Постанова

від 01.12.2022 по справі 540/1817/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 р.м. ОдесаСправа № 540/1817/21

Головуючий в І інстанції: Дубровна В.А.

Дата та місце ухвалення рішення: 20.12.2021 р. м. Херсон

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Стас Л.В.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації, Каховської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1), Каховської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2 ), в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути заробітну плату у розмірі 16889,54 грн., у тому числі суму, лікарняного за період з 07.09.2020 року по 11.09.2020 року у розмірі 86,96 грн., суму лікарняного за період з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року у розмірі 106,04 грн., суму відпускних за період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року у розмірі 1846,71 грн., суму відпускних за період з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року у розмірі 3533,81 грн., суму грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік у розмірі 11316,12 грн.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове про задоволення позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року у справі № 540/2653/19 визнано протиправними та скасовано накази Управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.09.2018 року № 40ос «Про звільнення ОСОБА_1 », від 01.10.2018 року № 42ос «Про внесення змін до наказу начальника управління економічного розвитку та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації від 27.09.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1 », зобов`язано Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в управлінні інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації з 01.10.2018 року, стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2018 року по 12.03.2020 року в розмірі 98428,20 грн. без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягуються під час виплати даної суми працівнику.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року скасовано рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.03.2020 року в частині стягнення з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 01.10.2018 року по 12.03.2020 року в розмірі 98428,20 грн. без сплати податків та інших обов`язкових платежів, які стягуються під час виплати даної суми працівнику, ухвалено у цій частині постанову, якою стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02.10.2018 року по 12.03.2020 року в сумі 91361,56 грн.

Наказом Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації від 06.07.2020 року № 29-ос «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 », на підставі постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 року у справі № 540/2653/19, скасовано наказ Управління економічного розвитку та соціального захисту Каховської районної державної адміністрації Херсонської області від 27.09.2018 року № 40ос «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Наказом Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації від 08.07.2020 року № 33ос «Про внесення змін до наказу від 06.07.2020 року № 29-ос «Про поновлення на роботі ОСОБА_2 » пункт 2 наведеного наказу викладено в наступній редакції «Начальнику відділу оборонної роботи та цивільного захисту ОСОБА_3 забезпечити допуск до роботи ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста відділу оборонної роботи та цивільного захисту з 09.07.2020 року».

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року № 540/2816/20 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року у розмірі 19938,02 грн., яке набрало законної сили.

У період з 07.09.2020 року по 11.09.2020 року та у період з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року ОСОБА_1 перебував на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності серії АДЧ № 622055 від 07.09.2020 року, серії АДЧ № 622665 від 09.11.2020 року.

Згідно відомості нарахування лікарняних ОСОБА_1 по листку непрацездатності серії АДЧ № 622055 від 07.09.2020 року за період з 07.09.2020 року по 11.09.2020 року, сума лікарняного складає 822,85 грн.

Згідно відомості нарахування лікарняних ОСОБА_1 по листку непрацездатності серії АДЧ № 622665 від 09.11.2020 року за період з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року, сума лікарняного складає 889,45 грн.

Наказом Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації від 22.01.2021 року № 3ос «Про перенесення додаткової відпустки ОСОБА_2 » перенесено головному спеціалісту відділу оборонної роботи та цивільного захисту ОСОБА_1 додаткову відпустку за 2021 рік на період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року.

Згідно розрахунку відпускних ОСОБА_1 за 7 календарних днів з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року, сума відпускних склала 1431,99 грн.

Наказом Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації від 05.04.2021 року № 4ос «Про відпустку ОСОБА_2 » головному спеціалісту відділу оборонної роботи та цивільного захисту Ткаченку О.А. надано частину основної щорічної відпустки за відпрацьований період з 02.10.2018 року по 01.10.2019 року терміном 14 календарних днів з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року з виплатою грошової допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати.

Згідно розрахунку відпускних ОСОБА_1 за 14 календарних днів з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року, сума відпускних склала 3753,82 грн., сума грошової допомоги на оздоровлення склала 7385,07 грн.

Вважаючи, що відповідачем-1 нарахування та виплату лікарняних, відпускних та грошової допомоги на оздоровлення проведено у неповному обсязі, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Вирішуючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з наступного.

Що стосується питання розрахунку сум лікарняних, колегія суддів зазначає.

Згідно ст. 18 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-XIV від 23.09.1999 року (далі Закон № 1105-XIV, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Громадяни України, які працюють за межами території України і не застраховані в системі соціального страхування країни, в якій вони перебувають, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню відповідно до цього Закону, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону, за умови сплати страхових внесків до Фонду згідно із законом.

Застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку; 2) допомога по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час настання страхового випадку.

За страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: 1) допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною); 2) допомога по вагітності та пологах; 3) допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); 4) оплата лікування та/або реабілітаційної допомоги у відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм (ст. 20 Закону № 1105-XIV).

Статтею 21 Закону № 1105-XIV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем або нею страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, крім випадків, передбачених абзацом другим цієї частини.

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження - у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу за формулою: ТП = Св:В, де ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається у місяцях; Св - сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченого за відповідний місяць; В - мінімальний розмір страхового внеску за відповідний місяць.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

За правилами ст. 22 Закону № 1105-XIV допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: 1) тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві; 2) необхідності догляду за хворою дитиною; 3) необхідності догляду за хворим членом сім`ї; 4) догляду за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, яка доглядає за цією дитиною; 5) карантину, накладеного органами санітарно-епідеміологічної служби; 5-1) на період перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій; 6) тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу; 7) протезування з поміщенням у стаціонар протезно-ортопедичного підприємства; 8) перебування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров`я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується Фондом застрахованим особам з інвалідністю, які працюють на підприємствах та в організаціях товариств УТОГ і УТОС, починаючи з першого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, надається не більш як за 75 календарних днів протягом календарного року.

У разі настання тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, під час перебування у щорічній (основній чи додатковій) відпустці допомога надається у порядку та розмірах, установлених цим Законом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, якщо вона потребує стаціонарного лікування, виплачується застрахованій особі з першого дня за весь час її перебування в стаціонарі разом з хворою дитиною.

Застрахованим особам, які працюють на сезонних і тимчасових роботах, у разі здійснення догляду за хворою дитиною віком до 14 років допомога по тимчасовій непрацездатності призначається і виплачується в порядку та розмірах, передбачених абзацом четвертим частини другої цієї статті та статтею 24 цього Закону.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворим членом сім`ї (крім догляду за хворою дитиною віком до 14 років) надається застрахованій особі з першого дня, але не більш як за три календарні дні, а у виняткових випадках, з урахуванням тяжкості хвороби члена сім`ї та побутових обставин, - не більш як за сім календарних днів.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, надається застрахованій особі, яка здійснює догляд за дитиною, з першого дня за весь період захворювання в порядку та розмірах, встановлених цим Законом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років, по догляду за хворим членом сім`ї та в разі захворювання матері або іншої особи, яка фактично здійснює догляд за дитиною віком до трьох років або дитиною з інвалідністю віком до 18 років, не надається, якщо застрахована особа перебувала у цей час у щорічній (основній чи додатковій) відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням або творчій відпустці.

Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за весь час відсутності на роботі з цієї причини.

У разі тимчасового переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу, нижчеоплачувану роботу цій особі надається допомога по тимчасовій непрацездатності з першого дня за час такої роботи, але не більш як за два місяці. Ця допомога обчислюється за загальними правилами, але надається в розмірі, який разом із заробітком за тимчасово виконувану роботу не може перевищувати суми повного заробітку до часу переведення.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення протезування за медичними показаннями в стаціонарі протезно-ортопедичного підприємства надається застрахованій особі з першого дня за весь період перебування в цьому підприємстві з урахуванням часу на проїзд до протезно-ортопедичного підприємства і назад.

Допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.

Застрахованій особі, яка направляється на лікування та/або для надання реабілітаційної допомоги до відділень санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару закладу охорони здоров`я або реабілітаційного закладу, відділення, підрозділу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у розмірах, встановлених цим Законом.

Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі, яка виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років, надається за весь період санаторно-курортного лікування дитини з інвалідністю (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) за наявності медичного висновку про необхідність стороннього догляду за нею.

У разі настання тимчасової непрацездатності застрахованої особи у період вирішення спору про незаконність її звільнення з роботи допомога по тимчасовій непрацездатності надається за умови поновлення застрахованої особи на роботі з дня винесення такого рішення відповідним органом.

Згідно п.п. 2- 6 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі Порядок № 1266, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.

Сума допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною або хворим членом сім`ї) у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Сума допомоги по вагітності та пологах у розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та не може бути меншою, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на час настання страхового випадку.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати (далі - поважні причини).

Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду.

Для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та інших осіб, які отримують грошове забезпечення, календарні дні тимчасової непрацездатності і відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами з розрахункового періоду не виключаються.

Середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску з розрахунку на один календарний день, яка обчислюється шляхом ділення встановленого її розміру в останньому місяці розрахункового періоду на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

У разі коли середня заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється відповідно до пунктів 9, 10, 12, 20, 28 і 29 цього Порядку, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) за один календарний день визначається шляхом ділення тарифної ставки (посадового окладу), мінімальної заробітної плати або їх частини (у разі, коли особа працює у режимі неповного робочого дня чи тижня), двократного розміру мінімальної заробітної плати на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

У разі коли страхові виплати призначаються виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати (доходу), середньомісячна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом множення середньої заробітної плати (доходу) за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів (30, 44).

Відповідно до п.п. 25-30 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців перебування у трудових відносинах (з першого до першого числа) за останнім основним місцем роботи застрахованої особи, що передують місяцю, в якому настав страховий випадок; для осіб, у яких через деякий час погіршився стан здоров`я у зв`язку з раніше отриманим ушкодженням здоров`я внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, - перед настанням тимчасової непрацездатності.

Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше 12 календарних місяців за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа).

У разі коли застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж календарний місяць за останнім основним місцем роботи, розрахунковий період визначається за фактично відпрацьований час (календарні дні) перед настанням страхового випадку.

Якщо у розрахунковому періоді перед настанням страхового випадку застрахована особа з поважних причин не мала заробітку або страховий випадок настав у перший день роботи (для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, в тому числі внаслідок захворювання або травми, що пов`язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), середня заробітна плата визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої на день настання страхового випадку. Якщо тарифна ставка (посадовий оклад) не встановлюється, розрахунок проводиться виходячи з розміру мінімальної заробітної плати (або її частини), встановленого законом на день настання страхового випадку.

Якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середня заробітна плата визначається для розрахунку: допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов`язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку; допомоги по вагітності та пологах - виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.

У разі коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Згідно п. 32 Порядку № 1266 середня заробітна плата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється роботодавцями на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Частиною 2 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року (далі Закон № 2464-VI, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована.

Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул.

Отже, при обчисленні середньої зарплати в розрахунковому періоді враховують усі виплати, з яких справляли ЄСВ.

При цьому, відомості для розрахунку середнього заробітку беруться зі звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС.

Тобто, для визначення розміру виплат, що були нараховані працівнику в розрахунковому періоді і з яких було сплачено ЄСВ, необхідно використовувати дані таблиці ЄСВ-звіту.

Це означає, що заробіток, нарахований працівнику в поточному місяці, у тому числі будь-які донарахування/сторнування за минулі періоди, потрапить до бази справляння ЄСВ такого місяця, а отже, буде включений в усій сумі до заробітку цього місяця розрахункового періоду для обчислення лікарняних.

Слід зазначити, що розрахунок середнього заробітку за період вимушеного прогулу здійснюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

У відповідно до п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

В свою чергу, враховуючи положення ч. 2 ст. 7 Закону № 2464-VI, ЄСВ на суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу нараховують наступним чином. Так, загальну суму зарплати, нараховану працівнику за рішенням суду за час вимушеного прогулу, ділять на кількість місяців вимушеного прогулу. Далі з розрахованої таким чином зарплати ЄСВ справляють за кожен місяць окремо.

З огляду на викладене, оскільки розрахунок середньої зарплати для обчислення лікарняних здійснюють на підставі даних ЄСВ-звіту, то середній заробіток за період вимушеного прогулу в рівних частинах буде віднесено до певних місяців розрахункового періоду.

По листку непрацездатності серії АДЧ № 622055 від 07.09.2020 року за період з 07.09.2020 року по 11.09.2020 року, розрахунковим періодом є вересень 2019 року - серпень 2020 року, по листку непрацездатності серії АДЧ № 622665 від 09.11.2020 за період з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року, розрахунковим періодом є листопад 2019 року по жовтень 2020 року, що складає 12 календарних місяців та відповідає розрахунковому періоду, за який обчислюється середня заробітна плата відповідно до пункту 25 Порядку № 1266.

Відсоток оплати наведених лікарняних 100.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 540/2653/19 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2018 року по 12.03.2020 року в сумі 91361,56 грн.

Також, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року № 540/2816/20 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року у розмірі 19938,02 грн.

Отже, під час розрахунку середньої заробітної плати для оплати листків непрацездатності позивача, який у розрахунковому періоді був поновлений на роботі за рішенням суду з виплатою йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу, мали бути включені суми заробітної плати, на які нараховано єдиний внесок, за розрахунковий період, з урахуванням сум середнього заробітку, нарахованого за час вимушеного прогулу.

Водночас, досліджуючи відомості про нарахування лікарняних вбачається, що відповідач-1 не дотримувався наведених вимог Порядку № 1266, з урахуванням вимог Закону № 2464-VI, та не здійснив розрахунок лікарняних, в тому числі, включаючи суми середнього заробітку, нараховані за час вимушеного прогулу.

Так, відповідач-2 вказує на те, що розрахунок лікарняних був здійснений з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати за відповідні періоди та з урахуванням індексації, оскільки позивач у розрахунковий період був звільнений та поновлений на посаді у липні 2020 року.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що позивач перебував на лікарняному вже після поновлення на посаді та у розрахунковий період цих лікарняних входить період вимушеного прогулу.

За таких обставин, відповідач-1 мав врахувати суми виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу з урахуваннями наведених вимог Порядку № 1266, Закону № 2464-VI.

В свою чергу, будь-яких підстав для нарахування лікарняних виходячи з сум мінімальної заробітної плати з урахуванням індексації за розрахунковий період, який включає в себе період вимушеного прогулу, за який за рішеннями судів позивачу нараховано середній заробіток, у відповідача-1 не було.

Такі дії відповідача-1 прямо суперечать Порядку № 1266.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що до суду наданий розрахунок, складений відповідачем-1, який іменований середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 .

Колегія суддів зазначає, що у цьому розрахунку наведені дані мінімальної заробітної плати за період з жовтня 2018 року по червень 2020 року та до цих сум донараховано 55,88 грн. кожного місяця, внаслідок чого загальна суму середньої зарплати відповідачем-1 визначена у сумі 91361,56 грн., яка відповідає сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка нарахована за рішенням суду у справі № 540/2653/19.

Саме з вказаного розрахунку суми мінімальної заробітної плати та доплат взяті для нарахування позивачу лікарняних.

При цьому, у розрахунку не вказано вид доплат, їх розрахунок тощо.

В свою чергу, у поясненнях відповідача-2 вказано, що наведені суми доплат є сумами індексації.

На підставі наведеного розрахунку, суд першої інстанції дійшов висновку, що суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу враховані при виплаті позивачу лікарняних.

Проте, такі висновки суду першої інстанції є необґрунтованими.

Так, колегія суддів наголошує, що відповідач-2 у поясненнях вказав, що розрахунок лікарняних був здійснений на підставі розміру мінімальної заробітної плати та індексації, а не сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Також, як вже зазначено колегією суддів, у розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу наведені дані мінімальної заробітної плати за період з жовтня 2018 року по червень 2020 року та до цих сум донараховано 55,88 грн. кожного місяця, внаслідок чого загальна суму середньої зарплати відповідачем-1 визначена у сумі 91361,56 грн.

Тобто, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка нарахована за рішенням суду у справі № 540/2653/19 за період з жовтня 2018 року по березень 2020 року, відповідачем-1 розбита на 21 місяць по червень 2020 року на суми мінімальної заробітної плати та дані такого розрахунку взяті для нарахування лікарняних.

Однак, такі дії відповідача-1 суперечать рішенню суду у справі № 540/2653/19, прийнятого на користь позивача.

Так, за рішенням суду у справі № 540/2653/19 позивачу нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 91361,56 грн. за період з жовтня 2018 року по березень 2020 року, а не з жовтня 2018 року по червень 2020 року.

Таким чином, на підставі наведених вимог Порядку № 1266, Закону № 2464-VI, оскільки розрахунок середньої зарплати для обчислення лікарняних здійснюють на підставі даних ЄСВ-звіту, то середній заробіток за період вимушеного прогулу в рівних частинах буде віднесено до певних місяців розрахункового періоду з жовтня 2018 року по березень 2020 року.

Будь-яких підстав для розподілення суми виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу на 21 місяць по червень 2020 року, в той час, як він виплачений за період з жовтня 2018 року по березень 2020 року у відповідача-1 не було.

Колегія суддів зазначає, що за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року позивачу нарахований середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19938,02 грн., рішенням суду у справі № 540/2816/20, який взагалі не врахований відповідачем-1.

В свою чергу, за період, який не охоплений середнім заробітком за час вимушеного прогулу, відповідач-1 мав використовувати дані нарахованої позивачу заробітної плати.

Колегією суддів неодноразово звернуто увагу на те, що розрахунок середньої зарплати для обчислення лікарняних здійснюють на підставі даних ЄСВ-звіту.

Однак, фактично відповідач-1 не користувався даними ЄСВ-звіту та не розрахував лікарняні на підставі усіх виплат, з яких справляли ЄСВ, включаючи суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а здійснив розрахунок на підставі даних мінімальної заробітної плати, що суперечить вимогам Порядку № 1266, Закону № 2464-VI.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач-1 підлягає зобов`язанню здійснити перерахунок та виплату позивачу сум лікарняних з дотриманням вимог Порядку № 1266, Закону № 2464-VI та сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Разом з цим, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення розрахованих ним недоплачених сум лікарняних, оскільки, наводячи обґрунтовані доводи щодо неврахування сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті лікарняних, позивач помилково розрахував суми середнього заробітку, які мають увійти до розрахункового періоду лікарняних. Позивач не врахував, що загальну суму зарплати, нараховану працівнику за рішенням суду за час вимушеного прогулу, ділять на кількість місяців вимушеного прогулу та далі з розрахованої таким чином зарплати ЄСВ справляють за кожен місяць окремо, тобто, оскільки розрахунок середньої зарплати для обчислення лікарняних здійснюють на підставі даних ЄСВ-звіту, то середній заробіток за період вимушеного прогулу в рівних частинах буде віднесено до певних місяців розрахункового періоду. В свою чергу, наведені позивачем розрахунки не відповідають вимогам Порядку № 1266, Закону № 2464-VI. Крім того, позивач використовує дані судового рішення у справі № 540/2653/19 для розрахунку сум свого заробітку за період з березня 2020 року, однак, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 540/2653/19 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2018 року по 12.03.2020 року в сумі 91361,56 грн., тобто, ця сума середнього заробітку стосується лише наведеного періоду, а за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року позивачу нарахований середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19938,02 грн., рішенням суду у справі № 540/2816/20.

Що стосується питання розрахунку відпускних та грошової допомоги на оздоровлення, колегія суддів зазначає.

Згідно п. 2 р. 2, п. 3 р. 3, п.п. 7, 8 р. 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

При обчисленні середньої заробітної плати враховуються всі суми нарахованої заробітної плати згідно із законодавством та умовами трудового договору, крім визначених у пункті 4 цього Порядку.

Суми нарахованої заробітної плати враховуються у тому місяці, за який вони нараховані та у розмірах, в яких вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Премії та інші виплати, які виплачуються за два місяці або більш тривалий період, при обчисленні середньої заробітної плати включаються шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду частини, що відповідає кількості відпрацьованих робочих днів періоду (місяців), за які такі премії та інші виплати нараховані. Така частина визначається діленням суми нарахованих премій та інших виплат на кількість відпрацьованих робочих днів періоду, за який вони нараховані, та множенням на кількість відпрацьованих робочих днів кожного місяця, що відноситься до розрахункового періоду для обчислення середньої заробітної плати.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно обставин даної справи, позивач перебував у відпустці з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року, з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року.

Розрахункові періоди з лютого 2020 року по січень 2021 року, з квітня 2020 року по березень 2021 року.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 540/2653/19 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2018 року по 12.03.2020 року в сумі 91361,56 грн.

Також, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року № 540/2816/20 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року у розмірі 19938,02 грн., яке набрало законної сили.

Тобто, у розрахункових періодах відпускних частково входять періоди, за які позивачу сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

З наявних в матеріалах справи розрахунків відпускних відповідача-1 за наведені періоди вбачається, що суми виплаченого середнього заробітку взагалі не були враховані при виплаті відпускних.

Відповідач-1 здійснив розрахунок відпускних за період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року на підставі розрахунку середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому наведені дані мінімальної заробітної плати за період з жовтня 2018 року по червень 2020 року та до цих сум донараховано 55,88 грн. кожного місяця, внаслідок чого загальна суму середньої зарплати відповідачем-1 визначена у сумі 91361,56 грн.

Тобто, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка нарахована за рішенням суду за період з жовтня 2018 року по березень 2020 року, відповідачем-1 розбита на 21 місяць по червень 2020 року на суми мінімальної заробітної плати та дані такого розрахунку взяті для нарахування відпускних.

Цьому розрахунку вже надавалась оцінка колегією суддів.

Так, колегія суддів дійшла висновку, що такі дії відповідача-1 суперечать рішенню суду у справі № 540/2653/19, прийнятого на користь позивача, оскільки за рішенням суду позивачу нараховано середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 91361,56 грн. за період з жовтня 2018 року по березень 2020 року, а не з жовтня 2018 року по червень 2020 року.

В свою чергу, за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року позивачу нарахований середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19938,02 грн., рішенням суду у справі № 540/2816/20.

За таких обставин, у даній справі встановлено, що відпускні за період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року безпідставно розраховані без включення сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплаченого за місяця, які припадають на розрахунковий період з лютого 2020 року по січень 2021 року.

Посилання відповідача-1 та суду першої інстанції на те, що у розрахунковий період не входить період, за який сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки нарахування відбулось у червні 2020 року, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на викладене.

Так, за наведених вимог Порядку № 100 виплати відпускних відносять до місяців, за які їх було нараховано (як у цілях обкладення ЄСВ).

Тобто, середній заробіток за період вимушеного прогулу необхідно враховувати в тих місяцях розрахункового періоду, за який його нараховано.

Таким чином, у розрахунковий період відпускних з лютого 2020 року по січень 2021 року частково входить період, за який позивачу сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу лютий-березень 2020 року.

Що стосується розрахунку відпускних за період з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року, колегія суддів зазначає, що відповідачами не доведено жодними доказами правильність таких розрахунків. Колегія суддів зазначає, що суми заробітку, які враховані у квітні 2020 року, який входить також у розрахунковий період відпускних за період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року, відрізняються.

Відповідачем не надано жодного доказу щодо врахуванням сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу при розрахунку відпускних за вказаний період.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач-1 підлягає зобов`язанню здійснити перерахунок та виплату позивачу відпускних за період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року, з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року із включенням сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплачених за рішеннями судів у справах № 540/2653/19, № 540/2816/20, за місяця, які припадають на розрахункові періоди з лютого 2020 року по січень 2021 року, з квітня 2020 року по березень 2021 року.

Водночас, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення розрахованих ним недоплачених сум відпускних, оскільки позивач використовує дані судового рішення у справі № 540/2653/19 для розрахунку сум свого заробітку за період з березня 2020 року, однак, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 540/2653/19 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2018 року по 12.03.2020 року в сумі 91361,56 грн., тобто, ця сума середнього заробітку стосується лише наведеного періоду, а за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року позивачу нарахований середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 19938,02 грн., рішенням суду у справі № 540/2816/20. Також, позивач враховує для розрахунку відпускних повні суми отриманого заробітку, в тому числі, за минулі періоди, однак, середній заробіток за період вимушеного прогулу необхідно враховувати в тих місяцях розрахункового періоду, за яких його нараховано, як того вимагають наведенні положення Порядку № 100.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення недоплаченої суми грошової допомоги на оздоровлення, з огляду на викладене.

Так, позивач перебував у відпустці з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року.

У зв`язку з перебуванням у відпустці за цей період, позивачу нарахована грошова допомога на оздоровлення за останні два місяці роботи лютий-березень 2021 року, що відповідає наведеним вимогам Порядку № 100.

В свою чергу, постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі № 540/2653/19 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 02.10.2018 року по 12.03.2020 року в сумі 91361,56 грн.

Також, рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року № 540/2816/20 стягнуто з Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.03.2020 року по 09.07.2020 року у розмірі 19938,02 грн.

Тобто, у розрахунковий період не входить період, за який позивачу сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В свою чергу, позивач враховує для розрахунку допомоги на оздоровлення повні суми отриманого заробітку, в тому числі, за минулі періоди, однак, середній заробіток за період вимушеного прогулу необхідно враховувати в тих місяцях розрахункового періоду, за яких його нараховано, як того вимагають наведенні положення Порядку № 100.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими.

При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню до відповідача-1, оскільки саме цим органом здійснювалось нарахування спірних сум відпускних, лікарнях та докази щодо внесення запису про припинення юридичної особи відповідача-1 відсутні.

З цих підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги позивача щодо допущення порушення норм процесуального права та помилкового не здійснення заміни сторони у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги щодо порушенням судом першої інстанції норм процесуального права не впливають на результат розгляду справи та не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного розгляду згідно ст. 317 КАСУ.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації, Каховської районної державної адміністрації про стягнення заробітної плати задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації щодо неврахування при виплаті ОСОБА_1 лікарняних по листку непрацездатності серії АДЧ № 622055 від 07.09.2020 року за період з 07.09.2020 року по 11.09.2020 року, по листку непрацездатності серії АДЧ № 622665 від 09.11.2020 за період з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року, відпускних за період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року, з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплачених за рішеннями судів у справах № 540/2653/19, № 540/2816/20.

Зобов`язати Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 сум лікарняних по листку непрацездатності серії АДЧ № 622055 від 07.09.2020 року за період з 07.09.2020 року по 11.09.2020 року, по листку непрацездатності серії АДЧ № 622665 від 09.11.2020 за період з 09.11.2020 року по 13.11.2020 року з дотриманням вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року та сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплачених за рішеннями судів у справах № 540/2653/19, № 540/2816/20, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати Управління інфраструктури, житлово-комунального господарства, захисту довкілля, оборонної роботи та цивільного захисту Каховської районної державної адміністрації здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 відпускних за період з 01.02.2021 року по 07.02.2021 року, з 08.04.2021 року по 21.04.2021 року із включенням сум середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплачених за рішеннями судів у справах № 540/2653/19, № 540/2816/20, за місяця, які припадають на розрахункові періоди з лютого 2020 року по січень 2021 року, з квітня 2020 року по березень 2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.

Судове рішення складено у повному обсязі 01.12.2022 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька