Ухвала

від 05.12.2022 по справі 127/20379/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №127/20379/22

Провадження №1-кп/127/692/22

УХВАЛА

05 грудня 2022 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому дистанційному судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 12022020030000270 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12022020030000270 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

До обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 09.12.2022 року.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання, в якому просила суд продовжити запобіжний захід обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого злочину, ризики,передбачені КПКУкраїни,не зникли,обставини незмінилися. Тобто існують ризики, що перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від суду, впливати на потерпілу, свідків та продовжити злочинну діяльність, тому зміна запобіжного заходу на більш м`який не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_4 просив суд змінити йому запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження суд приходить до наступного висновку.

При вирішенні питання про продовження терміну дії обраного обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Крім того, суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, а саме те, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Також суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі.

Обвинуваченому ОСОБА_4 під час досудового розслідування слідчим суддею обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з урахуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, жодного доказу про зникнення цих ризиків суду не надано, судовий розгляд ще не розпочато, тому на даний час підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому суд не вбачає.

ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні умисного тяжкого злочину, за які в разі доведення його винуватості, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. Таким чином, суд переконаний, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого, визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , на думку суду, відповідає охороні прав і інтересів суспільства, і потерпілого, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

За таких обставин, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, оскільки підстав для його скасування або зміни не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою на60днів,починаючи з05.12.2022року до02.02.2023року включно.

Ухвала діє шістдесят днів та може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя :