Ухвала

від 18.11.2022 по справі 932/4856/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/4856/21

Провадження № 2-з/204/179/22 р.

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Самсонової В.В.

за участю секретаря Зайченко О.В.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представників позивача ОСОБА_2

за участю відповідачки ОСОБА_3

за участю представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву представника відповідачки ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі № 932/4856/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини.

18 листопада 2022 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_3 про забезпечення позову. В обґрунтування заяви вказано, що між сторонами існує доволі напружений спір щодо визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, позов про визначення місця проживання дитини знаходиться в провадженні даного суду. Між сторонами склались доволі напружені відносини з приводу питань, що стосуються їх спільної дитини ОСОБА_5 . Так, дитина потребує медичної уваги, постійної уваги щодо розвитку її здібностей та навичок. Дитина на теперішній час не є зареєстрованою та не має прив`язки до жодного сімейного лікаря. На скільки відомо заявнику, на час перебування у батька дитині не зроблено планових щеплень та пропущені планові візити до сімейного лікаря. Крім того, поки триває розгляд справи, малолітня дитина взагалі позбавлена материнського піклування, позивач повністю обмежив заявницю у спілкуванні з її дитиною, у зв`язку із чим, остання вимушена звернутися з даною заявою. Розпорядженням голови адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради №164-р від 04.11.2022 року визначено години для участі у вихованні та спілкуванні матері - ОСОБА_3 , із дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але позивач не виконує дане розпорядження перешкоджаючи матері - ОСОБА_3 , бачитись та спілкуватись із дитиною, про що свідчить протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 05.11.2022 року, пояснення ОСОБА_3 від 05.11.2022 року, відповідь ВП №7 ГУНП в Дніпропетровській області від 16.11.2022 року на звернення ОСОБА_3 з приведу невиконання Розпорядження №164-р від 04.11.2022 року. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову. У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 заперечували проти забезпечення позовної заяви. Представник позивача вказує, що захід забезпечення позову, який просить вжити відповідачка, є неспіввісним із заявленими позовними вимогами, тобто предметом спору в даній справі, яким є визначення місця проживання дитини, за своїм змістом є самостійною позовною вимогою, яка не може бути вирішена у порядку статті 153 ЦПК України. Також, позивач вказує, що не заперечує щодо виконання Розпорядження голови адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради №164-р від 04.11.2022 року «Про право на участь у вихованні дитини ОСОБА_6 », проте вказує, що оскільки дитині всього два роки він наполягає щоб зустрічі були у його присутності (мінімізувати стрес для дитини). Крім того, зазначив, що він з відповідачкою вже погодив, що наступні зустрічі будуть в його присутності.

Відповідачка та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили забезпечити позовну заяву, в обґрунтування посилалися на обставини, які вказані в заяві про забезпечення позову. Так, представник відповідачки (заявниці) вказує, що Розпорядженням голови адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради №164-р від 04.11.2022 року визначено години для участі у вихованні та спілкуванні матері - ОСОБА_3 , із дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , але позивач не виконує дане розпорядження перешкоджаючи матері - ОСОБА_3 . Також вказує, що захід забезпечення позову, який просить вжити заявниця (відповідачка) не є самостійною позовною вимогою.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про відмову в забезпечені позову, з огляду на наступне.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з ним.

Представник ОСОБА_3 обґрунтовує необхідність застосування заходів забезпечення позову у вигляді зобов`язання батька ОСОБА_1 не чинити перешкоди ОСОБА_3 у спілкуванні та побаченнях з дитиною заявниця зазначала, що невжиття може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька).

Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі за заявою «MAMCHUR v. UKRAINE», № 10383/09, § 100).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі за заявою «HANT v. UKRAINЕ», № 31111/04, § 54).

Також ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір`ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір`ю.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).

Системний аналіз наведених норм права та судової практики дає підстави вважати, що мати, яка на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати матері спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

Враховуючи наведене, суд погоджується з доводами представника заявника, що дійсно є практика судів задоволення заяв про забезпечення позову, проте в даному випадку ще не йдеться про порушення права матері у спілкуванні з дитиною.

Крім того, заявниця просить можливість бачитись з дитиною та проводити час із можливістю забирати дитину до себе за місцем фактичного проживання, а саме: вівторок та четвер з 11:00 год. по 17:00 год., кожну суботу з 12:00 год. до 18:00 год. Проте, тільки згідно Розпорядження голови адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради №164-р від 04.11.2022 року «Про право на участь у вихованні дитини ОСОБА_6 » визначено години для участі у вихованні та спілкуванні матері - ОСОБА_3 з дитиною - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме кожну суботу з 12 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., тобто тільки 04.11.2022 року було визначено графік спілкування заявниці з дитиною, та тільки один день на тиждень (субота).

Також, суд вказує, що позовна заява позивачем була подана до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська - 26 червня 2021 року, 05 січня 2022 року справа надійшла до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська, ухвалою суду від 11 січня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 02 березня 2022 року.

26 січня 2022 року представником заявниці (відповідачки) було подано до суду заяву про ознайомлення зі справою. 14 лютого 2022 року представник заявниці (відповідачки) ознайомилась з матеріалами справи та отримали копію позовної заяви з додатками (а.с. 41).

Представником відповідачки відзив на позовну заяву було подано лише 30 травня 2022 року, тоді як представник останньої ознайомилась із матеріалами справи 14 лютого 2022 року.

І тільки 04.11.2022 року Розпорядженням голови адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради №164-р від 04.11.2022 року «Про право на участь у вихованні дитини ОСОБА_6 » визначено години для участі у вихованні та спілкуванні матері - ОСОБА_3 з дитиною - ОСОБА_6 .

Таким чином, суд вважає, що на даний час вже визначено години для участі у вихованні та спілкуванні матері - ОСОБА_3 з дитиною - ОСОБА_6 , у зв`язку з чим, подана заява про забезпечення позову є передчасною та необґрунтованою.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаного, суд вважає необхідним відмовити представникові відповідачки в задоволенні її заяви про забезпечення даного позову.

На підставі викладеного, ст. ст. 12, 76-81, 149, 150, 152, 153, 247, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви представника відповідачки ОСОБА_4 про забезпечення позову у цивільній справі № 932/4856/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову: Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення суддею в порядку ч. 1 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Самсонова