Ухвала

від 28.11.2022 по справі 742/2887/22

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кс/742/813/22

Єдиний унікальний № 742/2887/22

У Х В А Л А

іменем України

28 листопада 2022 року м.Прилуки

Слідчий суддя Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні матеріали клопотання слідчого ВРЗСГСД СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022272210000102 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України,

УСТАНОВИВ:

Слідчим ВРЗСГСД СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 подано до суду клопотання, погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022272210000102 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Своє клопотання слідчий мотивує тим, що 29 вересня 2022 року до Прилуцької окружної прокуратури надійшла заява від директора ТОВ «Комбікормник» ОСОБА_5 про те, що службові особи ТОВ «Плас Енерджі» шахрайським шляхом заволоділи грошовими коштами в сумі 170000 грн.

Відомості про даний факт внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270120000371 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування даного кримінального провадження встановлено, що 26 жовтня 2021 року ТОВ «Комбікормник» та ТОВ «Плас Енерджі» було укладено договір поставки обладнання №ЕС-261021/7 (дизельний генератор DALGAKIRAN DJ 708 DD в капоті, із зимнім пакетом та АВР) на суму 2.400.000,00 грн.

ТОВ «Комбікормник» перераховано на рахунок постачальника ТОВ «Плас Енерджі» платіжними дорученнями від 09.11.2021 №КО1415, 29.12.2021 на рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк»-720000 грн., №КО1240,13.01.2022 №ISV120 253510050000026002635031300, відкритий в АТ «Укрсиббанк» - 1180000 грн., а також на рахунок НОМЕР_1 , відкритий а АТ «Укрсиббанк» - 500000 грн.

Проте, 25 грудня 2021 року при поставці обладнання згідно договору від 26 жовтня 2021 року №ЕС-261021/7 АВР, (додаткове обладнання) на суму 170000 грн. поставлено не було.

ТОВ «Плас Енерджі», ЄДРПОУ 40513978 має відкриті рахунки в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, НОМЕР_2 , валюта 980 (українська гривня); НОМЕР_3 , валюта 980 (українська гривня); НОМЕР_4 , валюта 978 (євро); НОМЕР_5 , валюта 840 (долар США).

Оскільки кошти, які знаходяться на вказаних рахунках можуть бути коштами, переказаними ТОВ «Комбікормник», та для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, зважаючи на можливість знищення вказаного майна та забезпечення збереження речового доказу, слідчим і подано до суду клопотання про накладення арешту на відповідні рахунки ТОВ «Плас Енерджі».

В судове засідання слідчий та прокурор не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно письмової заяви, слідчий просив розгляд справи проводити без його участі, щодо задоволення клопотання поклався на розсуд суду.

У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

При цьому клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна (ч.2 ст.172 КПК України).

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що згідно Витягу з ЄРДР за №42022272210000102 проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України за фактом заволодіння грошовими коштами шахрайським шляхом в розмірі 170000 грн. службовими особами ТОВ «Плас Енерджі».

Відповідно до заяви ТОВ «КОМБІКОРМНИК» від 27 вересня 2022 року, 26 жовтня 2021 року ТОВ «Комбікормник» та ТОВ «Плас Енерджі» було укладено договір поставки обладнання №ЕС-261021/7 (дизельний генератор DALGAKIRAN DJ 708 DD в капоті, із зимнім пакетом та АВР) на суму 2.400.000,00 грн. Платіжним дорученням від 09.11.2021 №КО1415, 29.12.2021 №КО1240,13.01.2022 №ISV120 ТОВ «КОМБІКОЛРМНИК» перераховано на рахунок постачальника ТОВ «ПЛАС ЕНЕРДЖІ» зазначену суму коштів. Проте, 25 грудня 2021 року при поставці обладнання згідно договору від 26 жовтня 2021 року №ЕС-261021/7 АВР (додаткове обладнання) на суму 170000 грн. поставлено не було. Службові особи ТОВ «ПЛАС ЕНЕРДЖІ» на неодноразові телефонні дзвінки не відповідають і на даний час не здійснюють господарську діяльність за юридичною та фактичною адресами, у зв`язку з чим направлено відповідну претензію ТОВ «КОМБІКОРМНИК» від 12 липня 2022 року за №50 (поштові відправлення №1670003300683, №1670003301132), останнім отримано не було.

Відповідно до протоколу допиту потерпілого ТОВ «КОМБІКОРМНИК» від 06 жовтня 2022 року, «…за наявною у ТОВ «КОМБІКОРМНИК» інформацією., ТОВ «Плас Енерджі» має відкриті рахунки в АТ «Укр Сиббанк», МФО 351005, а саме: НОМЕР_2 , валюта 980 (українська гривня); НОМЕР_3 , валюта 980 (українська гривня); НОМЕР_4 , валюта 978 (євро); НОМЕР_5 , валюта 840 (долар США)...».

Поряд з тим, пунктом 3 ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, підозри у даному кримінальному провадженні не висунуто, в тому числі щодо посадових осіб ТОВ «Плас Енерджі».

В матеріалах кримінального провадження відсутній жодний доказ, що вказане підприємство має такі рахунки, та відповідні грошові кошти на них, і ці кошти можуть бути коштами перерахованими ТОВ «КОМБІКОРМНИК» за надану продукцію.

Слідчий посилається лише на відповідні показання представника ТОВ «КОМБІКОРМНИК», які жодними іншими доказами не підтверджені.

Положеннями статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

За змістом положень статей 2, 8 КПК України при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано захист права власності. Згідно із цією нормою кожна особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 41 Конституції України, яка визначає, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Оскільки доказів що вказані рахунки та відповідні грошові кошти містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також є набутими кримінально протиправним шляхом, та відповідають критеріям, встановленим ст. 98 КПК України, слідчим не надано, тому в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.171-173 КПК України, слідчий судя

постановив:

В задоволенні клопотання слідчого ВРЗСГСД СВ Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42022272210000102 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України- відмовити в повному обсязі.

Копію ухвалине пізнішенаступного робочогодня післяїї постановленнянаправити слідчомута прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Наталія ФЕТІСОВА