Ухвала

від 02.12.2022 по справі 308/9961/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/9961/22

1-кс/308/4445/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2022 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власників майна адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника власників майна адвоката ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , МПП "Гігант" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022071110000037,-

В С Т А Н О В И В:

Представник власників майна, адвокат ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , МПП «Гігант», звернувся до слідчого судді в порядкуст.174 КПК Україниіз клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області №302/283/22 від 25.02.2022 у кримінальному провадженні №12022071110000037, в частині арешту майна МПП «Гігант» (юридична адреса: смт.Тересва, вул.Б.Хмельницького, 1, Тячівського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 20461401) та ФОП ОСОБА_4 , а саме, деревини породи «смерека» довжиною 6-6,5 метра в кількості 38 та 8 штук з частковим виявленням на них бирками, яка відвантажена на території ДП «Міжгірського лісового господарства» і передана на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На думку заявника, такий арешт був накладений на майно безпідставно, оскільки в процесі здійснення досудового розслідування вказаного кримінального провадження самовільної рубки, в тому числі самовільної рубки дерев породи «ялина», у Пилипецькому лісництві, не встановлено.

При цьому з пояснень ФОП ОСОБА_4 встановлено, що дана лісодеревина «ялини» була зрубана ним законно на виділеній йому лісосіці, та відпущена працівником ДП «Верхньогірське ЛГ» ОСОБА_6 , однак яку він не зміг вивести до часу виявлення та вилучення працівниками поліції з місця рубки до м.Тересви в МПП «Гігант» через погодні умови.

Вказане, на думку заявника, свідчить про відсутність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.

При цьому до даного часу у кримінальному провадженні не встановлено вини ФОП ОСОБА_4 , МПП «Гігант» чи інших осіб у вчиненні кримінального правопорушення у формі самовільної рубки дерев ялини (смереки), та жодній особі не вручено письмове повідомлення про підозру.

Натомість отриманими адвокатом з ДП «Міжгірське ЛГ» офіційними документами підтверджується законність рубки дерев породи «ялина» (смерека) ФОП ОСОБА_4 , власником якої в подальшому стало МПП «Гігант».

Враховуючи те, що вже тривалий час органом досудового розслідування не доведено факту самовільної рубки дерев породи «смерека» ФОП ОСОБА_4 , чи іншими особами, натомість доданими до клопотання документами підтверджено законність та належність даної лісодеревини ФОП ОСОБА_4 та МПП «Гігант», а також зважаючи, що тривале зберігання лісодеревини під відкритим небом негативно впливає на її якість, зменшує її сортність, просить слідчого суддю скасувати арешт вказаного майна та повернути його законним володільцям.

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вимоги клопотання підтримали та просили його задоволити.

Прокурор у судовому засіданні пояснила, що на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12022071110000037. Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження незаконності порубки смереки не встановлено. Стосовно заявленого клопотання про скасування арешту, вважає за можливе вирішити таке на розсуд суду.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку учасників провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст.170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, носять у собі тимчасовий характер.

Порядок скасування арешту майна встановлюється нормами ст.174 КПК України.

Згідно з ч. 1ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч.2 ст.174КПК Україниарешт майна може бути скасовано ухвалою суду за клопотанням власника майна або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба.

Статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як встановлено судом, ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області №302/283/22 від 25.02.2022 у кримінальному провадженні №12022071110000037 від 23.02.2022 з правовою кваліфікацією ст.246 ч.1 КК України накладено арешт на деревину породи «смерека» довжиною 6-6,5 метра в кількості 38 та 8 штук з частковим виявленням на них бирками, яка відвантажена на території ДП «Міжгірського лісового господарства» і передана на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє рішення щодо арешту деревини слідчий суддя мотивував тим, що оскільки слідчим проводиться розслідування обставин незаконної порубки дерев, тобто встановлюється походження деревини на предмет дозволу на лісозаготівлю, ці обставини потребують перевірки шляхом звірки зі змістом бухгалтерських документів, виданих в ДП «Верхньогірське ЛГ», МПП «Гігант» із параметрами деревини, яка вилучена.

Варто зазначити, що в кримінальному провадженні існує два види інтересів: суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції; особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так, у ст. 2 КПКзазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим,статтею 28 КПК Українипередбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 3ст. 22 КПК Українислідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо в судовому засіданні.

Викладені обставини свідчать, про те, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З огляду на наведене, а також враховуючи тривалий проміжок часу, що був достатнім для здійснення необхідних слідчих дій з вказаним майном, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння заявником належним йому майном , у зв`язку з чим вважає за можливе задоволити його клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.100,174 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника власників майна адвоката ОСОБА_5 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , МПП "Гігант" про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022071110000037 задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 25.02.2022 (справа №302/283/22, провадження1-кс/302/41/22) у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071110000037 від 23.02.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України, а саме на деревину породи «смерека» довжиною 6-6,5 м. в кількості 38 та 8 штук з частковим виявленням на них бирок, яка відвантажена на території ДП "Міжгірського лісового господарства" і передана на відповідальне зберігання володільцю ОСОБА_4 .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 05.12.2022 о 11 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1