Рішення

від 27.07.2010 по справі 12/64-1059

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2010 р. Справа № 12/64-1059

Господарський суд Терно пільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом: Суб'єкта підп риємницької діяльності - фі зичної особи ОСОБА_1, АДР ЕСА_1

до відповідача: пу блічного акціонерного товар иства "Райффайзен Банк Ав аль" в особі Тернопільської о бласної дирекції ВАТ "Райфф айзен Банк Аваль", вул. Кар динала Й. Сліпого, 8, м. Терноп іль

За участю представникі в від:

позивача: ОСОБА_4 - пре дставник (довіреність №1054 від 12.07.2010р.);

відповідача: Зіневич В.Б . - головний юрисконсульт ( довіреність №12/10 від 18.03.2010р.).

Учасникам судового процес у роз' яснено права і обов' язки сторін, передбачені ст.с т. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За клопотанням позивача в ід 13.07.2010р. технічна фіксація суд ового процесу здійснювалася на наданому для архівного ор игіналу звукозапису диску CD-R, серійний номер gEA608285029C06.

Суть справи:

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 звернулась в госпо дарський суд Тернопільської області із позовом до публіч ного акціонерного товариств а "Райффайзен Банк Аваль" в особі Тернопільської облас ної дирекції ВАТ "Райффайзе н Банк Аваль" про:

- визнання несправедливими та недійсними вимоги п. 1.9.1 кре дитного договору №010/09-01/66/08 від 18 к вітня 2008 року в частині права б анку вимагати дострокового в иконання боргових зобов'язан ь в цілому або у визначеній ба нком частині у випадку невик онання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим до говором;

- визнання істотною зміну об ставин, якими сторони керува лися при укладенні договору в частині різкого зростання курсу долара до гривні, викли канні наслідками світової фі нансової кризи, яка розпочал ася в жовтні 2008 року, що призвел о до непередбачуваного різко го фактичного підвищення кр едитної ставки майже в два ра зи що поставило її, як сто рону цього кредитного догово ру, в досить невигідне матері альне становище, і позбавило можливості вчасно в повному обсязі виконувати зрослі кр едитні зобов'язання;

- внесення змін до договору №010/09-01/66/08 від 18 квітня 2008 року перед бачивши, що починаючи з 1 жовтн я 2008 року, заборгованість за кр едитом та нарахованими проце нтами встановлюється в гривн евому еквіваленті виходячи і з офіційного (валютообмінн ого) курсу долара США до гривні, визначеного НБУ стан ом на 1 жовтня 2008 року тобто за к урсом 5 грн. 05 коп. доповнивши п.1.4.1.1 та п.5.1 договору наступн ими словами: "п.1.4.1.1. починаю чи з 1 жовтня 2008 року сплата про центів проводиться в гривнев ому еквіваленті, з розрахунк у 5 грн. 05 коп. за 1 долар США"; "п. 5.1. починаючи з 1 жовтня 2008 року сплата кредиту проводиться в гривневому еквіваленті, з р озрахунку 5 грн.05 коп. за 1 долар США.";

- зобов'язання відповідач а, виходячи із змінених умов д оговору, провести перерахуно к заборгованості за даним до говором за період, починаючи з 1 жовтня 2008 року по даний час.

