Постанова

від 01.12.2022 по справі 910/186/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2022 р. Справа№ 910/186/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

учасники справи не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 (повний текст рішення складено 10.08.2022)

у справі №910/186/22 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація

про визнання недійсними рішення та скасування запису про державну реєстрацію

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в Господарський суд міста Києва із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" та просив суд:

- визнати недійсними та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом від 03.12.2021;

- скасувати державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/186/22 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просив суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/186/22 повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , оформлені Протоколом на підставі яких 03.12.2021 була здійснена державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" (код ЄДРПОУ 44596859, дата запису: 03.12.2021, номер запису: 1000681020000062470). Скасувати державну реєстрацію (дата запису: 03.12.2021, номер запису: 1000681020000062470) Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1"(код ЄДРПОУ 44596859).

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення ОСББ порядку скликання установчих зборів. Зокрема вказує на недотримання вимог щодо порядку повідомлення співвласників про проведення установчих зборів, а саме повідомлення про проведення установчих зборів з зазначенням дати, місця, часу та порядком денним позивачам під розписку не надавалось та поштою не отримувалося, у зв`язку з чим звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів, оформлені протоколом від 13.03.2021, а також про скасування державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/186/22. Розгляд справи призначено на 12.10.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 розгляд справи відкладений на 02.11.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 розгляд справи відкладено на 23.11.2022. У судове засідання, яке відбулося 23.11.2022 учасники справи не з`явились.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 13.03.2021 відбулися збори співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 , які оформлені протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1". За результатами указаних зборів були прийняті наступні рішення:

- обрано головою зборів ОСОБА_2 та секретарем зборів ОСОБА_3 ;

- створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1";

- затверджено статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1";

- обрано правління об`єднання у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , голову правління ОСББ ОСОБА_3 та ревізора Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" ОСОБА_6 ;

- уповноважено ОСОБА_2 підписати затверджений зборами статут Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", а також підготувати та підписати протокол установчих зборів об`єднання та інші документи, необхідні для державної реєстрації об`єднання та здійснити всі заходи для державної реєстрації.

На підставі рішення установчих зборів від 13.03.2021, яке оформлене у вигляді протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" 03.12.2021 було зареєстроване державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1000681020000062470.

У преамбулі протоколу загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" зазначено, що загальна кількість співвласників будинку АДРЕСА_3 становить 41 особу, загальна площа квартир та нежитлових приміщень складає 3386,5 кв. м. У загальних зборах взяли участь особисто та/або через представників 5 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1217,7 м.кв. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників 5 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 502 м.кв.

Апелянт стверджує про недотримання вимог щодо порядку повідомлення співвласників про проведення установчих зборів.

Зокрема, за твердженням апелянта, повідомлення про проведення установчих зборів з зазначенням дати, місця, часу та порядком денним йому під розписку не надавалось та поштою не отримувалося.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодекс України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 19.10.1999.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Зазначений Закон визначає, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

За приписами частини 4 статті 4 вищевказаного Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку.

Частини 2-3, 6, 13 указаної статті визначають, що для створення об`єднання скликаються установчі збори. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Установчі збори приймають рішення про створення об`єднання і затверджують його статут.

При цьому, частиною 4 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" установлено, що повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Тобто, вищевказана норма імперативно визначає порядок і спосіб повідомлення власників, по-перше встановлює, що форма повідомлення обов`язково письмова, по-друге повідомляється кожен власник, по-третє, таке повідомлення вручається власнику під розписку або шляхом поштового повідомлення (рекомендованим листом).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/2796/17 та Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №916/2556/19.

Колегія суддів відзначає, що матеріали справи не містять доказів письмового повідомлення мешканців будинку в тому числі і позивача, як власника квартири АДРЕСА_4 , про проведення установчих зборів щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" 13.03.2021.

Викладене свідчить про порушення імперативних вимог Закону під час скликання спірних установчих зборів, оскільки не дотримано порядку скликання та повідомлення власників про час і місце проведення установчих зборів щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Проте, відповідно то статті 6 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку (частина 7).

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник на установчих зборах має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (частина 8).

Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників (частина 9).

Якщо у результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", установленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим (частина 10).

Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" (частина 11).

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти") (частина 12).

Згідно з частиною 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано установленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Судом установлено, що листи-опитування, складені ініціативною групою власників квартир, відповідають вимогам частин 10, 11 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та частини 8 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зокрема містять номер квартири будинку, її площу, прізвище, ім`я та по-батькові власника квартири, документи, що підтверджують право власності, його відповідь по питанню порядку денному, особистий підпис та підпис особи, як проводила опитування.

Як убачається з протоколу установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" від 13.03.2021, з урахуванням листків письмового опитування та присутніх особисто всього в установчих зборах взяли участь 10 осіб співвласників, яким належить право власності на квартири і нежитлові приміщення загальною площею 1 719,7 кв.м., що в результаті склало 50,77 % від загальної кількості голосів співвласників. Отже, рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" набрало необхідну кількість голосів "за" та вважається прийнятим, оскільки спірні установчі збори 13.03.2021 були правомочними з огляду на наявність кворуму, а голоси апелянта не вплинули б на результати голосування, у зв`язку з чим є необґрунтованими доводи апелянта про порушення відповідачем вимог чинного законодавства щодо порядку прийняття рішення про створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Крім того, суд зазначає, що основна діяльність ОСББ полягає в здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Отже, вищезазначений Закон визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється лише шляхом реорганізації або ліквідації.

Статтею 110 Цивільного кодексу України установлено, що юридична особа ліквідується:

1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами;

2) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади;

3) за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Загальний порядок ліквідації юридичної особи визначений у статті 111 Цивільного кодексу України.

Процедура ліквідації юридичної особи передбачає низку обов`язкових дій - погашення існуючої кредиторської заборгованості, відчуження активів, звільнення працівників, передання документів до архіву тощо. Лише після вчинення цих дій і подання державному реєстратору відповідних документів в реєстр вноситься запис про припинення юридичної особи, а не запис про скасування її державної реєстрації.

Отже, ліквідація юридичної особи - це установлена законом процедура, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи.

Як юридична особа ОСББ може припинити діяльність в порядку, передбаченому законом, зокрема, шляхом ліквідації.

Визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів про створення ОСББ за рішенням суду не тягне за собою ліквідацію юридичної особи та не призводить до припинення ОСББ.

Отже, визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів про створення ОСББ, не призведе до поновлення прав і законних інтересів співвласника ОСББ, який звертається з таким позовом, втім свідчить про втручання суду в діяльність ОСББ, яке втрачає юридичну підставу створення та статутний документ, який визначає обсяг правил, що регулюють правовий стан юридичної особи, відносини, пов`язані з внутрішнім управлінням, стосунки з іншими організаціями чи громадянами, що свідчить про порушення інтересів як ОСББ, так і інших його співвласників, що є недопустимим.

Належним способом захисту у разі допущеня при створенні юридичної особи порушення, які не можна усунути, є позов учасника юридичної особи або органу державної влади про ліквідацію юридичної особи (пункт 2 частини першої статті 110 Цивільного кодексу України).

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України випливає, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі № 525/505/16-ц).

Наявність юридичного спору означає, що сторони цього спору перебувають у правовідносинах, пов`язаних з реалізацією ними своїх прав, які мають суперечливий, протилежний характер, та прагнуть вирішити наявний між ними конфлікт.

За змістом позовних вимог між позивачем та іншими співвласниками, які прийняли рішення створити юридичну особу - відповідача, виник правовий конфлікт, який позивач прагне розв`язати всупереч законодавчо встановленій процедурі, про що вже було зазначено вище.

Так, враховуючи предмет позову у цій справі, рішення установчих зборів щодо створення ОСББ безпосередньо стосується відносин створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" як юридичної особи, а вимоги позивача про визнання незаконним та скасування цього рішення спрямовані на припинення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", а не на захист його прав та охоронюваних законом інтересів. Аналогічний висновок міститься у пункті 5.32 постанови Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20.

Посилання власника приміщень будинку на те, що в порушення вимог закону він не був належним чином повідомлений про час та місце проведення установчих зборів щодо створення ОСББ, навіть у випадку його доведення, може використовуватися для обґрунтування порушення його права на участь у створенні юридичної особи, а не наявності правомірного інтересу у припиненні існування цієї юридичної особи. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №916/4625/15, який є релевантним до спірних правовідносин у цій справи в аспекті застосування установленого законом способу захисту порушеного права.

Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання створення і діяльності ОСББ, які вирішуються виключно установчими зборами співвласників.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1" здійснює свою діяльність, яка спрямована на утримання та використання спільного майна співвласників, забезпечення і захисту їх прав та обов`язків, а тому визнання недійсними установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", яке фактично нівелює юридичну підставу його створення, буде здійснене без урахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами усіх співвласників, які реалізують свої права на участь в управлінні справами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Позовна вимога щодо визнання недійсним рішення установчих зборів юридичної особи (ОСББ), не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача у даній справі. Швидше за все такий позов буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ та порушення інтересів інших його співвласників, що є недопустимим.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки ні рішення установчих зборів, ні існування юридичної особи - ОСББ "АДРЕСА_1" не порушує прав або правомірних інтересів позивача, який, вказуючи у позовній заяві на їх порушення, (не конкретизуючи які саме її права та обов`язки порушено), фактично обґрунтовує свій інтерес у припиненні існування цієї юридичної особи шляхом скасування юридичної підстави створення ОСББ, відсутні підстави для визнання незаконним та скасування рішення установчих зборів щодо створення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", оформлене протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", з огляду на неповідомлення позивача про їх проведення. Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 920/1245/20, від 31.08.2021 у справі №925/753/20 та від 07.10.2021 у справі №909/1393/19.

Отже, колегія суддів вважає обгрнутованим висновок місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", проведених 13.03.2021, оформлених протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", проведених 13.03.2021, оформлених протоколом установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1", не підлягають задоволенню похідні вимоги в частині скасуваня державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "АДРЕСА_1".

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник - ОСОБА_1 , в розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/186/22, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 01.08.2022 у справі №910/186/22 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки під час ухвалення постанови 23.11.2022 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 01.12.2022.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2022 у справі №910/186/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 01.08.2022 у справі №910/186/22 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов