Постанова

від 22.11.2023 по справі 912/1370/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023 року м.Дніпро Справа № 912/1370/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чус О.В.,

суддів: Кощеєва І.М., Чередко А.Є

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 (повне рішення складено 02.12.2022, суддя Бестаченко О.Л.) у справі №912/1370/22

за позовом Першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача: Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства", смт Новгородка, Кропивницький район, Кіровоградська область

про стягнення 23 312,99 грн

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Знам`янської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок забруднення річки Кам`янка скидом недостатньо очищених зворотніх вод, в сумі 23 312,99 грн.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Апелянт зазначає, що за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт від 27.10.2021№363/3.2/8/21.

Крім того, за результатами проведеної перевірки винесено припис №60 від 27.10.2021, в якому передбачені заходи, обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання. Припис до виконання особисто отримав директор КП «НЛДКГ».

Ні матеріали перевірки, ні складений за її результатами припис, відповідачем не оскаржувався.

Акт перевірки є належним доказом у справі, який встановлює факти порушень законодавства.

Зазначає, що у діях відповідача наявні всі елементи складу правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача полягає у скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами в річку Кам`янка; наявна сама шкода, яка розрахована відповідно до «Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389, наявний причинний зв`язок, що виражений у заподіяні зазначеної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача, вина відповідача підтверджена матеріалами перевірки, які останнім не оскаржувались.

Вважає, що рішенням господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а висновки, викладені в рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі № 912/1370/22 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов першого заступника керівника Знам`янської окружної прокуратури.Стягнути з відповідача на користь Кіровоградської обласної прокуратури судові витрати, пов`язані з розглядом справи на р/р ИА848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДР 02910025.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній погоджується з висновками в оскаржуваному рішенням суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга є такою, що не обґрунтована та задоволенню не підлягає. Просить залишити рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 року без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Згідно протоколу автоматизованого перерозподілу для розгляду справи №912/1370/22 від 29.12.2022 визначена колегія суддів у складі головуючого судді Орєшкіної Е.В., суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.01.2023 витребувано з Господарського суду Кіровоградської області матеріали справи №912/1370/22. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи №912/1370/22.

11.01.2023 матеріали справи надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2023 апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та надати до апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в розмірі 3 721,50 грн. Надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги - 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2023 зазначеною колегією суддів після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22; розгляд апеляційної скарги визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

11.09.2023 у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду по справі здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу №912/1370/22 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Дарміна М.О., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.09.2023, визначеною колегією суддів, прийнято апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 до свого провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 (у зв`язку з перебування у відпустці судді Дарміна М.О.) у даній справі визначена колегія суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кощеєв І.М., Чередко А.Є.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Частиною 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Частиною 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду оскаржується лише позивачем і лише в частині доведеності вини відповідача у заподіяні збитків внаслідок порушень природоохоронного законодавства, колегія суддів здійснює перегляд рішення саме в цій частині, не надаючи оцінку наявності підстав для представництва інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) 27.10.2021 на підставі наказу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу № 1736 від 25.10.2021, направлення на проведення перевірки від 26.10.2021 №4-1364-32, проведено позапланову перевірку щодо виконання вимог природоохоронного законодавства у діяльності Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства".

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів складено Акт від 27.10.2021 № 363/3.2/8/21 (а.с. 24-38).

В Акті від 27.10.2021 № 363/3.2/8/21 серед інших порушень вимог законодавства зафіксовано порушення п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України: КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" здійснює скид зворотних (стічних) вод в річку Кам`янка з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод № 50 від 13.09.2021 виявлено перевищення ГДС по наступним показникам: завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, ХСК, фосфатам, сухому залишку, нітритам, БСК; Відповідно до звіту про використання води за 2020 рік по формі №2ТП-водгосп (річна), поданого КП "Новгородківська ЛДКГ" виявлено перевищення лімітів скидання забруднюючих речовин по: завислим речовинам, сухому залишку, БСК, азоту амонійному, нітритам, сульфатам, фосфатам, ХСК.

За результатами проведеної перевірки винесено припис № 60 від 27.10.2021, в якому передбачені заходи, обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання. Припис до виконання отримав директор Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства".

Крім того, старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу Воробйовою Н.М. 27.10.2021 складено протокол про адміністративне правопорушення № 213692 та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 213692 від 27.10.2021, згідно якої службовими особами Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" допущено адміністративні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 59 КУпАП та порушення вимог ст. 44, 70, 110 Водного кодексу України, а саме відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод № 50 від 13.09.2021 виявлено перевищення ГДС по завислим речовинам, сухому залишку, БСК, азоту амонійному, нітритам, сульфатам, фосфатам, ХСК, при скиданні зворотних стічних вод в річку Кам`янка.

Директора Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" Грибанова І.М. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 59 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 136 (сто тридцять шість) гривень.

ОСОБА_2 було роз`яснено, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути ним сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення. У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП при примусовому виконанні постанови з боржника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, тобто 272 (двісті сімдесят дві) грн.

Копія протоколу та постанови вручені особисто директору Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" Грибонову І.М. 27.10.2021, про що є відповідні відмітки на документах, які в установленому законом порядку не оскаржувались.

18.11.2021 директором Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" Грибановим І.М. у зв`язку з простроченням строку наданого для сплати штрафу, сплачено подвійний його розмір в сумі 272 грн.

Крім того, за результатом виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Придніпровського округу 20.12.2021 здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі Комунальним підприємством "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" внаслідок забруднення річки Кам`янка скидами недостатньо очищених зворотних вод у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 на загальну суму 23 312,99 грн.

Розрахунок розміру відшкодування збитків проведено у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України за № 389 від 20.07.2009 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 767/16783 від 14.08.2009 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства екології та природних ресурсів України №220 від 30.06.2011, №320 від 15.06.2012, №367 від 13.10.2015 та Наказом міністерства захисту довкілля та природних ресурсів №119 від 16.02.2021), яка є чинною.

Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в тому числі у разі самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів (абзац четверний пункту 1.2 Методики).

У Розрахунку розміру відшкодування збитків вказано, що згідно наданої довідки КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" від 27.10.2021 № 333 підприємством було скинуто недостатньо очищених вод у р. Кам`янка у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 у кількості 17940 м3. При цьому перевищені допустимі концентрації ГДС, відповідно до протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод № 22 від 14.05.2021, № 50 від 13.09.2021 та № 63 від 02.11.2021 Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) по:

азоту амонійному - 5,53 мг/дм3 при нормі 2,0 мг/дм3;

БСК5 - 89,0 мг/дм3 при нормі 4,07 мг/дм3;

ХСК - 154,33 мг/дм3 при нормі 42,52 мг/дм3;

завислим речовинам - 50,83 мг/дм3 при нормі 15,0 мг/дм3;

нітратам - 3,22 мг/дм3 при нормі 1,0 мг/дм3;

сульфатам - 1521,57 мг/дм3 при нормі 500,0 мг/дм3;

фосфатам - 10,49 мг/дм3 при нормі 2,71 мг/дм3;

хлоридам - 355,6 мг/дм3 при нормі 350,0 мг/дм3;

сухому залишку - 3883,43 мг/дм3 при нормі 1000,0 мг/дм3, що є порушенням вимог ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 44, 49, 70 Водного кодексу України.

Згідно Розрахунку розміру відшкодування збитків загальна сума збитків у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 внаслідок скиду недостатньо очищених зворотних вод у річку Кам`янка становить 23 312,99 грн.

22.12.2021 на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено претензію щодо необхідності відшкодування заподіяних збитків разом з розрахунком розміру збитків, заподіяних державі КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" внаслідок забруднення річки Кам`янка скидами недостатньо очищених зворотних вод у період з 01.01.2021 по 27.10.2021 на загальну суму 23 312,99.

Збитки Комунальним підприємством "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" не відшкодовані.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимогах, господарський суд першої інстанції виходив з того, що з наданих до суду матеріалів перевірки не вбачається, що під час здійснення контрольних заходів були складені акти відбору проб. Таким чином суд не може встановити коли, в якому місці, в присутності яких осіб і чи відбиралися взагалі проби води.

Відсутність в матеріалах справи актів відбору проб та протоколів вимірювань, які в свою чергу, повинні містити інформацію, пов`язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю, позбавляє суд можливості пересвідчитися в існуванні факту нанесення державі збитків.

Господарський суд не вважає достатніми доказами для встановлення нанесення шкоди державі лише акт перевірки, в якому не зафіксовано розмірів перевищення ГДС, припис, протокол про адміністративне правопорушення, постанову про накладення адміністративного стягнення та розрахунок розміру відшкодування збитків.

Одночасно господарський суд зазначає, що сплата гр. ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу не може бути доказом існування загальних умов відповідальності (протиправної поведінки; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника) іншої особи - Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства".

Також, суд не може вважати належними доказами і протоколи вимірювань показників якості і властивостей проб вод, надані відповідачем. Так, у протоколі № 189 вказано, що проведено вимірювання показників якості і властивостей стічних, зворотних, поверхневих вод ПП "Укрбіотал-сервіс", яке не є учасником даної справи. Протоколи № 25, 84, 162 підтверджують здійснення вимірювань поза межами часового періоду з 01.01.2021 по 27.10.2021.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Статтею 13 Конституції України унормовано, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища України регулюються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом України, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими актами законодавства.

Статтею 2 Водного кодексу України визначено, що завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Згідно з ст. 1 Водного кодексу України, водокористуванням є використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів); використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько-питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Відповідно до ст. 46, 48 Водного кодексу України, водокористування може бути загальним або спеціальним. Спеціальне водокористування - це збір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється фізичними та юридичними особами для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Відповідно до ст. 110, 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, згідно з ч. 1, 2 якої, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як у випадку невиконання договору, так і за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. 614 та 1166 Цивільного кодексу України).

Крім застосування принципу вини, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. А відтак, доводячи склад цивільного правопорушення у діях відповідача, позивач мав довести, що його поведінка була неправомірною та протиправною. Протиправною поведінкою є різновид правової поведінки, що характеризується як соціальне відхилення від норми, зловживання правом та правопорушенням. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Таким чином, аналіз наведених вище норм матеріального права дає підстави для висновку, що для наявності підстав для відшкодування шкоди необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди з відповідним визначенням її розміру); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Факт неправомірної поведінки у даній категорії спорів підтверджується актами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (перевірки), актами відбору проб та протоколами вимірювань. Так, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. У такому акті зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань, які в свою чергу, місять інформацію, пов`язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 р. № 389 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно п. 2.2 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Якщо розрахунковий період не перевищує п`яти діб, допускається одноразовий відбір проб води. (п. 2.4.-2.5. Методики).

В Акті від 27.10.2021 № 363/3.2/8/21 серед інших порушень вимог законодавства зафіксовано порушення п. 3 ч. 1 ст. 44 Водного кодексу України: КП "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" здійснює скид зворотних (стічних) вод в річку Кам`янка з перевищенням затверджених гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин. Відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей вод № 50 від 13.09.2021 виявлено перевищення ГДС по наступним показникам: завислим речовинам, хлоридам, сульфатам, ХСК, фосфатам, сухому залишку, нітритам, БСК.

Колегія суддів зауважує, що до матеріалів справи № 912/1370/22 не надано жодної копій протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод № 22 від 14.05.2021, № 50 від 13.09.2021 та № 63 від 02.11.2021. З наданих до суду матеріалів перевірки не вбачається, що під час здійснення контрольних заходів були складені акти відбору проб.

Таким чином колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку не можна встановити коли, в якому місці, в присутності яких осіб і чи відбиралися взагалі проби води.

Комунальне підприємство "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства" у заявах по суті справи неодноразово вказувало, що забір вод для проб не брався, не проводився аналіз скидної води.

Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відсутність в матеріалах справи актів відбору проб та протоколів вимірювань, які в свою чергу, повинні містити інформацію, пов`язану з проведенням інструментально-лабораторного контролю, позбавляє суд можливості пересвідчитися в існуванні факту нанесення державі збитків.

Колегія суддів зазначає, що акт перевірки, відсутність конкретних розмірів перевищення гранично допустимих стандартів (ГДС), а також відсутність приписів, протоколів про адміністративні правопорушення, рішень щодо адміністративних стягнень та розрахунків розміру збитків, не є достатніми доказами для встановлення факту шкоди, завданої державі. Матеріалами справи не підтверджено визначення фактичних розмірів шкоди та її правового обґрунтування перед прийняттям рішення.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо того, що факт притягнення особи до адміністративної відповідальності та сплата відповідного штрафу є доказом заподіяної шкоди, оскільки така сплата не може бути доказом існування загальних умов відповідальності (протиправної поведінки; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини правопорушника) іншої особи - Комунального підприємства "Новгородківська лінійна дільниця каналізаційного господарства".

Крім того з матеріалів справи не вбачається підстав для визначення розміру відшкодування збитків за період саме з 01.01.2021 по 27.10.2021, адже в самому розрахунку вказано, що він здійснений на підставі протоколів вимірювань від 14.05.2021, 13.09.2021 та від 02.11.2021.

Оскільки відсутність забору води для проб та відсутність проведення аналізу скидної води, і враховуючи той факт, що ані прокурор, ані позивач не представили відповідні та допустимі докази (такі як акти відбору проб, протоколи вимірювань), колегія суддів приходить до висновку про те, що в даній справі не було достатньо підтверджень для встановлення складу цивільного правопорушення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.275-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 02.12.2022 у справі №912/1370/22 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.В.Чус

Суддя А.Є. Чередко

Суддя І.М. Кощеєв