Постанова

від 22.11.2022 по справі 922/3152/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Харків Справа № 922/3152/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В., суддя Шевель О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Кулікова Г.Д. (поза межами суду), довіреність б/н від 21.02.2022;

від 3-ї особи: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Сервіс", с. Котляри, Харківський район Харківської області (вх. №623 Х/2),

на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 (повний текст складено 10.02.2022) у справі № 922/3152/21 (суддя Ємельянова О.О.),

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО", м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Сервіс", с. Котляри, Харківського району Харківської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , м. Львів,

про стягнення 303674,42грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (надалі ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Сервіс" (надалі ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс") про стягнення суми матеріальної шкоди у розмірі 303674,42грн, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.08.2019 у м.Червонограді Львівської області сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП), за участю автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який на момент ДТП перебував з ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" у трудових відносинах та виконував робочі обов`язки. В результаті ДТП зазначені транспортні засоби отримали механічні ушкодження. Постановою Франківського районного суду м.Львова від 05.11.2019 особою, винною в порушенні Правил дорожнього руху, які призвели до скоєного ДТП визнано ОСОБА_1 . На підставі рахунків СТО вартість відновлюваного ремонту склала 412382,35 грн.

ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №7045997-02-14-01 від 15.04.2019 та на підставі рахунку СТО офіційного дилера, у зв`язку з настанням страхової події - ДТП, виплачено страхове відшкодування на суму 403674,42грн, а тому позивач отримав право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Mercedes-Benz, державний номер НОМЕР_2 , станом на дату настання ДТП була застрахована ПрАТ "Страхова група "ТАС" відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №9442599. Позивач вказує, що ПрАТ "Страхова група "ТАС" здійснило виплату на користь ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" в межах ліміту, передбаченого полісом на суму 100000,00грн. Разом з тим, оскільки сума понесених збитків (з урахуванням ліміту поліса) в повному обсязі страховиком відповідача сплачена не була, то з огляду на приписи ст. 1166, ч. 1 ст. 1172, ст.ст. 1187, 1194 Цивільного кодексу України різниця між відшкодованою сумою та завданими збитками у сумі 303674,43грн підлягає стягненню з відповідача як з роботодавця винної у ДТП особи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2021 відкрито провадження у справі №922/3152/21, призначено підготовче засідання та залучено до участі у справі ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/3152/21 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 303674,42грн та судовий збір у розмірі 4555,12грн.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що вартість майнового збитку (403674,42грн), завданого власнику пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП з вини водія ОСОБА_1 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах із відповідачем, перевищує виплачений страховиком винної особи на користь позивача розмір страхового відшкодування (100000,00грн), у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позивач на підставі ст.ст. 1172, 1194 ЦК України має право вимагати стягнення з відповідача різниці виплаченого страхового відшкодування, недостатньої для повного відшкодування завданої шкоди у розмірі 303674,42грн.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/3152/21 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскаржуване рішення місцевого суду є незаконним і необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, вважає висновки місцевого суду такими, що не відповідають обставинам справи. Апелянт, зокрема вказує на наступне:

1) суд залишив поза увагою доводи та докази відповідача, якими підтверджується, що заявлена позивачем сума страхового відшкодування була розрахована з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без врахування коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу;

- зокрема, позивачем при визначенні суми страхового відшкодування не було враховано наявність пошкоджень автомобіля Audi A8, які виникли до ДТП, що мала місце 02.08.2022 у м.Червонограді Львівської області;

- на підтвердження своїх доводів відповідач до матеріалів справи долучив звіт, отриманий на веб-сайті https://ua.carplates.app/, з якого вбачається, що автомобіль Audi A8 було виготовлено в 2015 році в Німеччині; з інформації офіційного сайту аукціонного майданчику транспортних засобів Сполучених Штатів Америки "Copart" слідує, що зазначений транспортний засіб Audi A8 - 04.09.2018 було продано на аукціоні з ознаками аварійного пошкодження (інформація про аукціон, фото пошкодженого автомобіля містяться на сайті у відкритому доступі);

- з урахуванням наведених обставин апелянт вважає помилковим висновок місцевого суду, що коефіцієнт фізичного зносу дорівнює нулю, та зазначає про те, що оскільки складові частини автомобіля Audi A8 відновлювалися до моменту ДТП, яка мала місце 02.08.2019, то відповідно до положень пп. б) п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів сума страхового відшкодування мала бути розрахована з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу, тобто вартість збитків мала зменшитись;

- проте, як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунків №01998 від 07.08.2021 та №00656 від 07.08.2021, вартість матеріального збитку, та відповідно сума страхового відшкодування розрахована позивачем без урахування коефіцієнта фізичного зносу;

2) крім того, на думку апелянта, місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою водія відповідача та завданими збитками;

- з довідки про ДТП №3019214653648035, оформленої Червоноградським ВП ГУПН в Львівській області, вбачається, що у результаті ДТП, яка сталася 02.08.2021 о 13:45 легковий автомобіль Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження передньої правої частини; при цьому, відповідно до акту (протоколу) огляду ТЗ - заяви на виплату, складеного 07.08.2019 спеціалістом ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" за участю страхувальника ОСОБА_2 після ДТП, під час огляду транспортного засобу виявлено пошкодження лівої частини автомобіля; тобто, зазначені в акті (протоколі) огляду ТЗ від 07.08.2019 пошкодження не відповідають пошкодженням, виявленим працівниками патрульної поліції на місці аварії та які (пошкодження) зафіксовані в довідці про ДТП;

