Постанова

від 22.11.2022 по справі 917/115/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 року м. Харків Справа № 917/115/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від апелянтів: Курінний А.С. (поза межами суду), ордери серія ВІ №1089185 від 09.05.2022, серія ВІ №1089186 від 09.05.2022, серія ВІ №1089187 від 09.05.2022, серія ВІ №1089188 від 09.05.2022, серія ВІ №1089189 від 09.05.2022, серія ВІ №1089190 від 09.05.2022;

від позивача: Нестеренко Н.М. (поза межами суду), ордер серія ВІ №1089390 від 15.06.2022Т; Ткаченко А.В. (поза межами суду), ордер серія ВІ №1091746 від 15.06.2022;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу 1) ОСОБА_1 , м. Полтава; 2) ОСОБА_2 , с. Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 3) ОСОБА_3 , с. Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 4) ОСОБА_4 , с.Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 5) ОСОБА_5 , с.Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 6) ОСОБА_6 , с. Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області, (вх. №604 П/2),

на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі № 917/115/21 (суддя Сірош Д.М.),

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Степ", сел. Михайлівське, Карлівського району Полтавської області,

до відповідача Карлівської міської ради Полтавської області, м. Карлівка, Полтавської області,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) ОСОБА_1 , м. Полтава; 2) ОСОБА_2 , с. Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 3) ОСОБА_3 , с. Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 4) ОСОБА_4 , с.Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 5) ОСОБА_5 , с.Голобородьківське, Карлівського району Полтавської області; 6) ОСОБА_6

про визнання укладеною додаткової угоди,

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство "Степ" (надалі СФГ "Степ") звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області (замінено відповідача ухвалою від 28.09.2021 на правонаступника - Карлівську міську раду Полтавської області) про визнання укладеною між Голобородьківською сільською радою та Селянським (фермерським) господарством "Степ" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008, зареєстрованого Карлівським районним відділом Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 19.03.2008 за №040855600022 на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі в редакції, наведеній у прохальній частині позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ч.ч. 6, 7, 8 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зазначив, що він як особа, яка має переважне право на поновлення договору оренди, завчасно, із дотриманням строків, визначених договором повідомив орендодавця про свій намір продовжити строк дії договору. При цьому, до закінчення строку дії оренди орендар зібрав всі необхідні документи для продовження строку дії договору оренди та подав їх до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області. Однак додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди землі розпорядник земельної ділянки не підписав. При цьому орендар продовжує сплачувати орендну плату.

Також, позивач вказує, що новий розпорядник землі - Голобородьківська сільська рада після закінчення строку дії договору не висловила своїх заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою, тому позивач вважає, що він має законні сподівання на поновлення договору оренди землі на новий строк та на тих самих умовах, що і первинний договір оренди землі.

Правовою підставою позову позивач визначив ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі №917/115/21 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано укладеною між Голобородьківською сільською радою та СФГ "Степ" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008, зареєстрованого Карлівським районним відділом Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 19.03.2008 за №040855600022 на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі в редакції, зазначеній у резолютивній частині рішення суду.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у встановленому законом порядку до закінчення строку дії договору направив на адресу Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області заяву про поновлення договору оренди землі та укладення додаткової угоди; добросовісно виконував свої зобов`язання в частині сплати орендної плати та продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і на даний час; попередній розпорядник землі (ГУ Держгеокадастру в Полтавській області) не звертався до позивача протягом одного місяця після закінчення строку дії договору з листом-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі; нові розпорядники землі - Голобородьківська сільська рада, а в подальшому Карлівська міська рада Полтавської області обґрунтованої відмови в поновлені договору оренди землі позивачеві також не надали.

Наведені обставини для місцевого суду стали підставою для висновку, що у позивача на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виникло право на поновлення договору оренди землі від 04.02.2008 щодо земельної ділянки площею 11,4721 га, кадастровий номер 5321681200:00:003:0172, на тих самих умовах, які були передбачені первинним договором оренди землі.

Не погодившись із вищевказаним рішенням, представник фізичних осіб ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як осіб, які не брали участі у справі, але вважають, що суд першої інстанції вирішив питання про їх права, інтереси та обов`язки, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі № 917/115/21 та ухвалити нове судове рішення, яким закрити провадження у цій справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, або відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушення господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає висновки місцевого суду такими, що не відповідають обставинам справи. Апелянт, зокрема вказує на наступне:

1) Провадження у цій справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки:

- предметом спору у цій справі є засноване на договорі оренди від 04.02.2008 строкове право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5321681200:00:003:0172 (в подальшому виправлено помилку та змінено на 5321681200:00:003:1172) площею 11,4722 га, розташованої на території Голобородьківської сільської ради Полтавської області;

- після закінчення строку дії договору оренди від 04.02.2008, ще у 2019-2020 роках земельну ділянку з кадастровим номером 5321681200:00:003:1172 було поділено на 6 окремих земельних ділянок зі своїми межами та кадастровими номерами;

