Постанова

від 22.11.2022 по справі 914/3386/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. Справа №914/3386/21

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіСкрипчук О.С.

суддівОрищин Г.В.

Матущака О.І.

секретар судового засідання В.Б. Лагутін

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» б/н від 12.08.2022 (вх. № 01-05/2071/22 від 22.08.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2022 (повний текст рішення складено 26.07.2022, м. Львів, суддя М.Р. Король)

у справі № 914/3386/21

за позовом: Державного підприємства «Укрконверс», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Міністерство оборони України, м. Київ

за участю заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону, м. Львів

про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном шляхом вивільнення об`єктів нерухомості,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: Гудима В.О.

прокурор: Майорчак В.М.

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство «Укрконверс» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» про зобов`язання усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, шляхом вивільнення об`єктів нерухомості.

Позивач в позовній заяві посилається на рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2013 відповідно до якого, зокрема, визнано за державою Україна, від імені якої діє Міністерство оборони України право державної власності на будівлі (об`єкти нерухомості), що знаходяться у місті Львові, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, 29, а саме: цегляну будівлю під літерою Б-4, загальною площею 2972,9м2; цегляну будівлю під літерою В-4, загальною площею З 127,5м2. У зв`язку з чим, просить суд зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» усунути перешкоди в користуванні цим нерухомим майном, шляхом вивільнення об`єктів нерухомості.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.07.2022 позов задоволено. Суд зобов`язав Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, шляхом вивільнення об`єктів нерухомості, що знаходяться у місті Львові, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, 29, а саме: цегляну будівлю під літерою В-4, загальною площею 3127,5м2; частину цегляної будівлі під літерою Б-4 із приміщеннями загальною площею 1808,5м2 (ІІ поверху - загальною площею 604,1м2, III поверху - загальною площею 602,6м2, ІУ поверху - загальною площею 60І,8м2).

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що законних підстав користуватись цегляною будівлею під літерою В-4, загальною площею 3127,5м2 та частиною цегляної будівлі під літерою Б-4 із приміщеннями загальною площею 1808,5м2 (П поверху - загальною площею 604,lм2, ІІІ поверху - загальною площею 602,6м2, IV поверху - загальною площею 601,8м2), що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, 29, в ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» - немає. Відповідач самовільно та незаконно користується спірними приміщеннями, чим чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні майном, що належить позивачу на праві господарського відання..

Не погоджуючись з даним рішенням суду Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» подало апеляційну скаргу б/н від 12.08.2022 (вх. № 01-05/2071/22 від 22.08.2022), в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2022 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме скаржник стверджує, що спірні приміщення Академія придбала у напівзруйнованому стані, що підтверджується Актом прийому-передачі будівель та споруд від 28.11.2003. Позивач та третя особа з 2014 не вчинила будь-яких дій, що свідчили б про їх бажання повернути спірне нерухоме майно, повноцінно розпоряджатися ним та утримувати його. У зв`язку з чим, апелянт мав всі підстави стверджувати, що позивач та третя особа відмовились від спірного нерухомого майна та залишили його у володінні позивача. Лише 19.09.2020 Міністерство оборони України на підставі судового рішення зареєструвало в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірне нерухоме майно.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не зупинив провадження у даній справі до розгляду справи № 914/1799/21, чим позбавив Академію права на подачу зустрічного позову у рамках даної справи про відшкодування витрат на ремонт (відновлення) нерухомого майна, його утримання і збереження, який був би обґрунтований лише у випадку відмови у задоволенні позову Академії у справі № 914/1799/21.

Міністерство оборони України подало пояснення на апеляційну скаргу (вх. № 01-04/4888/22 від 06.09.2022), в яких посилається на безпідставність заявлених в апеляційній скарзі вимог та просить рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2022 залишити без змін.

Прокурором подано до суду відзив на апеляційну скаргу № 15-430вих22 від 12.09.2022, в якому стверджує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Позивач та відповідач явки уповноважених представників у судове засідання (22.11.2022) не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час місце та дату розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2013 у справі №4/42 визнано за державою Україна, від імені якої діє Міністерство оборони України (ЄДРПОУ: ОООЗ4022) право державної власності на будівлі (об`єкти нерухомості), що знаходяться у місті Львові, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, 29, а саме: цегляну будівлю під літерою Б-4, загальною площею 2972,9м2; цегляну будівлю під літерою В-4, загальною площею З 127,5м2.

Також, даним рішенням зобов`язано ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» у 30-денний строк повернути державі Україна, від імені якої діє Міністерство оборони України, витребувані об`єкти нерухомості, що знаходяться у місті Львові, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, 29, а саме: цегляну будівлю під літерою В-4, загальною площею 3127,5м2; частину цегляної будівлі під літерою Б-4 із приміщеннями загальною площею 1808,5м2 (П поверху - загальною площею 604,lм2, ІІІ поверху - загальною площею 602,6м2, IV поверху - загальною площею 601,8м2) шляхом передачі зазначеного майна (за актом) державному підприємству «Укрконверс», якому належить право господарського відання на вказані об`єкти державної власності.

