Ухвала

від 24.11.2022 по справі 369/11936/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11936/22

Провадження №2/369/5711/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2022 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панової І.Ю. про забезпечення позову у цивільній справі №369/11936/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С., Київський державний нотаріальний архів, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С., Київський державний нотаріальний архів, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Представником позивача ОСОБА_1 адвокатом ПановоюІ.Ю. було подано заяву про забезпечення позову.

Вимоги заяви про забезпечення позову мотивовано тим, що предметом спору по даній справі є спадкові права позивача на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0406 га (під будівлями), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявник вказує, що порядок спадкування після смерті ОСОБА_3 був порушений, а спадкові права на спадкове майно, яке залишилось після її смерті були оформлені з порушенням законодавства.

ОСОБА_3 залишила заповіт, яким на випадок смерті, все майно, що належатиме їй на день смерті вона заповідає у власність сину ОСОБА_4 . ОСОБА_4 помер одразу після смерті матері, через 7 днів та майно, яке вона йому заповідала не зміг оформити.

ОСОБА_2 (відповідач) заявив ОСОБА_1 (позивач), що як тільки він оформить спадкове майно, одразу буде його відчужувати на користь третіх осіб.

На підставі вище наведеного, ОСОБА_5 просила суд, вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладання арешту на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0406 га (під будівлями), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки.

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Вивчивши матеріали цивільної справи та заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.150 Цивільного процесуального кодексу Українипозов забезпечується в тому числі забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 3. ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Виходячи з зазначених норм чинного законодавства України, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких може бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Як вбачається з поданої заяви, підставою для звернення до суду з заявою про забезпечення позову є визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Наведені в заяві про забезпечення позову доводи про необхідність забезпечення позову шляхом накладання арешту на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0406 га (під будівлями), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вищевказаного житлового будинку та земельної ділянки, не є безспірним свідченням реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову у даній справі.

Крім того, представником позивача до заяви про забезпечення позову на підтвердження права власності відповідача ОСОБА_2 або інших осіб на спірне майно не доданий Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0406 га (під будівлями), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, відомості про право власності на вищевказаний будинок, земельну ділянку та його власника (власників) станом на день подачі позовної заяви також відсутні.

При цьому, якщо заявник має труднощі в отриманні зазначеної інформації, він не позбавлений права звернутися до суду з мотивованим клопотанням про витребування доказів.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії законні дії, які відповідач має право вчиняти, в даному випадку позивач просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, зокрема, будівельні чи інші роботи, котрі могли б спотворити чи змінити характеристики частини земельної ділянки (дороги) загального користування, що заборонені в силу закону.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Враховуючи викладене, суд вважає, що заявником не зазначено жодного доказу на підтвердження наявності обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, та свідчать про необхідність накладення арешту на нерухоме майно, зазначене у заяві про забезпечення позову.

А відтак, позивачем не надано суду доказів, підтверджуючих те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не надано доказів що майно, щодо якого позивач просить вжити заходів забезпечення позову належить саме відповідачу. Суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить права інших осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149-153,258-261,353-354 ЦПК України, суддя, -

-

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Панової І.Ю. про забезпечення позову у цивільній справі №369/11936/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватний нотаріус Бучанського районного нотаріального округу Київської області Леденьов І.С., Київський державний нотаріальний архів, Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області», Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: І.О. Фінагеєва