- станом на момент подання апеляційної скарги у сервісі Публічна кадастрова карта відсутні відомості про земельну ділянку 5321681200:00:003:1172, що підтверджується відповідним витягом;

- у зв`язку із поділом спірної земельної ділянки припиняється її існування як об`єкта цивільних прав, та зважаючи на відсутність самого предмета договору оренди - земельної ділянки з кадастровим номером 5321681200:00:003:1172 площею 11,4722 га, відтак апелянти вважають, що існування будь-яких договірних правовідносин (в тому числі і оренди) з приводу цього об`єкту є неможливим;

- СФГ "Степ" звернулося до господарського суду першої інстанції із зим позовом на початку 2021 року, і станом на момент подання позову предмету спору вже не існувало, а відтак відкриття провадження та винесення судом рішення було помилковим;

2) Щодо неналежного суб`єктного складу спору, апелянти вказують таке:

- станом на момент подання позову право власності фізичних осіб на окремі частини спірної земельної ділянки було зареєстровано у встановленому законом порядку; відомості про виділення земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 містилися в Державних реєстрах та не були скасовані;

- незважаючи на існування в матеріалах справи відповідних відомостей про власників новостворених земельних ділянок, суд першої інстанції не залучив фізичних осіб до розгляду спору ані в якості відповідачів, ані в якості третіх осіб, при цьому, суд фактично вирішив питання відносно їх права власності; апелянти також зауважують, що позов у цій справі подано до неналежного розпорядника земельних ділянок - відповідача, що є наслідком відмови у позові.

3) Стосовно відсутності у позивача порушеного права:

- висновок суду першої інстанції про наявність порушень переважного права позивача як орендаря за договором є помилковим, оскільки у даному випадку земельна ділянка з кадастровим номером 5321681200:00:003:1172 площею 11,4722 га, в оренду будь-яким іншим особам не передавалася;

4) Орендар не дотримався визначеного порядку для продовження договору, оскільки:

- колишній орендодавець (ГУ Держгеокадастру в Полтавській області) у місячний строк після закінчення договору оренди висловив свої заперечення з приводу проекту додаткової угоди; зокрема, ГУ Держгеокадастру у Полтавській області заперечило проти пропозиції СФГ "Степ" продовжити договірні відносини на новий строк - 35 років, оскільки він перевищує термін оренди за основним правочином, який укладений на 10 років; окрім цього, орендодавець висловив незгоду з запропонованим позивачем розміром орендної плати 2%, замість необхідних 12%;

- оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, відтак позивач втратив переважне право на поновлення договору оренди;

- до нового розпорядника земельної ділянки - Голобородьківської сільської ради Карлівського району Полтавської області позивач звернувся через два роки з моменту закінчення строку договору оренди;

5) Позивачем не доведено належне виконання умов договору землі, що є обов`язковою умовою поновлення договору оренди, а саме:

- з податкової звітності позивача вбачається, що розмір орендної плати у 2018-2019 роках розраховано СФГ "Степ" виходячи з розміру нормативної грошової оцінки 37227,36грн, а річний розмір сплачувався в сумі 8541,52грн; однак, виходячи з затвердженого розміру орендної плати, ще з кінця 2017 року розмір річної оренди мав складати не менше 9018грн;

- з наданих позивачем до матеріалів справи квитанцій не вбачається можливим встановити за яку земельну ділянку вносився платіж та за яким договором;

6) Суд порушив принцип змагальності та рівності учасників процесу, оскільки не надав жодної правової оцінки доводам відповідача; у рішенні суду міститься вказівка на те, що від Карлівської міської ради відзив не надходив, у той же час матеріали справи містять відзив відповідача.

7) Позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки про порушення своїх прав останньому було відомо ще з моменту звернень до Головного управління Держгекадастру в Полтавській області у червні 2017 року; оскільки позивач звернувся із цим позовом до суду лише у січня 2021, тобто з пропуском трьохрічного строку позовної давності, апелянти просять застосувати наслідки спливу такого строку та відмовити у задоволенні позову також з цих підстав.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2022 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.06.2022 поновлено скаржникам пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі №917/115/21; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; встановлено учасникам справи строк до 04.07.2022 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання учасникам провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 04.07.2022 від СФГ "Степ", позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що рішення суду першої інстанції не впливає на права та інтереси заявників апеляційної скарги, просить закрити апеляційне провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Узагальнені доводи позивача зводяться до наступного:

- судом першої інстанції було враховано, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (правові висновки, викладені зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц (п. 56) та від 01.10.2019 у справі №922/2723/17 (п. 7.36);

- оскільки предмет спору у цій справі є визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008 на той самий строк та на тих самих умовах, а заявники апеляційних скарг фізичні особи не є сторонами цього договору, відтак рішення суду у справі не впливає на їх права, свободи, інтереси або обов`язки, а тому місцевим судом правомірно не було залучено їх до участі у розгляді даної справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.08.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі №917/115/21 відбудеться 19.09.2022 о 12:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 залучено до участі у справі фізичних осіб апелянтів як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; оголошено перерву у судовому засіданні у справі №917/115/21 до 17.10.2022 о 12:30 год.; задоволено заяви скаржників та СФГ "Степ" про участь їх представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та ухвалено провести судове засідання, яке продовжиться 17.10.2022 о 12:30 год., в режимі відеоконференції за допомогою програми "Easycon".

Судове засідання, призначене на 17.10.2022 о 12:30 год. не відбулося через відсутність в приміщенні Східного апеляційного господарського суду доступу до мережі Інтернет, що призвело, зокрема до неможливості проведення судових засідань в режимі відеоконференції, про що працівниками апарату суду складено відповідний Акт від 17.10.2022.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі №917/115/21 відбудеться 01.11.2022 о 15:30 год. Крім того, задоволено заяви скаржників та СФГ "Степ" про участь представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.10.2022 на адресу апеляційного суду надійшла заява апелянтів з процесуальних питань, в якому зазначено про те, що у зв`язку з розглядом даної справи апелянти несуть судові витрати, які складаються з витрат, зокрема на правову допомогу. Попередньо розрахунок судових витрат становить 30000,00грн Остаточний розрахунок та документи, що підтверджують його обґрунтованість будуть подані в порядку та строки визначені ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 відкладено розгляд справи №917/115/21 на 22.11.2022 о 15:00 год. Крім того, задоволено заяву представника скаржників та СФГ "Степ" про участь представників у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

08.11.2022 на адресу апеляційного суду від Карлівської міської ради Полтавської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

22.11.2022 на адресу апеляційного суду від представника апелянтів надійшли додаткові пояснення, зміст яких зводиться до наступного:

- позивач безпідставно посилається на відсутність порушених прав фізичних осіб, оскільки як на момент звернення СФГ "Степ" до Голобородьківської сільради із клопотанням про поновлення договору оренди землі, так і на момент звернення до господарського суду першої інстанції із цим позовом про визнання додаткової угоди укладеною, фізичні особи вже були повноправними власниками спірної земельної ділянки, у той же час позовні вимоги про захист майнового права на продовження орендних правовідносин беззаперечно впливають на права та обов`язки фізичних осіб;

- щодо посилання позивача на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, то представник апелянтів зауважує, що в рамках вказаної справи була окремо заявлено вимога про скасування як правовстановлюючих документів, так і рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, чого у цій справі позивач не заявляв; спосіб захисту у виді визнання додаткової угоди укладеною не передбачає правового наслідку у виді скасування державної реєстрації земельної ділянки чи її відновлення;

- щодо висновків Верховного Cуду, викладених у постанові від 27.07.2020 у справі №912/686/17, то такі висновки були зроблені за встановлених судом обставин поділу земельної ділянки до моменту звернення позивача до господарського суду; право власності на новосформовані ділянки виникло також до моменту звернення позивача до суду; правовий результат вирішення спору у справі №912/686/17 цілком і повністю став можливим через встановлення недобросовісної поведінки відповідача;

- до моменту вирішення питання про скасування державної реєстрації прав фізичних осіб на окремі земельні ділянки та відновлення державної реєстрації первісної земельної ділянки 5321681200:00:003:1172 спосіб захисту, який обрав позивач не може вважатися ефективним, так як потребує додаткових судових розглядів;

- повідомлені позивачем обставини не відповідають попереднім його заявам, що свідчить про недобросовісність позивача;

- із змісту позовної заяви вбачається, що позивач вбачає наявність порушення своїх прав у зв`язку з ухиленням ГУ Держгеокадастру в Полтавській області щодо поновлення договору оренди за клопотаннями СФГ "Степ" від 26.06.2017 та 26.12.2017 (із новими умовами договору), водночас позивач звертається з позовом до відповідача Голобородьківської сільської ради (змінено на Карлівську міську раду), яка жодних порушень не допускала та стала розпорядником спірної земельної ділянки лише з 2019 року;

- позивач не пропонував ГУ Держгеокадастру в Полтавській області положення додаткової угоди в тій редакції, яку місцевий суд визнав укладеною.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 22.11.2022, яке проводилось в режимі відеоконференції, приймав участь представник скаржників, який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору (спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав) або скасувати оскаржуване рішення місцевого суду через його незаконність та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Присутні у судовому засіданні 22.11.2022 представниці позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги з пістав, викладених у відзиві, просили залишити оскаржуване рішення без змін.

Карлівська міська рада Полтавської області у своїх клопотаннях просила проводити розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що явка представників сторін не визнавалася судом обов`язковою і в матеріалах справи містяться докази на підтвердження повідомлення судом учасників справи про розгляд справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача, у зв`язку з чим переходить до її розгляду по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 269 ГПК України, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників апелянтів та позивача, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.02.2008 між Карлівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Селянським (фермерським) господарством "Степ" (орендар) укладено договір оренди землі, який зареєстровано Карлівським районним відділом Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" 19.03.2008 за № 040855600022 (надалі - Договір).

За умовами п.п. 1, 2 Договору на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації 23.01.2008 №21 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Голобородьківської сільської ради, загальною площею 11,4721 га, кадастровий номер земельної ділянки 5321681200:00:003:0172.

Листом Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області (міжрайонне управління у Карлівському та Машівському районах) від 24.05.2017 за вих. № 388/121-17, направленого голові СФГ "Степ", повідомлено, що кадастровий номер 5321681200:00:003:0172, вказаний у договорі оренди землі, на земельну ділянку площею 11,4721 га є технічною помилкою. Кадастровий номер 5321681200:00:003:1172 земельної ділянки присвоєний за допомогою Національно кадастрової системи є вірним і виправленню не підлягає.

На підставі акту приймання-передачі від 04.02.2008 Карлівська районна державна адміністрація передала, а С(Ф)Г "Степ" прийняло зазначену земельну ділянку у фактичне користування.

Договір оренди землі укладено строком на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 Договору).

Судом також встановлено, що після укладення договору оренди землі від 04.02.2008 та станом на час закінчення строку, на який його було укладено, змінився орендодавець земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки, на Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області.

Як свідчать матеріали справи, за 9 місяців до закінчення строку дії оренди землі СФГ "Степ" звернулося до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області листом від 26.06.2017 №14/17 про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк на умовах, визначених у додатковій угоді та готовність провести перемовини щодо підписання додаткової угоди. В проекті додаткової угоди позивач запропонував укласти договір оренди землі на новий строк 35 років.

На зазначене клопотання Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області листом від 10.07.2017 повідомило СФГ "Степ" про те, що оскільки строк дії договору оренди закінчується 19.03.2018, тому на даний час (за 8 місяців до закінчення дії договору) поновлення договору є передчасним. Крім того, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області запропонувало СФГ "Степ" внести зміни до договору в частині збільшення розміру орендної плати з 2% до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на те, що такі вимоги передбачено п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

СФГ "Степ" повторно звернулося до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області та листом від 26.12.2017 №21/17 просило укласти договір оренди на новий строк 15 років, встановивши розмір орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області листом від 22.01.2018 №445/0/26-18 повідомило СФГ "Степ" про те, що останнім в листі-повідомленні від 26.12.2017 №21/17 пропонується поновити договір оренди строком на 35 років, при цьому, в доданому до цього листа проекті додаткової угоди пропонується внести зміни до договору оренди землі на 7 років, що суперечить поданому клопотанню. Враховуючи приписи ст. 93 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області пропонує укласти договір оренди на 7 років.

Додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди землі з СФГ "Степ" не укладено.

Як зазначає позивач, у вересні 2020 року голові СФГ "Степ" стало відомо, що невідомими особами здійснюються сільськогосподарські роботи на орендованій земельній ділянці, у зв`язку з чим він звернувся до правоохоронних органів.

Відповідно до листа начальника Карлівського відділу поліції ГУ Національної поліції у Полтавській області № 9266/115/125/01-2020 перевіркою не встановлено фактичних доказів (документальних підтверджень) права користування даною земельною ділянкою.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 30.05.2017, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 14.03.2020 та від 24.09.2020 земельна ділянка з кадастровим номером 5321681200:00:003:1172 на підставі договору оренди землі від 04.02.2008 знаходиться в оренді у СФГ "Степ".

Разом з тим, відповідно до п. 36 Договору оренди землі дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору (п. 39 договору).

При цьому, п.п. 37, 38 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін або за рішенням суду. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається.

Посилаючись на приписи ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", позивач вважає, що оскільки земельна ділянка з кадастровим номером 5321681200:00:003:1172 продовжує перебувати в оренді СФГ "Степ", і останнє сплачує орендну плату, відтак дія договору оренди землі продовжена, що також підтверджується інформацією з Державного земельного кадастру, а також тим, що договір оренди землі з СФГ "Степ" не розривався в добровільному та в судовому порядку.

21.10.2020 представником СФГ "Степ" подано до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області адвокатський запит про роз`яснення вказаних вище обставин.

Листом від 30.10.2020 за вих. № 29-16-0.221-5701/2-20 Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області повідомило позивача, що на підставі розробленого, погодженого та затвердженого проекту землеустрою щодо встановлення меж (зміни меж) селища Голобородьківське Карлівського району Полтавської області у 2019 році вказану земельну ділянку включено у межі селища Голобородьківське (перейшла у власність територіальної громади), що на підставі ст. 173 Земельного кодексу України є підставою для реєстрації права комунальної власності на таку земельну ділянку.

В подальшому спірну земельну ділянку включено в межі селища Голобородьківське і вона набула статусу комунальної власності.

16.11.2020 СФГ "Степ" звернулося до Голобородьківської сільської ради із заявою про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008, зареєстрованого Карлівським районним відділом Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.03.2008 за № 040855600022, укладеного між Карлівською районною державною адміністрацією та СФГ "Степ", щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Голобородьківської сільської ради, загальною площею 11,4721 га, кадастровий номер земельної ділянки 5321681200:00:003:1172, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

До заяви про поновлення договору оренди землі додано проект додаткової угоду про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008.

У відповіді Голобородьківської сільської ради за № 02-25/522 від 10.12.2020 зазначено, що відповідно до витягу з державного земельного кадастру відомості про нові межі адміністративно-територіальних одиниць по селищу Голобородьківське до державного земельного кадастру були внесені 13.09.2019, тому Голобородьківська сільська рада стала розпорядником зазначеної земельної ділянки з 13.09.2019. Додаткова угода між сторонами не підписана.

Звертаючись до господарського суду першої інстанції із цим позовом позивач зазначив, що оскільки строк дії договору оренди землі від 04.02.2008 встановлено до 19.03.2018, а відповідач протягом 30 днів після закінчення строку дії договору не направив обґрунтованого заперечення щодо поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах, як передбачено ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі, відповідач користується земельною ділянкою та сплачує орендну плату, відтак СФГ "Степ" має право на поновлення договору оренди землі на новий строк на тих самих умовах, що і первинний договір. При цьому, оформленням такого факту, як поновлення договору оренди землі, є укладання в обов`язковому порядку додаткової угоди до цього договору у місячний строк.

Позивач вважає, що належним способом захисту порушеного права СФГ "Степ" у даній справі щодо поновлення договору у порядку ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" на той самий строк і на тих самих умовах є визнання укладеною додаткової угоди із викладенням її змісту.

Як вже зазначалось, Господарським судом Полтавської області 22.11.2022 ухвалено оскаржуване рішення у справі №917/115/21, яким позовні вимоги задоволено повністю; визнано укладеною між Голобородьківською сільською радою та СФГ "Степ" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008 на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі.

Задовольняючи позов, суд дійшов висновку, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", договір оренди земельної ділянки від 04.02.2008, укладений між Карлівською РДА (орендодавець) та СФГ "Степ" (орендар), вважається поновленим на той самий строк (на 10) та на тих самих умовах.

Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не погоджується з правильністю правових висновків суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Так, предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога позивача про визнання договору оренди землі від 04.02.2008 поновленим на той самий строку (до 19.03.2028) та на тих самих умовах на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (тут і надалі - в редакції, чинній на момент закінчення строку договору та вчинення позивачем дій щодо поновлення договору).

Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) передбачено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч.ч. 8, 11 ст. 33 цього Закону).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Тобто виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Наведену правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18.

При цьому у вказаних постановах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про необхідність відступу від висновку судової палати з розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 10.09.2018 у справі №920/739/17, а саме стосовно тверджень про необов`язковість повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з надсиланням проекту додаткової угоди для виникнення підстави поновлення договору, передбаченої ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Правовідносини щодо оренди земельної ділянки, які виникли між позивачем та відповідачем у цій справі, регулюються насамперед Законом України "Про оренду землі", Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 626 ЦК країни визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини по найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (стаття 1 ЗУ "Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі - це договір за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" визначено, зокрема, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вже вказувалося вище, 04.02.2008 між Карлівською районною державною адміністрацією та СФГ "Степ" укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Голобородьківської сільської ради, загальною площею 11,4721 га, кадастровий номер земельної ділянки 5321681200:00:003:0172.

Пунктом 8 Договору визначено, що його укладено терміном на 10 (десять) років, а державну реєстрацію права оренди проведено 19.03.2008 за №040855600022. Відповідно строк дії договору закінчився 19.03.2018 року.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України "Про оренду землі", якою передбачено два механізми поновлення договору.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Інший механізм поновлення договору оренди землі врегульований ч. 6 ст. 33 Закону, якою визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності) або уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

При цьому, як визначено ч. 8 ст. 33 Закону, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку.

Відповідна редакція Закону України "Про оренду землі" діяла і на момент закінчення строку дії договору 19.03.2018.

Як вбачається із матеріалів справи, СФГ "Степ" звертаючись із позовом до суду, правовою підставою останнього визначило ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" проводиться за принципом мовчазної згоди обох сторін договору і можливе за відсутності звернення орендаря та за відсутності заперечень орендодавця щодо продовження землекористування відповідною земельною ділянкою. Право на укладення додаткової угоди згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виникає автоматично зі спливом місячного строку оренди за умови, що орендар не ініціював зміни, а орендодавець не направив заперечень упродовж одного місяця після закінчення строку дії договору.

Як вбачається з матеріалів справи, до закінчення дії договору оренди між сторонами протягом тривалого часу тривала процедура листування. Так, вперше СФГ "Степ" звернулось до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області ще за 9 місяців до закінчення строку дії оренди землі та листом від 26.06.2017 №14/17 повідомило про намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк на умовах, визначених у додатковій угоді та готовність провести перемовини щодо підписання додаткової угоди. В проекті додаткової угоди позивач змінив первісний строк дії договору оренди (10 років) та запропонував укласти договір оренди землі на новий строк 35 років.

У відповідь на зазначене клопотання, ГУ Держгеокадастру в Полтавській області листом від 10.07.2017 запропонувало СФГ "Степ" внести зміни до договору в частині збільшення розміру орендної плати з 2% до 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, з огляду на те, що такі вимоги передбачено п. 288.5 ст. 288 Податкового Кодексу України.

Вдруге СФГ "Степ" звернулося до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області з листом від 26.12.2017 №21/17, в якому просило укласти договір оренди на новий строк 15 років, встановивши розмір орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У свою чергу, ГУ Держгеокадастру в Полтавській області листом від 22.01.2018 №445/0/26-18 повідомило СФГ "Степ" про те, що орендарем в листі-повідомленні від 26.12.2017 №21/17 пропонується поновити договір оренди строком на 35 років, при цьому, в доданому до цього листа проекті додаткової угоди пропонується внести зміни до договору оренди землі на 7 років, що суперечить поданому клопотанню. Враховуючи приписи ст. 93 Земельного кодексу України Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області пропонує укласти договір оренди на 7 років.

Додаткову угоду про продовження строку дії договору оренди землі з СФГ "Степ" не укладено.

Отже, у даній справі судом з`ясовано, що сторони дійшли згоди щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки від 04.02.2008 в частині орендної плати - з 2 до 12 % від нормативної грошової оцінки, однак не досягли згоди щодо нового строку дії договору, оскільки СФГ "Степ" до своєї заяви не було надано належного проекту додаткової угоди (зі строком дії, який відповідав би клопотанню), та саму додаткову угоду укладено не було.

Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач звертався до ГУ Держгеокадастру в Полтавській області з клопотанням про поновлення договору оренди землі, до якого було додано належний проект додаткової угоди (з визначеним у клопотанні строком) матеріали справи не містять.

Водночас, відповідно до приписів ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.ст. 641 - 642 вказаного Кодексу визначено порядок пропозиції до укладення договору (оферта) та її прийняття (акцепт). Так, пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. А відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а ч. 1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, вказана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Таким чином виходячи із встановлених обставин цієї справи та вимог наведених норм права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у даному спорі права позивача не були порушені, оскільки дійшовши згоди щодо зміни умов договору оренди земельної ділянки в частині орендної плати - з 2% до 12 % від нормативної грошової оцінки, ГУ Держгеокдастру в Полтавсій області не ухилилося від укладення додаткової угоди із новим строком дії договору оренди, а лише просило надати проект додаткової угоди до договору, в якому строк буде відповідати клопотанню позивача, тобто орендодавець висунув вимоги до СФГ "Степ" належним чином визначитись, на який строк орендар бажає укласти договір (на 35, 15 чи 7 років), та надати належним чином оформлений проект додаткової угоди.

ГУ Держгеокадастру в Полтавсій області не висувало позивачу будь-які нові умови для продовження орендних відносин, а лише просило позивача визначитись із строком дії договору, на який останній бажає укласти договір оренди землі та надати проект додаткової угоди, однак позивач належного проекту додаткової угоди так і не надіслав, доказів узгодження з ГУ Держгеокадастру всіх істотних умов договору не надано.

Колегія суддів наголошує, що для реалізації переважного права на поновлення договору оренди принципово важливим є дотримання обома сторонами договору визначених ст.. 33 Закону строків: орендарем - для повідомлення орендодавця про намір поновити договір оренди, орендодавцем - для відповіді на своєчасно надіслане звернення орендаря. Обов`язок орендодавця розглянути в місячний строк звернення орендаря виникає тільки у випадку виконання орендарем взятого на себе обов`язку повідомлення орендодавця про свій намір у строк, погоджений сторонами в договорі оренди, з обов`язковим долученням до такого звернення проекту додаткової угоди. У свою чергу порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві заперечення проти поновлення договору, презюмує його згоду на поновлення договору оренди на тих самих умовах і на той самий строк.

При цьому, до позовної заяви позивач не подав проект додаткової угоди, копію якої мав би подати відповідачу разом з заявою про поновлення терміну дії договору, з викладеними у ній умовами (строком), які відповідають клопотанню позивача (тобто, не додано проект додаткової угоди зі строком дії, на який впозивач просить ГУ Держгеокадастру в Полтавській області поновити договір оренди земельної ділянки).

Колегія суддів зауважує, що без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Відповідний висновок міститься у п. 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

Відтак, оскільки поданий позивачем проект додаткової угоди судом апеляційної інстанції не може бути визнано відповідним проектом додаткової угоди, оскільки він містив строк, який не відповідав клопотанню позивача, тобто позивачем не дотримано належним чином вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі", апеляційний господарський суд, враховуючи відсутність згоди ГУ Держгеокадастру в Полтавсьій області на поновлення договору оренди на узгоджених з позивачем умовах, дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення договору та визнання укладеною додаткової угоди на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, за положеннями ч. 4 ст.33 Закону України "Про оренду землі" (у відповідній редакції) при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

За вказаних обставин у справі, відсутні правові підстави вважати, що у позивача виникло право на подання позову на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з посиланням на те, що позивач після закінчення терміну дії договору оренди землі продовжив користуватися земельною ділянкою за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі.