11.02.2014 Львівським апеляційним господарським судом ухвалено постанову у справі № 4/42, якою рішення Господарського суду Львівської області від 18.09.2013 у справі № 4/42 залишено без змін, а апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом», Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна будівельна інвестиційна компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «Бодекс», публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» - залишено без задоволення.

30.09.2021 позивачем направлено на адресу відповідача вимогу за вих.№68 та 12.10.2021 щодо негайного (в триденний термін) усунення перешкод в користуванні нерухомим майном, шляхом вивільнення будівель (нежитлових приміщень). На, що відповідачем було надано відповідь від 27.10.2021 №7352, якою в задоволені вимог ДП «Укрконверс» щодо усунення перешкод в користуванні нерухомим майном шляхом вивільнення будівель (нежитлових приміщень) відмовлено.

При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Так, статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Здійснення власником свого права власності передусім полягає у безперешкодному, вільному та на власний розсуд використанні всього комплексу правомочностей власника, визначених законом, - володіння, користування, розпорядження майном.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, зі змісту приписів ст.391 ЦК України, на яку як на підставу позову покликається позивач, слідує, що позивач, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з негаторним позовом, зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння, а суд має - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача.

Такий позов підлягає задоволенню і в тому разі, коли позивач доведе, що є реальна небезпека порушення його права власності чи законного володіння зі сторони відповідача. При цьому, суди повинні брати до уваги будь-які фактичні дані, на підставі яких за звичайних умов можна зробити висновок про наявність такої небезпеки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021р. у справі №910/91/20 та від 29.06.2021р. у справі №910/4426/19.

Так, судом встановлено, Державне підприємство «Укрконверс» звертаючись до суду першої інстанції стверджує, що йому на праві господарського відання належать спірні приміщення, що підтверджується рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2013 у справі №4/42.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2013 у справі №4/42 встановлено, що спірне майно належить позивачу на праві господарського відання.

Відповідно до ч. 4 ст. 74 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 136 ГК України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» унормовано, що речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема і право господарського відання, підлягають державній реєстрації.

Згідно висновку Верховного Суду щодо застосування норм права, викладеному у постанові від 23.10.2018 у справі №914/2728/17, положення ст.391 Цивільного кодексу України підлягають застосуванню лише в тих випадках, коли між сторонами не існує договірних відносин і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі укладеного із позивачем договору.

Договори щодо права користування зазначеними вище будівлями укладені між ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» та Міністерством оборони України або ДП «Укрконверс», якому належить право господарського відання на вказані об`єкти державної власності, відсутні.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» користується об`єктами нерухомості, що знаходяться у місті Львові, вулиця Гетьмана Івана Мазепи, 29, а саме: цегляною будівлею під літерою В-4, загальною площею 3127,5м2; частиною цегляної будівлі під літерою Б-4 із приміщеннями загальною площею 1808,5м2 (ІІ поверху - загальною площею 604,1м2, III поверху - загальною площею 602,6м2, ІУ поверху - загальною площею 60І,8м2). Зазначений факт підтверджується відповідачем.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували користування відповідачем спірними приміщеннями на законних підставах.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Укрконверс» про усунення перешкод у користуванні спірним нерухомим майном (цегляною будівлею під літерою В-4, загальною площею 3127,5м2; частиною цегляної будівлі під літерою Б-4 із приміщеннями загальною площею 1808,5м2 (ІІ поверху - загальною площею 604,1м2, III поверху - загальною площею 602,6м2, ІУ поверху - загальною площею 60І,8м2)), є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Твердження апелянта про те, що він є добросовісним набувачем спірного майна не підтверджуються матеріалами справи.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що Приватне акціонерне товариство «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» зверталось до суду із позовом до Міністерства оборони України та Державного підприємства «Укрконверс» про визнання права власності на спірне майно за набувальною давністю .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі № 914/1799/21 відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» до Міністерства оборони України та Державного підприємства «Укрконверс» про визнання права власності. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 у справі № 914/1799/21 залишено без змін.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не зупинив провадження у даній справі до розгляду справи № 914/1799/21, чим позбавив Академію права на подачу зустрічного позову у рамках даної справи про відшкодування витрат на ремонт (відновлення) нерухомого майна, його утримання і збереження, судом оцінюються критично. Адже, згідно ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, чого останнім не було зроблено.

Твердження апелянта на те, що він має право на відшкодування витрат понесених на ремонт (відновлення) спірного нерухомого майна, його утримання і збереження не може бути підставою для скасування рішення у даній справі.

За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2022 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в оскаржуваному рішенні суду.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції слід покласти на апелянта в порядку ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна академія управління персоналом» б/н від 12.08.2022 (вх. № 01-05/2071/22 від 22.08.2022) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 20.07.2022 у справі № 914/3386/21 залишити без змін.

3. Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяО.І. Матущак

Суддя Г.В. Орищин