Рішення

від 02.12.2022 по справі 910/6330/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.12.2022Справа № 910/6330/22

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Медіа Груп" (Україна, 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 6, оф. 103; ідентифікаційний код: 42744446)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (Україна, 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 32 Г, прим. 249; ідентифікаційний код: 34716807)

про стягнення 52 394,72 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент Медіа Груп" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (далі - відповідач) про стягнення 52394,72 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок настання обставин непереборної сили позивач відмовився від послуг відповідача, які надаються на підставі Договору № ПМ-3938 на проведення рекламної(их) компанії(й) від 16.05.2019, у зв`язку з чим просить стягнути з останнього попередню оплату цих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

04.08.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатками.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та серед іншого встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

15.08.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

17.08.2022 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, у якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не доведено існування обставин непереборної сили та причинно-наслідкового зв`язку між введенням на території України воєнного стану та неможливістю виконання своїх зобов`язань як позивачем, так і контрагентом позивача - ТОВ "Керамблоки-Інвест".

22.08.2022 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вказує на хибність доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, та наполягає на задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

16.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Медіа Груп" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акцент Медіа Груп" (замовник) було укладено Договір № ПМ-3938 на проведення рекламної(их) компанії(й) (далі - Договір), відповідно до п. 2.1 якого виконавець зобов`язався протягом строку дії Договору професійно і якісно проводити рекламну кампанію для замовника або клієнтів замовника на території України на узгоджених сторонами поверхнях спеціальних конструкцій, а замовник зобов`язався прийняти і вчасно й у повному обсязі оплачувати роботи та послуги виконавця в строки та на умовах, визначених даним Договором.

Згідно з п. 1.5 Договору під рекламною кампанією у цьому Договорі розуміються роботи та послуги виконавця по розповсюдженню (розміщенню й експонуванню) реклами (рекламного матеріалу), отриманого від замовника на заброньованих поверхнях спеціальних конструкцій протягом строку, погодженого сторонами у додатках до Договору, а також інші роботи та послуги виконавця, передбачені умовами даного Договору.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що з метою проведення рекламної кампанії сторонами підписується Додаток до Договору - Акт бронювання.

Акт бронювання - документ, який оформляється у вигляді Додатку до Договору і після підписання його уповноваженими представниками сторін буде його невід`ємною частиною, узгоджений сторонами в порядку і на умовах, передбачених ст. 5 Договору, який містить: строк розповсюдження реклами, місце (місто, адреса) установки спеціальних конструкцій із зазначенням порядкових номерів по базі, кількість і розмір заброньованих на цих спеціальних конструкціях поверхонь (із зазначенням сторін А або Б), тип спеціальної конструкції, вартість рекламної кампанії за певний період та інші необхідні відомості (п. 1.7 Договору).

Умови і порядок бронювання поверхонь спеціальних конструкцій визначені у розділі 5 Договору.

Так, відповідно до п. 5.1 Договору виконавець за допомогою електронної пошти або іншим способом надсилає замовникові (на його запит) адресну програму з переліком вільних поверхонь спеціальних конструкцій на вказаний замовником період майбутньої рекламної кампанії.

Згідно з п. 5.2 Договору по закінченні відбору вільних поверхонь спеціальних конструкцій замовник надсилає підтвердження про бронювання електронною поштою, після цього сторонами підписується Додаток до Договору.

З моменту підписання сторонами Додатку до Договору, поверхні спеціальних конструкцій вважаються заброньованими виконавцем для замовника на строк майбутньої рекламної кампанії (п. 5.3 Договору).

У п. 5.4 Договору визначено, що замовник та/або виконавець вправі, без застосування штрафних санкцій, відмовитися від бронювання кожної поверхні спеціальної конструкції, письмово повідомивши про це іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів до початку рекламної кампанії. При цьому сторони вносять зміни у Додаток до Договору і штрафні санкції до сторін не застосовуються.

Порядок надання послуг розкрито у розділі 3 Договору шляхом визначення прав та обов`язків сторін.

Згідно з пп. 3.4.1 Договору за 7 робочих днів до початку рекламної кампанії, зазначеної у Додатку до договору, або до дати додаткового розміщення рекламних матеріалів замовник зобов`язаний надати виконавцю якісно виконаний контрольний макет, що відповідає вимогам законодавства про рекламу, а також всі документи, що підтверджують відповідність контрольного макету законодавству про рекламу.

Після отримання замовником повідомлення про узгодження контрольного макету, замовник надсилає запит виконавцю про надання технічних умов до рекламного матеріалу.

