Ухвала

від 02.12.2022 по справі 300/3374/22

НЕ ВКАЗАНО

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" грудня 2022 р. справа № 300/3374/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Тимощука О.Л., розглянувши в письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція України в Івано-Франківській області про стягнення компенсації в розмірі 5 493,21 грн,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №300/3374/22 за позовною заявою ОСОБА_1 (надалі, також заявник, ОСОБА_1 ) до Державної екологічної інспекції України (надалі, також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна екологічна інспекція України в Івано-Франківській області про стягнення компенсації в розмірі 5 493,21 грн.

Рішенням суду від 21.11.2022 позов задоволено повністю та стягнуто з Державної екологічної інспекції України (код ЄДРПОУ - 37508533) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) недоотриману компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням встановлених строків їх виплати в сумі 5 493 (п`ять тисяч чотириста дев`яносто три) гривні 21 копійка.

ОСОБА_1 24.11.2022 подав (надіслав) до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі засобами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (підсистема "Електронний суд") з використанням електронного цифрового підпису заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача на його користь 1500 грн понесених судових витрат. Також 25.11.2022 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій ОСОБА_1 просить долучити до поданої заяви додаток довідку про оплату адвокатських послуг.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, також КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріали справи та подану ОСОБА_1 заяву про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї заяви в письмовому провадженні, без виклику (повідомлення) учасників справи.

Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд констатує, що позивач у позовній заяві зазначив, що планує понести судові витрати на оплату правничої допомоги та вказав, що докази, які підтверджують розмір таких витрат, будуть надані суду після ухвалення рішення.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення у справі №300/3374/22 ухвалено 21.11.2022. Заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження понесення позивачем судових витрат подано суду 24.11.2022.

Виходячи із вказаного, суд дійшов висновку про дотримання ОСОБА_1 строку щодо подання заяви та доказів для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з пунктом 1 частини 3 зазначеної статті КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 Кодексу).

Частинами 1, 3 статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Так, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулює Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (надалі, також - Закон №5076-VI).

Згідно з положенням статті 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України, від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, їх розмір є розумним та обґрунтованим.

При вирішенні питання про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19 та відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 подано:

- копію довідки від 23.11.2022, складену адвокатом Феденчуком Іваном Миколайовичем, відповідно до змісту якої останнім надавалася правова допомога ОСОБА_1 у справі №300/3374/22 та надано адвокатських послуг на суму 1 500,00 грн, а саме: написання позовної заяви - 1 000 грн, написання відповіді на відзив - 500 грн.

Водночас, матеріалами справи не підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в межах розгляду судом справи. Договору про надання правової допомоги, акту виконаних робіт із детальним описом наданих послуг та часом витраченим адвокатом суду не надано. Заявником не було надано акту прийому - передачі виконаних послуг в суді, в якому, зокрема, повинно бути зазначено, що адвокатом на підставі договору була надана правова допомога клієнту в межах замовлення на правову допомогу, а клієнтом підтверджено факт отримання наданих послуг у цій судовій справі.

Інформація, яка міститься в довідці від 23.11.2022, виданій адвокатом Феденчуком Іваном Миколайовичем не може вважатися тим розрахунком (детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги), подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Також заявником не підтверджено наявність двосторонньої домовленості, згідно якої адвокат Феденчук Іван Миколайович взяв на себе зобов`язання здійснити представництво або надати інші види правової допомоги ОСОБА_1 на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язався оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що в обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення заявником не надано договору про надання правової допомоги, розрахунку, акту приймання-передачі послуг та доказів, що підтверджують час, затрачений адвокатом на надання правової допомоги.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що заявлена ОСОБА_1 сума компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем в розмірі 1 500 грн документально не підтверджена та не доведена. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні заяви про відшкодування таких витрат.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення належить відмовити.

Відповідно до частини 4 статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового судового рішення суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного, керуючись статями 134, 139, 252, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 24.11.2022 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.