Ухвала

від 05.12.2022 по справі 448/1640/22

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальнийномер 448/1640/22

Провадження № 1-кс/448/127/22

У Х В А Л А

05.12.2022 слідчий суддя Мостиського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання дізнавача СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні за №12022142230000766 від 01 грудня 2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 КК України,

в с т а н о в и в:

02грудня 2022дізнавач СДВП №1Яворівського РВПГУ НПу Львівськійобласті ОСОБА_3 звернулася зклопотанням проарешт майна,а саме: автобуса марки «SETRA» S 319GT-HD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ключами до замка запалювання та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які належать ТОВ «Авто Форсаж».

Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні СВ Мостиського ВП Яворівського ВП ГУНП у Львівській області перебуває кримінальне провадження №12022142230000766 від 01 грудня 2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.

Вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що 01.12.2022 року о 01:00 годині до МАПП «Шегині», що у с. Шегині, Яворівського району, Львівської області на виїзд з України прибув автобус марки «SETRA» S 319GT-HD, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 . В ході огляду транспортного засобу працівниками ДПСУ було виявлено відсутність ідентифікаційного номера кузова в місці передбаченим виробником.

01.12.2022 в ході проведення огляду місця події вилучено автобус марки «SETRA» S 319GT-HD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ВІН-код НОМЕР_3 , з ключами до замка запалювання та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

01.12.2022 постановою дізнавача СД ОСОБА_3 вказаний автобус марки «SETRA» S 319GT-HD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ВІН-код НОМЕР_3 , з ключами до замка запалювання та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, просить накласти арешт на вищевказаний транспортний засіб з ключами до замка запалювання і свідоцтво про його реєстрацію.

В судове засідання дізнавач СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 , не з`явилася, однак у матеріалах клопотання міститься її заява, в якій вона зазначила, що вимоги клопотання підтримує в повному обсязі та просить розгляд такого проводити у її відсутності у зв`язку із службовою зайнятістю.

Власник майна транспортного засобу, був повідомлений про час, дату і місце розгляду клопотання, однак, в судове не з`явився та не надіслав клопотання про відкладення розгляду такого.

Відповідно до ст.172 КПК України неприбуття в судове засідання слідчого (дізнавача), власника та користувача майна не перешкоджає розгляду клопотання.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Проаналізувавши документи та матеріали, якими дізнавач СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 обґрунтовує доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Так, згідно зі ст.131, 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказамиє матеріальніоб`єкти,які булизнаряддям вчиненнякримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказфакту чиобставин,що встановлюютьсяпід часкримінального провадження,в томучислі предмети,що були об`єктом кримінально протиправних дій,гроші,цінності таінші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення .

Згідно ч.10ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленомуцим Кодексомпорядку нарухоме чинерухоме майно,гроші у будь-якійвалюті готівкоюабо убезготівковій формі,в томучислі коштита цінності,що знаходятьсяна банківських рахунках чи на зберіганніу банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів

Судом встановлено, що 01.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022142230000766 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст.290 КК України.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що сектор дізнання відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №12022142230000766 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України.

Згідно з ч.1 п.4 ч.2ст.40-1 КПК України дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач уповноважений звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.

Зазначений в клопотанні транспортний засіб з ключами та свідоцтво про реєстрацію такого, які вилучені 01.12.2022 згідно постанови дізнавача СДВП №1Яворівського РВПГУ НПу Львівськійобласті ОСОБА_3 від 01.12.2022 визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Вилучені у даному провадженні речі відповідають критеріям, визначеним в ч.1 ст.98 КПК України для речових доказів, а саме транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію є предметами кримінального правопорушення, а ключі до такого є приналежною річчю, використання якого пов`язане з його володінням та користуванням.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до частини 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до частини першоїстатті 98 КПКречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В свою чергу, статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте, попередні положення, жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Слідчий суддя наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).

Таким чином, право на володіння речами і документами не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Важливим в даних правовідносинах є те, що в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.

Враховуючи конкретні обставини, слідчий суддя приходить до висновку про вірогідність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.290 КК України, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучене майно (транспортний засіб з ключами та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу) є доказами такого кримінального правопорушення, відповідає критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, оскільки, зберегло на собі його сліди, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема за допомогою експертних досліджень.

В той же час існує загроза приховування, перетворення, відчуження даного транспортного засобу, оскільки на сьогодні не проведені всі необхідні слідчі дії та експертні дослідження транспортного засобу, а володілець автомобіля може в будь-який час його відчужити чи розпорядитися ним.

Враховуючи наведене, а саме те, що на вилучених предметах наявні сліди кримінального правопорушення, у подальшому такі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та можуть відігравати роль речового доказу у кримінальному провадженні, з метою їх збереження, запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, для можливості проведення судових експертиз, які важливі для з`ясування обставин кримінального правопорушення - злочину, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням даного кримінального провадження слідчий суддя вважає, що є всі правові підстави для накладення арешту на вказане у клопотанні майно, а відтак клопотання дізнавача є обґрунтованим.

Незастосування цього заходу зумовить труднощі в частині встановлення істини по кримінальному провадженню, внаслідок того, що таке майно може бути приховане чи пошкоджене.

З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність накладення арешту на вказане майно, а тому клопотання дізнавача СД ВП № 1 Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_3 підлягає задоволенню з наведених вище мотивів та підстав.

Окремо, слідчий суддя наголошує, що сторона захисту в разі зволікання і затягування розслідування справи, вправі самостійно звернутись до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з майна.

Керуючись ст.ст.107, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання дізнавача сектору дізнання ВП № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 погоджене прокурором Мостиського відділу Яворівської окружної прокуратури Рис Павлом Омеляновичем задовольнити.

Накласти арешт на автобус марки «SETRA» S 319GT-HD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ключами до замка запалювання та свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які належать ТОВ «Авто Форсаж».

Місцем зберігання автобуса марки «SETRA» S 319GT-HD, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ключами до замка запалювання визначити територію майданчика тимчасового утримання транспортних засобів, ВП № 1 Яворівського РВП ГУНП у Львівській області, що за адресою: Львівська область, Яворівський район, м. Мостиська, вул. Будзиновського, 6.

Місце зберігання свідоцтва по реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 при матеріалах кримінального провадження.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором, які зобов`язані письмово проінформувати заінтересованих осіб.

Арешт майна може бути скасовано в порядку та за підстав, зазначених в ст.174 КПК України.

Копію ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, а також присутнім під час оголошення ухвали.

У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Ухвала суду виготовлена та підписана суддею в нарадчій кімнаті 05.12.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_6 ОСОБА_7