Постанова

від 22.11.2022 по справі 917/125/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Харків Справа № 917/125/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Гребенюк Н.В.

секретарі Ламанова А.В.

за участю представників сторін:

позивача не з`явився

відповідача Машков К.Є.

розглянувши апеляційну скаргу СТОВ "Прогрес" (вх.№239П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 (суддя О.В. Солодюк) у справі № 917/125/21

за позовом селянського фермерського господарства "Відродження", вул. Шкільна, 37, с. Кулажинці, Гребінківського району, Полтавської області,37431

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", вул. Козацька, 1 А, с. Майорщина, Гребінківського району, Полтавської області, 37420

про стягнення 944 462,47 грн., -

ВСТАНОВИВ:

СФГ "Відродження" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з СТОВ "Прогрес" заборгованості в розмірі 944 462,47 грн., з них 348 000,00 грн. - основного боргу, 591 600,00 грн. - пені, 4 862,47 грн. - 3% річних.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач порушив зобов`язання по оплаті послуг по збиранню зернових, чим порушив права позивача.

В порядку ст. 46 ГПК України позивач до суду подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині зменшення розміру пені і збільшення розміру позовних вимог в частині 3% річних та інфляційних (вх. № 4319 від 20.04.2021р.), якою просив стягнути з відповідача на користь позивача борг в сумі 348 000, 00 грн., пеню 29 260,60 грн., три проценти річних від простроченої суми 7 151,00 грн, суму інфляційного збільшення 26929,49 грн.

Заява позивача прийнята господарським судом Полтавської області ухвалою від 20.04.2021.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі №917/125/21 позов задоволено частково.

Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на користь Селянського фермерського господарства "Відродження" 348 000,00 грн. - основного боргу, 15 169,55 грн. - пені, 7 071,05 грн. - 3% річних, 26 929,49 грн. - інфляційні втрати, 3 347,55 грн. - витрати по сплаті судового збору.

В решті вимог - відмовлено.

Повернуто селянському фермерському господарству "Відродження" з Державного бюджету України 2610,00 грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №37 від 28.01.2021р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

СТОВ "Прогрес" із зазначеним рішенням не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі №917/125/21 в частині стягнення з СТОВ "Прогрес" на користь СФГ "Відродження" 348000,00 грн. основного боргу, 15169,55 грн. пені, 7071,05 грн. 3% річних, 26929,49 грн. інфляційних витрат, 3347,55 грн. витрат по сплаті судового збору та ухвалити в цій частині нове, яким стягнути з СТОВ "Прогрес" на користь СФГ "Відродження" 250000,00 грн. основного боргу, 952,05 грн. пені, 2856,16 грн. 3% річних, 12225,00 грн. інфляційних витрат.

В обґрунтування заявлених в апеляційній скарзі вимог апелянт вказує, що позивачем було незаконно заявлено вимогу про стягнення 98000,00 грн. за здійснення обмолоту зернових на площі 98 га та протиправно нараховано на суму 98000,00 грн. штрафні санкції (пеню), 3% річних та інфляційні збитки.

Також, на думку апелянта, позивачем було нараховано пеню з порушенням вимог ч. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», а саме з перевищенням подвійної облікової ставки НБУ. Крім того, на його думку, розрахунок пені необхідно здійснювати від суми 250000,00 грн., а не 348000,00 грн., оскільки з врахуванням обставин справи, строк оплати СТОВ «Прогрес» 98000,00 грн. не настав.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2022, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес" на рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі №917/125/21. Встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу.

07.07.2022 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти апеляційної скарги заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2022, зокрема, призначено справу № 917/125/21 до розгляду на 22.11.2022.

На адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло клопотання представника СТОВ "Прогрес" про його участь у судовому засіданні, призначеному на 22.11.2022 на 11:00 год. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", в якому представник, що надає цю заяву, зареєстрований за допомогою електронного цифрового підпису (ЕЦП).є

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 задоволено клопотання представника СТОВ "Прогрес" про забезпечення проведення судового засідання у справі № 917/125/21 в режимі відеоконференції,.

22.11.2022 представник відповідача прийняв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник позивача не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання належним чином, про свідчать відомості з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта».

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.

За змістом ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» №133/2022 від 14.03.2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.05.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" постановлено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-IX, та від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022№ 2212-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні та Законом України від 15 серпня 2022 року № 2500-IX Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.07.2020 між селянським фермерським господарством «Відродження» (виконавець) (далі-позивач) та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес" (замовник) (далі-відповідач) був укладений договір №22/07/20 (а.с.24), відповідно до якого позивач зобов`язався надати відповідачу послуги по збиранню зернових (пшениці) із застосуванням комбайнів, які є власністю виконавця, або залучених ним до виконавця його зобов`язань за цим договором інших осіб.

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 договору виконавець зобов`язувався надати послуги замовнику в кількості 250 га, за ціною 1000,00 грн/га (в т.ч. ПДВ) загальною вартістю 250 000,00 грн.

На виконання умов договору обмолот ранніх зернових на землях СТОВ «Прогрес» виконувався комбайнами СФГ «Відродження»: New Holland державний номер НОМЕР_1 під керуванням механізатора ОСОБА_1 , та комбайном державний номер НОМЕР_2 , під керуванням механізатора Неживого Сергія Юрійовича.

Відповідно до п. 4.2 Договору замовник зобов`язувався, зокрема забезпечити виконавця обсягами робіт по збиранню зернових; забезпечити транспортом для відвезення зерна від комбайнів, гарантувавши безперебійну роботу; забезпечити охорону с/г техніки, що належить виконавцю; забезпечити пальним по фактичних витратах.

Відповідно до п. 3.1., п. 4.2 цього договору замовник зобов`язувався розрахуватися з виконавцем за отримані від нього послуги. Оплата за надані послуги здійснюються замовником на підставі рахунку виконавця, або Акту виконаних робіт (надання послуг) на протязі 2-х банківських днів від дати виставлення рахунку, або підписання сторонами вищезгаданого Акту.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується представником відповідача, що після повного виконання умов Договору № 22/07/20 від 22.07.2020 (обмолоту зернових на площі 250 га землі ) на суму 250 000, 00 грн., позивач з відповідачем домовились про додаткові обсяги обмолоту зернових та по фактично виконаному об`єму робіт домовились підписати додатковий договір.

Після цих домовленостей СФГ Відродження виконало за завданням Замовника обмолот зернових ще на площі 98 га на суму 98 000, 00 грн.

Вищезазначені обставини підтверджуються Постановою начальника СД Гребінківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції Терещенко В.С. про закриття кримінального провадження від 23.12.2020 р. (а.с.18-21), виставленими позивачем рахунками № 36 від 22.07.2020 р. та № 46 від 28.07.2020 р. (а.с.22-23), актами виконаних робіт від 28.07.2020 р. та від 30.07.2020 р. (а.с.25-26).

Таким чином, позивачем надано послуги відповідачу по обмолоту пшениці на загальну суму 348 000, 00 грн.

У зв`язку з не оплатою відповідачем наданих послуг, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, колегія суддів вбачає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З матеріалів справи вбачається, що за договором № 22/07/20 від 22.07.2020 та за додатковими усними домовленостями позивач виконав роботи по збиранню ранніх зернових на землях відповідача на площі 348 га землі на суму 348 000,00 грн.

Фактом підтвердження визнання відповідачем виконаних робіт щодо їх обсягу і вартості є прийняття ним податкової накладної №45 від 28.07.2020 - на суму 41 666,67 грн., зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, та податкової накладної №46 від 30.07.2020 - на суму 16 333,33 грн, зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також включенням Замовником суми податкового кредиту в розмірі 58 000,00 грн. (податок на додану вартість від суми наданих послуг 348 000 грн.) у звітність Податкової декларації на додану вартість за липень 2020 року.

Ці обставини визнаються відповідачем і підтверджуються податковою накладною №45 від 28.07.2020р., повідомленням СТОВ «Прогрес» про її прийняття, податковою накладною №46 від 30.07.2020, повідомленням СТОВ «Прогрес» про її прийняття (а.с.30-38,77-79).

Згідно ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акти виконаних робіт від 28.07.2020 згідно договору № 22/07/20 від 22.07.2020 на суму 250 000,00 грн. та усного договору (усні домовленості) від 30.07.2020 на суму 98 000,00 грн. складені, підписані, скріплені печаткою позивача. Відповідач відмовився від підписання даних актів, про що зазначено в актах (а.с.25-26).

Позивач відповідачу виставив рахунки №36 від 22.07.2020 на суму 250 000,00 грн. та №46 від 28.07.2020 на суму 98 000,00 грн. (а.с.22-23) та направив їх разом з вищезазначеними актами виконаних робіт листом від 11.08.2020 за № 29 (а.с.27,28), які відповідач отримав 12.08.2020, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 29).