- надані позивачем до матеріалів справи фотознімки не дають можливості ідентифікувати автомобілі, які брали участь у ДТП, а також з них не можна встановити коли та при яких обставинах були пошкоджені зображені транспортні засоби; такі докази не доводять факту пошкодження передньої та лівої частини саме автомобіля Audi А8 д.н.з. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, а також те, що відповідні пошкодження сталися саме з вини водія відповідача;

- оскільки позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів наявності причинного зв`язку між пошкодженнями передньої частини автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , та ДТП, яка сталася 02.08.2019, тому стягнення з відповідача вартості відновлювального ремонту є передчасним;

3) висновки місцевого суду, викладені в оскаржуваному рішенні про те, що офіційний дилер ТОВ "Ніко Захід Преміум" є замовником послуг із технічного обслуговування автомобілів, а ФОП Тимець У.І. виконавець таких послуг, не підтверджуються наданими до позовної заяви доказами, оскільки відповідно до наряду-замовлення №ЛВ000952 від 18.09.2019 замовником послуг з проведення ремонтних робіт є власник пошкодженого транспортного засобу Хіль А.Д., відповідно до платіжного доручення №23101 від 30.08.2019 послуги оплачені ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" напряму ФОП Тимець У.І.;

- тобто, з наведених доказів вбачається, що позивач здійснив виплату страхового відшкодування не на підставі розрахунків СТО офіційного дилера, як передбачено умовам договору страхування, а додані до позовної заяви рахунки не є належним підтвердженням кошторису збитків.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Плахов О.В., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/3152/21; встановлено учасникам справи строк до 04.07.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження; витребувано матеріали справи №922/3152/21 із Господарського суду Харківської області.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 23.06.2022 від ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржуване рішення без змін. Узагальнені доводи відзиву позивача зводяться до наступного:

- у спірному випадку відсутня необхідність визначати коефіцієнт фізичного зносу та проводити інші експертизи, оскільки розмір заподіяної шкоди повинен визначатися виходять з фактичної суми, встановленої відповідними документами СТО, на якій проводився ремонт автомобіля (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у праві № 924/675/17); тому при розрахунку суми, яка підлягає стягненню позивач дотримався вимог законодавства;

- коефіцієнт фізичного зносу впливає на розмір виплати страховиком, який здійснює страхове відшкодування по договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не на розмір відшкодування реальної шкоди, завданої в результаті ДТП, яка повинна бути стягнута з відповідача;

- оскільки сума понесених збитків (з урахуванням ліміту поліса АМ/9442599 становить 100000,00грн) в повному обсязі не була сплачена ПрАТ "Страхова група "ТАС", то з огляду на приписи ст. 1194 ЦК України різниця між сумою страхового відшкодування за полісом та фактично завданих збитків, а саме 303674,42грн підлягає стягненню з відповідача;

- наданими позивачем до матеріалів справи доказами підтверджується перелік пошкоджень автомобіля Audi A8 д.р.н. НОМЕР_1 , отримані при ДТП 02.08.2019; зазначені пошкодження вказані в акті (протокол) огляду ТЗ - заява на виплату від 07.08.2019 та підтверджені фотознімками, а також рахунками СТО (акт виконаних робіт, тощо); якщо у відповідача були сумніви щодо переліку пошкоджених частин ТЗ, то він мав можливість з`ясувати ці питання ще в досудовому порядку, оскільки ПрАТ "СК "ВУСО" зверталось до останнього з вимогою, однак відповідач таким правом не скористався і з жодними запитами на отримання додаткових документів, фото тощо не звертався;

- ТОВ "Ніко Захід Преміум" та ФОП Тимець У.І. є сертифікованими суб`єктами господарювання, які на законних підставах здійснювали ремонт автомобіля Audi А8, державний номер НОМЕР_1 ; ТОВ "Ніко Захід Преміум" є офіційним дилером у м.Львові та Львівській області, а ФОП Тимець У.І. має повноваження виконувати гарантійне обслуговування автомобілів марки Audi на його замовлення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/3152/21 відбудеться 03.11.2022 о 09:15 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 задоволено заяву представника ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції. Судове засідання по справі №922/3152/21, призначене на 03.11.2022 о 09:15 год., ухвалено провести за участю представника ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

01.11.2022 до суду апеляційної інстанції від ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Судове засідання, призначене на 03.11.2022 о 12:00 год. не відбулося через технічні несправності в роботі програмі Easycon, що призвело, зокрема до неможливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції, про що працівниками апарату суду складено відповідний Акт від 03.11.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі № 922/3152/21 відбудеться 22.11.2022 о 16:00 год. Крім того, задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та вирішено провести судове засідання по справі №922/3152/21, призначене на 22.11.2022 о 16:00 год., в режимі відеоконференції за участю представника відповідача за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 22.11.2022, проведеному в режимі відеоконференції, представник відповідача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу за відсутності його представників.

