Рішення

від 02.12.2022 по справі 912/1370/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,

тел. (0522) 32 05 11, факс 24 09 91, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2022 рокуСправа № 912/1370/22

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу № 912/1370/22

за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури, 27400, Кіровоградська область, м. Знам`янка, вул. Братів Лисенків, 5,

в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), 50103, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, 92,

до відповідача: Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства", 28200, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Новгородка, вул. Дружби, 70-Б,

про стягнення 23 312,99 грн.

Без виклику сторін (судове засідання не проводилось).

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), яка містить вимоги до Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" про стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотніх вод, в сумі 23 312,99 грн, з покладення на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Ухвалою від 07.10.2022 господарський суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 912/1370/22; справу № 912/1370/22 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи № 912/1370/22 здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; розпочати розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Прокурор, позивач та відповідач належним чином повідомленні про відкриття провадження у даній справі.

19.10.2022 до суду надійшов відзив Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач щоквартально проводить вимірювання показників якості і властивостей проб вод, що підтверджується протоколами, які додаються. Показники в нормі. Не зрозуміло, як проводячи перевірку 27 жовтня 2021 року було виявлено, що підприємство за період з 01.01.2021 року по 27.10.2021 року здійснювало скиди недостатньо очищених зворотних вод у річку Кам`янка, якщо забір води для проб при перевірці не брався та не проводився аналіз скидної води. При проведені планових перевірок позивачем щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Новгородківська ЛДКГ" взагалі жодного разу не бралися проби води та не проводилися аналізи, а просто складався акт про порушення вимог природоохоронного законодавства, не надано жодного висновку лабораторних досліджень. Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі КП "Новгородківська ЛДКГ" внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотних вод у період з 01.01.2021 року по 27.10.2021 року на суму 23 312,99 грн, який додається до позовної заяви як доказ, ґрунтується на припущеннях. До позовної заяви не додано висновок лабораторного аналізу скидної води, який би підтверджував показники вказані в позовній заяві. Тому не надано обґрунтувань того, що державі заподіяні збитки внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотних вод на суму 23 312,99 грн відповідно до претензії 22.12.2021р.

25.10.2022 до суду від Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" надійшов лист з копіями виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, паспорта та коду начальника підприємства, розпорядження Новгородківської селищної ради про призначення начальника, а також описом вкладення до поштового відправлення на адресу Знам`янської окружної прокуратури.

31.10.2022 до суду надійшла відповідь на відзив Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в якій вказано, що у відзиві не наведено жодною аргументу, який би свідчив про відсутність порушень природоохоронного законодавства з боку КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" Новгородківського району Кіровоградської області. Ні матеріали перевірки, ні складений за її результатами припис, відповідачем не оскаржувався. Директора КП "НЛДКГ" Грибанова І.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59 КУпАІІ та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень. 18.11.2021 директором КП "НЛДКГ" Грибановим І.М. у зв`язку з простроченням строку наданого для сплати штрафу, оплачено подвійний його розмір в сумі 272 грн, що свідчить про те, що останній погодився з виявленими порушеннями та накладеним на нього адміністративним стягненням. 22.12.2021 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено претензію щодо необхідності відшкодування заподіяних збитків разом з належним чином оформленим розрахунком розміру збитків, заподіяних державі КП "НЛДКГ" внаслідок забруднення річки Кам`янка скидами недостатньо очищених зворотних воду період з 01.01.2021 по 27.10.2021 на загальну суму 23312,99 грн. У вказаній претензії КП "НЛДКГ" було попереджено, що в разі несплати останнім розрахованих збитків на користь держави, їх буде стягнуто в судовому порядку. Однак, відповідачем жодним чином не відреаговано на вказану претензію.

08.11.2022 до суду від Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" надійшли пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач зазначає, що контрольні створи для Новогородківського ЛДКГ згідно дозволу на спеціальне водокористування та документу ГДС встановлені 500м вище місця скиду і 500м нижче місця скиду (в визначених місцях жодного разу інспекторами держекоінспекції відбір проб поверхневих вод на предмет забруднення р. Кам`янка не здійснювався). У формулі 12 Методики, для визначення питомого економічного збитку від забруднення водних і ресурсів, віднесений до 1 тони умовної забруднюючої речовини, грн/т, (У)і для завислих речовин визначено не вірно так ГДК завислих речовин становить фон +0,75. Держінспектори держекоінспекції фонові показники в контрольних створах при перевірках не відбирали, а тому показник 25 по завислим речовинам не вірний і призводить до фабрикування данних в розрахунку. У формулі 12 Методики, проводиться окремо розрахунок завданих збитків по БСК і ХСК, а враховуючи що Хімічне споживання кисню (ХСК) визначається як кількість кисню, яка необхідна для хімічного окиснення в одиниці об`єму води органічних і мінеральних речовин і Біохімічне споживання кисню (БСК5) - це кількість кисню в міліграмах, потрібна для окиснення органічних речовин вважаємо що ХСК і БСК це одні і ті ж показники забруднюючих речовин, а одне і теж правопорушення два рази відшкодовувати збитки не доцільно і не правомірно.

21.11.2022 до суду від Знам`янської окружної прокуратури Кіровоградської області надійшло заперечення, в якому вказано, що ні у відзиві на позовну заяву ні у поясненні до відзиву не наведено жодного аргументу, який би свідчив про відсутність порушень природоохоронного законодавства з боку відповідача. Ні матеріали перевірки, ні складений за її результатами припис, відповідачем не оскаржувався. У діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у скиді забруднюючих речовин зі зворотніми водами в річку Кам`янка; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, наявний причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача, вина відповідача підтверджена матеріалами перевірки, які останнім не оскаржувались.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

За ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

З позовом про стягнення 23 312,99 грн збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотніх вод, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в інтересах держави звернувся Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури.

Згідно п. 3 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У відповідності до п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №3-рп/99 у справі №1-1/99 від 08.04.99 прокурор або його заступник самостійно визначає з посиланням на чинне законодавство в чому полягає порушення інтересів держави, обґрунтовуючи в позовній заяві необхідність їх захисту, та визначає орган, який уповноважений державою виконувати відповідні функції в спірних правовідносинах.

В зазначеному рішенні вказано, що оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносин. Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах" потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією

Відповідно до ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Водним Кодексом України передбачено, що усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.

Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами.

Відповідно до ст. 2 Водного кодексу України, завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забруднення вод - це надходження до водних об`єктів забруднюючих речовин. Забруднююча речовина - речовина, яка привноситься у водний об`єкт в результаті господарської діяльності людини. В той же час, скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів є спеціальним водокористуванням згідно з ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України.

Згідно зі ст. 6 Водного кодексу України, води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування, яке може буди загальним або спеціальним.

Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено компетенцію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища, до якої належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Держекоінспекції, серед іншого, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, охорони, раціонального використання та відтворення вод і відтворення водних ресурсів.

Також, згідно з Положенням (п.7) Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань (пп.2 п.4 Положення):

- здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Згідно п. 4 наказу Державної екологічної інспекції України №503 від 22.12.2020 встановлено, що датою початку здійснення відповідних повноважень і виконання відповідних функцій Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є 23.12.2020.

За таких обставин, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) є органом, уповноваженим державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

Господарським судом враховано, що дотримуючись встановленої ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" процедури попереднього (до звернення до суду) повідомлення відповідного суб`єкта владних повноважень, Знам`янською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) направлено лист від 11.07.2022 №12.52-70-2845ВИХ-22, у якому запропоновано у розумні строки самостійно вжити заходів для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" збитків, завданих державі порушенням природоохоронного законодавства в сумі 23 312,99 грн.

Однак, Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), всупереч покладених на неї законодавством повноважень у передбаченому законом порядку належних, своєчасних та ефективних заходів спрямованих на захист та відновлення порушених інтересів держави не вживала, що в свою чергу свідчить те, що позивач не має наміру самостійно захищати порушені інтереси держави.

В той час, безпідставне зволікання позивача зі стягненням відповідних коштів з відповідача не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

21.07.2022 Знам`янська окружна прокуратура на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська Кіровоградська області) направила повідомлення №12.52-70-3067ВИХ-22 в порядку п.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом, в даному випадку Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), неналежним чином здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, є підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

З підстав викладеного, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та наявність підстав для представництва інтересів.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та проаналізувавши позиції сторін, викладені в заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 27.10.2021 на підставі наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу № 1736 від 25.10.2021, направлення на проведення перевірки від 26.10.2021 №4-1364-32, проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства".

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт від 27.10.2021 № 363/3.2/8/21 (а.с. 24-38).

В Акті від 27.10.2021 № 363/3.2/8/21 серед інших порушень вимог законодавства зафіксовано порушення п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України: КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" здійснює скид зворотних (стічних) вод в річку Кам`янка з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод № 50 від 13.09.2021 виявлено перевищення ГДС по наступним показникам: завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, ХСК, фосфатам, сухому залишку, нітритам, БСК; Відповідно до звіту про використання води за 2020 рік по формі №2ТП-водгосп (річна), поданого КП "Новгородківська ЛДКГ" виявлено перевищення лімітів скидання забруднюючих речовин по: завислим речовинам, сухому залишку, БСК, азоту амонійному, нітритам, сульфатам, фосфатам, ХСК.

За результатами проведеної перевірки винесено припис № 60 від 27.10.2021, в якому передбачені заходи, обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання. Припис до виконання отримав директор Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства".

Крім того, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Воробйовою Н.М. 27.10.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення № 213692 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 213692 від 27.10.2021, згідно якої службовими особами Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" допущено адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 59 КУпАП та порушення вимог ст. 44, 70, 110 Водного кодексу України, а саме відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод № 50 від 13.09.2021 виявлено перевищення ГДС по завислим речовинам, сухому залишку, БСК, азоту амонійному, нітритам, сульфатам, фосфатам, ХСК, при скиданні зворотних стічних вод в річку Кам`янка.

Директора Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" Грибанова І.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень.

ОСОБА_1 було роз`яснено, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути ним сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП при примусовому виконанні постанови з боржника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, тобто 272 (двісті сімдесят дві) грн.

Копія протоколу та постанови вручені особисто директору Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" Грибонову І.М. 27.10.2021, про що є відповідні відмітки на документах, які в установленому законом порядку не оскаржувались.

18.11.2021 директором Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" Грибановим І.М. у зв`язку з простроченням строку наданого для сплати штрафу, сплачено подвійний його розмір в сумі 272 грн.

Крім того, за результатом виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу 20.12.2021 здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" внаслідок забруднення річки Кам`янка скидами недостатньо очищених зворотних вод у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 на загальну суму 23 312,99 грн.

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14.08.2009 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства екології та природних ресурсів України №220 від 30.06.2011, №320 від 15.06.2012, №367 від 13.10.2015 та Наказом міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №119 від 16.02.2021), яка є чинною.

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (абзац четверний пункту 1.2 Методики).

У Розрахунку розміру відшкодування збитків вказано, що згідно наданої довідки КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" від 27.10.2021 № 333 підприємством було скинуто недостатньо очищених вод у р. Кам`янка у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 у кількості 17940 м3. При цьому перевищені допустимі концентрації ГДС, відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод № 22 від 14.05.2021, № 50 від 13.09.2021 та № 63 від 02.11.2021 Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) по:

азоту амонійному - 5,53 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3;

БСК5 - 89,0 мг/дм3 при нормі 4,07 мг/дм3;

ХСК - 154,33 мг/дм3 при нормі 42,52 мг/дм3;

завислим речовинам - 50,83 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3;

нітратам - 3,22 мг/дм3 при нормі 1,0 мг/дм3;

сульфатам - 1521,57 мг/дм3 при нормі 500,0 мг/дм3;

фосфатам - 10,49 мг/дм3 при нормі 2,71 мг/дм3;

хлоридам - 355,6 мг/дм3 при нормі 350,0 мг/дм3;

сухому залишку - 3883,43 мг/дм3 при нормі 1000,0 мг/дм3, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 44, 49, 70 Водного кодексу України.

Згідно Розрахунку розміру відшкодування збитків загальна сума збитків у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 внаслідок скиду недостатньо очищених зворотних вод у річку Кам`янка становить 23 312,99 грн.

22.12.2021 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено претензію щодо необхідності відшкодування заподіяних збитків разом з розрахунком розміру збитків, заподіяних державі КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" внаслідок забруднення річки Кам`янка скидами недостатньо очищених зворотних вод у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 на загальну суму 23 312,99.

Збитки Комунальним підприємством "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" не відшкодовані.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Стаття 13 Конституції України визначає, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Приписами ч. 1 ст. 149, ст. 151 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров`я населення; д) збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні; е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб; є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов`язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами. При використанні природних ресурсів має забезпечуватися виконання й інших вимог, встановлених цим Законом та іншим законодавством України.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно ст. 3 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 3 Водного кодексу України поверхневі води (природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали, крім каналів на зрошувальних і осушувальних системах, інші водні об`єкти) належать до водного фонду України.

Згідно зі ст. 1 Водного кодексу України водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів).

У відповідності до п. 2, 3, 6, 9 частини першої ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані, зокрема використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно з ст. 95 Водного кодексу України усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Відповідно до ст. 110, 111 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище; невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За нормами ч.1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1, 2 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду.

Окрім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для наявності підстав для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів, цивільно-правова відповідальність не настає.

Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (перевірки), актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, місять інформацію, пов`язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно п. 2.2 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води. (п. 2.4.-2.5. Методики).

Як встановлено вище, в Акті від 27.10.2021 № 363/3.2/8/21 серед інших порушень вимог законодавства зафіксовано порушення п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України: КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" здійснює скид зворотних (стічних) вод в річку Кам`янка з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод № 50 від 13.09.2021 виявлено перевищення ГДС по наступним показникам: завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, ХСК, фосфатам, сухому залишку, нітритам, БСК.

У Розрахунку розміру відшкодування збитків вказано, що перевищені допустимі концентрації ГДС, відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод № 22 від 14.05.2021, № 50 від 13.09.2021 та № 63 від 02.11.2021 Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

До матеріалів справи № 912/1370/22 не надано копій протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод № 22 від 14.05.2021, № 50 від 13.09.2021 та № 63 від 02.11.2021.

З наданих до суду матеріалів перевірки не вбачається, що під час здійснення контрольних заходів були складені акти відбору проб. Таким чином суд не може встановити коли, в якому місці, в присутності яких осіб і чи відбиралися взагалі проби води.

Відповідач у заявах по суті справи неодноразово вказував, що забір вод для проб не брався, не проводився аналіз скидної води.

Прокурор вказані аргументи відповідача проігнорував, відповідні докази до суду не надав.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України)

Відсутність в матеріалах справи актів відбору проб та протоколів вимірювань, які в свою чергу, повинні містити інформацію, пов`язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю, позбавляє суд можливості пересвідчитися в існуванні факту нанесення державі збитків.

Господарський суд не вважає достатніми доказами для встановлення нанесення шкоди державі лише акт перевірки, в якому не зафіксовано розмірів перевищення ГДС, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення та розрахунок розміру відшкодування збитків.

Одночасно господарський суд зазначає, що сплата гр. ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу не може бути доказом існування загальних умов відповідальності (протиправної поведінки; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника) іншої особи - Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства".

Крім того з матеріалів справи не вбачається підстав для визначення розміру відшкодування збитків за період саме з 01.01.2021 по 27.10.2021, адже в самому розрахунку вказано, що він здійснений на підставі протоколів вимірювань від 14.05.2021, 13.09.2021 та від 02.11.2021.

Однак суд не може вважати належними доказами і протоколи вимірювань показників якості і властивостей проб вод, надані відповідачем. Так, у протоколі № 189 вказано, що проведено вимірювання показників якості і властивостей стічних, зворотних, поверхневих вод ПП "Укрбіотал-сервіс", яке не є учасником даної справи. Протоколи № 25, 84, 162 підтверджують здійснення вимірювань поза межами часового періоду з 01.01.2021 по 27.10.2021.

У п. 1-3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Оскільки відповідач стверджує, що забір вод для проб не брався та не проводився аналіз скидної води, ні прокурор, ні позивач зворотного належними та допустимими доказами (акти відбору проб, протоколи вимірювань) не довів, суд приходить до висновку про недоведення у даній справі складу цивільного правопорушення.

При цьому згідно ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно дорішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України"суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.94 року серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на викладене вище, всі інші доводи та міркування учасників справи не мають вирішального впливу на результат вирішення спору, тому з урахуванням принципу процесуальної економії не потребують детальної відповіді суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на особу, яка звернулась із позовом.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Повідомити учасників справи, що ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Кіровоградській обласній прокуратурі (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Знам`янській окружній прокуратурі Кіровоградської області (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Державній екологічній інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (на офіційну електронну адресу через систему "Електронний суд"); Комунальному підприємству "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" (28200, Кіровоградська область, Кропивницький район, смт Новгородка, вул. Дружби, 70-Б).

Повне рішення складено 02.12.2022.

Суддя О.Л. Бестаченко