Рішення

від 18.10.2022 по справі 758/5953/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5953/21

Категорія 43

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2022 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

в складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Макарчук І.В.,

представника позивача Шведа Д.В. ,

представника відповідача ОСОБА_10.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Громадської організації садівницьке товариство «Урожай» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року Громадська організація садівницьке товариство «Урожай» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди в розмірі 46791,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що ГО СТ «Урожай» було засноване у 1987 році та здійснює свою діяльність на території земельної ділянки площею 10 га, у тому числі на земельній ділянці загального користування площею 1,55 га, кадастровий номер 3221888800:37:015:6010. У 1987-1989 роках на вказаній території підрядником «Броварисільбуд» було здійснено необхідний обсяг робіт по висипці вуличних доріг, встановленню паркана по всьому периметру ділянки та воріт на південному та північному в`їздах то товариства. Зокрема, у 1986 році на території земельної ділянки ГО СТ «Урожай» був зведений паркан, який входить в єдиний майновий комплекс товариства, був побудований та узаконений товариством згідно з вимогами законодавства.

У квітні 2017 року з ділянки, що знаходиться за межами садівницького товариства, група невстановлених осіб зробила прохід у паркані товариства по 6-тій Садовій вулиці з метою забезпечення доступу на цю ділянку саме з боку товариства. Впродовж трьох наступних років паркан товариства знаходився під постійною загрозою руйнування та часткового зникнення, у зв`язку з чим для його збереження та відновлення з боку товариства прикладалось багато зусиль організаційно-правового характеру, зокрема, викликалися працівники поліції, а також відновлювалась сітка, заварювались проходи.

Модератором цих конфліктних ситуацій була та є власниця суміжної земельної ділянки, що межує з нею із західної сторони - відповідач ОСОБА_2 . Зокрема, при спорудженні будинку на сусідній земельній ділянці відповідачем не було попередньо узгоджено із товариством питання проїзду та тимчасового перебування будівельників на ділянці садівницького товариства, що призвело до загострення існуючих між ними конфліктних відносин.

06.05.2020 група будівельників за вказівкою відповідача зруйнувала паркан ГО СТ «Урожай» шляхом його демонтажу та вивезення, після чого відповідачем на тому місці було незаконно побудовано новий паркан.

Позивач стверджує, що факт демонтажу паркану з вини відповідача у травні 2020 року зафіксований фактом прибуття та присутності на місці події працівників поліції, а також може бути засвідчений показаннями свідків, які були присутніми там та приймали активну участь у захисті майна позивача.

Крім того, позивач стверджує, що у відповідності до чинного законодавства він, як потерпіла сторона, звільняється від обов`язку доказування наявності у діях відповідача вини чи протиправності її поведінки.

З огляду на наведене, позивач просить стягнути на підставі статей 22, 1166 ЦК України з відповідача ОСОБА_2 на користь ГО СТ «Урожай» 46791,00 грн. майнової шкоди, розмір якої ним був обрахований, виходячи із балансової вартості паркану, відображеної в актах ревізії фінансово-господарської діяльності товариства за 1989 рік, що становила 10274 крб., загальної довжини усього паркану по периметру 1338,5 м, довжини демонтованого паркану 38,1 м, а також із урахуванням суми зменшення вартості паркану (враховуючи його 30-річну експлуатацію) у розмірі 27743,30 грн.

Ухвалою судді від 26.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

30.07.2021 представником відповідача подано до суду відзив, у якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на їх необґрунтованість та недоведеність.

Зокрема, представник просить врахувати, що 15.02.2017 ОСОБА_2 набула у приватну власність земельну ділянку площею 0,0558 га, кадастровий номер 3221888800:37:008:6001. В подальшому, у встановленому законодавством порядку було здійснено поділ вищевказаної земельної ділянки на два самостійних об`єкта, а саме, на земельну ділянку площею 0,0172 га з кадастровим номером 3221888800:37:008:6002 та земельну ділянку площею 0,0386 га з кадастровим номером 3221888800:37:008:6003, у зв`язку з чим 28.03.2017 було здійснено державну реєстрацію речових прав на вищевказані земельні ділянки. Так, 28.03.2017 державним реєстратором КП «Центр розвитку та інвестицій Васильківського району» було здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0386 га з кадастровим номером 3221888800:37:008:6003 для індивідуального садівництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1214381932218), а на земельну ділянку площею 0, 0172 га з кадастровим номером 3221888800:37:008:6002 - для індивідуального садівництва (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1214245232218).

Однак, з боку ГО СТ «Урожай» тривалий час чиняться перешкоди у вільному доступу ОСОБА_2 до належних їй земельних ділянок, зокрема, при в`їзді на територію ГО «СТ «Урожай» було встановлено шлагбаум, крім того, громадяни, які представляються членами та уповноваженими представника товариства, блокували автомобілі, які привозили будівельні матеріали на земельну ділянку ОСОБА_2 , особисті автомобілі відповідача або ж членів її сім`ї.

За результатами проведення перевірки Національною поліцією України складено вимогу №65 від 21.08.2017 про забезпечення безперешкодного руху транспортних засобів і пішоходів (відкриття або демонтування штучної споруди (шлагбауму) по АДРЕСА_1 .

Крім того, 03.07.2017, 21.07.2017 та 04.09.2017 ОСОБА_2 зверталася до ГО СТ «Урожай» з письмовою пропозицією укласти договір про встановлення земельного сервітуту, однак в добровільному порядку сторони дійти згоди про встановлення земельного сервітуту так і не змогли.

У зв`язку із протиправними діями ГО СТ «Урожай» щодо перешкоджання ОСОБА_2 у проїзді до належних їй земельних ділянок та неможливістю врегулювати ситуацію мирним шляхом, відповідач змушена була звертатися з позовом до Вишгородського районного суду Київської області про встановлення безоплатного сервітуту.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03.11.2020, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.03.2021 у справі №363/3538/17, позов задоволено, встановлено ОСОБА_2 право постійного, безоплатного земельного сервітуту у вигляді права проїзду по наявному шляху на земельній ділянці площею 1,5600 га, що знаходиться за адресою Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка та належать Громадській організації «Садівницьке товариство «Урожай» відповідно варіанту №2 зазначеного у висновку експерта № ЕС-1701 -1 -1288.19 від 29.07.2019 за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи, а саме через додатковий (південний) в`їзд до ГО СТ «Урожай» до земельної ділянки з кадастровим номером 3221888800:37:008:6003 (орієнтовна площа проїзду 0,23 га).

Водночас, стверджує відповідач, позивач не дотримується вимог законодавства, перешкоджає їй у праві користування власністю на власний розсуд, про що, зокрема, свідчать доводи позивача, наведені у позові, про те, що вона найняла групу будівельників для спорудження свого будинку, не врегулювавши попередньо питання проїзду і тимчасового перебування цих людей на території товариства, що призвело до гострої напруги у відносинах та постійних серйозних непорозумінь. При цьому позивач не наводить жодної законної підстави для необхідності погодження із ГО СТ «Урожай» питання щодо проведення будівельних робіт, чи інших дій на власних земельних ділянках. Такі твердження позивача, на думку відповідача, відображають його упереджене ставлення до неї, у зв`язку з чим вона вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту здійснення демонтажу огорожі (паркану) довжиною 38 метрів, а також того, що такий демонтаж здійснено на замовлення відповідача ОСОБА_2 . Зокрема, відповідач звертає увагу на те, що позивачем не наведено належними та допустимими доказами факту знесення паркану на замовлення відповідача, зокрема, ОСОБА_2 не притягнуто до кримінальної відповідальності, вона не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого у кримінальному провадженні №12020110150000358 від 18.03.2020, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України, на яке посилається позивач у своїх доводах, вказуючи, що ГО СТ «Урожай» має у ньому статус потерпілого.

Щодо розміру шкоди відповідач окремо зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту понесення реальних збитків, не надано доказу демонтажу огорожі (паркану) довжиною 38 метрів, визначена ним сума збитків у розмірі 46791,00 грн. не підтверджена документально.

Окремо представник зазначає про те, що розрахунок завданих збитків позивач розраховує із розміру демонтованого паркану довжиною 38,1 м, тоді як у позовній заяві його розмір вказано як 38 м. Визначаючи вартість погонного метру паркану, позивач враховує загальну довжину паркану 1338,5 м. Однак, згідно долученого позивачем до матеріалів справи Акту документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ГО СТ «Урожай» за 2018 рік від 23.07.2019 загальний розмір зовнішнього паркану складає 1350 м. Документів про зменшення розміру паркану позивачем до матеріалів справи не додано. Тобто, визначаючи вартість одного метра паркану, позивачем взято до розрахунку недостовірні вихідні дані, що фактично збільшує суму збитку.

Крім того, оскільки паркан є тимчасовою спорудою та не є грошовим зобов`язанням, щодо визначення вартості його облаштування не може бути застосований індекс інфляції, передбачений ч.2 ст. 625 ЦК України. Таким чином, позивачем неправомірно нараховано інфляцію на суму вартості облаштування паркану. Розрахунок вартості знищеного паркану не дає можливості встановити яким чином позивач розраховував суму зменшення вартості паркану (амортизацію), враховуючи його 30-річну експлуатацію, у розмірі 27743,30 грн.

03.08.2021 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому він підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі з підставі, наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши представників сторін, показання свідків, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до вимог статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частин п`ятої, шостої, сьомої статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Із змісту вказаної норми права вбачається, що відомості про факти, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, повинні бути одержані із зазначених у законі джерел і передбаченими у законі способами.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 11, 1166, 1167 ЦК України дає підстави вважати, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за умов наявності шкоди, протиправної поведінки особи, яка завдала шкоду, наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду та завданою шкодою, вина особи, яка завдала шкоду.

З огляду на зазначені вище положення законодавства, обов`язок доказування покладено саме на позивача.

Судом встановлено, що ГО СТ «Урожай» було засноване у 1987 році та здійснює свою діяльність на території земельної ділянки площею 10 га, у тому числі на земельній ділянці загального користування площею 1,55 га, кадастровий номер 3221888800:37:015:6010, що вбачається із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №230715859 від 02.11.2020 та витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3218383512020 від 30.01.2020.

У 1986 році на території земельної ділянки ГО СТ «Урожай» був зведений паркан (огорожа), який входив у єдиний майновий комплекс товариства, що, зокрема, підтверджується наявною в матеріалах справи земельно-технічною та кадастровою документацією.

Відповідач ОСОБА_2 з 28.03.2017 є власником двох земельних ділянок, які межують із землями ГО СТ «Урожай», а саме:

- земельної ділянки площею 0,0386 га з кадастровим номером 3221888800:37:008:6003, цільовим призначенням якої є індивідуальне садівництво, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1214381932218;

- земельної ділянки площею 0,0172 га з кадастровим номером 3221888800:37:008:6002 із цільовим призначенням для індивідуального садівництва, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1214245232218.

Встановлено також, що між сторонами виникають постійні конфлікти та має місце тривалий спір з приводу землекористування, внаслідок чого мали місце неодноразові звернення позивача до правоохоронних органів, а з боку відповідача - до суду.

Вказані обставини, зокрема, підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також встановлені судом із пояснень представників сторін та показань свідків в ході судового розгляду.

Зокрема, як з`ясовано судом, рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03.11.2020 у справі №363/3538/17, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17.03.2021, задоволено позов ОСОБА_2 до ГО СТ «Урожай» про встановлення земельного сервітуту та встановлено ОСОБА_2 право постійного, безоплатного земельного сервітуту у вигляді права проїзду по наявному шляху на земельній ділянці площею 1,5600 га, що знаходиться за адресою Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка та належать Громадській організації «Садівницьке товариство «Урожай» відповідно варіанту №2 зазначеного у висновку експерта № ЕС-1701 -1 -1288.19 від 29.07.2019 за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи, а саме через додатковий (південний) в`їзд до ГО СТ «Урожай» до земельної ділянки з кадастровим номером 3221888800:37:008:6003 (орієнтовна площа проїзду 0,23 га).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що незважаючи на вказане рішення суду, позивач продовжує порушувати права ГО СТ «Урожай» як землевласника, зокрема, при спорудженні будинку на сусідній земельній ділянці нею не було попередньо узгоджено із товариством питання проїзду та тимчасового перебування будівельників на ділянці садівницького товариства, а 06.05.2020 група будівельників за вказівкою відповідача зруйнувала паркан ГО СТ «Урожай» шляхом його демонтажу та вивезення, після чого відповідачем на тому місці було незаконно побудовано новий паркан, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з відповідача на його користь майнової шкоди, завданої внаслідок таких протиправних дій відповідача.

Вирішуючи обґрунтованість таких його доводів, судом враховується наступне.

Позивач вказує на спричинення йому майнової шкоди з вини відповідача, що пов`язане із демонтажем належного ГО СТ «Урожай» паркану (огорожі).

Однак позивачем не доведено, по-перше, протиправної поведінки відповідача ОСОБА_2 та, по-друге, причинно-наслідкового зв`язку між наслідками у вигляді знесення (демонтажу) паркану (огорожі) позивача та безпосередніми діями саме відповідача, які напряму привели до таких наслідків.

Так, позивач зазначив, що з приводу вчинення вказаних протиправних дій відповідачем ОСОБА_2 ним було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до органу поліції, на підставі якої в подальшому було внесено відповідні відомості до ЄРДР.

Матеріалами справи підтверджується, що у провадженні СВ Вишгородського ВП ГУНП в Київській області перебували матеріали кримінального провадження №12020110150000358 від 18.03.2020, внесеного до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 356 КК України.

Разом із цим, як встановлено судом та не заперечувалося сторонами, жодного процесуального статусу у ньому ні позивач, ні відповідач не мали.

Крім того, як встановлено судом із пояснень представника позивача у судовому засіданні 18.10.2022, на даний час матеріали кримінального провадження фізично знищені, при цьому жодне процесуального рішення, яким би була встановлена вина відповідача ОСОБА_2 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, в рамках вказаного кримінального провадження не приймалося.

Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на те, що позивачеві завдано майнової шкоди внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_2 , суду не надано.

Зокрема, судом за клопотанням представника позивача було допитано в якості свідків ряд осіб, які є членами ГО СТ «Урожай» та були присутніми під час подій, які мали місце у травні 2020 року під час демонтажу паркану, а саме ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Однак із показань вказаних свідків судом не встановлено прямої причетності до знесення паркану (огорожі), що належав ГО СТ «Урожай», безпосередньо відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 10.08.2022 також було задоволено клопотання представника позивача про примусовий привід свідка ОСОБА_9 , на допиті якого неодноразово наполягав представник позивача Швед Д.В. , однак такий привід органом поліції виконано не було та вказана особа судом не допитувалася.

З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованими доводи представника відповідача, наведенні в заперечення позову про те, що позивачем не наведено належними та допустимими доказами факту знесення паркану відповідачем або на її замовлення.

Суд, аналізуючи зібрані по справі докази, вважає, що сам по собі факт знесення паркану на території земельної ділянки, яка є суміжною між сторонами, не може свідчити про винну поведінку відповідача ОСОБА_2 , яка є власником сусідньої земельної ділянки за відсутності переконливих доказів на підтвердження цьому.

В той же час, доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Як відзначалося судом, обставини справи встановлюються за допомогою доказів.

В свою чергу, відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.ст. 263, 264 ЦПК України суд, вирішуючи справу суд повинен ухвалювати рішення, яке базується на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зокрема, суд під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Аргументи позивача стосовно демонтажу паркану внаслідок неправомірних дій відповідача є недоведеними та безпідставними, оскільки судом не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між протиправним діянням відповідача та заподіянням матеріальних збитків позивачеві.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано суду доказів, наявність яких, при їх дослідженні, як окремо, так і в сукупності, підтверджують обставини щодо наявного причинно-наслідкового зв`язку між діянням та заподіянням збитків, а також вини відповідача в їх спричиненні.

Окремо суд звертає увагу на те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту понесення реальних збитків.

Так, відповідно до заявлених вимог позивач просить стягнути 46791,00 грн. майнової шкоди, розмір якої ним був обрахований, виходячи із балансової вартості паркану, відображеної в актах ревізії фінансово-господарської діяльності товариства за 1989 рік, що становила 10274 крб., загальної довжини усього паркану по периметру 1338,5 м, довжини демонтованого паркану 38,1 м, а також із урахуванням суми зменшення вартості паркану (враховуючи його 30-річну експлуатацію) у розмірі 27743,30 грн.

Разом із цим, позивачем не надано доказів демонтажу огорожі (паркану) довжиною 38 метрів, а визначена ним сума збитків у розмірі 46791,00 грн. не підтверджена документально.

Так, розрахунок завданих збитків позивач розрахував із розміру демонтованого паркану довжиною 38,1 м, тоді як у позовній заяві його розмір вказано як 38,0 м. Визначаючи вартість погонного метру паркану, позивач враховує загальну довжину паркану 1338,5 м, однак відповідно до наявного в матеріалах справи Акту документальної ревізії фінансово-господарської діяльності ГО СТ «Урожай» за 2018 рік від 23.07.2019 загальний розмір зовнішнього паркану складає 1350 м.

Крім того, розрахунок вартості знищеного паркану не дає можливості встановити яким чином позивач розраховував суму зменшення вартості паркану (амортизацію), враховуючи його 30-річну експлуатацію, у розмірі 27743,30 грн.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГО СТ «Урожай» про відшкодування майнової шкоди не знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, вони не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення його позовних вимог, як це передбачено статтями 77-80 ЦПК України, а тому такі позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позовних вимог ГО СТ «Урожай» відмовлено у повному обсязі, підстави для стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору також задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 259, 263 - 265,273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову Громадської організації садівницьке товариство «Урожай» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - Громадська організація садівницьке товариство «Урожай», місцезнаходження: 07363, Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, код ЄДРПОУ 20611444;

- відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 24.10.2022.

Суддя О. О. Ковбасюк