Рішення

від 22.11.2022 по справі 705/5063/21

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/5063/21

2/705/1072/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Єщенко О.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Щербакової Л.А.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Бурлаки В.І.,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Верещака П.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дошкільного навчального закладу № 12 управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дошкільного навчального закладу № 12 управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, в якому просила: скасувати наказ №202-к/тр від 26 жовтня 2021 року Дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 12 м. Умані про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя; поновити її, ОСОБА_1 на посаді вихователя дошкільного навчального закладу № 12 м. Умань з 26.10.2021; стягнути з Дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу №12 м. Умані на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою вихователя з 26.10.2021 по день поновлення на роботі.

В обґрунтування позову посилалась на те, що вона працювала на посаді вихователя в дошкільному навчальному закладі № 12 м. Умань з 20.09.2011 по 26.05.2021. Відповідно до наказу № 97-к/тр від 26.05.2021 вона була звільнена з роботи на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП за порушення трудової дисципліни. Вона вважала своє звільнення незаконним, а тому звернулася з позовом до суду про поновлення її на посаді вихователя ДНЗ № 12 м. Умані. За рішенням Уманського міськрайонного суду від 05.10.2021 її позовні вимоги задоволено, вона була поновлена на посаді вихователя. Після отримання рішення вона звернулася до завідуючої ДНЗ № 12 м. Умані, щоб остання визначила її робоче місце, але завідуюча не допустила її на робоче місце та вчинила скандал, тому вона була вимушена викликати працівників поліції, що підтверджується талоном повідомленням від 18.10.2021. Після даного конфлікту вона звернулася до Державної виконавчої служби м. Умань із заявою про виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі на посаді вихователя. 25.10.2021 було видано наказ № 201-к/тр про поновлення її на роботі, та державним виконавцем складно акт про виконання рішення суду, але фактично його виконано не було, оскільки не було визначено її робоче місце, а це означає, що до роботи її так і не допустили. Завідуюча послалась на ті обставини, що в даний час діти садочок не відвідують і від подальшого спілкування з позивачем відмовилась. 26.10.2021 вона прийшла на роботу зранку і перебувала на території дитячого закладу, де спілкувалась з працівниками дитячого садочка та методистом ОСОБА_3 , яка їй повідомила, щоб вона приходила на роботу на другу зміну, тобто з 14 год. 00 хв. 25-26 жовтня 2021 року вона майже цілий день перебувала в ДНЗ № 12 м. Умань, але керівник з нею не спілкувалась та не вказала конкретно, в якій групі вона повинна працювати. 26.10.2021 о 13 год. 50 хв. її запросила завідуюча зайти до неї в кабінет і там в присутності свідків повідомила, що є наказ про її звільнення за прогули. Позивач вважає, що наказ № 202-к/тр від 26.10.2021 про її звільнення за ч. 4 ст. 40 КЗпП є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до вказаної норми чинного законодавства України про працю прогулом може вважатись невихід на роботу без поважних причин. Проте вона, починаючи з 25.10.2021 по 26.10.2021, перебувала на території та в приміщенні ДНЗ № 12 м. Умань, але робоче місце не було визначено, як пояснила завідуюча дитячим садочком, що не було прийнято рішення по працівникам, які були прийняті на роботу після її звільнення, а тому конкретно вказати групу, в якій вона буде працювати на даний час, немає можливості. Таким чином, причини її знаходження не на робочому місці є відсутність такого робочого місця. Те, що вона не перебувала в приміщенні групи з дітьми, а була просто в приміщенні дитячого садочка не її вина, а тому це не є поважною причиною та не може вважатися прогулом у розумінні п. 4 ст. 40 КЗпП України, тому звільнення її з цієї підстави є незаконним. Враховуючи те, що в результаті її незаконного звільнення їй не було нараховано середньомісячну заробітну плату, відповідач при поновленні її на раніше займаній посаді зобов`язаний виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 26.10.2021 по день поновлення на роботі. Вказані дії з боку відповідача є порушенням її законних прав на працю, які завдали їй моральних страждань. Причиною того, що сталося, вважає те, що між нею та завідуючою склалися неприязні стосунки через підписану нею колективну скаргу на завідуючу.

30.12.2022 завідувачем ДНЗ № 12 Ващенко А.В. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому вона просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Зазначила, що відповідач позов не визнає, наведені у позові підстави не відповідають фактичним обставинам справи. Висновки про поновлення на роботі є неправомірними та необґрунтованими, а тому позов задоволенню не підлягає. Не погоджуючись з наказом про звільнення № 202-к/тр від 26.10.2021, позивач зазначає, що після отримання рішення Уманського міськрайсуду про поновлення на роботі вона звернулась до завідувача ДНЗ № 12, щоб та вказала їй робоче місце, але завідувач не допустила її до робочого місця, що підтверджується талоном повідомленням поліції від 18.10.2021. Разом з тим позивач не вказує про те, що її нібито звільнено за прогул, допущений 18.10.2021. Наведені позивачем обставини не мають жодного відношення до днів вчинення прогулів на роботі позивачем, зазначених в наказі № 202-к/тр від 26.10.2021, а саме 25.10.2021 та 26.10.2021. Доказів того, що позивача не допускали до роботи у вищезазначені дні, в позовній заяві не наведено. В дійсності постанова Уманського МВ ДВС про відкриття виконавчого провадження про виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі ВП № 67193653 від 21.10.2021 надійшла в заклад у другій половині дня 22.10.2021. Наступного дня вони зателефонували ОСОБА_1 з повідомленням про поновлення її на роботі з 25.10.2021, в понеділок, згідно до робочого графіку з 14 год. 00 хв. Факт поновлення 25.10.2022 на роботі позивача підтверджується наказом ДНЗ № 12 реєстраційний № 201-к/тр від 25.10.2021, актом ДНЗ № 12 від 25.10.2021 про відмову від ознайомлення ОСОБА_1 , від підпису про ознайомлення та актом державного виконавця від 25.10.2021 про виконання судового рішення згідно виконавчого листа № 705/5063/21 2/705/1876/21 від 18.10.2021. Отже, доводи позивача про недопущення її до роботи не відповідають обставинам справи та не підтверджено належними доказами. Відповідач не погоджується з твердженням позивача про те, що її не ознайомили з робочим місцем після поновлення на роботі. 25.10.2021 близько 13 год. 50 хв. їй було запропоновано ознайомитись з робочим місцем у конкретній групі дітей. Під час ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про визначення її робочого місця позивачу було повідомлено таке місце в групі № 2, однак вона не дочекалась закінчення оголошення наказу та вибігла з кабінету та покинула територію закладу. Недостовірними є посилання позивача і на обставини того, що в дні 25 та 26 жовтня вона просто перебувала в приміщенні закладу з причини відсутності у неї робочого місця. Позивач не вказує на обставини того, що в їх дитячому закладі можливо знаходитись лише з дотриманням певних санітарних умов працівниками, що мають сертифікат вакцинації від ковіду-19 та належно оформленої медичної книжки. В позові позивач не наводить доказів того, що нею було дотримано ці вимоги, що давали їй на це підстави, не зазначає, хто саме їй дозволив бути в приміщенні закладу не на робочому місці при відсутності сертифікату та медичної книжки. Наполягаючи на тому, що позивач мала намір приступити до виконання роботи, вона не пояснила причин ухилення від проходження інструктажу з охорони праці на робочому місці і інструктажу з охорони дитинства, що є обов`язковим згідно до «Положення про порядок проведення навчання і проведення перевірок знань з охорони праці», затвердженого наказом завідувача ДНЗ № 12 від 06.09.2021. У день поновлення позивача на роботі 25.10.2021 вона проігнорувала вимогу уповноваженої на проведення таких інструктажів ОСОБА_4 . Не зазначаючи в позові про необхідність дотримання санітарних вимог та наданні закладу в день поновлення на роботі відповідних санітарних документів, позивач не вказує причин цього та не надає доказів причин неможливості їх надання при поновленні на роботі. Також позивач не наводить фактів та доказів, в якому саме приміщенні закладу вона перебувала протягом робочих змін 25 і 26 жовтня 2021 року, чим займалась такий тривалий час, яку роботу виконувала. Відсутність у позові пояснень і доказів цих істотних обставин дають ґрунтовні підстави до сумнівів у достовірності наведених позивачем обставин її перебування в приміщенні закладу 25 і 26 жовтня. Відповідач вважає, що демонстративне, в присутності чисельних працівників закладу, ненадання позивачем пояснень про причини відсутності на роботі, ненадання доказів на підтвердження поважності причин давали обґрунтовані підстави до висновку про вчинення ОСОБА_1 прогулів 25 і 26 жовтня 2021 року. 27.10.2021 позивач отримала в закладі копію наказу № 202-к/тр від 26.10.2021 про своє звільнення. В даному наказі чітко викладено підстави до звільнення та вказано на докази допущених порушень трудової дисципліни. В позовній заяві позивач не спростувала наведених у наказі факту прогулу та не навела доказів поважності причин своєї відсутності на роботі в зазначені дні.

14.01.2022 позивачем ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив, в якому просила її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вказала, що у відзиві зазначено, що завідуюча дитячим садочком № 12 м. Умані повідомила її про поновлення її на роботі. Дійсно 23.10.2021 вона отримала таке повідомлення телефоном і їй було запропоновано прийти 25.10.2021 для вирішення питання про поновлення. 25.10.221 близько 08 год. 27 хв. вона зустрілася із завідуючою в кабінеті діловода і там відбулося їх спілкування. В цей день наказ про поновлення її на роботі передруковувався декілька разів, але копію наказу не вручили і поставити підпис про ознайомлення з наказом їй ніхто не пропонував, від ознайомлення з наказом вона не відмовлялась, тому такий акт і не міг бути складений. Даний наказ їй було вручено 26.10.2021, про що вона зазначила, що вона ознайомлена, але не погоджується з тим, що її поновили не з дня звільнення. Після розмови з завідуючою, яка заявила, що на 6 групу, де вона працювала раніше, вона її не призначить, а буде думати, в якій групі вона буде працювати, їх зустріч закінчилася. Потім у неї була розмова з методистом, якій вона надала згоду працювати в 2 групі. Наказу № 185 від 25.10.221 про призначення її вихователем групи № 2 ДНЗ № 12 не було, ніхто її з таким наказом не знайомив, а тому від підпису відмовитись вона не могла. Також як і не ознайомили її з наказом № 186 від 25.10.221. В цей день вона на протязі дня була в ДНЗ № 12, зустрічалась з медсестрою, яка їй повідомила, що необхідно надати докази про вакцинацію та медичну книжку, на що вона повідомила, що вказані документи у неї є. Про проходження інструктажу їй також повідомила ОСОБА_5 , і вона дала згоду на проходження інструктажу. 25.10.2021 вона ставила відмітку в журналі виходу на роботу, але 26.10.2021 такого журналу не було, тому вона не могла її поставити. 25.10.2021 методист повідомила її, щоб вона виходила на роботу 26.10.2021 на другу зміну. Але враховуючи той факт, що державний виконавець повідомила, що вона має перевірити виконання рішення суду, їй необхідно прийти в садок зранку. 26.10.2021, в присутності державного виконавця, їй вручили наказ про поновлення її на роботі. Вона розписалась в отриманні даного наказу. 26.10.2021 вона прийшла на роботу на другу зміну близько 13 год. 45 хв. Через кілька хвилин їй запропонували зайти до завідуючої в кабінет, в якому перебували методист та інші вихователі, які по черзі почали говорити їй, що не бажають з нею працювати, щоб вона залишила дитячий садочок, що вона створює конфлікти в колективі. Її звинуватили у конфлікті та викликали працівників поліції, які пояснили що вона має право перебувати на території закладу та працювати за рішенням суду. Вважає накази № 185 та № 186 від 25.10.2021 не інакше як фальсифікацією. Також зазначила, що з 25.10.2021 дитячий садочок не працював і діти ДНЗ не відвідували.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні подану позовну заяву підтримала, просила суд її задовольнити в повному обсязі з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.

Представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні поданий позивачем ОСОБА_1 позов підтримала, просила суд його задовольнити в повному обсязі. Вказала, що позивача неправомірно було звільнено з роботи 26.10.2021. У порушення КЗпП завідуючою ДНЗ № 12 було винесено наказ від 25.10.2021 про поновлення позивача на посаді вихователя з 25.10.2021, а не з дня звільнення. Всі доводи про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 25.10.2021 та 26.10.2021 є надуманими та не підтвердженими жодними доказами. Покази свідків не підтверджують відсутність позивача на роботі, а свідчать про небажання працівників працювати в одному колективі з позивачем, що не може слугувати підставою для звільнення.

Представник відповідача - завідуюча ДНЗ № 12 м. Умані Ващенко А.В. в судовому засіданні просила суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначила, що позивача було правомірно звільнено 26.10.2021 з роботи за прогули. Зазначене підтверджується доданими до матеріалів справи доказами, а саме: актом про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 25.10.221, де вказано період її відсутності з 14.00 год. по 18.00 год.; актом про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 26.10.2021, де вказано конкретний період її відсутності з 07.30 год. по 08.45 год., з 09.15 год. до 11.30 год., з 12.00 год. по 14.00 год.; актом від 26.10.2021 про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення про причини своєї відсутності на роботі 25.10.2021; атом від 26.10.2021 про відмову ОСОБА_1 надати пояснення про причини своєї відсутності на роботі 26.10.2021; відмітками в журналі виходу працівників на роботу ОСОБА_1 25.10.2021 та 26.10.2021; відміткою в журналі реєстрації інструктажів з ОП на робочому місці 25.10.2021; відміткою в журналі реєстрації інструктажів по охороні життя дітей в ДНЗ № 12 від 25.10.2021; актами від 25.10.2021 та 26.10.2021 про відмову ОСОБА_1 ставити підписи про ознайомлення в наказах про її поновлення на роботі та звільнення. Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП працівник підлягає поновленню на роботі у разі звільнення без законної підстави. Оскільки були всі законні підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя з 26.10.2021, позов задоволенню не підлягає.

Представник відповідача ДНЗ № 12 м. Умані - адвокат Верещак П.М. у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Зазначив, що позов є безпідставним, необґрунтованим та тому не підлягає задоволенню.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що у жовтні 2021 році працювала прибиральницею у ДНЗ № 12. ОСОБА_1 бачила у садочку 25.10.2021 близько 14.00, 26.10.2021 не території садочку приблизно о 09.30.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вона є колишньою працівницею ДНЗ № 12. ОСОБА_1 вона зустріла 26.10.2021 біля території ДНЗ № 12, коли остання виходила з автомобіля, при цьому ОСОБА_1 повідомила, що її поновили на роботі. Близько 08.00 ОСОБА_1 побігла у приміщення садочку, а вона разом з чоловіком ОСОБА_1 залишилися на вулиці. Приблизно о 12.00 ОСОБА_1 вийшла із садочка та повідомила, що, вона точно не пам`ятає, але начебто ОСОБА_9 сказала ОСОБА_1 про те, що остання буде працювати в другій групі, з ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що є чоловіком ОСОБА_1 18.10.2021 він разом із дружиною приходив у садочок для поновлення її на роботі. При цьому рішення суду було у ОСОБА_1 на руках, однак її не пустили й рішення не збиралися виконувати, в зв`язку з чим була викликана поліція. 23.10.2021 дружині зателефонували й повідомили, що 25.10.2021 вона може прийти на роботу. 25.10.2021 вони о 07.25 прийшли до садочку, ніхто із дітей не йшов. До 08.00 нічого не змінювалося, потім ОСОБА_1 пішла на територію садочку, а він залишився на вулиці. Двері до приміщення спочатку були зачинені. Коли відчинили, ОСОБА_1 зайшла всередину. Далі він нічого не чув, але ОСОБА_1 йому повідомила, що завідувачка спочатку взяла трудову книжку, але сказала, що не знає, як її оформити. Врешті трудову книжку віддали без записів. Постійно писали якісь папери, перекреслювали, викидали. В обід ОСОБА_1 зателефонувала та сказала, що треба здавати екзамени, на що вона погодилася. При цьому завідувачка повідомила, що місць немає. Запитання дружини ігнорували й не давали відповіді, чому поновлення з цих чисел, а не раніше. Потім повідомили, що вона піде на іншу групу. Було всім працівникам видно, що вона в садочку. В обід вони пішли додому, а десь о другій годині знову були у садочку. Близько 15.00 дружина повідомила, що в групу ніхто не завів, інструктажі ніхто не проводив. Тому звернулися у виконавчу службу. Вранці 26.10.2021 він разом із ОСОБА_1 біля входу у садочок чекали державного виконавця, зустріли ОСОБА_8 . Приблизно о 08.20 зателефонували до державного виконавця, дружині відчинили інші двері, ті, якими зазвичай вона заходила, були зачинені. Десь о 13.00 дружина повідомила, що її поновили на роботі з 25.10.2021, хоча акт було складено 26.10.2022. Приблизно о 13.30 вона була у садочку. При цьому групу дали іншу. О 14.00 дружина повідомила, що її звільнено. 27.10.2022 вона ознайомилася з наказом про звільнення.

На запитання представника відповідача свідок ОСОБА_11 пояснив, що 25.10.2021 о 07.20 був з дружиною біля садочку. Телефоном дружину повідомили, що вона має бути на роботі 25.10.2021, без конкретного часу. 26.10.2021 вони разом з 07.45 були біля воріт садочку. Він був близько до 09.00, про всі інші події того дня йому відомо з телефонних дзвінків дружини.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що вона працює діловодом у ДНЗ № 12, в її обов`язки входить ведення діловодства, архіву, реєстрація наказів, оповіщення працівників про наради, вона також готує проєкти наказів. Накази по ОСОБА_1 вона не готувала, їх особисто друкували завідувач ОСОБА_2 , а вона лише реєструвала. Також пояснила, що ОСОБА_1 ніяких документів, які подаються при прийнятті на роботу, не надала, в тому числі трудову книжку і медичну довідку, інструктажі не проходила. Дійсно в її присутності ОСОБА_1 25.10.2021 близько 13.50-14.00 відмовилася від ознайомлення з наказами про графік роботи та склад групи. До кінця дня ОСОБА_1 25.10.2021 не з`являлася, тому був складений відповідний акт про відсутність на робочому місці з 14.00. На території садочка 25.10.2021 вона також ОСОБА_1 не бачила. 26.10.2021 в її присутності ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення щодо відсутності на роботі 25.10.2021 з 14.00 до 18.00 та 26.10.2021 з 07.30, на що ОСОБА_1 відмовилася надавати пояснення, про що були складені відповідні акти. Вказані акти складала завідувач ОСОБА_2 , а вона та інші працівники лише підписували. 25.10.2021 дітей в садочку не було.

На запитання позивача свідок ОСОБА_12 відповіла, що такого не було, щоб вона готувала кілька наказів по ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що вона є завідувачем господарства ДНЗ № 12. 25.10.2021 о 08.30 у кабінеті діловода, що є і її кабінетом також, в її присутності ОСОБА_1 завідувачем був зачитаний наказ про поновлення на роботі, на що ОСОБА_1 сказала, що не згодна і забрала наказ. Більше того дня ОСОБА_1 вона не бачила. 26.10.2021 вона бачила ОСОБА_1 близько 08.45-09.00, а потім 11.30-12.00, більше не бачила ні в приміщенні, ні на території. Вона підписувала акти про відсутність ОСОБА_1 на роботі 25.10.2021 та 26.10.21, а також була присутня, коли ОСОБА_1 відмовлялася від надання пояснень щодо відсутності на роботі та від ознайомлення з наказом про звільнення. Акти про відмову від надання пояснень були підписані близько 14.05-14.10. Хто виготовляв акти, їй невідомо, підписати надала завідувачка. Наказ про звільнення зачитано близько 14.15.

Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що вона працює вчителем-логопедом та вихователем-методистом у ДНЗ № 12. Вона була присутня при тому, коли завідувачка телефонувала ОСОБА_1 23.10.2021 та повідомляла про те, що її поновлено на роботі. 26.10.2021 вона була на роботі з 09.00, була присутня при тому, як близько 14.00 ОСОБА_1 відмовилася від надання пояснень про відсутність на роботі, а також відмовилася від ознайомлення з наказом про звільнення. Вона підписувала про це акти, які готувала завідувачка. Наказ про звільнення також готувала завідувачка. Дітей у садочку в ці дні не було. Вона не звертала увагу, чи були підписи ОСОБА_1 у журналі про вихід на роботу. У кабінеті, в якому повинна знаходитися ОСОБА_1 , вона позивачку не бачила, 25.10.2021 вона два рази заходила групу № 2, 26.10.2021 один раз. 26.10.2021 вона бачила ОСОБА_1 близько 14.00, 25.10.2021 вона бачила ОСОБА_1 «набігами».

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона працює фізінструктором у ДНЗ № 12. В її присутності 26.10.2021 о 14.00 ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення щодо відсутності на роботі до обіду 26.10.2021, на що ОСОБА_1 відмовилася надати пояснення, а також близько 14.15 зачитано наказ про звільнення, з яким ОСОБА_1 відмовилася знайомитися, про що нею з іншими працівниками були підписані акти. 25.10.2021 вона була на роботі з 07.45, розписалася у журналі про вихід на роботу, який знаходиться у медсестри. При цьому не звертала уваги, чи був там підпис ОСОБА_1 . Вона не постійно перебуває у спортзалі, працює до 13.00. 25.10.2021 ОСОБА_1 взагалі не бачила, 26.10.2021 вранці не бачила. Про поновлення ОСОБА_1 їй було відомо, говорили, що вона буде працювати в другій групі. Раніше, як правило, «перетиналися» з ОСОБА_1 біля журналу у медсестри.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона працює вихователем у ДНЗ № 12. Вона 26.10.2021 о. 14.00 прийшла на роботу. Коли йшла до кабінету методиста, почула крики та стала свідком того, як оголошувався наказ про звільнення ОСОБА_1 та як остання відмовилася його підписувати, про що був складений акт, який вона підписала. 25.10.2021 вона була на роботі з 07.30 до 14.00, розписалася у журналі, який знаходиться у медсестри. При цьому не звертала уваги, чи був підпис ОСОБА_1 . Цього дня вона ОСОБА_1 не бачила. Усе почалося відтоді, як прийшла нова завідуюча.

Вислухавши позивача, представника позивача, представників відповідача та свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ДНЗ № 12 м. Умань Черкаської області про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за вимушений прогул задоволено. Скасовано наказ № 97-к/тр від 26.05.2021 ДНЗ № 12 м. Умань Черкаської області про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя; поновлено ОСОБА_1 на посаді вихователя ДНЗ № 12 м. Умань Черкаської області; стягнуто з ДНЗ № 12 м. Умань Черкаської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою вихователя ДНЗ № 12 м. Умань Черкаської області у розмірі 39869 грн 12 коп.

На підставі зазначеного рішення Уманським міськрайонним судом Черкаської області 18.10.2021 видано виконавчий лист.

Відповідно до талона-повідомлення ЄО № 14692 від 18.10.2021 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію 18.10.2021 о 12 год. 25 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 повідомила, що виникла сварка з роботодавцем, яка відмовляє заявницю пускати на робоче місце за рішенням суду, очікує на поліцію за вказаною адресою.

Наказом № 201-к/тр від 25.10.2021 про поновлення на роботі вихователя ОСОБА_1 скасовано наказ № 97-л-тр від 26.05.2021 «Про звільнення вихователя ОСОБА_1 ». Відповідно до рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 05.10.2021 справа № 705/2727/21 2/705/1876/21 поновлено ОСОБА_1 на посаді вихователя з 25.10.2021. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомлена, про що особисто зазначила в наказі. При цьому вказала, що з наказом не згодна, оскільки поновлення має бути з моменту звільнення 26.05.2021.

Згідно з актом державного виконавця Відділу державної виконавчої служби м. Умані Уманського району Черкаської області ЦУМЮ (м. Київ) Бундєлєвої О.В. від 25.10.2021, в присутності завідуючої ДНЗ № 12 Ващенко А.В. та Нестерук Н.В. встановлено, що під час виходу за адресою АДРЕСА_2 , з метою перевірки виконання рішення суду було з`ясовано, що 25.10.2021 на виконання рішення суду було видано наказ № 201-к/тр про поновлення ОСОБА_1 на роботі вихователя з 25.10.2021.

Сторонами в судовому засіданні підтверджено, що акт державного виконавця було складено о 09 год. 00 хв. 26.10.2021 в приміщенні ДНЗ № 12, а не 25.10.2021, як зазначено в самому акті.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 01.07.2015 у справі № 6-435цс15, законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися. Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка», як «зволікання», «проволока», за змістом норм статті 236 КЗпП України затримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати не видання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 592/4332/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Враховуючи надані сторонами докази, відповідач був обізнаний про наявність рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі 18.10.2022, коли ОСОБА_1 звернулася до ДНЗ № 12 з вимогою виконати рішення, що не спростовано представником відповідача у судовому засіданні та підтверджується талоном-повідомленням ЄО № 14692.

Відповідно до ч. 5 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набирає властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів сторін.

Однак вказане рішення суду не було виконане своєчасно. Посилання представника відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні на необізнаність щодо порядку виконання рішення суду в такому випадку як на поважну причину його негайного невиконання суд відхиляє, адже це обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі. При цьому суду не надано доказів, що роботодавець зверталася до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з метою отримання рішення суду від 05.10.2021 про поновлення ОСОБА_1 на роботі або ж до державного виконавця для отримання виконавчого листа та надання роз`яснень щодо порядку виконання такого рішення. Наведене спростовує твердження представника відповідача ОСОБА_2 про те, що вона здійснила усі необхідні дії для того, щоб рішення суду було виконане належним чином.

Крім того, у відзиві та в судовому засіданні завідувач ДНЗ № 12 посилалась на те, що постанова державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження надійшла до закладу в другій половині дня 22.10.2021, та 23.10.2022 було здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_1 , в якому повідомлено про поновлення її на роботі 25.10.2021. Те, що зазначена постанова надійшла до закладу саме 22.10.2021, не підтверджено жодними доказами.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що відповідачем неправомірно видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі саме 25.10.2021.

Також позивачем ОСОБА_1 у судовому засіданні в присутності сторін було надано для огляду трудову книжку, в якій відсутні будь-які записи про прийняття наказу про поновлення її на роботі, як і запису про звільнення її з роботи, і на підставі чого останнім записом у трудовій крижці позивача є запис від 26.05.2021 про звільнення з роботи.

Виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків. При цьому працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Відповідне положення міститься у постанові Верховного Суду від 17.06.2020 у справі № 521/1892/18.

ВС зазначив, що належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим із моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника.

Тобто, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника вважається виконаним, коли власником або уповноваженим ним органом видано наказ (розпорядження) про допуск до роботи і фактично допущено до роботи такого працівника.

КЗпП не містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені у статті 65 Закону «Про виконавче провадження».

За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент поновлення позивача на роботі за рішенням суду) рішення вважається виконаним боржником із дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Отже, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту видачі наказу про поновлення працівника на роботі та фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків.

При цьому, працівник повинен бути обізнаним про наявність наказу про його поновлення на роботі і йому повинно бути фактично забезпечено доступ до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

До відзиву на позовну заяву представником відповідача додано низку актів, що на думку відповідача слугували підставою для звільнення позивача.

Відповідно до акту від 25.10.2021 про факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 25.10.2021 ОСОБА_1 прибула в заклад освіти о 13 год. 50 хв. О 14 год. 00 хв. вона покинула територію ДНЗ № 12 без попередження завідувача ДНЗ № 12 ОСОБА_2 та без надання документів, що підтверджують терміновість та поважність залишення нею території закладу. Станом на 18 год. 00 хв. 25.10.2021 ОСОБА_1 на територію ДНЗ № 12 не прибула, в закладі ніхто із працівників її не бачив. До виконання нею посадових обов`язків вихователя групи № 2 ОСОБА_1 не приступала.

Відповідно до акту від 26.10.2021 про факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 26.10.2021 ОСОБА_1 порушила графік роботи, яким встановлено початок роботи о 07.30 (наказ від 25.10.2021 № 185 «Про графік роботи»), ОСОБА_1 фактично прийшла на роботу о 08.45. О 09.15 без попередження завідувача ОСОБА_2 та не надання будь-яких документів, що підтверджують необхідність термінового залишення роботи покинула приміщення та територію ДНЗ № 12. А потім повернулася на територію в 11.30 і знову покинула її о 12.00. Таким чином до 14.00 ОСОБА_1 не була на робочому місці. Виявлено відсутність ОСОБА_1 на роботі 26.10.2021 протягом 5 год. 30 хв. До виконання нею посадових обов`язків вихователя групи № 2 ОСОБА_1 не приступила.

Відповідно до акту від 26.10.2021 про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин відсутності на роботі 26.10.2021 вихователю ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення щодо відсутності на робочому місці 25.10.2022 протягом 4 годин, та надати такі документи до 14 год. 00 хв. 26.10.2021. ОСОБА_1 надавати пояснення або документи, які підтверджують поважність таких причин відсутності на роботі, відмовилась. Усно не пояснила причин поважності відсутності на робочому місці 25.10.2021 з 14 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. Аналогічна інформація про відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення причин відсутності на роботі 26.10.2021 протягом 5 год. 30 хв. міститься в акті від 26.10.2021.

Також до відзиву на позовну заяву додано акт про здійснення телефонного дзвінка до ОСОБА_1 від 23.10.2021, в якому зазначено, що 23.10.2021 завідувачем ДНЗ № 12 було здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_1 , в якому її повідомлено про поновлення на роботі з 25.10.2021, запрошено прийти зранку для ознайомлення з наказами та повідомлено, що графік роботи ОСОБА_1 у понеділок 25.10.2021 з 14 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. У судових засіданнях сторони підтвердили інформацію, зазначену в акті.

Відповідно до наказу № 185 від 25.10.2021 за підписом завідувача ДНЗ № 12 ОСОБА_2 затверджено графік роботи вихователя групи № 2 ОСОБА_1 з 25.10.2021 таким чином: ІІ-IV тиждень в., ч. 7.30-14.00, п., с., п. 14.00-18.00. Зазначений наказ не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з ним.

Відповідно до наказу № 186 від 25.10.2021 за підписом завідувача ДНЗ № 12 ОСОБА_2 внесені зміни до п. 2 наказу «Про організований початок навчального року 2021/2022» від 31.08.2021 № 144, а саме затверджено склад вихователів групи № 2 ОСОБА_16 , ОСОБА_1 , та затверджено зміни вихователів групи № 2 таким чином: І зміна ОСОБА_1 , ІІ зміна ОСОБА_16 . Зазначений наказ не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення з ним.

При цьому, до відзиву долучено акт від 25.10.2021 про відмову ОСОБА_1 ознайомлюватися з наказами № 185 та № 186 від 25.10.2021.

Відповідно до талона-повідомлення ЄО № 15112 від 27.10.2021 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію 26.10.2021 о 14 год. 09 хв. надійшло повідомлення зі служби 102, про те, що 26.10.2021 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_13 повідомила про конфлікт з колишньою співробітницею, яка прийшла до приміщення ДНЗ № 12 й поводить себе неадекватно.

Згідно з актом про відмову ОСОБА_1 поставити відмітку про ознайомлення з наказом від 26.10.2021 діловод ОСОБА_12 , заступник завідувача господарства ОСОБА_4 , вихователь-методист ОСОБА_3 , учитель-логопед ОСОБА_13 , інструктор з фізкультури ОСОБА_14 , вихователь ОСОБА_15 склали цей акт про те, що 26 жовтня о 14 год. 15 хв. у їх присутності ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом від 26.10.2021 № 202-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 », поставити відмітку про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 відмовилась.

Дошкільний навчальний заклад ясла-садок комбінованого типу № 12 з 25.10.2021 до укладання договору на постачання природного газу тимчасово не приймає дітей через низькі температурні показники. Зазначене підтверджується довідкою Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради за вих. № 01-07/1149 від 29.10.2021.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 стверджувала, що не була згідна з наказом про поновлення на роботі, оскільки вважала, що поновлення має відбуватися саме з дня звільнення, тобто з 26.05.2021, а не з 25.10.2021. Крім того, її робочим місцем мала би бути визначена група № 6, в якій вона працювала до звільнення, а не група № 2, що їй було запропоновано завідувачем дитсадка. Саме наведене і стало причиною конфлікту при вирішенні питання про поновленні її на роботі.

Представник відповідача ОСОБА_2 як у поданому відзиві, так і в судовому засіданні не надала належного обґрунтування, чому саме таке рішення було ухвалене при поновленні позивача на роботі. При цьому не заперечувала, що робочим місцем вихователя вважається саме певне приміщення, у випадку ОСОБА_1 до звільнення це була саме група № 6.

Відтак суд констатує, що роботодавцем при поновленні на роботі позивача не були дотримані вимоги чинного трудового законодавства, зокрема щодо створення умов, за яких працівник, поновлений на посаді, може здійснювати свої трудові обов`язки у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

Суд також зауважує, що є незрозумілими посилання представника відповідача ОСОБА_2 як на обґрунтування своїх заперечень щодо позову на недотримання позивачем санітарних вимог та ненадання закладу в день поновлення на роботі відповідних санітарних документів, а саме свідоцтва про вакцинацію та медичну книжку, оскільки, як видно з відзиву на позов, відсутність даних документів унеможливлює перебування працівника у приміщенні дошкільного навчального закладу. Водночас представник відповідача стверджує, що позивач була допущена до роботи, однак була відсутня на робочому місці протягом певного часу, тому і була звільнена за прогули. Відтак наведені твердження суперечать один одному й дають також підстави для сумніву щодо фактичного допущення позивача до роботи.

Крім того, суд зазначає про відсутність відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення працівника, про фактичний допуск працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків, що засвідчує факт виконання відповідного рішення суду.

Пунктом 4 частини 1 статті 40 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадкупрогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази на предмет їх допустимості та достовірності, судом встановлено, що завідувачем ДНЗ № 12 порушено вимоги трудового законодавства при звільненні ОСОБА_1 із займаної посади.

Суд критично ставиться до твердження представника відповідача про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 та доказів на підтвердження цього, а саме актів від 25.10.2021 та 26.10.2021, оскільки складені документи не містять відомостей про місце їх складання та саме про робоче місце працівника, на якому вона нібито була відсутня, оскільки покази свідків частково спростовують інформацію, зазначену в актах.

Також суд критично оцінює інформацію, зазначену в акті від 25.10.2021 про відмову ОСОБА_1 ознайомлюватися з наказами № 185 від 25.10.2021 «Про графік роботи» та наказом щодо виховательського складу № 186 від 25.10.2021 «Про внесення змін до наказу від 31.08.2021 № 144», оскільки він не містить відомостей про місце його складання, а лише зазначено, що його складено в приміщенні кабінету діловода. Також відповідно до показів свідків останні вказували, що зазначений акт, як і всі решта актів від 25 та 26 жовтня 2021 року, був складений завідуючою ОСОБА_2 .

У судовому засіданні як сторона позивача, так і сторона відповідача не заперечували, що до ОСОБА_1 було застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення за прогул.

Відповідно дост.147КЗпП запорушення трудовоїдисципліни допрацівника можебути застосованотільки одинз такихзаходів стягнення: 1)догана; 2)звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

У справах, в яких оспорюється незаконне притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення, саме роботодавець повинен довести, що застосування таких заходів стягнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Відповідно до ч. 3 ст. 149 КЗпП Українипри обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 447/1236/18 (провадження № 61-17455св19), у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті40і пунктом 1 статті41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Відповідачем не надано суду доказів того, що навіть у разі прогулу позивача від роботи 25.10.2021 та 26.10.2021, до неї неможливо було застосувати інший захід дисциплінарного стягнення. Суд доходить зазначеного висновку з огляду зокрема на те, що саме з 25.10.2022 ДНЗ № 12 тимчасово перестав приймати дітей через низькі температурні показники, відповідно до довідки Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради за вих. № 01-07/1149 від 29.10.2021, і в разі прогулу працівника закладу жодних тяжких наслідків не настало.

Судом під час розгляду справи не було взято до уваги клопотання представника відповідача про долучення копій документів, які на її думку слугували підставою саме для звільнення позивача, оскільки таке клопотання подано з порушенням строків подачі заяв, клопотань, передбачених ЦПК України. Водночас суд не може не звернути увагу, що деякі додані заяви від батьків вихованців ДНЗ № 12 про їх небажання віддавати дітей в групу до ОСОБА_1 датовані 22.10.2021, при цьому позивача станом на 22.10.2021 ще не було поновлено на роботі.

З огляду на викладене, суд доходить висновків про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя, поновлення її на займаній посаді, оскільки в судовому засіданні встановлено наявність обставин, що свідчать про передчасність, безпідставність та протиправність дій з боку керівництва ДНЗ № 12.

Крім того, в зв`язку із задоволенням вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді їй має бути виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

За змістом ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Суд враховує, що відповідно до ч.ч. 1 і 2ст.235КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимогЗакону України «Про запобігання корупції»іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними у п. 32постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи.

За змістом п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок) встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п. 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

Як видно з довідки Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради № 8 від 14.01.2022, ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата за 22 робочих дні березня 2021 року у сумі 7800,51 грн, за 22 робочих дні квітня 2021 року у сумі 7800,51 грн. Повна тривалість робочого місяця: за березень 2021 року 22 робочих дні, за квітень 2021 року 22 робочих дні. Середньомісячна заробітна плата складає 7800,51 грн. Середньоденна заробітна плата складає 354,57 грн.

Кількість робочих днів за час вимушеного прогулу з дня звільнення позивача з роботи, а саме з 26 жовтня 2021 по день ухвалення судом цього рішення - 22 листопада 2022 року складає 280 робочих днів.

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу за вказаний період складає 99279 грн 60 коп. (280 робочих днів х 354, 57 грн = 99279, 60 грн).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 6 постанови № 13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.10.2020 (справа № 712/9213/18) дійшла висновку, що визначена судом сума середнього заробітку підлягає стягненню з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

За змістом ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць; поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Отже, рішення суду у відповідній частині підлягає негайному виконанню.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов до переконання про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 до ДНЗ № 12 управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в повному обсязі.

Згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, судовий збір відповідно до вимог статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 81, 89, 258, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати наказ № 202-к/тр від 26 жовтня 2021 року Дошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 12 м. Умань Черкаської області про звільнення ОСОБА_1 з посади вихователя.

Поновити ОСОБА_1 на посаді вихователяДошкільного навчального закладу № 12 м. Умань Черкаської області з 26 жовтня 2021 року.

Стягнути зДошкільного навчального закладу ясла-садок комбінованого типу № 12 м. Умань Черкаської області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за посадою вихователя Дошкільного навчального закладу № 12 м. Умань Черкаської області з 26 жовтня 2021 року по день поновлення на роботі у розмірі 99279 (дев`яносто дев`ять тисяч двісті сімдесят дев`ять) гривень 60 копійок з вирахуванням суми податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради Черкаської області на користь держави судовий збір в сумі 908 грн 00 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середньої заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому копія рішення суду не була вручена у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Дошкільний навчальний заклад № 12 Управління освіти та гуманітарної політики Уманської міської ради, вул. Слонського, 8-А, м. Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 24351394.

Повне рішення складено 02.12.2022.

Суддя О.І.Єщенко