Підпунктом 3.4.2 Договору визначено, що замовник зобов`язується не менше ніж за 3 робочих дні до початку рекламної кампанії або до розміщення рекламних матеріалів передавати виконавцеві рекламні матеріали у співвідношенні не менше 1 комплект рекламного матеріалу на 1 заброньовану поверхню спеціальної конструкції плюс 20% від загальної кількості рекламного матеріалу для його заміни у випадку втрати, зносу або повного псування на кожен місяць рекламної кампанії. Рекламний матеріал передається замовником виконавцю за адресою, вказаною виконавцем, у робочі дні з 9:00 до 14:00, по акту прийому-передачі рекламних матеріалів або за товарно-транспортною накладною, або шляхом підписання відомості про отримання рекламних матеріалів, яка підписується замовником на складі виконавця.

Відповідно до абз. 3 пп. 3.4.2 Договору у разі прострочення замовником надання рекламних матеріалів, що відповідають узгодженому контрольному макету та технічним умовам до рекламного матеріалу, початок рекламної кампанії або розміщення рекламних матеріалів переноситься на відповідну кількість днів прострочення. У такому випадку замовник оплачує повну вартість рекламної кампанії, а штрафні санкції до виконавця не застосовуються.

У п. 4.2 Договору визначено порядок розрахунків, згідно з яким оплата здійснюється замовником у формі 100% передоплати не пізніше ніж до 25 числа місяця, що передує місяцю проведення рекламної кампанії безготівковим розрахунком у гривнях та на підставі Додатків до Договору.

Згідно з п. 6.1 Договору, в редакції Додаткової угоди № 3 від 16.11.2021 до Договору, Договір є чинним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 включно.

Договір припиняється після закінчення строку, на який його було укладено або у випадках, передбачених Договором (п. 6.2 Договору).

За умовами пунктів 8.1 - 8.3 Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання взаємних зобов`язань за цим Договором, якщо таке невиконання було викликано обставинами нездоланної сили, яку не могла передбачити жодна зі сторін і які виникли після укладення даного Договору.

При наявності форс-мажорних обставин, сторона, яка попала під дію таких обставин, зобов`язана негайно (у розумний строк) письмово повідомити про це контрагента і надати відповідні докази (документ компетентного органу, яким також може бути Торгово-промислова палата). Невиконання цієї вимоги лишає сторону посилатись у подальшому на форс-мажорні обставини. Виконання зобов`язань за Договором призупиняється до моменту закінчення форс-мажорних обставин. Протягом дії форс-мажорних обставин кожна з сторін може ініціювати розірвання Договору по зазначених обставинах, письмово сповістивши іншу сторону не менше ніж за тридцять календарних днів.

Обставинами нездоланної сили є зовнішні і надзвичайні події: війна або воєнні дії, повстання, мобілізація, епідемія, пожежі, вибухи, дорожні події і природні катаклізми, їхні наслідки, рішення центральних та місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, які безпосередньо впливатимуть на умови Договору та суттєво погіршать становище сторін, а також всі інші події, що компетентні органи визнають обставинами нездоланної сили.

21.01.2022 сторони підписали Акт бронювання, який є Додатком № 18 до Договору, у якому погодили перелік поверхонь спеціальних конструкцій на яких виконавець здійснюватиме розміщення рекламних матеріалів замовника, тип спеціальних конструкцій, строк проведення рекламної кампанії (березень - травень 2022 року), а також вартість рекламної кампанії (119 403,81 грн).

В подальшому відповідачем виставлено позивачу рахунок № У-594 від 15.02.2022 на суму 52 394,72 грн на оплату послуг по розміщенню реклами та обслуговування рекламоносія у період з 01.03.2022 по 31.03.2022, який позивачем було оплачено відповідно до платіжного доручення № 61 від 16.02.2022.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, який затверджено Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан.

Внаслідок цього, позивач листом № 1 від 25.02.2022 сповістив відповідача про відмову від проведення рекламних кампаній, просив не надавати рекламні послуги та не нараховувати позивачеві їх вартість з 01.03.2022. Крім цього, позивач просив відповідача повернути грошові кошти в сумі 52 394,72 грн, сплачені 16.02.2022 у якості попередньої оплати за рекламні послуги у березні 2022 року.

Листом № 02/06/2022 від 02.06.2022 відповідач відмовив позивачеві в поверненні коштів, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, діяльність позивача полягає у здійсненні посередницьких послуг шляхом отримання замовлень на розміщення та експонування реклами від рекламодавців та організації розповсюдження реклами безпосередніми виконавцями, зокрема відповідачем.

Суд встановив, що сторони, шляхом підписання Акту бронювання від 21.01.2022, який є Додатком № 18 до Договору, узгодили надання послуг з розміщення та експонування реклами впродовж березня - травня 2022 року.

На виконання п. 4.2 Договору замовником сплачено 52 394,72 грн у якості попередньої оплати за розміщення реклами у березні 2022 року, про що свідчить платіжне доручення №61 від 16.02.2022.

З урахуванням умов п. 3.4.2 Договору, позивач мав передати рекламні матеріали відповідачу не менш ніж за 3 робочі дні до їх розміщення.

Однак, через військову агресію Російської Федерації проти України контрагент позивача (ТОВ "Керамблоки-Інвест") повідомив про відмову від проведення рекламної кампанії в березні 2022 року, яка була замовлена у позивача на підставі Договору №29112021-2 про надання послуг на проведення рекламної (них) кампанії (й) від 29.11.2021 та Додатку № 4 до цього договору.

Через це позивач не передав рекламні матеріали відповідачу на виконання п. 3.4.2 Договору.

Наслідки не передання рекламних матеріалів виконавцю визначені в абз. 3 пп. 3.4.2 Договору, згідно з яким, у разі прострочення замовником надання рекламних матеріалів, що відповідають узгодженому контрольному макету та технічним умовам до рекламного матеріалу, початок рекламної кампанії або розміщення рекламних матеріалів переноситься на відповідну кількість днів прострочення. У такому випадку замовник оплачує повну вартість рекламної кампанії, а штрафні санкції до виконавця не застосовуються.

Зміст цього положення Договору полягає в тому, що забронювавши рекламні конструкції за замовником, виконавець на строк дії такого бронювання позбавлений права їх використовувати, безвідносно до використання цих конструкцій для експонування реклами замовника.

В той же час, у випадку, якщо будь-яка сторона Договору бажає відмовитися від бронювання спеціальної конструкції, вона має письмово повідомити про це іншу сторону не менш ніж за 30 календарних днів до початку рекламної кампанії, як це передбачено п. 5.4 Договору.

Проте таке повідомлення в матеріалах справи відсутнє.

З повідомлення позивача № 1 від 25.02.2022 вбачається, що він відмовився від проведення рекламних кампаній, просив не надавати рекламні послуги та не нараховувати позивачеві їх вартість з 01.03.2022, а також повернути попередню оплату за рекламні послуги у березні 2022 року в розмірі 52 394,72 грн.

В контексті викладеного суд вважає безпідставними посилання позивача на факт розірвання Договору, внаслідок відмови від нього позивача, про що він стверджує у позовній заяві та відповіді на відзив відповідача. В матеріалах справи відсутні докази звернення будь-якої із сторін Договору до іншої про його припинення, а відтак Договір зберігає чинність.

За приписами частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відтак можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Пунктом 1 частини 1 статті 263 Цивільного кодексу України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України також містить визначення непереборної сили як надзвичайних і невідворотних обставин.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

За визначенням, наведеним у пп. 3.1.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3), форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (Force Majeure) - це надзвичайні та невідворотні обставини, які об`єктивно впливають на виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків за законодавчими і іншими нормативними актами, дію яких неможливо було передбачити та дія яких унеможливлює їх виконання протягом певного періоду часу.

Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків. Непереборна сила (форс-мажорна обставина) повинна мати ознаки надзвичайності і невідворотності.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 в справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

За встановленими обставинами справи, позивачем, в порушення п. 3.4.2 Договору, не було передано відповідачу рекламні матеріали, що відбулось внаслідок відмови контрагента позивача - ТОВ "Керамблоки-Інвест" від проведення рекламної кампанії, яка була замовлена у позивача на підставі Договору № 29112021-2 від 29.11.2021.

Наведене дає підстави для висновку, що в контексті виконання Договору позивач не зіткнувся з обставинами непереборної сили, натомість мали місце обставини недодержання своїх зобов`язань контрагентом позивача, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно зі статтею 44 Господарського кодексу України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (аналогічна правова позиція викладена у пункті 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача, який належним чином виконав зобов`язання шляхом бронювання за позивачем рекламних конструкцій, попередньої оплати за послуги з розміщення та експонування реклами у березні 2022 року, які не були надані не з його вини.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить правових підстав для задоволення позову.

Витрати позивача по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2481,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача, оскільки позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 191, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 481,00 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи подається у порядку та строк, визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.12.2022

Суддя О.В. Нечай