Постанова

від 29.11.2022 по справі 910/95/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2022 року

м. Київ

cправа № 910/95/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М.Ю.,

представників учасників справи:

від позивачки: Кириченко Р.Ю.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Удалової О.Г.

від 06.07.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Корсака В.А., Євсікова О.О., Мальченко А.О.

від 19.07.2022

за позовом ОСОБА_1

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МІЙ-ДІМ"

про визнання загальних зборів такими, що не відбулись, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивачка, Скаржниця) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "МІЙ-ДІМ" (далі - Відповідач, Об`єднання) про визнання загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку від 27.02.2020, що оформлені протоколом № 27/02/2020 (далі - Загальні збори), такими, що не відбулись, визнання незаконними та скасування прийнятих на них рішень.

2. Позов мотивований порушенням прав Позивачки бути повідомленою про проведення оспорюваних загальних зборів співвласників будинку, а також брати участь в управлінні Об`єднанням, обирати та бути обраною до складу його статутних органів, на ознайомлення з протоколом загальних зборів.

3. Позивачка зазначає, що вона була присутня на спірних загальних зборах, однак стверджує, що вони проводилися з порушеннями процедури, передбаченої Законами України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон про ОСББ) та "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", оскільки особи присутні на них та їх права на нерухоме майно не встановлювалися, а також головуючий зборів був на них відсутній.

4. В обґрунтування позову Позивачка вказує на існування в неї сумніву щодо достовірності інформації, наведеної в протоколі від 27.02.2020 № 27/02/2020, який ґрунтується на відмінності загального розміру площі будинку, зазначеної у вказаному протоколі, додатку до нього та акті приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс Об`єднання. Цим Позивачка мотивує маніпулювання голосами співвласників будинку. Крім того, Позивачка зазначає, що для прийняття рішення з окремих питань порядку денного Загальних зборів мали проголосувати дві третини загальної кількості усіх співвласників.

5. Позивачка також ставить під сумнів правомірність обрання членів правління Об`єднання та зазначає, що, як їй відомо, на виконання частини 19 статті 10 Закону про ОСББ Відповідачем не встановлено порядку обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання.

6. Також, обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивачка вказує на порушення Загальними зборами її прав, передбачених Конституцією України (статі 21, 22, 28, частина 2 статті 34), Законами України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (частина 4 статті 4), "Про захист прав споживачів", "Про житлово-комунальні послуги" та "Про ціни і ціноутворення".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

7. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/95/21, у задоволенні позову відмовлено повністю.

8. Оскаржувані судові рішення мотивовані тим, що матеріали справи свідчать про дотримання Відповідачем порядку повідомлення Позивачки про скликання Загальних зборів, зокрема в частині строку здійснення такого повідомлення. Встановлені обставини вказують на відсутність факту порушення прав Позивачки обирати та бути обраною до складу статутних органів, брати участь в голосуванні за кандидатів, висунутих до складу правління Об`єднання, та пропонувати власну кандидатуру до складу правління. Також суди зазначили про відсутність різниці у зазначених загальних площах житлових та нежитлових приміщень, які беруть участь у голосуванні, на загальних зборах Відповідача. Зазначили, що матеріали справи свідчать про те, що Об`єднанням на день проведення спірних загальних зборів враховані зміни у складі власників житлових та нежитлових приміщень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

9. Позивачка звернулася до Суду з касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, а справу направити на новий розгляд.

10. Підставами касаційного оскарження відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України визначено:

- пункт 1: суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 27.11.2018 у справі № 916/58/18 (необхідність дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства у подібних правовідносинах (про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з підстав неповідомлення позивача, як учасника товариства про проведення зборів) при вирішенні питання про порушення прав позивача, як учасника товариства на участь у загальних зборах та на участь в управлінні товариством), у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17 (недотримання порядку повідомлення всіх співвласників про скликання загальних зборів, встановленого статтею 6 Закону про ОСББ, є порушенням їх прав на управління об`єднанням); у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17, у постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 910/2478/20, у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 911/1413/20 (конструкція норм, закріплених у частині третій статті 368 Цивільного кодексу України та частині першій статті 60 Сімейного кодекс України, свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу);

- пункт 3: відсутній висновок Верховного Суду щодо такого: (1) чи є відсутність встановлення кількості та складу учасників Об`єднання на час скликання та проведення загальних зборів співвласників безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону, а саме частини сьомої статті 6 Закону про ОСББ, у зв`язку з відсутністю можливості встановити наявність кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення; (2) якими є належними та достатніми доказами для підтвердження та встановлення загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку, а також кількості та складу учасників Об`єднання на час скликання та проведення загальних зборів співвласників; (3) чи відносяться власники машиномісць до складу учасників Об`єднання;

- пункт 4: суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України).

11. Відповідач подав до Суду відзив, в якому просив касаційну скаргу залишити без задоволення.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.04.2017 № 84438480 Позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 .

13. Згідно з договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 06.04.2004 та реєстраційного посвідчення Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна від 25.05.2004 року ОСОБА_2 є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_2 .

14. Відповідно до свідоцтва про одруження від 20.11.1999 року Позивачка та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі.

15. 17.122009 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 10741020000035386 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Об`єднання, утвореного в будинку АДРЕСА_3 .

16. Списком згрупованих відправлень № 622 та фіскальним чеком підприємства поштового відправлення від 11.02.2020 № 305452, підтверджується дотримання Відповідачем порядку повідомлення, зокрема Позивачки про скликання 27.02.2020 Загальних зборів. Відповідне повідомлення направлено рекомендованим листом за адресою: АДРЕСА_4 .

17. 27.02.2020 відбулися Загальні збори співвласників Об`єднання, до порядку денного яких включено такі питання:

1) затвердження фінансового звіту правління Об`єднання за період з 01.01.2019 по 31.12.2019 року згідно з додатком № 1;

2) обрання членів правління Об`єднання;

3) затвердження кошторису надходжень та витрат Об`єднання на 2020 рік згідно з додатком № 2;

4) про зобов`язання власника нежитлового приміщення НОМЕР_1 ОСОБА_2 відновити за власні кошти фасад житлового будинку АДРЕСА_3 , пошкоджений інформаційними вивісками орендарів нежитлового приміщення НОМЕР_1, згідно з дефектним актом, затвердженим правлінням Об`єднання, у термін до 30.06.2020;

5) про задоволення заяви ОСОБА_2 (неж. прим. НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (НОМЕР_3) від 26.09.2019 та компенсацію їм коштів, витрачених на прокладення електрокабелю від загальнобудинкової щитової до нежитлового приміщення НОМЕР_2 (магазин " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") в сумі 21 691,00 грн, у зв`язку з чим встановити для власників житлових, нежитлових приміщень та машиномісць житлового комплексу по АДРЕСА_3 одноразовий внесок в сумі 2,00 грн з метра квадратного площі кожного приміщення та машиномісця;

6) затвердження схеми паркування на прибудинковій території житлового комплексу по АДРЕСА_3 , згідно з додатком № 3;

7) про задоволення заяви ОСОБА_2 (нежитлове приміщення НОМЕР_1) та ОСОБА_1 (НОМЕР_3) від 22.07.2019 про надання в особисте користування окремого місця для паркування на прибудинковій території житлового комплексу власного авто;

8) про задоволення заяви ОСОБА_3 (НОМЕР_4) від 26.06.2019 про надання в особисте користування окремого місця для паркування на прибудинковій території житлового комплексу власного авто.

18. Рішення, прийняті Загальними зборами 27.02.2020, оформлені протоколом від 27.02.2020 № 27/02/2020, згідно з яким загальна кількість співвласників житлового комплексу становить 62 особи, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень житлового комплексу - 10 141,70 м2, а у зборах та письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 41 особа, яким належать квартири та нежитлові приміщення житлового комплексу загальною площею 6 169,05 м2, що становить 60,83 % від загальної площі житлових та нежитлових приміщень будинку.

19. Згідно з протоколом від 27.02.2020 № 27/02/2020 підсумки голосування з урахуванням голосів співвласників будинку, поданих під час проведення Загальних зборів та письмового опитування, були такими:

- по першому питанню порядку денного: за - 59,201 %; проти - 1,628 %; рішення прийнято;

- по другому питанню порядку денного: за - 60,829 %; проти - 0 %; рішення прийнято, обрано правління Об`єднання в складі: ОСОБА_4 , НОМЕР_5, ОСОБА_5 , НОМЕР_6, ОСОБА_6 , НОМЕР_7, ОСОБА_7 , НОМЕР_8, ОСОБА_8 , кв. АДРЕСА_5 , ОСОБА_9 , кв. АДРЕСА_6 ;

- по третьому питанню порядку денного: за - 60,829 %; проти - 0 %; рішення прийнято;

- по четвертому питанню порядку денного: за - 57,654 %; проти - 3,175 %; рішення прийнято, зобов`язано власника нежитлового приміщення НОМЕР_1 ОСОБА_2 відновити за власні кошти фасад житлового будинку АДРЕСА_3 , пошкоджений інформаційними вивісками орендарів нежитлового приміщення НОМЕР_1, згідно з дефектним актом, затвердженим правлінням Об`єднання, у термін до 30.06.2020;

- по п`ятому питанню порядку денного: за - 11,485 %; проти - 49,343 %; рішення не прийнято;

- по шостому питанню порядку денного: за - 52,206 %; проти - 8,623 %; рішення прийнято;

- по сьомому питанню порядку денного: за - 11,175 %; проти - 49,654 %; рішення не прийнято;

- по восьмому питанню порядку денного: за - 11,21 %; проти - 49,62 %; рішення не прийнято.

20. У протоколі Загальних зборів Відповідача від 27.02.2020 № 27/02/2020 вказано загальну площу всіх квартир та нежитлових приміщень житлового комплексу в розмірі 10 141,70 м2, у таблиці додатку № 2 "Результати підрахунку голосів" до нього - 10 141,70 м2.

21. Встановити кількість та особи співвласників, які брали участь у голосуванні безпосередньо на загальних зборах, а також співвласників, які брали участь у голосуванні шляхом письмового опитування, можливо з додатків до протоколу загальних зборів від 27.02.2020 № 27/02/20, а саме з додатку № 4 «Лист реєстрації власників приміщень, присутніх на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку» від 27.02.2020 та листків письмового опитування.

22. Твердження Позивачки про відсутність головуючого на загальних зборах 27.02.2020 спростовуються протоколом загальних зборів співвласників Об`єднання № 27/02/2020 від 27.02.2020, з якого вбачається, що головував на зборах ОСОБА_10 .

23. З долучених до матеріалів справи листків письмового опитування вбачається, що письмове опитування проводили секретар зборів або голова зборів разом з секретарем зборів.

24. Акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 01.11.2016, наданий забудовником ТОВ «Фірма Т.М.М.», Акт про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 25.07.2003 № 241, та лист Київського міського БТІ (И-2016) від 18.08.2016 № 10859 не є належними доказами, які підтверджують актуальну площу житлових та нежитлових приміщень, які беруть участь у голосуванні на загальних зборах Об`єднання.

25. Матеріали справи свідчать про те, що Відповідачем враховані зміни у складі власників, що відбулись з моменту складення листа Київського міського БТІ від 18.08.2016 № 10859 (И-2016).

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

26. Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"

Стаття 6. Створення об`єднання. Скликання і проведення установчих зборів об`єднання

1. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Установчі збори об`єднання у новозбудованих багатоквартирних будинках можуть бути проведені після державної реєстрації права власності на більше половини квартир та нежитлових приміщень у такому будинку. …

3. Скликання установчих зборів здійснюється ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень.

4. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. …

7. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. …

9. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості усіх співвласників.

10. Якщо в результаті проведення установчих зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною дев`ятою цієї статті, проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на установчих зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення установчих зборів. Якщо протягом зазначеного строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважається неприйнятим.

11. Письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

12. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). …

Стаття 10. Статутні органи об`єднання

1. Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

2. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

3. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

4. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.

5. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. …

8. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

9. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься:

- … обрання членів правління об`єднання;

- питання про використання спільного майна;

- затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; …

- … прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; …

- … визначення обмежень на користування спільним майном; …

12. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. …

14. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

15. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

16. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти"). …

Стаття 14. Права співвласника

1. Співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

2. Об`єднання на вимогу співвласника зобов`язане надати йому для ознайомлення всі свої фінансові звіти.

3. Порядок здійснення прав співвласників визначається законом.

4. Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших співвласників.

5. Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

27. Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"

Стаття 10. Прийняття рішень щодо управління багатоквартирним будинком зборами співвласників

1. Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. …

3. Збори співвласників можуть скликатися ініціативною групою у складі не менше трьох співвласників або управителем, обраним відповідно до цього Закону.

4. Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. …

6. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

7. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

8. Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. …

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів. …

11. Рішення зборів співвласників є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення.

28. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 13. Змагальність сторін

1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. …

Стаття 14. Диспозитивність господарського судочинства

1. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

2. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Стаття 74

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 300

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішуватикккю питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. …

Стаття 310. Підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду

… 3. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; …

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України

29. Скаржниця, посилаючись на постанови Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/10275/20, від 27.11.2018 у справі № 916/58/18 і від 02.05.2018 у справі № 910/807/17 та Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки, наведені у вказаних постановах, які полягають у необхідності дослідження обставин щодо дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема належного повідомлення Скаржниці про такі збори.

30. З огляду на зазначене Суд звертає увагу, що судами попередніх інстанцій повною мірою досліджено питання щодо повідомлення Скаржниці про скликання Загальних зборів та встановлено дотримання Відповідачем положень, передбачених частиною 4 статті 6 Закону про ОСББ.

31. У зв`язку з цим, а також враховуючи визнання Скаржницею факту її присутності на Загальних зборах, наведене в тексті позовної заяви (уточнена), Суд не вбачає обставин, які б вказували на позбавлення Скаржниці прав бути повідомленою про проведення цих зборів, а також брати участь в управлінні Об`єднанням, обирати та бути обраною до складу статутних органів.

32. Суд неодноразово наголошував на необхідності врахування принципу добросовісності (пункт 6 статті 3 ЦК України) - стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (постанови Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).

33. Доктрина "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), в основі якої лежить принцип добросовісності, базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 910/10444/20, від 09.06.2021 у справі № 911/3039/19, від 28.04.2021 у справі № 910/9351/20).

34. Отже, аргументи Скаржниці, які полягають у неврахуванні судами висновків Верховного Суду під час застосування статті 6 Закону про ОСББ не знайшли свого підтвердження.

35. Скаржниця також вказує на те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28.07.2022 у справі № 911/1413/20, щодо застосування частини 3 статті 368 ЦК України та частині 1 статті 60 Сімейного кодексу України.

36. Суд зазначає, що неврахування судами цих висновків не призвело до ухвалення ними неправильного рішення по суті спору.

37. Так, як зазначає Скаржниця, вона не надавала згоди своєму чоловікові - ОСОБА_2 , на використання спільних сумісних коштів у контексті виконання прийнятого Загальними зборами рішення про зобов`язання його відновити фасад будинку.

38. Однак, такий аргумент Позивачки не є підставою для скасування рішень, прийнятих на Загальних зборах, і не звільняє від їх виконання в силу приписів, передбачених частиною 5 статті 10 Закону про ОСББ.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України

39. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

40. Зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

41. Таким чином, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).

42. Суд не вбачає підстав для формування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права, передбаченої частиною 7 статті 6 Закону про ОСББ, адже вказана норма застосована судами правильно, ними встановлено наявність кворуму на Загальних зборах на підставі доказів, що містяться в матеріалах справи.

43. Суд також не вбачає належних підстав для формування висновку відносно власників машиномісць, оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що обставина щодо збільшення Відповідачем відсотку голосуючих на Загальних зборах за рахунок машиномісць Скаржницею у встановленому процесуальному порядку не доведена.

Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України)

44. На обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неповне дослідження судами зібраних у справі доказів.

45. У розумінні пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження є передбачене пунктом 1 частини 3 статті 310 цього Кодексу процесуальне порушення, яке полягає у недослідженні судом зібраних у справі доказів.

46. Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

47. Таким чином, за змістом пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу.

48. Натомість доводи касаційної скарги зводяться здебільшого до необхідності здійснити переоцінку наявних у справі доказів, але, як зазначено вище, Суд не вважає підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами, зокрема 1 і 3 частини 2 статті 287 ГПК України, обґрунтованими.

49. Крім того, зі статей 2, 13, 14, 74 ГПК України вбачається, що господарське судочинство здійснюються на засадах змагальності сторін та диспозитивності.

50. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18). Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18).

Аналогічна позиція викладена у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

51. У цьому зв`язку Суд зазначає, що вказані принципи судочинства Позивачкою в повній мірі не дотримано, а спосіб доведення тих обставин, на які вона посилається як на підставу позову, містить ознаки концепції негативного доказу. Позов ґрунтується лише на доводах, які зводяться до незгоди з рішеннями, прийнятими Загальними зборами, відносно Позивачки та її чоловіка, а також процедурних недоліків проведення цих зборів, які не тягнуть за собою наслідків у вигляді матеріально-правових вимог, заявлених у справі.

52. Тобто саме Позивачка мала переконати суд (зокрема подати докази, які є більш вірогіднішими, ніж протилежні) в тому, що: (1) дійсно Відповідачем порушено порядок скликання та проведення Загальних зборів; (2) був відсутній кворум Загальних зборів, адже загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих в будинку, є дійсно іншою; (2) кількість голосів співвласників нерухомого майна було недостатньо для прийняття спірних рішень, виходячи з пропорційності їх площі майна до загальної тощо.

53. Підсумовуючи наведене, з огляду на доводи, наведені у касаційній скарзі, Суд зазначає, що обставини щодо неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права під час касаційного провадження не підтвердилися, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до необхідності переоцінки доказів та заперечення обставин, встановлених судами попередніх інстанцій під час розгляду справи, а також перегляду вже здійсненої оцінки доказів у справі.

54. Зважаючи на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, Суд не встановив неправильного застосування судами норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судових рішень. Доводи та аргументи Скаржниці зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і свідчать про її незгоду з правовою оцінкою судами обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

55. Як зазначено вище, Суд в силу положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

56. Отже, звертаючись з касаційною скаргою, Скаржниця не спростувала висновків судів попередніх інстанцій.

57. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

58. Рішення судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін.

Судові витрати

59. Понесені Скаржницею судові витрати у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції покладаються на неї, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 у справі № 910/95/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова