Рішення

від 01.12.2022 по справі 752/30857/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/30857/21

Провадження № 2-а/752/161/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

01 грудня 2022 року м. Київ

Голосіївський районний суд м.Києва у складі

головуючого судді Ольшевської І.О.,

за участю секретаря Гладибороди Л.О.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Київ-Ресурс» до Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Київ-Ресурс» звернулося до суду із позовом до відповідачів Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002412 від 08.12.2021 року, винесеної старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного коштролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем щодо Приватного підприємства «Київ-Ресурс» за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до товарно-транспортної накладної № 21 від 04.12.2021 року автомобілем MAN, модель TGS 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом марки ZASI AW, модель D-653, д.н.з. НОМЕР_2 , здійснювалося перевезення вантажу - щебню фракції 5-20 загальною масою 23,26 тон. При цьому, згідно свідоцтв про реєстрацію зазначених транспортних засобів їх загальна маса без навантаження складає 15220 кг. Тобто загальна маса транспортних засобів після завантаження вантажем становила 38,48 тони, що не перевищувало параметрів, визначених п. 22.5 ПДР. Позивач звертає увагу, що відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови не було визначено масу транспортного засобу під час руху та зважування, величину застосованої похибки зважування, швидкість та інтенсивність руху тощо. Крім того, відповідачем не були враховані вимоги ст. 14-3 КУпАП.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.01.2022 року за вищевказаним позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зокрема суд ухвалив, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 162 КАС України. Також зазначеною ухвалою залучено Державну служби України з безпеки на транспорті в якості співвідповідача.

15.02.2022 року від позивача до суду надійшли пояснення, відповідно до яких позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові не вказано відомості про особу, стосовно якої розглядається справа з врахуванням положень ст. 14-3 КУпАП. Разом з тим, відповідачем не дотримано механізму фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі.

Клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті на предмет їх належності, допустимості, достовірності у їх сукупності, вважає необхідним задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 08.12.2021 року відносно позивача старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії ВМ № 00002412, відповідно до якої 04.12.2021 року о 19 год 35 хв за адресою: М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км 62+879, зафіксовано, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN, модель TGS 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,1% (5,53 тон).

У зв`язку з вищезазначеним, позивача Приватне підприємство «Київ-Ресурс» притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.

Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт», постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», положення про Державну службу України з безпеки на транспорті саме на Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпеку) покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, зокрема з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань щодо здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів.

Згідно ч.5 ст. 14 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Положеннями п.1.10 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), визначено, що габаритно-ваговий контроль - це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст.132-1 КУпАП відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

У пункті 22.5 ПДР України закріплено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 "Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування" (далі Порядок № 879).

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (пункт 3 Порядку № 879).

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів (пункт 6 Порядку № 879).

У пунктах 12 та 13 Порядку № 879 зазначено, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

Особливості габаритно-вагового контролю та вимоги до нього закріплені у пунктах 15-25 зазначеного Порядку.

Зокрема, в п.18 цього Порядку вказано, що за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця.

Згідно з п. 1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Поняття та види доказів в справі про адміністративне правопорушення визначено приписами статті 251 КУпАП.

Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення визначено статтею 283 КУпАП, якою передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Таким чином, для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини, необхідна наявність відповідних доказів.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, 04.12.2021 року о 19 год 35 хв за адресою: М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км 62+879, зафіксовано, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN, модель TGS 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, визначених п. 22.5 ПДР: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,1% (5,53 тон).

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року № 1174 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 року № 623).

Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих. Метадані повинні містити дані про засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

У постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

В оскаржуваній постанові не зазначено марки, моделі, державного номерного знаку, категорії транспортного засобу, а також типу транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі), тобто тих даних, на підставі яких становлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,1% (5,53 тон).

Зазначена постанова не містить посилань на жодні докази, на підставі яких інспектором зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.132-1 ч.2 КУпАП.

Відповідно до п. 2.4-2 ПДР у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

Пунктом 25 Порядку №879 передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

Отже, доказом того, що транспортний засіб позивача належить чи не належить до категорії великогабаритних, є відповідний документ, який видають посадові особи Укртрансбезпеки: акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів, акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю, журнал обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів.

За відсутності у постанові, що оскаржується, посилання на вищезазначені документи, відсутні підстави вважати, що спірний габаритно-ваговий контроль було здійснено, у тому числі здійснено із дотриманням відповідної процедури, оскільки акт, складання якого передбачено вказаною нормою, та який є належним доказом, що засвідчує перевищення допустимих габаритів, відсутній, то відповідачем не доведено факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП.

Крім того, відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, в порушення ст.14-3 КУпАП відповідальною особою визначено юридичну особу - Приватне підприємство «Київ-Ресурс», а не її керівника - Пантюхова Сергія Олександровича.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд, як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не надано доказів на спростування наданих позивачем доказів та підтвердження правомірності винесеної постанови.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору.

Також суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн, у зв`язку з чим у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 19, 20, 73-77, 241-245, 286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Київ-Ресурс» Старшого державного інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владислава Олеговича, Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00002412 від 08.12.2021 року, винесеної старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем, задовольнити.

2. Постанову серії ВМ №00002412 від 08.12.2021 року, винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченко Владиславом Олеговичем, про притягнення Приватного підприємства «Київ-Ресурс» до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн., - скасувати, а провадження у справі закрити.

3. Стягнути з Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті (03135, місто Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства «Київ-Ресурс» (03083, місто Київ, вулиця Пирогівський шлях, 34, код ЄДРПОУ 30931322) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

4. Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 01.12.2002р.

Суддя І.О. Ольшевська