Представник третьої особи Костильов О.Г. у судове засідання 22.11.2022 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою і в матеріалах справи містяться докази на підтвердження вчинення судом всіх можливих дій для належного повідомлення учасників справи про розгляд справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та третьої особи, у зв`язку з чим, переходить до її розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши пояснення присутньої у судовому засіданні представниці відповідача (апелянта), колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 15.04.2019 між ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 7045997-02-14-01, за умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника пов`язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 16-23, т.1).

За умовам п. 3.4. цей договір діє до 24:00 - 14.04.2020 (включно).

02.08.2019 у м.Червонограді Львівської області сталася ДТП, за участю автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , під керування ОСОБА_2 , та автомобіля Mercedes-benz, державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Транспортні засоби отримали механічні ушкодження.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія БД №082381 від 02.08.2019 вказана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_1 (а.с.25,т.1).

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 05.11.2019 провадження у справі №465/4913/19 про притягнення ОСОБА_1 до адміністартивної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у звуязку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Судом встановлено, що протокол серії БД № 082381 про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складено 02.08.2019. Відтак, в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, однак строк протягом якого особу може бути притягнуто до відповідальності та накладено адміністративне стягнення пропущено (т. 1, а.с. 26).

07.08.2019 страховиком ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" за участю страхувальника ОСОБА_2 складно акт (протокол) огляду ТЗ - заява на виплату, відповідно до якого вирішено здійснювати ремонт застрахованого транспортного засобу на СТО офіційного дилера - ТОВ "Ніко Захід Преміум" (а.с. 30-31, т.1).

07.08.2019 ТОВ "Ніко Захід Преміум" виставлено позивачу рахунок №01998 на суму 357497,35грн (а.с. 32-33, т.1).

07.08.2019 ФОП Тимець У.І. виставлено позивачу рахунок № 00656 на суму 54885,00грн та наряд-замовлення № ЛВ000952 від 18.09.2019 на суму 54885,00грн (а.с. 34-39, т.1).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку страхового відшкодування, складеного на підставі рахунку ТОВ "Ніко Захід Преміум" №01998 від 07.08.2019 сума рахунку складає 412382,35грн, а саме: вартість робіт 54885,00грн; вартість запчастин 348789,42грн; вартість запчастин з урахуванням зносу складає 348789,42грн (за виключенням 8707,93грн). Всього на суму 403674,42грн (а.с.43,т.1).

Як зазначає позивач, відповідно до п. 4 договору добровільного страхування наземного транспорту №7045997-02-14-01 від 15.04.2019, одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю страхувальника.

Згідно п. 5.2. договору, кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку та на підставі рахунку СТО офіційного дилера, що виконує гарантійне обслуговування транспортного засобу та обране страховиком.

30.08.2019 було складено страховий акт №10261-02 про виплату страхового відшкодування, а саме 403674,42грн, з яких 34060,00грн сума страхового відшкодування - залік, 54885,00грн на рахунок СТО - ФОП Тимець У.І., 314729,42грн на рахунок ТОВ "Ніко Захід Преміум" (а.с. 44, т.1).

На підставі платіжних доручень № 23371 від 03.09.2019 на суму 89614,42грн, №23102 від 30.08.2019 на суму 85115,00грн та №23285 від 02.09.2019 на суму 140000,00грн позивач перерахував на рахунок ТОВ "Ніко Захід Преміум" страхове відшкодування (а.с. 45, 47-48, т.1).

Платіжним дорученням № 23101 від 30.08.2019 на суму 54885,00грн позивач порахував на рахунок СТО - ФОП Тимець У.І. страхове відшкодування (т. 1, а.с. 46).

Відповідно до довідки - підтвердження заліку страхового відшкодування, позивачем суму у розмірі 34060,00грн зараховано 30.08.2019 в рахунок несплаченого страхового платежу за договором добровільного страхування наземного транспорту № 7045997-02-14-01 від 15.04.2019 (а.с. 49, т.1).

Позивач зазначає, що згідно постанови Франківського районного суду м.Львова від 05.11.2019 у справі №465/4913/19 винною особою у справі про адміністративне правопорушення визнано ОСОБА_1 . Також у даній постанові зазначено, що ОСОБА_1 працює у ТОВ "Торговий дім"Мілк-Сервіс".

За твердженнями позивача, останній у телефонному режимі звернувся до ОСОБА_1 який зазначив, що станом на момент ДТП працював у ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" та був при виконанні робочих обов`язків, що підтверджується трудовою книжкою НОМЕР_3 , у якій зазначено, що у період з 29.11.2017 року по 11.12.2019 року ОСОБА_1 був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів у ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс"; пояснення від 02.04.2020, з яких вбачається, що на момент ДТП ОСОБА_1 працював у ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" та був при виконанні робочих обов`язків (а.с. 54-55, 67, т.1). Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Відповідно до інформації отриманої з ЄЦБД МТСБУ, цивільна відповідальність особи, винної у скоєнні ДТП на момент настання страхової події була застрахована у ПрАТ "Страхова група "ТАС" за договором обов`якого страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/9442599, за яким ліміт за шкоду, заподіяну майну становить 100000,00грн, франшиза 0,00грн (а.с. 51, т.1).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до ПрАТ "Страхова група "ТАС" із заявою про виплату страхового відшкодування, а 21.02.2020 ПрАТ "Страхова група "ТАС" здійснило виплату на користь позивача в межах ліміту у розмірі 100000,00грн (а.с. 52-53, т.1).

