Рішення

від 16.11.2022 по справі 127/11133/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 127/11133/22

Провадження № 2/127/1360/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 листопада 2022 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницького міського комунального підприємства «Вінницяміськліфт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комісія з реорганізації міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середній заробіток за весь період затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку,

вимоги позивача:

-стягнути з ВМКП «Вінницяміськліфт» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі 36833 грн. 73 коп.;

-поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовною вимогою про стягнення на її користь середнього заробітку за весь період затримки розрахунку;

-стягнути з ВМКП «Вінницяміськліфт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення;

-стягнути з ВМКП «Вінницяміськліфт» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористані 39 днів відпустки у розмірі 20097 грн. 87 коп.;

-Стягнути з ВМКП «Вінницяміськліфт» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.;

в с т а н о в и в :

Представник ОСОБА_1 адвокат Геращенко Т.В. звернулась до суду із позовною заявою до Вінницького міського комунального підприємства «Вінницяміськліфт» (далі - ВМКП «Вінницяміськліфт») про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середній заробіток за весь період затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку.

Позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 у період з 10 серпня 2011 року по 31 грудня 2021 року знаходилась у трудових відносинах з міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба» (далі - МКП «Аварійно-диспетчерська служба»).

Рішенням Вінницької міської ради від 29 жовтня 2021 року № 613 було прийнято рішення припинити юридичну особу МКП «Аварійно-диспетчерська служба» в результаті реорганізації шляхом приєднання до ВМКП «Вінницяміськліфт».

01 січня 2022 року ОСОБА_1 була зарахована до облікового складу ВМКП «Вінницяміськліфт».

З жовтня місяця 2021 року МКП «Аварійно-диспетчерська служба» припинило виплачувати заробітну плату ОСОБА_1 у повному обсязі. Зокрема, відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків 21 лютого 2022 року у жовтні 2021 року нарахована заробітна плата становила 15177 грн. 92 коп., тоді як виплачено 2959 грн. 70 коп. Аналогічна ситуація відбувалась і у листопаді та грудні 2021 року, де із нарахованих у листопаді 2021 року 26576 грн. 96 коп. виплачено було лише 5182 грн. 50 коп., у грудні з 4001 грн. 31 коп. - виплачено 780 грн. 26 коп. Вказане підтверджується також і випискою із банківського рахунку ОСОБА_1 з 01 жовтня 2021 року по 18 травня 2022 року. Тобто, повного розрахунку із ОСОБА_1 МКП «Аварійно-диспетчерська служба» та відповідач не провели, а навпаки - заборгували виплати по заробітній платі.

Відповідно до розрахункового листка за грудень 2021 року борг за підприємством на кінець місяця становить 48 270. 45 грн., а в січні 2022 року було здійснено оплату заробітної плати за вересень 2021 р. у розмірі 11436 грн. 72 коп.

Крім того, станом на день прийняття наказу про звільнення відповідач не провів з позивачем розрахунків, щодо виплати грошової компенсації за невикористані щорічну основну відпустку тривалістю 39 днів за 2020 та 2021 роки.

Наказом про звільнення від 14 лютого 2022 року № 02-2/30-вк про звільнення майстра ОСОБА_1 , її було звільнено з посади за власним бажанням ст. 38 КЗпП України та підприємство стало зобов`язаним виплатити компенсацію за невикористану відпустку відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» згідно п. 4.5. рішення Вінницької міської ради № 613 від 29.10.2021 року «Про реорганізацію комунальних підприємств».

12 травня 2022 року ОСОБА_1 було направлено заяву на ім`я керівництва ВМКП «Вінницяміськліфт» із проханням надати їй довідки щодо сум заборгованості по заробітній платі, лікарняному та компенсації невикористаної щорічної відпустки станом на 14 лютого 2022 року, оскільки, починаючи із жовтня 2021 року МКП «Аварійно-диспетчерська служба» не погасило свою заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 , розрахунок із позивачкою станом на 14 лютого 2022 року проведений не був.

Позивач неодноразово зверталась до ВМКП «Вінницяміськліфт» із вимогою про виплату їй заробітної плати, на що отримувала відповідь із зазначенням того, що після приєднання ВМК «Аварійно-диспетчерська служба» до ВМКП «Вінницяміськліфт» у них немає передавального акту, що ніби робить неможливим виплату заборгованості по заробітній платі.

Також, у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 12 травня 2022 року ВМКП «Вінницяміськліфт» повідомило, що 14 лютого 2022 року підприємством було проведено розрахунок сум в розмірі 3633 грн. 52 коп., куди були включені лікарняні за рахунок підприємства. Також у листі від 17 травня 2022 року повідомляється, що ОСОБА_1 було нараховано компенсацію за невикористану відпустку, про що свідчать дані розрахункових листків за січень - травень 2022 року, а чотири дні за рахунок Фонду соціального страхування, в сумі 1506 грн. 13 коп. будуть їй виплачені при отриманні коштів ФСС на розрахунковий рахунок підприємства. Також, до даного повідомлення було прикріплено копії розрахункових листків з січня по травень 2022 року, однак жодної довідки щодо заборгованості щодо виплат заробітної плати та компенсації невикористаних днів відпустки МКП «Аварійно-диспетчерська служба», що приєдналась до ВМКП «Вінницяміськліфт» у жовтні 2021 року, надано не було.

Отже, в день звільнення відповідач не виплатив позивачу заборгованість із заробітної плати у сумі 36833 грн. 73 коп., що свідчить про порушення відповідачем строків виплати заробітної плати позивачу, встановлених статтею 115 Кодексу Законів про працю України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці», та наявність заборгованості з виплати заробітної плати. Крім того, частинами 1, 2 ст. 83 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи АІ групи.

Однак, в день звільнення позивача 14 лютого 2022 року, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, підставою відповідальності власника відповідно до ст. 117 КЗпП України, на яку посилається позивачка, обґрунтовуючи свої вимоги, є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строків розрахунку при звільненні та вина власника.

Враховуючи вище викладене, позивач вважає за можливе поновити строк звернення до суду з вимогою до відповідача про виплату середнього заробітку за весь період затримки розрахунку.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки, позивач зазначає, що необхідно виходити з розміру середньоденного заробітку позивача, який розрахований відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 №100 та дорівнює 456 грн. 93 коп., виходячи з наступного розрахунку: 5605 грн. (заробітна плата за грудень 2021 року) + 14500 грн. (заробітна плата за січень 2022 року) = 20105 грн. - сума заробітної плати, нарахованої позивачу за два місяці, що передували звільненню. Потім, 20105 грн. : 44 дні (кількість робочих днів у грудні 2021 року та січні 2022 року) = 456 грн. 93 коп. - середньоденна заробітна плата за два календарних місяці, що передували звільненню.

Виходячи з уточненого розрахунку позивача, станом на 26 травня 2022 року, час затримки розрахунку із позивачем склав 85 робочих дні (з 14 лютого 2022 року по 26 травня 2022 року, включно).

Таким чином, сума середнього заробітку за період затримки розрахунку складає: 85 робочих дні (час затримки розрахунку) х 456 грн. 93 коп. (середньоденна заробітна плата за два календарних місяці, що передували звільненню) = 38839 грн. 05 коп.

Отже, враховуючи вище викладене, позивач вважає за необхідне стягнути ВМКП «Вінницяміськліфт» на її користь - 36833 грн. 73 коп. нарахованої, але не виплачено заробітної плати за жовтень-грудень 2021 року та 38839 грн. 05 коп. середнього заробітку та компенсацію за 39 днів невикористаної відпустки.

Обчислюючи компенсацію за невикористану відпустку, розрахунок середньої заробітної плати для цілей оплати працівникам часу відпусток регулюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 зі змінами та доповненнями. Відповідно до даного порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяця надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки, що ділиться на кількість календарних днів за виключенням святкових та неробочих днів.

Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 та розрахункових листів сума і доходу за 12 місяців склала 182429 грн. 35 коп., що ділиться на 354 дні і в результаті отримуємо розмір середньоденної заробітної плати в сумі 515 грн. 33 коп.

Враховуючи те, що кількість днів невикористаної позивачкою відпустки становить 39 днів, з урахуванням того, що підтвердити документально кількість днів неможливо, оскільки відповідач не надає такої інформації, то розмір компенсації невикористаної відпустки позивача при звільнені становить 20097 грн. 87 коп.

Вищезазначене і стало підставою для звернення із вказаним позовом до суду.

Ухвалою суду від 03 червня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків.

14 червня 2022 року на адресу суду представником позивача адвокатом Геращенко Т.В. подано заяву про усунення недоліків.

11 липня 2022 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04 серпня 2022 року до суду надійшов відзив відповідача ВМКП «Вінницяміськліфт» на позовну заяву. У вказаному відзиві відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне. Так, в позовній заяві не наведено повного та чіткого розрахунку суми позову та не вказано розмір сум, що підлягають на думку позивача стягненню по кожному пункту позовних вимог. А отже відповідач вважає, що сума позовних вимог не обґрунтована та безпідставна.

Відповідач також зазначає, що позивач звільнилася з підприємства 14 лютого 2022 року, отримала трудову книжку в день звільнення та повний розрахунок. Заборгованості перед нею у відповідача немає. Про те, що попередній роботодавець МКП «АДС» нібито заборгував їй виплати вона знала протягом листопада 2021 - січня 2022 року, що підтверджується змістом її позовної заяви та зверненнями на адресу відповідача в усному та письмовому порядку. Але за правовою допомогою звернулася лише 19 травня 2022 року Також позивач та її адвокат не надала обґрунтованої причини, як введення військового стану вплинуло на їх можливість як отримати та надати юридичну допомогу, так і звернутися до суду - ні виїзду закордон чи за межі міста, ні припинення адвокатської діяльності, ні припинення роботи суду чи обмеження в доступі до правосуддя. Тому вважає, що встановлений законом строк для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права пропущений без поважних причин та не підлягає поновленню з відповідними процесуальними наслідками.

Крім того, станом на сьогоднішній день МКП «АДС» відповідно до Рішення Вінницької міської ради від 29 жовтня 2021 року № 613 «Про реорганізацію комунальних підприємств» перебуває в процесі реорганізації, шляхом приєднання до відповідача - Вінницького міського комунального підприємства «Вінницяміськліфт», однак згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань МКП «АДС» як юридична особа ще не припинено. В зв`язку з цим правонаступництво до ВМКП «Вінницяміськліфт» ще не перейшло, передавальний акт не підписувався, права та обов`язки не перейшли, тому документально підтвердити будь-які бухгалтерські розрахунки, в тому числі нараховані заробітні плати та супутні виплати (відпустки, лікарняні тощо) відповідач не може, а тому з цих причин на момент подання позову ВМКП «Вінницяміськліфт» не є належним відповідачем по даній справі.

Ухвалою суду від 03 вересня 2022 року залучено до участі в справі Комісію з реорганізації Міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба», як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та витребувано відомості про нараховану заробітну плату ОСОБА_1 та докази її виплати за жовтень-грудень 2021 року; відомості про кількість днів невикористаної щорічної відпустки станом 31 грудня 2021 року.

У встановлений третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору строк, пояснення щодо позову або відзиву не надійшло.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

З огляду на це, суд приходить до висновку про вирішення спору за наявними матеріалами у справі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні вимог позовної заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у період з 10 серпня 2011 року по 31 грудня 2021 року знаходилась у трудових відносинах з МКП «Аварійно-диспетчерська служба», що підтверджується відомостями із трудової книжки позивача (а.с. 8).

Рішенням Вінницької міської ради від 29 жовтня 2021 року № 613 було прийнято рішення припинити юридичну особу МКП «Аварійно-диспетчерська служба» в результаті реорганізації шляхом приєднання до ВМКП «Вінницяміськліфт» (а.с. 13).

01 січня 2022 року ОСОБА_1 була зарахована до облікового складу ВМКП «Вінницяміськліфт», що підтверджується записами у трудовій книжці позивача, а з 14 лютого 2022 року відповідно до наказу відповідача від 14 лютого 2022 року позивача було звільнено із займаної посади за власним бажанням. (а.с. 9). Даним наказом передбачено виплату компенсації за невикористану відпустку відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» згідно п. 4.5. рішення Вінницької міської ради № 613 від 29 січня 2021 року «Про реорганізацію комунальних підприємств».

Також, наказом відповідача від 11 травня 2022 року № 02-2/77-вк позивачу передбачено виплату компенсації за невикористану щорічну відпустку 3 календарні дні за період з 01 січня 2022 року по 14 лютого 2022 року відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки» (а.с. 59).

Виплата відповідачем вказаних вище компенсацій підтверджується довідкою від 02 серпня 2022 року (а.с. 60) та розрахунковими листами з січня по червень 2022 року (а.с. 61).

З жовтня місяця МКП «Аварійно-диспетчерська служба» припинило виплачувати заробітну плату ОСОБА_1 у повному обсязі, а тому позивачка вважаючи, що ВМКП «Вінницяміськліфт» є правонаступником МКП «Аварійно-диспетчерська служба» звернулася до суду із позовом про стягнення на її користь - 36833 грн. 73 коп. нарахованої, але не виплачено заробітної плати за жовтень-грудень 2021 року та 38839 грн. 05 коп. середнього заробітку та компенсацію за 39 днів невикористаної відпустки в розмірі 20097 грн. 87 коп.

Отже, як встановлено судом, заборгованість перед позивачем виникла у МКП «АДС», яке відповідно до рішенням Вінницької міської ради від 29 жовтня 2021 року № 613 визнано припиненим в результаті реорганізації шляхом приєднання до ВМКП «Вінницяміськліфт», але станом на день подання позову статус юридичної особи не припинено і процес реорганізації, шляхом приєднання триває, здійснюється Комісією з реорганізації Міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба», яка залучена судом в якості третьої особи на стороні відповідача.

На час розгляду справи передавальний акт засновником (учасником) не затверджений, права та обов`язки ВМКП «Вінницяміськліфт», як правонаступникам, не передані, відповідно по борговим зобов`язанням МКП «АДС» відповідач наразі ще не відповідає. Як вбачається з банківської виписки кошти на виплату заробітної плати позивачу виплачувалися саме МКП «АДС» навіть в період реорганізації. Претензій та вимог щодо виплати заробітної плати до Комісії з реорганізації МКП «АДС» позивачем не подавалися.

В даному випадку йдеться не про перерозподіл прав та обов`язків реорганізованого підприємства, а про їх повну передачу правонаступнику, яка завершується затвердженням відповідним актом та внесенням інформації про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Отже відповідних документів до завершення процесу реорганізації боржника правових підстав для здійснення жодних виплат по борговим зобов`язанням МКП «АДС» у ВМКП «Вінницяміськліфт» відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно постанови Верховного суду від 07 жовтня 2020 року по справі №705/3876/18 суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин.

Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок.

Законодавець поклав на позивача обов`язок визначати відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідачів і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. У цьому клопотанні позивач обґрунтовує необхідність такої заміни, а саме, чому первісний відповідач є неналежним і хто є відповідачем належним. Подання позивачем такого клопотання свідчить, що він не лише згідний, але й просить про заміну неналежного відповідача належним.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи, а клопотань від позивача до суду про заміну неналежного відповідача не надходило.

За приписами статті 51 ЦПК України суд першої інстанції може залучити до участі у справі співвідповідача або замінити первісного відповідача належним відповідачем лише за клопотанням позивача.

У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України, статтею 51 ЦПК України. Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Вирішення даного спору належним чином без участі у справі належного відповідача було б прямим порушенням прав особи, яка не залучена до участі у справі у якості відповідача, і до якої мав би бути пред`явлений даний позов.

Обов`язок та право визначати відповідачів, до яких пред`являється позов, покладається на позивача.

Звертаючись до суду із позовом про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середній заробіток за весь період затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, позивач в позовних вимогах визначив відповідачем ВМКП «Вінницяміськліфт», як правонаступника МКП «Аварійно-диспетчерська служба», з яким позивач перебувала у трудових відносинах і яке є боржником перед позивачем по виплаті заробітної плати, оскільки відповідно до рішення Вінницької міської ради від 29 жовтня 2021 року № 613 «Про реорганізацію комунальних підприємств» МКП «АДС» припинено в результаті реорганізації, шляхом приєднання до ВМКП «Вінницяміськліфт».

Відповідно до ч. 3 та 4 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Частинами 2 та 4 Рішенням ВМР № 613 створено комісію з реорганізації юридичної особи, визначено її місцезнаходження, встановлено строк заявлення кредиторами своїх вимог (два місяці) та передбачено ряд заходів, які вона має здійснити, зокрема, скласти передавальний акт та подати його на розгляд і затвердження міської ради, здійснити усі розрахунки за зобов`язаннями міських комунальних підприємств, що реорганізовуються.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст.107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що МКП «АДС» перебуває в процесі реорганізації, шляхом приєднання до відповідача ВМКП «Вінницяміськліфт», однак як юридична особа ще не припинена, оскільки про це відсутні відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 62-63), а тому для здійснення вищезазначених дій створено комісію з реорганізації, на яку покладено ряд обов`язків, в тому числі складання передавального акту та подання його на розгляд і затвердження міської ради. Визначено місцезнаходження комісії з реорганізації за адресою: 21030, Україна, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Андрія Первозванного, буд. 17.

Станом на сьогодні передавальний акт Комісією з реорганізації не складений та відповідно Вінницькою міською радою не затверджений, правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється, не відбулося, державна реєстрація припинення юридичної особи МКП «АДС» не проводилася.

Предметом спору в даній справі є грошові кошти, які невиплачені при звільненні, середній заробіток за весь період затримки розрахунку та компенсації за невикористану відпустку, за час перебування у трудових відносинах позивача ОСОБА_1 з МКП «Аварійно-диспетчерська служба», а тому враховуючи, що МКП «АДС» перебуває в процесі реорганізації, шляхом приєднання до відповідача ВМКП «Вінницяміськліфт», однак як юридична особа ще не припинена, відомості у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про її припинення відсутні, а тому, суд вважає, що позивачем не вірно визначено сторону відповідача, оскільки належним відповідачем у даній справі має бути Комісія з реорганізації МКП «Аварійно-диспетчерська служба».

При цьому, слід вказати, що заявлені позовні вимоги до неналежних відповідачів задоволені судом бути не можуть, оскільки це слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без осіб, які повинні відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів яких такий прямо стосується (належних відповідачів).

Отже, лише позивач має право заявити клопотання про заміну неналежного відповідача, однак таких клопотань в ході розгляду справи перед судом не заявлялись.

В порядку ст. 141 ЦПК України, судові витрати у справі слід залишити за позивачем по фактично понесеним.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 80, 81, 141, 263, 265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Вінницького міського комунального підприємства «Вінницяміськліфт», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Комісія з реорганізації міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні, середній заробіток за весь період затримки розрахунку, компенсації за невикористану відпустку, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ВІННИЦЬКЕ МІСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВІННИЦЯМІСЬКЛІФТ», місце знаходження Україна, 21030, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Андрія Первозванного, будинок 17, ідентифікаційний код 36150849;

Третя особабез самостійнихвимог: Комісія з реорганізації Міського комунального підприємства «Аварійно-диспетчерська служба» місце знаходження Україна, 21030, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Андрія Первозванного, будинок 17.

Суддя Вінницького міського суду

Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК