення свідків не можуть підтверджувати наявність трудових відносин та істотні умови праці, порядок оплати праці тощо.

Як на доказ розміру заробітної плати позивач посилається на «Табель роботы сотрудников ГБР «Черемушки» за вересень листопад 2019 року. Однак, ні позивачем, ні його представником не надано доказів того, яким чином вони мають відношення до ТОВ «СП «ОХОРОНА КОМПЛЕКС ОДЕСА».

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК Українивстановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

На підставі викладеного позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 12,81, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» про стягнення невиплаченої заробітної плати відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повні відомості про учасників справи згідно ст. 265 ч.5 п.4 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване підприємство «ОХОРОНА-КОМПЛЕКС-ОДЕСА» місто Одеса, вулиця Валентини Терешкової (Героїв Крут), 26, корпус «А»; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 30127070.

Суддя: І.В. Плавич