Ухвала

від 22.11.2022 по справі 592/4204/22

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/4204/22 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/816/440/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - арешт майна

УХВАЛА

Іменем України

22 листопада 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 592/4204/22 за апеляційною скаргою представника власника майна ТОВ «Метангаз-Моторс» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.07.2022 щодо накладення арешту на майно,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна ТОВ «Метангаз-Моторс» адвоката ОСОБА_8 ,

установила:

У поданій апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на т/з Mersedes-Benz S350D, 2015 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , д. н. з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ТОВ «Метангаз-Моторс», оскільки слідчий суддя в порушення вимог кримінального процесуального закону розглянув клопотання прокурора у відсутність представника власника майна без повідомлення останнього, арешт наклав в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 09.06.2021, тобто майже за вісім місяців до настання події зняття з реєстрації т/з, в ході якої було виявлена можлива зміна номеру кузова. Арешт накладений з підстав, не зазначених в клопотанні прокурора, без перевірки фактичних обставин справи, зокрема, відповідних документів на даний т/з. Стверджує, що огляд місця події проводився не уповноваженою особою, і саме 22.02.2022, а не 23.02.2022 як зазначає прокурор в поданому клопотанні. Придбання даного т/з є законним, що підтверджується відповідними документами, номер кузова та двигуна змінювався.

08.07.2022 до Ковпаківського районного суду м. Суми з клопотанням про арешт майна, звернувся прокурор Окружної прокуратури м. Суми, яке обґрунтував тим, що 22.02.2022 адміністратором СЦ МВС в Сумській області при перереєстрації т/з Mersedes-Benz S350D, д. н. з. НОМЕР_2 , виявлено можливі зміни номерів кузову автомобіля, який згідно бази Інтерпол знаходиться у розшуку.

23.02.2022 відомості внесені до ЄРДР за № 12022205520000227 за ст. 290 КК і в цей день в період часу з 15:00 до 15:30 проведено огляд місця події за адресою м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18-1, в ході якого т/з Mercedes-Benz S350D, 2015 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , не виявлено, представник ТОВ «Метангаз-Моторс» повідомив, що власник підприємства покинув територію ТСЦ на вищевказаному т/з.

23.02.2022 постановою дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області т/з визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

Зважаючи, що т/з може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, відповідає критеріям, встановленим ст. 98 КПК, тому прокурор просив накласти на нього арешт.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.07.2022 вказане клопотання прокурора задоволене. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що є передбачені законом підстави для арешту майна, зазначеного в клопотанні прокурора.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення, а якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (ч. 2-3 ст. 395 КПК).

Ухвала від 11.07.2022 була постановлена слідчим суддею без виклику власника майна, про її існування представник власника майна дізналася випадково, коли звернулася до дізнавача з адвокатським запитом і клопотанням про вчинення процесуальних дій 31.08.2022, з апеляційною скаргою звернулася спочатку 01.09.2022 та вдруге 19.09.2022 після отримання ухвали апеляційного суду, тому колегія суддів вважає за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки цей процесуальний термін пропущений представником власника майна з поважних (об`єктивних) причин.

Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи представника власника майна ОСОБА_8 , яка підтримала апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення судового рішення без змін, а апеляційної скарги представника власника майна без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна, а згідно ч. 2 вказаної статті арешт майна допускається з метою забезпечення, крім іншого: 1) збереження речових доказів.

Положеннями ч. 3 ст. 170 КПК регламентовано, що у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним ст. 98 цього Кодексу (матеріальні об`єкти та документи, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та інше).

Відповідно п. 1-2, 5-6 ч. 2 ст. 173 КПК, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного та третіх осіб.

Розглянувши клопотання про арешт майна, слідчий суддя дійшов цілком обґрунтованого висновку, що арешт повинен бути накладений на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, що в повній мірі відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, вимогам кримінального процесуального закону та належним чином умотивовано, оскільки при вирішенні зазначеного вище питання дотримані вимоги ст. 170-173 КПК, з`ясовані і досліджені всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а саме наявність правової підстави для арешту цього майна, можливість використання арештованого майна як доказу у кримінальному провадженні тощо.

Сумським РУП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР 23.02.2022 за № 12022205520000227 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України за фактом того, що 22.02.2022 адміністратор СЦ МВС в Сумській області при перереєстрації т/з Mercedes-Benz S350D, 2015 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , який належав ТОВ «Метангаз-Моторс» виявив можливі зміни номерів кузову автомобіля та згідно бази Інтерпол вказаний автомобіль перебуває у розшуку. 22.02.2022 в період часу з 15:00 до 15:30 проведено огляд місця події за адресою м. Суми, вул. Білопільський шлях, 18-1, в ході якого т/з Mercedes-Benz S350D 2015 року випуску, чорного кольору, д. н. з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 не виявлено. При цьому представник ТОВ «Метангаз-Моторс» повідомив, що власник підприємства покинув території ТСЦ на вищевказаному т/з. 23.02.2022 постановою дізнавача сектору дізнання Сумського РУП ГУНП в Сумській області т/з Mercedes-Benz S350D був визнаний речовим доказом.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту т/з, оскільки на даний час існує необхідність в забезпеченні збереження цього майна як речового доказу. При цьому викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що т/з не відповідає критеріям речових доказів, безпідставними і задоволенню не підлягають, так як матеріали кримінального провадження містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування т/з є предметом кримінального правопорушення та міг зберегти на собі сліди його вчинення, або містити інші відомості, які мають істотне значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК, що у свою чергу згідно ч. 3 ст. 173 КПК дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Необґрунтованими є і доводи апеляційної скарги про правомірність володіння т/з, оскільки в ході перереєстрації автомобіля була виявлена зміна номерів кузову і т/з знаходиться у міжнародному розшуку.

З аналогічних підстав колегія суддів не може прийняти до уваги і доводи представника власника майна про те, що номер кузова та двигуна т/з змінювався.

Що стосується тверджень представника власника майна ОСОБА_8 про те, що арешт на т/з накладений в межах кримінального провадження від 09.06.2021, тобто майже за вісім місяців до настання події, то колегія суддів також вважає їх необґрунтованими і такими, що задоволення не підлягають, оскільки вони не у повній мірі відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна, колегія суддів враховує і сталу прецедентну судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, громадянина, у тому числі іншої держави, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, оцінюючи пропорційність, колегія суддів виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, застосовані слідчим суддею суду першої інстанції обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, представником власника майна не надано та колегією суддів не встановлено.

Слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та в межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги представника власника майна з цього приводу задоволенню не підлягають.

Необхідно зауважити, що слідчий суддя на даному етапі досудового провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо, а тому на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя повинен визначити лише те, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі представник власника майна, не можуть бути підставою для скасування оскарженої ухвали, та підлягають перевірці під час досудового розслідування.

Таким чином, арешт на майно накладений за наявності для цього правових підстав та відповідає вимогам КПК, а матеріали провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим, пропорційним і необхідним.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,

постановила:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.07.2022.

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.07.2022 про арешт майна в кримінальному провадженні № 12022205520000227 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4