Відповідно до п. 3.1. договору №22/07/20 від 22.07.2020 оплата за надані послуги здійснюються замовником на підставі рахунку виконавця, або Акту виконаних робіт (надання послуг) на протязі 2-х банківських днів від дати виставлення рахунку, або підписання сторонами вищезгаданого Акту.

Таким чином, строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг по договору № 22/07/20 від 22.07.2020р. в сумі 250 000, 00 грн. до 14.08.2020.

Строк оплати виконаних позивачем робіт в сумі 98 000, 00 грн. також до 14.08.2020, оскільки, по-перше, згідно з частиною першою статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Прийняття замовлення до виконання є фактом, який беззаперечно свідчить про те, що обмолот на суму 98 000 грн. був виконаний в межах договору №22/07/20.

Крім того, колегія суддів зазначає, що воля юридичної особи встановлюється через дії її посадових осіб. Встановлені судом дії учасників правовідносин однозначно свідчать про те, що обмолот додаткових площ на суму 98000 грн. Був виконаний в межах договору №22/07/20.

Зокрема, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (Постанова ВП ВС від 29.06.2021 № 910/23097/17 (12-3гс21) .

Доказом правочину та фактом підтвердження визнання Замовником виконаних робіт щодо їх обсягу і вартості є прийняття ним податкової накладної №45 від 28.07.2020 року на суму 41666,67 грн., зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, та податкової накладної №46 від 30.07.2020 року на суму 16333,33 грн., зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також включення Замовником суми податкового кредиту в розмірі 58000,00 грн. (податок на додану вартість від суми наданих послуг 348000 грн.) у звітність Податкової декларації на додану вартість за липень 2020 року.

Ці обставини підтверджені даними податкової накладної №45 від 28.07.2020, повідомленням СТОВ Прогрес про її прийняття , податкової накладної №46 від 30.07.2020, повідомленням СТОВ Прогрес про її прийняття та даними Податкової декларації на додану вартість за липень 2020 року, яку подало Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес".

Наведені обставини вказують на те, що обмолот додаткових площ на суму 98000 грн. був здійснений в порядку виконання договору №22/07/20, в силу чого правовідносини є врегульованими договором, в тому числі в частині настання строку платежу. Колегія суддів підкреслює, що спірні правовідносини не вимагають застосування ч.2 ст. 530 ЦК України.

Так, згідно п. 3.1. Договору оплата за надані послуги здійснюється Замовником на підставі рахунку Виконавця, або Акту виконаних робіт (надання послуг) на протязі 2-х банківських днів від дати виставлення рахунку , або підписання сторонами Акту.

11 серпня 2020 року СФГ Відродження надіслало Відповідачу рахунки №36 від 22.07.2020 на суму 250000 грн. та №46 від 28.07.2020 року на суму 98000 грн. разом з Актами виконаних робіт.

Як вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення , рахунки з Актами виконаних робіт Відповідач отримав 12.08.2020.

Відповідно до приписів пункту 3.1. Договору Відповідач за надані послуги повинен був здійснити оплату на протязі 2-х банківських днів від дати виставлення рахунку, тобто до 14 серпня 2020 року

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що роботи на суму 98000,00 грн. були виконані в межах договору № 22/07/20 від 22.07.2020.

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідач зобов`язання по оплаті отриманих послуг не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 348 000,00 грн.

Позивач до відповідача звертався з претензією вих. № 56 від 15.12.2020 з вимогами про підписання та повернення позивачу актів виконаних робіт, сплату суми основного боргу (а.с.39-40).

Як свідчать матеріали справи, в судовому засіданні суду першої інстанції представником відповідача визнано суму основного боргу 348 000,00 грн.

Доказів погашення боргу в сумі 348 000,00 грн. відповідачем не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення на його користь з відповідача 348 000,00 грн. основного боргу обґрунтована, підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Як передбачено частиною 1 ст. 548 ЦК України, виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно положень ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно ч.2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" (далі - Закон) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2 договору № 22/07/20 від 22.07.2020 при невиконанні, або порушенні умов оплати за одержані від виконавця послуги, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 1% від суми простроченої оплати за кожний день прострочки.

Відповідачем нараховано пеню на суму боргу 348 000,00 грн. за період з 13.08.2020 по 20.04.2021 в сумі 29 260,60 грн.