В обґрунтування позовних в имоги позивач посилається на те, що у зв'язку із наслідками світової економічної кризи позивачка з 2009 року не мала мож ливості вчасно виконувати вз яті на себе зобов'язання згід но кредитного договору №010/09-01/66/ 08 від 18.04.2010р. щодо своєчасного по вернення суми наданого креди ту в іноземній валюті, проте в ідповідач посилаючись на п. 1.9 .1. даного договору вимагає пов ернути заборгованість за кре дитом в повному обсязі, в т.ч. ч астину кредиту, строк сплати якої не настав, суму несплаче них процентів та штрафних са нкцій, виходячи із гривневог о еквіваленту, який на даний ч ас зріс майже вдвічі. Позивач вважає даний пункт договору таким, що суперечить вимогам п.п.1, 2 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», згі дно яких суб'єкт підприємниц ької діяльності, що надає пос луги, не повинен включати у до говори із споживачами умови, які є несправедливими, зазна чаючи, що умови договору є нес праведливими, якщо всупереч принципу добросовісності йо го наслідком є істотний дисб аланс договірних прав і обов 'язків на шкоду споживача, зок рема, відповідно до п. 11 ч.3 ст. 18 ц ього Закону несправедливими є умови договору про надання права в односторонньому пор ядку змінювати умови договор у на власний розсуд або на під ставах, не зазначених у догов орі, у зв'язку з цим просить су д відповідно до вимог ст. п. 1 ст . 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України визнати п . 1.9.1. кредитного договору недій сним. Крім того, зазначив, що р ізке зростання з жовтня 2008 рок у курсу долара США відносно г ривні поставило позивача в н евигідне матеріальне станов ище, дану обставину вважає іс тотною, а відтак відповідно д о положень ст. 652 ЦК України так а зміна істотних обставин да є підстави для внесення змін до договору в частині погаше ння кредиту і відсотків за йо го користування із валютного на гривневий еквівалент по к урсу 5,05грн., який склався стано м на 01.10.2008р. (дату початку фінанс ової кризи), разом з тим, посил ається на те, що на даний час (с таном на час подання позовно ї заяви) на розгляді Верховно ї Ради України перебуває зак онопроект внесений народним депутатом України Папієви м М.М. (реєстр. № 074) «Про заходи щодо захисту інтересів гром адян в умовах кризи на валютн ому ринку України», в статті 1 якого зазначається, що позич альники - фізичні особи «б разі якщо падання креди тів здійснювалось у іноземні й валюті .... мають право уклада ти до таких кредитних догово рів додаткові договори відпо відно до умов яких, позичальн ики мають право сплачувати, з аборгованість за кредитом та нарахованими процентами у г ривні, виходячи з офіційного (валютообмінного) курсу тако ї іноземної валюти до гривні , визначеного Національним б анком України станом на 1 жовт ня 2008року».

Відповідач у відзиві на по зов №2745 від 13.07.2010р. позовні вимог и не визнає, оскільки, отримую чи кредит в іноземній валюті на тривалий термін із визнач еною відсотковою ставкою, по зивач повинен був передбачит и можливість зміни його варт ості внаслідок змін валютног о курсу або в наслідок інших п ричин, тобто зміна валютного курсу, наслідки світової фін ансової кризи не є істотною з міною обставин, якими сторон и керувались при укладені кр едитного договору, а тому і не вбачається підстав для змін и чи припинення правовідноше ння, також щодо вимог позивач а про визнання недійсним п.1.9.1 к редитного договору, то напол ягає, що вони є безпідставним и, оскільки банк має право вим агати дострокове виконання б оргових зобов' язань в цілом у або у визначеній банком час тині у випадку невиконання з обов' язань за договором та, зокрема, статті 1050 ЦК України. Крім того зазначає, що спірни й договір укладений із ОСОБ А_7 тобто із фізичною особою і відповідно до норм чинного законодавства України не пі длягає розгляду в порядку го сподарського судочинства, то му просить суд відмовити в по зові.

Позивач разом із клопотанн ям від 19.07.2010р. про приєднання до справи додаткових матеріалі в надав суду копії ухвали Кре менецького районного суду ві д 25.11.2009р. та ухвали Апеляційного суду Тернопільської області від 14.01.2010р. та зазначив, що даним и судовими рішеннями встанов лено, що за кредитним договор ом від 18.04.2010р. правовідносини ви никли між банком та фізичною особою - суб'єктом підприємни цької діяльності ОСОБА_1, з цільовим використанням кре диту на рефінансування креди тної заборгованості, ремонту приміщень, де здійснюється п ідприємницька діяльність. Кр ім того повноважний представ ник позивача в судовому засі данні 20.07.2010р. надав заяву про ут очнення позовних вимог від 20.0 7.2010р., в якій позивач просить су д викласти позовні вимоги в т акій редакції:

1. визнання вимоги п. 1.9.1 кре дитного договору №010/09-01/66/08 від 18 к вітня 2008 року в частині права б анку вимагати дострокового в иконання боргових зобов'язан ь в цілому або у визначеній ба нком частині у випадку невик онання позичальником та/або поручителем, та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим до говором, несправедливими, а в ідтак п.1.9.1. кредитного договор у №010/09-01/66/08 від 18 квітня 2008 року нед ійсним;

2. визнання істотною зміну о бставин, якими сторони керув алися при укладенні договору в частині різкого зростання курсу долара до гривні, викли канні наслідками світової фі нансової кризи, яка розпочал ася в жовтні 2008 року, що призвел о до непередбачуваного різко го фактичного підвищення кр едитної ставки майже в два ра зи що поставило, як сторону ць ого кредитного договору, в до сить невигідне матеріальне с тановище, і позбавило можлив ості вчасно в повному обсязі виконувати зрослі кредитні зобов'язання;

3. внесення змін до кредитно го договору №010/09-01/66/08 від 18 квітня 2008 року

передбачивши, що по чинаючи з 1 жовтня 2008 року, забо ргованість за кредитом та на рахованими процентами встан овлюється в гривневому еквів аленті виходячи із офіційног о (валютообмінного) курсу дол ара США до гривні, визначеног о НБУ станом на 1 жовтня 2008 року тобто за курсом 5 грн. 05 коп., доп овнивши п.1.4.1.1 та п.1.4.1.5.1 договору н аступними словами: "п.1.4.1.1. почи наючи з 1 жовтня 2008 року сплата процентів проводиться в грив невому еквіваленті, з розрах унку 5 грн. 05 коп. за 1 долар США"; "п . 1.4.1.5.1. починаючи з 1 жовтня 2008 року сплата кредиту проводиться в гривневому еквіваленті, з р озрахунку 5 грн.05 коп. за 1 долар США.";

4. зобов'язання відповідача виходячи із змінених умов до говору провести перерахунок заборгованості за даним дог овором за період починаючи з 1 жовтня 2008 року по даний час.

Розглянувши в судовому за сіданні 20.07.2010р. подану позиваче м заяву про уточнення позовн их вимог, враховуючи, що така п одана позивачем відповідно д о вимог ст.22 ГПК України до при йняття рішення у справі, а том у прийнята судом і спір виріш ується відповідно до уточнен их позовних вимог.

Повноважний представник п озивача в судовому засіданні 27.07.2010р. надав суду та підтверди в заперечення на відзив на по зовну заяву, в якому зазначив , що ухвалами Кременецького р айонного суду від 25.11.2009р. та Апе ляційного суду Тернопільськ ої області від 14.01.2010р. встановле но, що спір з приводу виконанн я кредитного договору №010/09-01/66/08 в ід 18.04.2008р. підвідомчий господар ським судам. Крім того, посила ється на те, що в наслідок світ ової фінансово-економічної к ризи, яка розпочалась з друго ї половини 2008 року, з 01.09.2008р. по 01.02.200 9р. національна грошова одини ця України стрімко девальвув ала, в момент укладення угод п ередбачити дані обставини, о цінити їх вплив на власну гос подарську діяльність, не міг жоден суб'єкт господарюванн я, та вважає дані обставини іс тотними, а відтак такими, що да ють підставу для внесення зм ін в договір в частині погаше ння кредиту та відсотків за й ого користування, відповідно до позовних вимог. Крім того, посилання відповідача на те, що п. 1.9.1. кредитного договору в ід 18.04.2008р. відповідає вимогам ст . 1050 ЦК України вважає такими, щ о не відповідають дійсності, оскільки із змісту договору вбачається, що позика надава лась на умовах повернення зг ідно з графіком погашення кр едитної заборгованості та сп лати страхових платежів, а не на умовах розстрочення, як це передбачено частиною 2 даної статті.

В порядку ст. 77 ГПК України в судових засіданнях оголошув ались перерви з 11год.55хв. 13.07.2010р. д о 15год.00хв. 13.07.2010р. та з 20.07.2010р. до 12год .00хв. 27.07.2010р.

Розглянувши матеріали с прави, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслу хавши доводи представників с торін, господарський суд вст ановив наступне:

Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільн ими в укладенні договору, виб орі контрагента та визначенн і умов договору з урахування м вимог цього Кодексу, інших а ктів цивільного законодавст ва, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справед ливості.

Свобода договору озна чає можливість сторін вільно визначати зміст договору, як ий вони укладають і формуват и його конкретні умови.

Статтею 628 ЦК України ви значено, що зміст договору ст ановлять умови (пункти), визна чені на розсуд сторін і погод жені ними, та умови, які є обов 'язковими відповідно до акті в цивільного законодавства.

Так, 18 квітня 2008 року між від критим акціонерним товарист вом "Райффайзен банк Авал ь" в особі заступника директо ра Тернопільської обласної д ирекції "Райффайзен банк Аваль" Лобуня В.І., який дія в на підставі довіреності ві д 13.11.2006р. (надалі Банк) та ОС ОБА_1 (надалі Позичальник) бу ло укладено кредитний догові р №010/09-01/66/08 (надалі Договір), відпо відно до умов якого Банк ( відповідач по справі) на умов ах та положеннях цього догов ору надав Позичальнику креди т у розмірі та валюті визначе ній у Частині № 1 цього договор у, а саме: 270000,00 доларів США., із ці льовим призначенням - для ре фінансування кредитної забо ргованості в АКІБ "Укрсоцбан к", ремонту приміщення, закупі влі товарів, та остаточним по верненням до 17 квітня 2018 року, а Позичальник прийняв, зобов'я зався належним чином викорис тати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також с платити відповідну плату за користування кредитом і вико нати всі інші зобов'язання, як вони визначені в цьому догов орі (п. 1.1. ч. 2, п. 2 ч. 1 договору).

Згідно п. 1.5.1. ч. 2 договору пога шення відповідної частини кр едиту здійснюється позичаль ником щомісяця у розміри та с троки, визначені у Графіку по вернення кредиту та сплати п роцентів (Додаток №1 до цього Д оговору), шляхом внесення гот івки в касу Банку або безготі вковим перерахуванням на поз ичковий рахунок, вказаний в Ч астині №1 цього Договору.

Відповідно до ст. 35 Господар ського процесуального кодек су України факти, встановлен і рішенням господарського су ду (іншого органу, який вирішу є господарські спори), за виня тком встановлених рішенням т ретейського суду, під час роз гляду однієї справи, не довод яться знову при вирішенні ін ших спорів, в яких беруть учас ть ті самі сторони.

Так, ухвалою Кремене цького районного суду від 25.11.20 09р. у справі №2-983/2009, лишеною без з мін ухвалою апеляційного суд у Тернопільської області від 14.01.2010р., закрито провадження у с праві за позовом публічного акціонерного товариства "Р айффайзен Банк Аваль" в осо бі Тернопільської обласної д ирекції до ОСОБА_1 про стя гнення заборгованості за кре дитним договором у зв' язку із тим, що справа не підлягає р озгляду в порядку цивільного судочинства, при цьому судом встановлено, що правовіднос ини згідно кредитного догово ру №010/09-01/66/08 від 18.04.2008р. виникли між банком та фізичною особою - суб' єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, оскіл ьки даний договір укладено з ОСОБА_1 як суб' єктом під приємницької діяльності з ці льовим використанням кредит у на рефінансування кредитно ї заборгованості в АКІБ "Укрс оцбанк", ремонту приміщення, з акупівлі товарів.

Разом з тим, однією з ум ов договору, зокрема, передба чається, що:

1.9.1. Незважаючи на інші полож ення цього договору Банк має право вимагати достроко вого виконання Боргових зобо в' язань в цілому або у визна ченій Банком частині у випад ку невиконання Позичальнико м та/або Поручителем та/або Ма йновим Поручителем своїх Бор гових та інших зобов' язань за цим Договором (в тому числ і, але не виключно, встановлен их п. 2.3.3.-2.3.1.3. п.п. 1.4.1 та ст.. 3 цього дог овору)…

При цьому даний пункт містить "Застереження": сторо ни визначають, що реалізація положень 1.9.1. цього договору не буде розглядатися сторонами як одностороння зміна умов ц ього договору. Реалізація по ложень 1.9.1 цього договору є одн им із способів виконання бор гових зобов' язань, встановл ених за взаємною згодою стор ін.

Позивач, посилаючись на те, що зміст даного пункту суперечить вимогам пунктів 1 , 2 ст. 18 Закону України "Про захи ст прав споживачів", а відтак в ідповідно до п. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України та пункту 5 даної стат ті Закону, який передбачає, що якщо положення договору виз нано несправедливим, включаю чи ціну договору, таке положе ння може бути змінено або виз нано недійсним, звернулася в суд з даним позовом, зокрема, про визнання вимог п. 1.9.1. даног о договору несправедливими, а відтак п. 1.9.1. недійсним.

Частиною 1 ст.215 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що підставою недійсност і правочину є недодержання в момент вчинення правочину с тороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першо ю - третьою, п'ятою та шостою ст атті 203 цього Кодексу.

Частинами 1,5 ст. 203 Цивіл ьного кодексу України встано влено, що зміст правочину не м оже суперечити цьому Кодексу , іншим актам цивільного зако нодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин має бути спря мований на реальне настання правових наслідків, що обумо влені ним.

Посилання позивача на те, що вимоги спірного пункту до говору суперечить вимогам пу нктів 1, 2 ст. 18 Закону України "П ро захист прав споживачів", як на підставу позовних вимог в частині визнання недійсним даного пункту договору, суд о цінює критично, оскільки цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і прод авцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг рі зних форм власності, встанов лює права споживачів, а також визначає механізм їх захист у та основи реалізації держа вної політики у сфері захист у прав споживачів, при цьому в ідповідно до п.22 ч. 1 ст. 1 даного З акону, споживачами є фізична особа, яка придбаває, замовля є, використовує або має намір придбати чи замовити продук цію для особистих потреб, без посередньо не пов'язаних з пі дприємницькою діяльністю аб о виконанням обов'язків найм аного працівника, а той факт, щ о позивач є суб' єктом підпр иємницької діяльності і відп овідно одержував кредит як п ідприємець, унеможливлює йог о ототожнення себе із спожив ачем в розумінні норм згадан ого Закону і є помилковим.

Відтак, вбачається, що суду не було надано належних дока зів того, що зміст спірного пр авочину суперечить Цивільно му кодексу України та іншим а ктам цивільного законодавст ва, та доказів того, що сам спі рний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, які обумовлені ни м, що є підставою для відмови в позові в частині визнання не дійсним пункту 1.9.1. договору.

Водночас суд зазначає, що ві дповідно до ст. 15 ЦК України, ко жна особа має право на захист свого цивільного права, у раз і його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інт ересу, який не суперечить заг альним засадам цивільного за конодавства.

Предмет позову у даній спра ві є, зокрема, визнання вимог п . 1.9.1. договору несправедливими та визнання істотною зміну о бставин, якими сторони керув алися при укладенні договору в частині різкого зростання курсу долара до гривні, викли канні наслідками світової фі нансової кризи, яка розпочал ася в жовтні 2008 року, що призвел о до непередбачуваного різко го фактичного підвищення кр едитної ставки майже в два ра зи що поставило позивача, як с торону цього кредитного дого вору, в досить невигідне мате ріальне становище, і позбави ло можливості вчасно в повно му обсязі виконувати зрослі кредитні зобов'язання.

Частиною 2 статті 16 Цивільно го кодексу України визначено способи захисту цивільних п рав та інтересів, а саме: визна ння права; визнання правочин у недійсним; припинення дії, я ка порушує право; відновленн я становища, яке існувало до п орушення; примусове виконанн я обов'язку в натурі; зміна пра вовідношення; припинення пра вовідношення; відшкодування збитків та інші способи відш кодування майнової шкоди; ві дшкодування моральної (немай нової) шкоди; визнання незако нними рішення, дій чи бездіял ьності органу державної влад и, органу влади Автономної Ре спубліки Крим або органу міс цевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Зазначений перелік не є вич ерпним і суд може захистити ц ивільне право або інтерес ін шим способом, що встановлени й договором або законом.

Разом з тим, суд зазначає, що така вимога як визнання вимо г пункту договору несправедл ивими та визнання істотною зміну обставин за своєю су ттю спрямована на встановлен ня факту, що має юридичне знач ення, а не на поновлення поруш еного права або охоронюваног о законом інтересу. Встановл ення таких фактів є лише елем ентом оцінки фактичних обста вин справи при існуванні та р озгляді між сторонами спору про право цивільне. В силу ст.1 6 ЦК України та ст.20 ГК України т акі вимоги не можуть бути сам остійним предметом спору.

Позивач, вважаючи, що його п раво порушено, вибрав неправ ильний спосіб захисту свого права в цій частині.

Позовна вимога про встанов лення факту визнання вимог д оговору несправедливими та в изнання істотною зміну обста вин, якими сторони керували ся при укладенні договору, не призводить до поновлення порушених прав.

Враховуючи викладене, заяв лені позивачем вимоги про ви знання вимог пункту 1.9.1. догово ру несправедливими та визнан ня істотною зміну обставин, я кими сторони керувалися при укладенні договору, не відпо відають способам захисту цив ільних прав, передбаченим ст аттею 16 Цивільного кодексу Ук раїни та іншими законами Укр аїни, що є підставою для відмо ві в позові в цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 ГК Укра їни сторона договору, яка вва жає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна н адіслати пропозиції про це д ругій стороні за договором.

Частиною 3 цієї ж статті пер едбачено, що сторона договор у, яка одержала пропозицію пр о зміну чи розірвання догово ру, у двадцятиденний строк пі сля одержання пропозиції пов ідомляє другу сторону про ре зультати її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ГК України у разі якщо сторони не досяг ли згоди щодо зміни (розірван ня) договору або у разі неодер жання відповіді у встановлен ий строк з урахуванням часу п оштового обігу, заінтересова на сторона має право передат и спір на вирішення суду.

Отже, умови передачі спору н а вирішення суду пов'язані з р озглядом конкретних пропози цій сторонами договору.

Статтею 11 ГПК України перед бачено, що підприємство чи ор ганізація, які вважають за не обхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропози ції про це другій стороні за д оговором. Підприємство, орга нізація, які одержали пропоз ицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на не ї не пізніше 20 днів після одер жання пропозиції. Якщо підпр иємства і організації не дос ягли згоди щодо зміни чи розі рвання договору, а також у раз і неодержання відповіді в ус тановлений строк з урахуванн ям поштового обігу, заінтере сована сторона має право пер едати спір на вирішення госп одарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 жовтня 2009 року позива чка звернулася до банку з про позицією встановити заборго ваність за кредитом та нарах ованими процентними ставкам и в гривневому еквіваленті в иходячи з курсу долару США до гривні, визначеного Націона льним банком України станом на 1 жовтня 2008р.

Листом від 27 жовтня 2009 року №4939 банк відмовив позива чу у задоволенні зазначеної заяви.

21 червня 2010р. СПД-ФО ОС ОБА_1 звернулася до суду з да ним позовом, в якому ставитьс я питання про зміну умов дого вору у зв' язку з істотною зм іною обставин (стаття 652 ЦК Укр аїни), а саме: про внесення змі н до кредитного договору №010/09-0 1/66/08 від 18 квітня 2008 року, передба чивши, що починаючи з 1 жовтня 2008 року, заборгованість за кре дитом та нарахованими процен тами встановлюється в гривне вому еквіваленті виходячи із офіційного (валютообмінного ) курсу долара США до гривні, в изначеного НБУ станом на 1 жов тня 2008 року тобто за курсом 5 гр н. 05 коп., доповнивши п.1.4.1.1 та п.1.4.1.5. 1 договору наступними словам и: "п.1.4.1.1. починаючи з 1 жовтня 2008 р оку сплата процентів проводи ться в гривневому еквівалент і, з розрахунку 5 грн. 05 коп. за 1 д олар США"; "п. 1.4.1.5.1. починаючи з 1 жо втня 2008 року сплата кредиту пр оводиться в гривневому еквів аленті, з розрахунку 5 грн.05 коп . за 1 долар США."

Згідно з приписами ст. 652 ЦК України у разі істотно ї зміни обставин, якими сторо ни керувалися при укладенні договору, договір може бути з мінений або розірваний за зг одою сторін, якщо інше не вста новлено договором або не вип ливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істо тною, якщо вони змінилися нас тільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклал и б договір або уклали б його н а інших умовах.

Якщо сторони не досяг ли згоди щодо приведення дог овору у відповідність з обст авинами, які істотно змінили сь, або щодо його розірвання, д оговір може бути розірваний, а з підстав, встановлених час тиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої стор они за наявності одночасно т аких умов:

1) в момент укладення догово ру сторони виходили з того, що така зміна обставин не наста не;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересован а сторона не могла усунути пі сля їх виникнення при всій ту рботливості та обачності, як і від неї вимагалися;

3) виконання договору поруши ло б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавил о б заінтересовану сторону т ого, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звича їв ділового обороту не випли ває, що ризик зміни обставин н есе заінтересована сторона.

Отже, для зміни догово ру у разі істотної зміни обст авин необхідно наявність всі х перелічених умов одночасно .

До того ж на позивача, я кий вимагає зміни договору н а підставі статті 652 ЦК Україн и, покладається, у відповідно сті до статті 33 ГПК України, об ов'язок довести ті обставини , на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Позивачем не доведено наявності всіх чотирьох умо в, необхідних для зміни креди тного договору у зв'язку із іс тотною зміною обставин, яким и сторони керувалися при укл аденні договору, а його посил ання як підставу позовних ви мог в цій частині за проект за кону внесений народним депут атом України Папієвим М.М. (реєстр. № 074) «Про заходи щодо з ахисту інтересів громадян в умовах кризи на валютному ри нку України»є безпідставним , оскільки відповідно до ст. 4 Г ПК України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції Укр аїни, цього Кодексу, інших зак онодавчих актів України, між народних договорів, згода на обов'язковість яких надана В ерховною Радою України.

Крім того, відповідно д о статті 36 Закону України "Про Національний банк України" о фіційний курс гривні до іноз емних валют встановлюється Н аціональним банком України.

Валютні курси, як зазна чено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютно го регулювання та валютного контролю", встановлюються На ціональним банком України за погодженням з Кабінетом Мін істрів України.

Поряд з цим, згідно Пол оження про встановлення офіц ійного курсу гривні до інозе мних валют та курсу банківсь ких металів, затвердженого п остановою Правління Націона льного Банку України від 12 лис топада 2003 року N 496, офіційний кур с гривні до іноземних валют, з окрема до долара США, встанов люється щоденно. Для розраху нку курсу гривні до іноземни х валют використовується інф ормація про котирування іноз емних валют за станом на оста нню дату.

Отже, незмінність курс у гривні до іноземних валют з аконодавчо не закріплена.

Таким чином, укладаючи спірний кредитний договір в іноземній валюті, сторони пр иймали на себе певні ризики, н а випадок зміни валютного ку рсу та в момент укладення дог овору не мали будь-яких закон них підстав вважати, що зміна встановленого валютного кур су не настане.

Позивачем не доведено , що сторони при укладенні кре дитного договору були впевне ні в тому, що така зміна обстав ин не настане.

Виходячи із змісту ста тей 1046, 1054 ЦК України, відповідал ьність за валютні ризики леж ать саме на позичальнику.

Відсутність у боржник а необхідних коштів не є підс тавою звільнення від відпові дальності за порушення зобов 'язання, як це передбачено ста ттею 617 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України пе редбачено, що договір є обов'я зковим для виконання сторона ми.

За таких обставин, по зовні вимоги про внесення зм ін до кредитного договору №010/ 09-01/66/08 від 18 квітня 2008 року, передб ачивши, що починаючи з 1 жовтня 2008 року, заборгованість за кре дитом та нарахованими процен тами встановлюється в гривне вому еквіваленті виходячи із офіційного (валютообмінного ) курсу долара США до гривні, в изначеного НБУ станом на 1 жов тня 2008 року тобто за курсом 5 гр н. 05 коп., доповнивши п.1.4.1.1 та п.1.4.1.5. 1 договору наступними словам и: "п.1.4.1.1. починаючи з 1 жовтня 2008 р оку сплата процентів проводи ться в гривневому еквівалент і, з розрахунку 5 грн. 05 коп. за 1 д олар США"; "п. 1.4.1.5.1. починаючи з 1 жо втня 2008 року сплата кредиту пр оводиться в гривневому еквів аленті, з розрахунку 5 грн.05 коп . за 1 долар США." заявлені безпі дставно і задоволенню не під лягають, що в свою чергу є підс тавою для відмови в позові в ч астині задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відп овідача, виходячи із змінени х умов договору, провести пер ерахунок заборгованості за д аним договором за період поч инаючи з 1 жовтня 2008 року по дан ий час.

Враховуючи наведене, п озовні вимоги задоволенню не підлягають як безпідставно заявлені.

Державне мито і витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу, згі дно ст. 49 ГПК України, покладаю ться на позивача.

Враховуючи викладене та ке руючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК Ук раїни, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. В позові - відмо вити.

На рішення госп одарського суду, яке не набра ло законної сили, сторони маю ть право подати апеляційну с каргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти дні в з дня прийняття (підписання ) рішення 06 серпня 2010р. чер ез місцевий господарський су д.

Суддя