Враховуючи, що сума понесених збитків (з урахуванням ліміту поліса АМ/9442599 на суму 100000,00грн, франшиза 0,00грн) у повному обсязі не було сплачена ПрАТ "Страхова група "ТАС", позивач вважає, що відповідно до приписів ст. 1194 ЦК України різниця між сумою страхового відшкодування за полісом та фактично завданими збитками, а саме у розмірі 303674,42грн підлягає стягнення з відповідача як з роботодавця винної у ДТП особи.

13.04.2020 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про відшкодування в порядку регресу шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки у сумі 303674,42грн (а.с. 59-61, т.1), яка залишена без задоволення.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не було сплачено страхове відшкодування, наведене сталдо підставою звернення позивача до Господарського суду Харківської області із відповідним позовом про стягнення 303672,42грн збитків.

Як вже зазначалось, Господарським судом Харківської області 01.02.2022 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/3152/21, яким позов задоволено з підстав, зазначених вище.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Приписами ст. 979 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 988 ЦК України встановлено обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування у встановлений договором строк.

Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу автомобіля Ауді А8, державний номер НОМЕР_1 , була застрахована позивачем за договором добровільного страхування наземного транспорту № 7045997-02-14-01 від 15.04.2019.

У договорі добровільного страхування наземного транспорту № 7045997-0-14-01 від 15.04.2019, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , сторони у п.п. 5.1., 5.2. погодили, що страхове відшкодування визначається без урахування амортизаційного зносу запчастин, деталей, матеріалів. Підставами для визначення розміру збитків СТО офіційного дилера, що виконує гарантійне обслуговування ТЗ та обрано страховиком.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач за договором добровільного страхування транспортного засобу у зв`язку із настанням страхового випадку - ДТП, на виконання умов договору та на підставі рахунків офіційного дилера та СТО, виплатив в рахунок ремонту транспортного засоба страхове відшкодування в розмірі 403674,42грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком страхового відшкодування складного на підставі рахунку ТОВ "Ніко Захід Преміум" № 01998 від 07.08.2019, а саме, сума рахунку 412382,35грн (за виключенням суми у розмірі 8707,93грн), та складається з вартості робіт 54885,00грн, вартості запчастини/вартості запчастин з урахуванням зносу 348789,42грн, загальна вартість матеріального збитку складає суму у розмірі 403674,42грн (а.с. 43, т.1).

Як вбачається із страхового акту №10261-02 від 30.08.2019 про виплату страхового відшкодування у розмірі 403674,42грн, з яких:

- 34060,00грн зараховано 30.08.2019 в рахунок несплаченого страхового платежу відповідно до довідки - підтвердження заліку страхового відшкодування;

- 54885,00грн на рахунок ФОП Тимець У.І. відповідно до платіжного доручення № 23101 від 30.08.2019

- 314729,42грн на рахунок ТОВ "Ніко Захід Преміум" відповідно до платіжних доручень №23371 від 03.09.2019 на суму 89614,42грн, №23102 від 30.08.2019 на суму 85115,00грн, №23285 від 02.09.2019 на суму 140000,00грн.

За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином позивач, який є страховиком потерпілої особи ОСОБА_2 , здійснивши виплату страхового відшкодування відповідно до умво договору, виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування, у зв`язку з чим, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів" регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

За змістом п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

За загальним правилом згідно з положеннями ст. 1192 ЦК з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Спеціальні норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (п. 22.1 ст. 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст. 29); відповідно до п.п. 32.4, 32.7 ст. 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з п. 12.1 ст. 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика (винної особи), у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Тому, у зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завдання шкоди відповідачем.

Відносини між відповідачем та його страховиком, регулюються умовами, визначеними у договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, та правилами ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно з ч. 1 якої у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідальність власника транспортного засобу Mercedes-benz, державний номер НОМЕР_2 на момент настання ДТП (02.08.2019) була застрахована ПрАТ "Страхова група "ТАС" відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ №9442599 з лімітом відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну 100000,00грн, франшиза за договором - 0грн (т. 1, а.с. 51).

Таким чином, ПрАТ "Страхова група "ТАС", як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі спеціальної норми ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах у справі №910/6094/17 від 02.05.2018, у справі №910/5001/17 від 12.03.2018, у справі №910/20199/17 від 01.06.2018, у справі №910/22886/16 від 01.02.2018, у справі №910/171/17 від 02.10.2018

Враховуючи наведене вище, у справі, що розглядається, у ПрАТ "Страхова група "ТАС" у зв`язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов`язок відшкодувати позивачеві шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми (фактичних затрат), право на вимогу якої перейшло до позивача у зв`язку з виплатою страхового відшкодування, але виходячи з вартості відновлювального ремонту застрахованого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, та за мінусом франшизи.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Mercedes-benz, державний номер НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ "Страхова група "ТАС", позивач звернувся до цієї страхової компанії з вимогою відшкодувати витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування.

За положеннями ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п.1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Пунктом 3.9 Методики передбачено, що фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв`язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників.

Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = С р+ С м+ С сХ (1- Е З), де: С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м- вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с- вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З- коефіцієнт фізичного зносу (8.2 цієї Методики).

Таким чином, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно-пошкодженого транспортного засобу.

Слід зазначити, що знос нараховується тільки на деталі (а не на роботи) згідно Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, при розрахунку якого враховуються вік транспортного засобу, дані про те, чи автомобіль відновлювався ремонтом (випадки не пов`язані з даним ДТП, до нього), чи є пошкодження кузова (корозія) і таке інше.

У п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ, 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Згідно п. 7.39. Методики винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Згідно з пунктом 1.6 вищевказаної Методики строк експлуатації - це період часу від дати виготовлення колісного транспортного засобу до дати його оцінки.

З досліджених у справі доказів судом встановлено, що автомобіль AudiA8, державний номер НОМЕР_1 , був випущений у 2015 році, тобто станом на час ДТП (02.08.2019) строк експлуатації транспортного засобу не перевищував 5 років.

А тому, з огляду на наведені приписи Методики, ПрАТ "Страхова група "ТАС" виконало свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, сплативши позивачеві страхове відшкодування у сумі 100000,00грн, в межах суми ліміту, яка визначена полісом серія АМ № 0094425599.

За таких обставин, судом встановлено, що сума відшкодованих позивачем збитків, не включених до суми страхової виплати, яка здійснена страховиком винної у ДТП особи, становить 303674,42грн (403674,42грн 100000,00грн).

Щодо відповідальності ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" у спірних відносинах, до якого заявлені позовні вимоги за спричинення позивачу шкоди, колегія суддів зазначає наступне.

Предметом спору у цій справі є недостатність, за позицією позивача, суми страхового відшкодування для відновлення пошкодженого майна.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки ч. 1 визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, заподіяну їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв`язку та вини), так і певних спеціальних умов, лише за наявності яких може бути застосована зазначена стаття, зокрема, перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою - роботодавцем, незалежно від характеру таких відносин: постійні, тимчасові, сезонні тощо; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків. Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків треба розуміти виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.

На момент ДТП (02.08.2019) ОСОБА_1 був працівником ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс", про що свідчить запис у трудовій книжці НОМЕР_3 (а.с. 54-55, т.1), та виконував свої трудові обов`язки. Вказаний факт визнається відповідачем.

А тому, як вірно зазначив суд першої інстанції, у розумінні ст.ст. 1172, 1187 ЦК України ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" є відповідальною особою за спричинену у ДТП шкоду в частині відшкодування різниці між розміром завданої позивачу шкоди (403674,42грн) та сумою страхового відшкодування (100000,00грн).

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Колегія суддів при оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Тобто, якщо позивачу недостатньо страхового відшкодування, яке було здійснено страховою компанією винної особи, він має право вимоги до винної у ДТП особи на різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Аналогічний висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.03.2018 у справі №333/1050/15-ц.

У постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок.

Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 25.11.2019 у справі №761/41395/16-ц.

Оскільки вартість майнового збитку, завданого пошкодженням автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, яка сталася з вини третьої особи ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом та на момент ДТП був працівником відповідача (виконував трудові обов`язки), перевищує розмір страхового відшкодування, то з відповідача, як роботодавця третьої особи, на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди (вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу) та отриманим страховим відшкодуванням.

З огляду на встановлені вище обставини, оскільки вартість майнового збитку, завданого власнику пошкодженням автомобіля внаслідок ДТП, перевищує встановлений полісом ліміт обов`язкової страхової відповідальності страховика відповідача, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що позивач має право вимагати стягнення з відповідача, як особи, відповідальної за заподіяну шкоду (роботодавця винної у ДТП особи), різниці між фактичною вартістю відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, яке було сплачено ПрАТ "Страхова група "ТАС" на користь ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", з огляду на що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" 303674,42грн збитків є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 30.10.2019 у справі №753/4696/16-ц, від 21.02.2020 у справі №755/5374/18, від 22.04.2020 у справі №756/2632/17, від 15.10.2020 у справі №755/7666/19, від 22.04.2021 у справі №759/7787/18.

В апеляційній скарзі відповідач заперечує проти задоволення позову. Одним із доводів скарги, на якому ґрунтуються заперечення, є те, що суд безпідставно прийняв до уваги розрахунок розміру шкоди, який не відповідає вимогам законодавства, а саме розмір збитків визначений без урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Як вказує відповідач, оскільки наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що автомобіль Audi A8 було продано 04.09.2018 на аукціоні в США з ознаками аварійного пошкодження, то при визначенні розміру заявлених збитків необхідно враховувати пп. б) п. 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), а сума страхового відшкодування мала бути розрахована з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу. Однак, страхове відшкодування розраховано позивачем з порушенням вимог законодавства.

Колегія суддів зазначає, що правила відшкодування шкоди заподіяної третій особі, зокрема, встановлені ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", згідно п. 22.1 якої у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

За змістом п.п. 7.38, 7.39 Методики передбачено, що значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників легкових КТЗ виробництва країн СНД (далі - КТЗ), строк експлуатації яких не перевищує п`ять років. Винятком стосовно використання зазначених вимог є випадки, якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4.

Матеріали справи свідчать, що строк експлуатації автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , 2015 року випуску, станом на момент ДТП (02.08.2019) не перевищував 5 років.

За наведених вище обставин, ПрАТ "Страхова група "ТАС" виплатило на користь ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" страхове відшкодування в межах ліміту, передбачного полісом в розмірі 100000,00грн, внаслідок заподіяння шкоди автомобілю Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , яка була розрахована із врахуванням коефіцієнту фізичного зносу 0,00.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача стосовно того, що якщо для відновлення пошкодженого в ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.

Разом з тим, суд зазначає, що у цьому спору не розглядається питання щодо стягнення вартості відновлювального ремонту (регламентної виплати) з страховика відповідача, якимй відповідно до норм Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовує розмір збитків з урахуванням зносу.

У даному ж випадку позивачем в межах окремого деліктного зобов`язання за участі деліквента (особи, яка винна у скоєнні ДТП) заявлено вимогу до роботодавця винної у ДТП особи, який на підставі ст.ст. 1172, 1194 ЦК України повинен відшкодувати реальний розмір фактично заподіяної шкоди, тобто вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, суди повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 20.03.2018 у справі № 911/482/17.

За оцінкою апеляційного суду, долучені позивачем до матеріалів справи документи СТО, а саме: рахунки №01998 від 07.08.2019, № 00656 від 07.08.2019, акти виконаних робіт (наряд-замовлення) №ЛВ000952 від 18.09.2019, №НП005055 від 12.09.2019, №НП004794 від 20.09.2019 та платіжні доручення на суму 403674,42грн, підтверджують фактичну (реальну) вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , необхідного для усунення пошкоджень, завданих 02.08.2019 внаслідок ДТП, оскільки позивачем були понесені витрати, необхідні для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), саме у сумі 403674,42грн.

Враховуючи наведене, у справі, що розглядається, у зв`язку з пошкодженням застраховано позивачем автомобіля, у відповідача виник обов`язок відшкодувати реальний розмір шкоди, тобто вартість відновлювального ремонту без урахування коефіцієнта фізичного зносу, за мінусом виплаченого страховиком відповідача на користь позивача страхового відшкодування, розмір якого оцінений відповідно до вимог Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, тобто на загальну суму 303674,42грн (403674,42грн 100000,00грн).

При цьому, суд зазначає, що у спірному випадку ПрАТ "Страхова група "ТАС", визначивши розмір страхового відшкодування (регламентну виплату) без урахування фізичного зносу, сплатило на користь позивача максимальну можливу суму в межах ліміту, передбаченого полісом, відтак застосування чи незастосування страховиком відповідача коефіцієнту фізичного зносу: по-перше, не змінить на користь відповідача в сторону зменшення розмір суми недостатньої для повного відшкодування завданої шкоди (лише в сторону збільшення); по-друге, взагалі не вплине на розмір реальних збитків, підтвердженими документами СТО, на якій проводився ремонт автомобіля.

Необґрунтованими є також посилання апелянта на не урахування судом першої інстанції того, що майнова шкода відшкодовується потерпілому не у повній вартості складових частин транспортного засобу, а з урахуванням коефіцієнта їх фізичного зносу, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постановах Верховного Суду у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15, 910/3867/16, 910/22886/16. Колегія суддів зазначає, що коефіцієнт фізичного зносу транспортного засобу та його складових частин ураховується при визначенні матеріального збитку, який відшкодовується страховиком, натомість при визначенні розміру відшкодування, яке підлягає стягненню з винної особи, ураховується принцип повного відшкодування шкоди потерпілому, зокрема відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (ст.ст. 1192, 1194 ЦК України).

Заперечення відповідача про те, що надані позивачем документи СТО не є належними доказами на підтвердження розміру матеріального збитку, судом апеляційної інстанції визнають необґрунтованими, оскільки відповідач не був позбавлений можливості самостійно визначити інший розмір матеріального збитку, зокрема оглянути пошкоджений в ДТП транспортний засіб, зафіксувати виявлені пошкодження та здійснити незалежну оцінку вартості пошкоджених запчастин та відновлювальних робіт.

Також, суд враховує, що як водій відповідача станом на момент ДТП (02.08.2019), так і сам відповідач в процесі досудового врегулювання спору до проведення ремонту, мав об`єктивну можливість викликати для участі в огляді пошкодженого транспортного засобу аварійного комісара та зафіксувати виявлені пошкодження.

Однак, відповідачем не спростовано будь-якими доказами відомості, визначені в документах СТО, на якій проводився ремонт ані щодо переліку необхідних для ремонту деталей та матеріалів, ані щодо визначених в рахунках СТО сум їх вартості.

Належних доказів щодо іншого розміру збитків відповідачем не надано та матеріали справи таких даних не містять.

Посилання відповідача, що автомобіль позивача ввезено в Україну вже з певними пошкодженнями не свідчить про необґрунтованість та безпідставність здійснених СТО ремонтних робіт автомобіля, оскільки такі роботи проведено саме для усунення збитків, спричинених ДТП з врахуванням пошкоджень, які виникли внаслідок вказаної події. Іншого відповідачем не доведено.

Що стосується аргументів відповідача про відсутність доказів на підтвердження причинного зв`язку між пошкодженнями лівої та передньої частини автомобіля Audi A8 та ДТП, яка відбулась 02.08.2019, колегія суддів зазначає таке.

Так, в обґрунтування зазначених доводів відповідач посилається довідку працівників поліції про ДТП, в якій було зафіксовано, що у автомобіль Audi А8, державний номер НОМЕР_1 , отримав механічні пошкодження передньої правої частини, при цьому, відповідно акту (протоколу) огляду ТЗ заяви на виплату від 07.08.2019, складеного позивачем, виявлено пошкодження лівої частини.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що при визначенні завданої матеріальної шкоди врахований обсяг ремонтних робіт необхідний для виправлення пошкоджень, не пов`язаних з ДТП, яка мала місце 02.08.2019, та не зафіксованих співробітниками поліції на схемі чи в довідці про ДТП, доданій до протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки відповідно до пп. 5 ч. 2 п. 4 Розділу IX Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853), на зворотному боці схеми місця ДТП зазначається перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП.

Таким чином, відповідно до вказаної Інструкції, поліцейський не є оцінювачем завданої шкоди та не встановлює ані перелік чи розмір механічних пошкоджень, ані розмір матеріального збитку, а фіксує виключно факт настання дорожньо-транспортної пригоди з видимими (зовнішніми) пошкодженнями.

Натомість, оцінка завданого збитку здійснюється відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, яка затверджена спільним Наказом Мінюсту України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, а розмір збитків, як вже вказувалось вище може підтверджуватися висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Посилання відповідача на те, що деякі пошкодження автомобіль Audi А8, державний номер НОМЕР_1 , не були наслідком ДТП 02.08.2019, а виникли з інших обставин, судом до уваги не приймається, оскільки винна у ДТП особа або ж відповідач як його роботодавець мали право самостійно оглянути пошкоджений автомобіль, забезпечити проведення експертом (оцінювачем) огляду пошкодженого транспортного засобу з оформленням відповідного незалежного висновку автотоварознавчої експертизи.

Натомість, відповідачем до матеріалів справи таких висновків не надано, доказів наявності будь-яких пошкоджень до настання ДТП 02.08.2019 на автомобілі Audi А8, державний номер НОМЕР_1 , у встановленому процесуальним законом порядку не доведено.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що пошкоджений автомобіль Audi А8, державний номер НОМЕР_1 , 07.08.2019 був оглянутий оцінювачем/спеціалістом ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО", на підставі чого було складено акт (протокол) огляду ТЗ - Заява на виплату із зазначенням пошкоджень отриманих при ДТП 02.08.2019. Зазначені пошкодження, які вказані в акті (протокол) огляду ТЗ - заява на виплату підтверджені фото знімками, а також відображені у документах СТО (рахунках, акті виконаних робіт).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у цій справі судом з власної ініціативи було призначено експертизу, на вирішення якої поставлено, окрім інших, питання щодо наявності на автомобілі Audi А8, державний номер НОМЕР_1 07.08.2019, пошкоджень, які не відносяться до ДТП, яка мала місце 02.08.2019.

Відповідач не погодився з вищевказаною ухвалою місцевого суду від 16.11.2021 та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.11.2021 у справі №922/3152/21 скасовано в частині призначення у справі №922/3152/21 судової автотоварознавчої експертизи та зупинення провадження у справі до отримання висновку з автотоварознавчої експертизи від ХНДІСЕ ім.засл.проф.М.С. Бокаріуса, у зв`язку із відсутністю необхідності призначення відповідної експертизи.

Отже, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд для повної та всебічної оцінки доводів відповідповідача про наявність на пошкодженому транспортному засобі Audi А8, державний номер НОМЕР_1 , будь-яких сторонніх пошкоджень, які існували до ДТП, що мала місце 02.09.2019, забезпечив проведення експертизи. Однак, ухвала місцевого суду була скасовано саме за ініціативою відповідача.

Отже, оскільки відповідачем до матеріалів справи самостійно не надано будь-яких належних та допустимих доказів на спростування переліку пошкоджень, отриманих в ДТП 02.08.2019, та розміру завданої шкоди, які позивач документально підтвердив рахунками та актами СТО, на якій проводився ремонт автомобіля, а судом першої інстанції таких обставин за результатами призначеної експертизи не встановлено, колегія суддів не приймає доводи скаржника про відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою водія відповідача та завданими збитками.

Також, колегія суддів враховує, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі ст. 38 КУпАП за закінченням строків накладення адміністративного стягнення не звільняє особу від відповідальності за шкоду, завдану внаслідок ДТП. Постановою Франківського районного суду м.Львова від 05.11.2019 у справі №465/4913/19 встановлено, що ОСОБА_1 порушив пункт 16.11 ПДР та в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Тлумачення ст. 1188 ЦК України свідчать про те, що її застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні ДТП провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП- через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст. 38 КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні ДТП.

Вищенаведене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.03.2020 у справі № 641/2795/16-ц.

При цьому, апеляційний господарський суд зазначає про наявність в діях водія відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (постанова Франківського районного суду м.Львова від 05.11.2019 у справі №465/4913/19), шкоди (підтвердженої рахунками та актами СТО), причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та шкоди, вини водія відповідача, у зв`язку із чим є підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 303674,42грн.

Щодо аргументів скаржника про здійснення позивачем виплати страхового відшкодування не на підставі розрахунків СТО офіційного дилера, що суперечить умовам договору страхування, а додані до позовної заяви рахунки не є належним підтвердженням кошторису збитків, колегія суддів зазначає таке.

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач стверджує, що відповідно до наряду-замовлення № ЛВ000952 від 18.09.2019 замовником послуг з проведення ремонтних робіт є власник пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_2 , а не позивач, при цьому, відповідно до платіжного доручення №23101 від 30.08.2019 послуги оплачені ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" напряму ФОП Тимець У.І.

Статтею 979 ЦК України визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З матеріалів справи вбачається, що у п. 5.2. договору добровільного страхування наземного транспорту №7045997-02-14-01 від 15.04.2019, укладеного між ПрАТ "Страхова компанія "ВУСО" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) сторони погодили, що кошторис збитків складається на момент настання страхового випадку на підставі рахунку станції технічного обслуговування офіційного дилера, що виконує гарантійне обслуговування ТЗ та обране страховиком (п. 5.2., п 16.3.1. договору). У разі визначення розміру заподіяного збитку на підставі рахунку СТО офіційного дилера, що виконує гарантійне обслуговування ТЗ та обране страховиком, страховик має право перерахувати суму страхового відшкодування безпосередньо на розрахунковий рахунок СТО (п.16.3.4. договору).

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що кодом ЄДРПОУ 37041524 зареєстрована юридична особа ТОВ "Ніко Захід Преміум", види діяльності зокрема технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, що також підтверджено рахунком на оплату №10998 від 07.08.2019.

З наявної у Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації за РНКППО 2907702549 зареєстрована ФОП Тимець У.І., види діяльності: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (основний); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; діяльність страхових агентів і брокерів.

Відповідно до дилерського договору ТОВ "Ніко Захід Преміум" є дилером, який має право отримувати, продавати зазначені у Додатку 1 продукти договору марки "Audi" та здійснювати повний якісний сервіс, що орієнтований на високе задоволення клієнтів.

На підставі договору №10-09-2018 з технічного обслуговування та ремонту автомобілів на станції технічного обслуговування ФОП Тимець У.І. від 10.09.2018, ТОВ "Ніко Захід Преміум2 є замовником послуг із технічного обслуговування автомобілів, а ФОП Тимець У.І. виконавцем таких послуг.

Відповідно ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданиям її результату замовникові.

Тобто, ФОП Тимець У. І. виступає як підрядник (виконавець), а офіційний дилер ТОВ "Ніко Захід Преміум" є замовником послуг з ремонту автомобілів.

Відповідно до п. 1.1 договору №10-09-2018 від 10.09.2018 виконавець зобов`язується виконувати роботу по попередній підготовці та/або ремонту, та/або технічному обслуговуванню, та/або проведення відновлювального ремонту автомобілів марки Audi, в т.ч. і тих автомобілів, на які поширюються гарантійні зобов`язання виробиика/продавця, власником якого є ТОВ "Ніко Захід Преміум", або клієнт замовника, а замовник зобов`язується приймати автомобілі після здійснення виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати надані послуги у строки та на умовах, які вказані у цьому Договорі.

ТОВ "Ніко Захід Преміум" листом від 11.10.2018 (вих. №51/1/10) повідомлено позивача, що ФОП Тимець У.І. є партнером ТОВ "Ніко Захід Преміум" щодо проведення відновлювальних ремонтів автомобілів марки "Audi" на акредитованій СТО суб`єкта підприємницької діяльності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що офіційний дилер ТОВ "Ніко Захід Преміум" та ФОП Тимець У.І. є суб`єктами господарювання, які мали право здійснювали гарантійний ремонт автомобіля Audi A8, державний номер НОМЕР_1 , оскільки види діяльності останніх охоплюють технічне обслуговування автомобілів (СТО). При цьому, позивач мав право здійснити оплату страхового відшкодування як на рахунок ТОВ "Ніко Захід Преміум", так і на рахунок ФОП Тимець У.І., оскільки у офіційного дилера ТОВ "Ніко Захід Преміум" є прямий договір на технічне обслуговування автомобілів із СТО, а ФОП Тимець У.І. є виконавцем таких послуг.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору у цій справі.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", №63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Торговий дім "Мілк-Сервіс" задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/3152/21 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мілк-Сервіс" на рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/3152/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 01.02.2022 у справі №922/3152/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.12.2022.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.В. Шевель