З урахуванням вищезазначених норм, розмір пені перераховано судом за допомогою Юридичної пошукової інформаційно-аналітичної програми "Ліга" за період з 15.08.2020 по 15.02.202 на суму боргу 250 000, 00 грн., розмір якої становить 15 169,55 грн.

В свою чергу, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення нарахованої позивачем пені на суму 98000,00 грн. з підстав того, що письмовий договір на надання послуг в сумі 98 000, 00 грн. між сторонами не укладався, виходячи з наступного.

Як було встановлено раніше колегією суддів, спірні роботи на суму 98000,00 грн. були виконані в межах умов договору 22/07/20 від 22.07.2020, тому колегія суддів зазначає про наявність підстав для нарахування пені у відповідності до вимог договору (без застосування 7-ми денного терміну відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України).

З урахуванням вищенаведеного, розмір пені перераховано судом за допомогою Юридичної пошукової інформаційно-аналітичної програми "Ліга" за період з 15.08.2020 по 15.02.202 на суму боргу 98000,00 грн., розмір якої становить 5916,00 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 21086,21 грн. за період з 15.08.2020 по 15.02.2021.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач відповідачу нарахував 7 151,00 грн - 3% річних за період з 13.08.2020 по 20.04.2021, 26 929,49 грн. інфляційних втрат з серпня 2020р. по квітень 2021р.

За перерахунком колегії суддів за допомогою Юридичної пошукової інформаційно-аналітичної програми "Ліга", сума 3% річних становить 7111,22 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, а саме:

на суму 250 000,00 грн. за період з 15.08.2020 по 20.04.2021 5 108,63 грн.;

на суму 98 000,00 грн. за період з 15.08.2020 по 20.04.2021 2002,59 грн., з урахуванням приписів пункту 3.1. Договору, згідно з яким відповідач за надані послуги повинен був здійснити оплату на протязі 2-х банківських днів від дати виставлення рахунку, тобто до 14 серпня 2020 року.

Сума інфляційних втрат становить 26 929,49 грн. і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, вимоги позивач про стягнення з відповідача боргу в сумі 348 000, 00 грн., пені 29 260,60 грн., три проценти річних від простроченої суми 7 151,00 грн., суми інфляційного збільшення 26 929,49 грн. підлягають частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню 348 000,00 грн. - основного боргу, 21086,21 грн. - пені, 7111,22 грн. - 3% річних, 26 929,49 грн. - інфляційних втрат. В іншій частині позов задоволенню не підлягає.

Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що оскільки відповідач у судовому засіданні 21.10.2021 визнав частково позов на суму основного боргу 348 000, 00 грн., поверненню позивачу з державного бюджету України підлягає 2 610,00 грн., сплаченого платіжним дорученням №37 від 28.01.2021р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Стосовно доводів апелянта про те, що позивачем було нараховано пеню з порушенням вимог ч. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», то колегія суддів зазначає, що як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції було перераховано розмір пені з обмеженням розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що вказані доводи були проаналізовані як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції та їм надана відповідна правова оцінки, а мотиви їх відхилення зазначені вище.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкових висновків щодо відсутності правових підстав для стягнення пені у розмірі 5916, 66 грн., нарахованої позивачем на суму 98000, 00 грн. та щодо відсутності правових підстав для стягнення 3% річних на суму 98000,00 грн. за період з 15.08.2020 по 20.08.2021 в розмірі 40,17 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про зміну судового рішення у даній справі.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу СТОВ "Прогрес" на рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі № 917/125/21 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі № 917/125/21 змінити шляхом збільшення суми стягнення пені до 21086,21 грн та суми стягнення 3%річних до 7111,22 грн.

Пункт 2 рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі № 917/125/21 викласти в наступній редакції:

«Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес", вул. Козацька, 1 А, с. Майорщина, Гребінківського району, Полтавської області,37420, код ЄДРПОУ 21044481 на користь Селянського фермерського господарства "Відродження", вул. Шкільна, 37, с. Кулажинці, Гребінківського району, Полтавської області, 37431, код ЄДРПОУ 31310131 - 348 000,00 грн. - основного боргу, 21086,21 грн. - пені, 7111,22 грн. - 3% річних, 26 929,49 грн. - інфляційні втрати, 3436,90 грн. - витрати по сплаті судового збору.»

В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 16.12.2021 у справі № 917/125/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 02.12.2022.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк