Постанова

від 08.11.2022 по справі 910/5540/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2022 р. Справа №910/5540/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Ткаченка Б.О.

Алданової С.О.

секретар судового засідання: Гибало В.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Рудик В.М.

від відповідача 1: не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3: Навроцький Д.М.

від третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: не з`явився

від третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 2: не з`явився

3: не з`явився

4: не з`явився

5: не з`явився

6: не з`явився

7: не з`явився

8: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги

ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на рішення Господарського суду міста Києва

від 08.12.2021 (повний текст складено - 10.02.2022)

у справі №910/5540/20 (суддя - Джарти В.В.)

за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_3

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс"

3. ОСОБА_2

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: 1. ОСОБА_4

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

2. ОСОБА_5

3. Товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий дім Моноліт-2000"

4. ОСОБА_6

5. ОСОБА_7

6. ОСОБА_8

7. ОСОБА_9

8. ОСОБА_10

про визнання недійсним договору, скасування реєстраційних дій, витребування з чужого володіння майна, визнання недійсними рішень загальних зборів (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.09.2020)

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Водограй-Плюс" (далі - ТОВ "Водограй-Плюс") та ОСОБА_2 про:

- визнання недійсними договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" (ідентифікаційний код 34816196) у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 20 000,00 грн., укладеного 26.04.2019 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" (ідентифікаційний код 30474351) і ОСОБА_3 та акта приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019 складеного між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" і ОСОБА_3 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 08.05.2019 №16761050026003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи"; зміна складу або інформації про засновників, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- витребування з володіння ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , громадянство України, місце проживання - АДРЕСА_2 ) частку в розмірі 5% статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс";

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн., та визначення загального розміру статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс" 400 000,00 грн., визначення розміру часток учасників ТОВ "Водограй-Плюс" наступним чином: ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн. що становить 50% від статутного капіталу товариства: ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн. що становить 50% від статутного капіталу товариства;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 24.04.2019, оформленого протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_4 і призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_3 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019 №16761070025003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміна керівника юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- поновлення ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на посаді директора ТОВ "Водограй-Плюс";

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 07.05.2019, оформленого протоколом №2/05/7-1, про: виключення ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; зміну місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" і визначення нового за адресою: АДРЕСА_3 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 08.05.2019 №16761070027003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_5 ;

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 14.06.2019 №10731070029040452 "внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи проведену державним реєстратором Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Дубовик Жанною Олександрівною;

- визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" про зміну адреси місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" та визначення нового за адресою: 03110, міст Київ, вулиця Пироговського, 18.

- скасування реєстраційної дії у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 29.07.2019 №10731070030040452 "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, проведену державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення права його власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсними договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5%, яка в грошовому еквіваленті становить 20 000,00 грн., укладений 26.04.2019 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" і ОСОБА_3 та акт приймання передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019, складений між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" і ОСОБА_3 .

Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 24.04.2019, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_4 , і призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_3 .

Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 21.02.2020, оформлене протоколом №1/02/2020 про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 1 000 000,00 грн.

Визнано недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 07.05.2019, оформлене протоколом №2/05/7-1, про:

- виключення ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

- зміну місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" і визначення нового за адресою: АДРЕСА_3 .

Присуджено до стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4 204,00 грн. судового збору.

Присуджено до стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 204,00 грн. судового збору. У іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити нове рішення, яким:

- витребувати з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 частку в розмірі 5% статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс";

- визначити загальний розмір статутного капіталу ТОВ "Водограй-Плюс" 400 000,00 грн., визначити розмір часток учасників ТОВ "Водограй-Плюс" наступним чином: ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду 200 000,00 грн., що становить 50% від статутного капіталу товариства, ОСОБА_2 розмір внеску до статутного фонду - 200 000,00 грн., що становить 50% від статутного капіталу товариства;

- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 08.05.2019 №16761050026003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи"; зміна складу або інформації про засновників, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019 №16761070025003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміна керівника юридичної особи, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- поновити ОСОБА_4 на посаді директора ТОВ "Водограй-Плюс";

- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 08.05.2019 №16761070027003228 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах"; зміну місцезнаходження, зміну складу підписантів, проведену приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною;

- визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" про зміну керівника товариства, а саме призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_11 ;

- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 14.06.2019 №10731070029040452 "внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна додаткової інформації, зміна керівника юридичної особи проведену державним реєстратором Комунального підприємства "Центр правової допомоги та реєстрації" Дубовик Жанною Олександрівною;

- визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" про зміну адреси місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" та визначення нового за адресою: АДРЕСА_4 ;

- скасувати реєстраційну дію у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" від 29.07.2019 №10731070030040452 "внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, проведену державним реєстратором Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації Бойко Іриною Василівною.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що, на думку позивача, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову є незаконним та підлягає скасуванню, з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, встановленим обставинам справи.

Крім того, в тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у даній справі, із обґрунтуванням причин пропуску.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Пономаренка Є.Ю., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.04.2022 відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 до надходження матеріалів даної справи до Північного апеляційного господарського суду. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/5540/20.

11.05.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5540/20 з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 посилався на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

Крім того, в тексті апеляційної скарги скаржником викладено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у даній справі, із обґрунтуванням причин пропуску.

Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 23.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Пономаренка Є.Ю., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

03.06.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 поновлено ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/5540/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 та призначено розгляд апеляційної скарги на 26.07.2022.

Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції.

01.07.2022 через управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 поновлено ОСОБА_2 пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/5540/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021. Вирішено здійснювати розгляд справи за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в одному об`єднаному апеляційному провадженні та призначено судове засідання на 26.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2022 заяву адвоката Рудика Вадима Миколайовича про участь у судовому засіданні 26.07.2022 у справі №910/5540/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. у відпустці з 26.07.2022 по 29.07.2022, розгляд апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20, призначений на 26.08.2022 - не відбувся.

У зв`язку з перебуванням судді Пономаренка Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20, розгляд апеляційних скарг призначено на 13.09.2022.

23.08.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 по суті спору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 розгляд справи відкладено на 08.11.2022.

До початку судового засідання, призначеного на 08.11.2022, до Північного апеляційного господарського суду надійшли заяви ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 про розгляд справи без їх участі.

У судове засідання 08.11.2022 з`явилися представник позивача та відповідача-3, відповідачі-1,-2 та треті особи-2,-3 представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до частин 12, 13 статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи. За висновками суду неявка представників учасників справи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

В силу приписів статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Судом також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Колегія суддів звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й усіх осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (Case of Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) (заява №11681/85) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача-1, 2 та третіх осіб-2, 3.

У судовому засіданні 08.11.2022 представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову скасувати та винести інше, яким позов в цій частині задовольнити.

В свою чергу представник відповідача-3 підтримав доводи, викладені в його апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та винести інше, яким у задоволенні позову відмовити.

Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У судовому засіданні 08.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 02.04.2013 між ТОВ "Торговий дім "Моноліт-2000" та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5%.

25.09.2013 між ТОВ "Торговий дім «Моноліт-2000" та ОСОБА_4 укладено акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5%, який було нотаріально посвідчено.

25.09.2018 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу частки (5%) у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс".

27.09.2018, на підставі вищенаведених документів, державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В. проведено реєстраційну дію №16761050010003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою" щодо набуття ОСОБА_4 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 10%.

04.04.2019 рішенням загальних зборів ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" ОСОБА_3 призначено на посаду директора ТОВ "Торговий дім Мегатрейд".

05.04.2019 між ОСОБА_13 та ОСОБА_3 укладено договір про відчуження частки у розмірі 80% статутного капіталу у ТОВ "Торговий дім Мегатрейд".

05.04.2019 між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 укладено договір дарування та акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50%.

10.04.2019 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Водограй-Плюс", а саме набуття ОСОБА_3 частки у статутному капіталі у розмірі 50%. Державна реєстрація була проведена державним реєстратором ОСОБА_15 , реєстраційна дія №16761050012003228.

13.04.2019 між ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 з однієї сторони, та ОСОБА_4 з іншої сторони, укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 40% та підписано акт приймання передачі вказаної частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс", який було нотаріально посвідчено.

17.04.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Рудь Л.С. проведено реєстраційну дію №16761050014003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" щодо набуття ОСОБА_4 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 40%.

17.04.2019 між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50% та укладено акт приймання-передачі зазначеної частки, який було нотаріально посвідчено.

17.04.2019 ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" подано скаргу до Міністерства юстиції України щодо скасування реєстраційних дій.

18.04.2019 державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Козачук Н.П. проведено реєстраційну дію №16761050015003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичною особою" щодо набуття ОСОБА_10 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50%.

23.04.2019 Міністерством юстиції України задоволено скаргу ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та винесено наказ №1289/5, яким скасовано наступні реєстраційні дії:

- від 27.09.2018 №16761050010003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 04.04.2019 №16761050012003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації Наглюк О.В.;

- від 10.04.2019 №16761050012003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Самчук Оленою Андріївною;

- від 17.04.2019 №16761050014003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Рудь Лідією Степанівною;

- від 18.04.2019 №16761050014003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи", проведену державним реєстратором виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області Козачук Надією Петрівною.

23.04.2019 загальними зборами ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" прийнято протокол №2 про уповноваження ОСОБА_3 приймати участь у загальних зборах ТОВ "Водограй-Плюс" з правом голосу щодо усіх питань порядку денного.

24.04.2019 проведено державну реєстрацію змін щодо складу засновників ТОВ "Водограй-Плюс" на підставі договору дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 50%, укладеного між ОСОБА_14 та ОСОБА_3 . Державна реєстрація була проведена цього ж дня державним реєстратором Рудніцькою І.В.

24.04.2019 загальними зборами ТОВ "Водограй-Плюс" прийнято рішення, оформлене протоколом №1/04/19-1, про звільнення ОСОБА_4 з посади директора та призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_3

26.04.2019 протоколом загальних зборів ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" №3 прийнято рішення про дарування частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5% ОСОБА_3

26.04.2019 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та ОСОБА_3 укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс", який було нотаріально посвідчено.

07.05.2019 протоколом загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" №2/05/7-1 прийнято рішення про виключення інформації про ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають вчиняти дії від імені юридичної особи та про зміну місцезнаходження товариства.

08.05.2019 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз Оленою Анатоліївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ «Водограй-Плюс» проведено реєстраційну дію №16761050026003228 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи"; зміна складу або інформації про засновників, - набуття ОСОБА_16 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 5%.

При цьому, в момент проведення 08.05.2019 приватним нотаріусом Мороз О.А. реєстраційної дії №16761050026003228 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань була наявна реєстраційна дія від 23.04.2019 №16761050016003228, яка посвідчувала - набуття ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 50%, в т.ч. частики в розмірі 5%, яка належала ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" до 25.09.2018.

Таким чином, позивач стверджує, що ОСОБА_3 , будучи керівником та учасником ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" повторно відчужив частку у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 5%, якою ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" володіло до 25.09.2018.

Позивач зазначає, що ОСОБА_3 знав про відчудження ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" у 2018 році ОСОБА_4 частку у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс", однак вказані обставини не завадили ОСОБА_3 повторно відчужити цю ж частку, подарувавши її собі.

Враховуючи вищенаведене ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду першої інстанції.

ТОВ "Водограй-Плюс" у своєму відзиві заперечувало проти задоволення позовних вимог з підстав того, що у позивача відсутнє порушене право та невірно обраний спосіб захисту. Такі доводи відповідача-2 ґрунтуються на тому, що за твердженнями ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_2 є добросовісним набувачем. Заперечення проти задоволення позову ОСОБА_2 є тотожними доводам ТОВ "Водограй-Плюс".

Відповідно до статті 113 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

За приписами статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" цей Закон визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю (далі - товариство), порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач набув право власності на частку в розмірі 50% в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" на підставі договору дарування від 22.04.2019, укладеного між ОСОБА_17 , як обдаровуваним, та ОСОБА_10 , як дарувальницею. Копія відповідного договору наявна в матеріалах справи.

Також, 22.04.2019 між вказаними особами був складений та підписаний акт приймання-передачі частки.

Місцевий господарський суд критично оцінив доводи відповідачів про те, що оскільки 23.04.2019 Міністерством юстиції України було винесено наказ №1289/5, яким скасовані реєстраційні записи про юридичну особу ТОВ "Водограй-Плюс", тому саме з 23.04.2019 ТОВ "Торговий дім Мегатрейд", як учасник ТОВ "Водограй-Плюс", мало право приймати участь у прийнятті рішень, оскільки мало частку у статутному капіталі у розмірі 5%, з чим погоджується судова колегія.

За приписами частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (частина 1 статті 317 ЦК України).

Частинами 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

З системного аналізу викладеного слідує, що скасування реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не має наслідком нівелювання підстав набуття права власності на корпоративні права.

Оскільки договір дарування від 22.04.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_10 не визнаний в судовому порядку недійсним, доказів протилежного сторонами не надано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується колегія суддів, що ОСОБА_1 є власником корпоративних прав на частку в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 50%.

При цьому суд першої інстанції зазначив, що доказів визнання недійсними інших правочинів, вказаних вище, спрямованих на зміну власників корпоративних прав, у тому числі й договір купівлі-продажу частки від 25.09.2018 укладений між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та ОСОБА_4 сторонами до суду не надано.

З наведеного слідує, що укладаючи 26.04.2019 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та ОСОБА_3 договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" у розмірі 5% та акт приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс", фактично ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" відчужив частку в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" повторно, тобто розпорядився корпоративними правами, які фактично вибули з його власності 25.09.2018. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять, сторонами до суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно з частиною 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З урахування положень статті 4 ГПК України, наведені приписи законодавства визначають об`єктом захисту, у тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.

За приписами частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів осіб.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правовідношення.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес",, що вживається в законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов`язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Встановивши, що ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" відчужив частку в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" повторно, яка 25.09.2019 була відчуджена ОСОБА_4 , у подальшому була подарована ОСОБА_10 , яка в свою чергу подарувала позивачу, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у ОСОБА_1 підстав здійснення захисту своїх корпоративних прав у ТОВ "Водограй-Плюс".

За приписами частин 1, 3 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 6 та 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої: - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд встановлює наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання їх недійсними та настання відповідних наслідків, а саме відповідність змісту договору вимогам закону, моральним засадам суспільства, правоздатність сторін договору, у чому конкретно полягає неправомірність та інші обставини, що є істотними для правильного вирішення спору.

Укладений 26.04.2019 між ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" та ОСОБА_3 договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" за своєю правовою природою є договором дарування.

Відповідно до частини 1 статті 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Згідно з частиною 2 статті 718 ЦК України дарунком можуть бути майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути у нього в майбутньому.

Беручи до уваги той факт, що ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" станом на 26.04.2019 вже не був власником частки в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 5%, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірний договір дарування частки в статутному капіталі від 26.04.2019 за своїм змістом та суттю не узгоджується із законодавчо визначеними вимогами щодо договорів дарування, а тому підлягає визнанню недійсним. Оскільки акт приймання передачі частки є невід`ємною частиною спірного договору, місцевий господарський суд також дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсним й відповідно акту.

Позивач просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс", оформлене протоколом від 24.04.2018 №1/04/19-1, про звільнення з посади директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_4 та призначення на посаду директора ТОВ "Водограй-Плюс" ОСОБА_3 .

Зокрема, ОСОБА_4 , як виконавчому органу - директору ТОВ "Водограй-Плюс" протягом січня-травня 2019 року не надходили від інших учасників, зокрема ОСОБА_3 , вимоги про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства. ОСОБА_1 , як учасник товариства не був поінформований про скликання та проведення 24.04.2019 загальних зборів учасників ТОВ "Водограй Плюс". Доказів протилежного матеріали справи не містять та сторонами вказані обставини не спростовані.

До того, участь ТОВ "Торговий дім Мегатрейд" у спірних загальних зборах 23.04.2019 є суперечливим фактом, з огляду на те, що 25.09.2018 останнє відчуджило свою частку на користь ОСОБА_4 та фактично не було учасником ТОВ "Водограй-Плюс", а тому не мало право брати участь у загальних зборах ТОВ "Водограй Плюс".

07.05.2019 відбулися позачергові загальні збори учасників ТОВ "Водограй Плюс" на яких прийнято рішення, оформлені протоколом від 07.05.2019 №2/05/7-1:

- виключити ОСОБА_4 зі складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи;

- змінити місцезнаходження ТОВ "Водограй-Плюс" та визначити нове за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі наведеного протоколу приватним нотаріусом Мороз Оленою Анатоліївною, як державним реєстратором, внесені зміни до відомостей про ТОВ "Водограй-плюс", що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна місцезнаходження, зміна складу підписантів (реєстраційна дія від 08.05.2019 №16761070027003228).

Вказане рішення на зборах прийняті лише одним учасником ТОВ "Водограй-Полюс" - ОСОБА_3 .

15.10.2019 ОСОБА_3 відчужив свою частку у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 55%, в т.ч. частку в розмірі 5%, яку ОСОБА_3 набув на підставі оспорюваного договору дарування від ТОВ "Торговий дім Мегатрейд", на користь громадянина ОСОБА_2 .

Того ж дня між сторонами договору складено та підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс". Справжність підписів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Халявка Н.М.

18.10.2019 державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Таран Оленою Миколаївною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "Водограй-Плюс" проведено реєстраційну дію №10731070031040452, внесення змін до відомостей про ТОВ "Водограй-плюс", що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна складу або інформації про засновників - набуття ОСОБА_2 частки у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 55%.

У подальшому, ОСОБА_2 на загальних зборах ТОВ "Водограй Плюс" 21.02.2020 прийнято рішення №1/02/2020 про збільшення статутного капіталу товариства з 400 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн. На підставі вказаного рішення, приватним нотаріусом Івченко А.В., як державним реєстратором, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесені зміни до відомостей про ТОВ "Водограй-плюс", що не пов`язані зі змінами в установчих документах, зміна статутного або складеного капіталу, зміна складу або інформації про засновників (реєстраційна дія від 25.02.2020 №10731070032040452).

Сторонами не надано доказів належного повідомлення всіх учасників ТОВ "Водограй-Плюс" про проведення загальних зборів, що дає підстави стверджувати, що фактично спірні рішення приймались лише одним учасником ТОВ "Водограй Плюс", тобто без наявності кворуму.

Також, судом першої інстанції встановлено, що згідно з підпунктом 5.1 пункту 5 статуту ТОВ "Водограй Плюс" органами товариства є: Загальні збори учасників; Виконавчий орган (директор); Ревізійна комісія.

Відповідно до підпункту 5.7-5.12 статуту ТОВ "Водограй Плюс" Загальні збори учасників скликаються по мірі потреби, але не рідше двох разів на рік. Організовує роботу зборів учасників - обраний Учасниками голова товариства. Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Будь-хто з Учасників має право вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що він поставив його не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Позачергові збори учасників скликаються головою Товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Учасники, які володіють понад 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час та за будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. Якщо вимога Учасника про скликання загальних зборів не виконана виконавчим органом в 25-ти денний термін, ці Учасники мають право самостійно скликати загальні збори. Про проведення загальних зборів учасників сповіщають письмово (цінним листом з описом вкладеного) або особисто під розписку не пізніше як за 30 днів до початку загальних зборів із зазначенням часу і місця їх проведення, а також порядку денного. Не пізніше як за 7 днів до скликання загальних зборів виконавчим органом Товариства повинна бути надана можливість Учасникам Товариства ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

За приписами статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також:

1) з ініціативи виконавчого органу товариства;

2) на вимогу наглядової ради товариства;

3) на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.

Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного. У разі скликання загальних зборів учасників з ініціативи учасників товариства така вимога повинна містити інформацію про розмір часток у статутному капіталі товариства, що належать таким учасникам. Виконавчий орган товариства повідомляє про відмову в скликанні загальних зборів учасникам, які вимагали скликання таких зборів, письмово із зазначенням причин відмови протягом п`яти днів з дати отримання вимоги від таких учасників товариства. Разом з питаннями, запропонованими для включення до порядку денного загальних зборів учасників особою, яка вимагає скликання таких зборів, виконавчий орган товариства з власної ініціативи може включити до нього додаткові питання. Виконавчий орган товариства зобов`язаний вчинити всі необхідні дії для скликання загальних зборів учасників у строк не пізніше 20 днів з дня отримання вимоги про проведення таких зборів. У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлено статутом, особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно. У такому випадку обов`язки щодо скликання та підготовки проведення загальних зборів учасників, передбачені статтею 32 цього Закону, покладаються на учасників товариства, які ініціювали загальні збори учасників. Загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Статтею 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Так, Загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. Виконавчий орган товариства приймає рішення про включення запропонованих питань до порядку денного загальних зборів учасників. Пропозиції учасника або учасників товариства, які в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства, підлягають обов`язковому включенню до порядку денного загальних зборів учасників. У такому разі таке питання вважається автоматично включеним до порядку денного загальних зборів учасників. Після надсилання повідомлення, передбаченого частиною третьою цієї статті, забороняється внесення змін до порядку денного загальних зборів учасників, крім включення нових питань відповідно до частини сьомої цієї статті. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства про внесення змін до порядку денного не менше ніж за 10 днів до запланованої дати загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства, відповідно до частини четвертої цієї статті. До порядку денного можуть бути внесені будь-які зміни за згодою всіх учасників товариства. У такому разі положення частин восьмої і дев`ятої цієї статті не застосовуються. Виконавчий орган товариства зобов`язаний надати учасникам товариства можливість ознайомитися з документами та інформацією, необхідними для розгляду питань порядку денного на загальних зборах учасників. Виконавчий орган товариства забезпечує належні умови для ознайомлення з такими документами та інформацією за місцезнаходженням товариства у робочий час, якщо інший порядок не передбачений статутом товариства.

Згідно зі статтею 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Загальні збори учасників проводяться в порядку, встановленому цим Законом та статутом товариства. Учасники товариства беруть участь у загальних зборах учасників особисто або через своїх представників. Загальні збори учасників передбачають спільну присутність учасників товариства в одному місці для обговорення питань порядку денного або можуть проводитися у режимі відеоконференції, що дозволяє бачити та чути всіх учасників загальних зборів учасників одночасно. На загальних зборах учасників, що проводяться відповідно до частини третьої цієї статті, ведеться протокол, у якому фіксуються перебіг загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Кожен учасник товариства, який взяв участь у загальних зборах учасників, може підписати протокол. Рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю. Усі витрати на підготовку та проведення загальних зборів учасників несе товариство. Якщо загальні збори учасників ініційовані учасником товариства, витрати на підготовку та проведення таких загальних зборів учасників несе учасник товариства, який ініціює їх проведення, якщо інше рішення не прийнято загальними зборами учасників. Загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

До компетенції загальних зборів учасників, згідно з частиною 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства; прийняття інших рішень, віднесених цим Законом до компетенції загальних зборів учасників.

За приписами статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Рішення загальних зборів учасників приймаються відкритим голосуванням, якщо інше не передбачено статутом товариства. Рішення з питань, передбачених пунктами 2, 3, 13 частини 2 статті 30 цього Закону, приймаються трьома чвертями голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з питань, передбачених пунктами 4, 5, 9, 10 частини 2 статті 30 цього Закону, приймаються одностайно всіма учасниками товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань. Статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Аналіз наведених норм права і положень Статуту дає обґрунтовані підстави стверджувати, що загальні збори ТОВ "Водограй-плюс", які відбулися 24.04.2019, 07.05.2019 та 21.02.2020 скликано та проведено без дотримання вищевказаних вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та статуту ТОВ "Водограй-Плюс".

Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання. Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідачами та третіми особами до суду не надано доказів протилежного висновку, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, що рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 24.04.2019, оформлене протоколом №1/04/19-1, рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 21.02.2020, оформлене протоколом №1/02/2020 та рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 07.05.2019, оформлене протоколом №2/05/7-1 підлягають визнанню недійсними.

При цьому вимоги позивача про визначення розміру часток в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" та скасування реєстраційних дій не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок визнання недійсним договору дарування, акта приймання-передачі часток, рішення загальних зборів ТОВ "Водограй-Плюс" від 24.04.2019, 07.05.2019, 21.02.2020, останні не породжують жодних юридичних наслідків, окрім їх недійсності, як передбачено частиною 1 статті 216 ЦК України. Вказані обставини в сукупності матимуть наслідком повне поновлення порушених прав та інтересів позивача, оскільки фактично судом першої інстанції визнано недійсними підстави (договір, акт, рішення) внесення спірних реєстраційних записів.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16, від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі №905/2260/17.

Поряд із цим, зважаючи на задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору дарування та акта приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" від 26.04.2019, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог про витребування часток у ОСОБА_2 частку в статутному капіталі ТОВ "Водограй-Плюс" в розмірі 5% з огляду на наступне.

Положення статті 388 ЦК України можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, і було відчужене третій особі за умови, що між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин.

Одночасне пред`явлення віндикаційного позову про витребування майна із чужого незаконного володіння та негаторного позову про визнання правочину недійсним із застосування реституції та одночасне застосування статей 216 і 338 ЦК України є помилковим, оскільки віндикаційний і негаторний позови вважаються взаємовиключними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №522/1029/18.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи, на які посилались апелянти під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову у справі №910/5540/20.

Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим судове рішення має бути залишеними без змін, а апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без задоволення.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 267-271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 у справі №910/5540/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційних скарг залишити за скаржниками.

4. Матеріали справи №910/5540/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, відповідно до статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 29.11.2022.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді Б.О. Ткаченко

С.О. Алданова