Так само тривале користування позивачем земельною ділянкою без належного оформлення, реєстрації та продовження договору оренди не є законною підставою для укладення додаткової угоди до договору оренди, дія якого припинилась 19.03.2018.

У постанові від 22.02.2018 у справі № 912/686/17 Верховний Суд вказав, що право на укладення додаткової угоди за ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" виникає автоматично зі спливом місячного строку оренди за умови, що орендар не ініціював зміни, а орендодавець не направив заперечень в місячний строк після закінчення строку дії договору.

Таким чином, застосування ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" можливе в разі, якщо орендарем не ініційовано процедуру поновлення договору та, відповідно укладення додаткової угоди, у відповідності до частини 5 зазначеної статті Закону.

Судом першої інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.02.2018 у справі №912/686/17, де зазначено, що вчинення орендарем дій, спрямованих на поновлення договору в рамках процедури, передбаченої ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", виключає у подальшому можливість поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 зазначеної статті Закону, оскільки в разі не досягнення згоди за вже розпочатою процедурою відповідно до частини 5 зазначеної статті, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Поновлення договору оренди земельної ділянки на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" з укладенням додаткової угоди до нього, можливе в разі, якщо між сторонами не існувало процедури його поновлення на підставі ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Виходячи з того, що ч.ч. 1-5 та ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містять дві окремі правові підстави реалізації орендаря свого переважного права на поновлення договору оренди землі, вони не можуть бути застосовані одночасно, оскільки є різними за своєю правовою природою, механізмом застосування та правовими наслідками.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами у даній справі протягом тривалого часу тривала процедура поновлення договору оренди землі від 04.02.2008 на інших умовах, ніж його було укладено, тобто відповідно до приписів ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Крім того, судова колегія апеляційної інстанції звертає увагу, що ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якою позивач обґрунтував свої позовні вимоги, передбачає необхідність укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення у місячний строк після закінчення строку дії договору.

З урахуванням того, що строк дії договору оренди землі закінчився 19.03.2018, звернення з відповідним позовом щодо укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008 лише у січні 2021, суперечить положенням ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Враховуючи викладене колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову у задоволенні позовних вимог СФГ "Степ" щодо визнання укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008, зареєстрованого Карлівським районним відділом Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 19.03.2008 за №040855600022 на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в процесі розгляду справи Карлівська міська рада повідомила суд першої інстанції, що 12.12.2019 тридцять першою сесією сьомого скликання Голобородківськаої сільської ради Карлівського району Полтавської області прийнято рішення "Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ".

Відповідач повідомив суду та надав докази на підтвердження того, що на місці розміщення земельної ділянки площею 11,4721 га, кадастровий номер 5321681200:00:003:0172 вже зареєстровані інші земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 03.11.2020 зареєстровано земельну ділянку площею 1,1758 га з кадастровим номером 5321681200:00:003:3232, власник ОСОБА_1 ;

- 21.07.2020 зареєстровано земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321681200:00:003:0234, власник ОСОБА_4 ;

- 21.07.2020 зареєстровано земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321681200:00:003:0236, власник ОСОБА_2 ;

- 21.07.2020 зареєстровано земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321681200:00:003:0235, власник ОСОБА_3 ;

- 05.10.2020 зареєстровано земельну ділянку площею 1 га з кадастровим номером 5321681200:00:003:2232, власник ОСОБА_6 ;

- 12.08.2020 зареєстровано земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номером 5321681200:00:003:0233, власник ОСОБА_5 ;

Факт поділу земельної ділянки площею 11,4721 га, кадастровий номер 5321681200:00:003:0172, яка була предметом оренди за договором оренди земельної ділянки від 04.02.2008, сторонами визнається.

В подальшому, як свідчать докази надані суду апеляційної інстанції особами, яка не брали участі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вказані земельні ділянки ще до звернення СФГ "Степ" у 2021 році із даним позовом до місцевого суду були оформлені у власність фізичних осіб, про що у період з 21.07.2020 по 03.11.2020 було внесено відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У постанові від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, провадження № 12-16гс18, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що об`єднання земельних ділянок є процедурою створення земельної ділянки як єдиного об`єкта зі складу існуючих земельних ділянок, що вже сформовані як об`єкти цивільного права.

Таким чином, земельна ділянка, щодо поновлення оренди якої місцевим судом було прийняте рішення 22.11.2021 у справі № 917/115/21 як на момент звернення з позовом СФГ "Степ", так і на момент прийняття судового рішення - не існувала в натурі як єдиний обєкт.

Судова колегія зазначає, що оскільки спірної земельної ділянки площею 11,4721 га, кадастровий номер 5321681200:00:003:0172, станом на момент подання позову не існувало як об`єкта цивільного права в розумінні ст. 3 Закону України "Про оренду землі", тобто був відсутній сам об`єкт оренди, договір оренди земельної ділянки від 04.02.2008 не міг бути поновленим на тих же умовах.

На вищезазначене не звернув уваги місцевий господарський суд, та, з порушенням норм матеріального права, визнав укладеною додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 04.02.2008, укладеного між Карлівською РДА та СФГ "Степ" на той самий строк (10 років) та на тих самих умовах.

Посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 27.07.2020 у справі № 912/686/17 за позовом ФГ "Рис-К" до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, треті особи: Олександрійська районна державна адміністрація, Недогарська сільська рада, про визнання поновленим договору оренди землі, визнання укладеною додаткової угоди, а саме, що Верховний Суд погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій про задоволення позову та зазначив: "Формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема, внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, судовою колегією до уваги не приймається з огляду на таке.

Так, у справі № 912/686/17 Верховний Суд зауважив, що з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, відповідач в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не направляв у визначений цим Законом строк повідомлень про заперечення у поновленні договору оренди землі, і, за висновками судів, дії позивача щодо укладення додаткової угоди на тих самих умовах у цьому випадку спрямовані виключно на оформлення тих правовідносин, які склалися між сторонами внаслідок поновлення договору з наведених підстав, на що, зокрема вказує предмет заявленого в межах зазначеної справи позову. Оскільки у цій справі позов пред`являвся до здійснення відповідачем поділу земельної ділянки і в інших фізичних осіб виникло речове право щодо створених 12 земельних ділянок вже у процесі розгляду справи, після ухвалення Вищим господарським судом України постанови, якою було задоволено позовні вимоги позивача, і такі дії відповідача щодо поділу земельної ділянки під час вирішення в суді спору щодо спірної земельної ділянки свідчать про недобросовісність поведінки відповідача, тому Верховний Суд вважав, що порушене право позивача підлягає захисту саме в заявлений позивачем спосіб - шляхом визнання укладеною додаткової угоди.

Натомість, у цій справі №917/115/21 встановлені обставини суттєво відрізняються від обставин, встановлених судами у справі №912/686/17, зокрема у цій справі позивач ініціював процедуру поновлення договору оренди землі за ч.ч. 1 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", однак сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, позивач втратив переважне право на поновлення договору, але звернувся до господарського суду з позовом при визнання укладеною додаткової угоди на підставі ч. 6 ст. 33 цього Закону. Водночас, у цій справі договір оренди припинився у зв`язку із ініціювання процедури поновлення за ч.1-5 ст. 33 та недосягненням між сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, та закінченням строку, на який його було укладено, а поділ земельної ділянки відбувався за відсутності у відповідача будь-яких відомостей про продовження договірних правовідносин та до моменту звернення позивача із цим позовом до суду.

Крім того, місцевий господарський суд не звернув увагу на неможливість поновлення договору оренди від 04.02.2008 на тих самих умовах та на той же строк також з тих підстав, що, як було встановлено вище, орендодавець ГУ Держгеокадастру в Полтавській області висловив свої заперечення щодо розміру орендної плати 2% (просив 12%) від нормативної грошової ділянки та висловив свої заперечення щодо строку договору (10 років), просило 7 років. Тобто, небажання орендодавця поновити договір оренди на тих же самих умовах та на той же строк є очевидним.

Колегія суддів також звертає увагу, що місцевим господарським судом прийнято рішення про права та обов`язки осіб, яких не було залучено до участі у справі у відповідному статусі.

Зокрема, порушивши приписи ч. 2 ст. 45 ГПК України, ч. 2 ст. 14, ст. 20 ЦК України, задовольнивши позов та визнавши поновленим договір оренди земельної ділянки від 04.02.2008 на 10 років та на тих самих умовах, суд прийняв рішення також про права та обов`язки фізичних осбі - апелянтів, за якими зареєстроване право власності сформованих нових земельних ділянок, оскільки згідно із ст. 4 Закону України "Про оренду землі" орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Отже, апеляційним судом встановлено неправильне застосування судом норм матеріального права, яке призвело до прийняття неправильного вирішення справи. В задоволенні позовних вимог СФГ "Степ" слід відмовити повністю.

Щодо поданої скаржниками заяви про застосування строку позовної давності, то колегія суддів зазначає, що виходячи з вимог ст. 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосовувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Оскільки як вже вище встановлено у задоволенні позову слід відмити з підстав відсутності порушеного права позивача, колегія суддів не розглядає заяву про застосування строку позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, оскільки господарським судом першої інстанції не було у повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги фізичних осіб (оскільки останні просили в т.ч. закрити провадження у справі) та скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі №917/115/21 з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку із задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України витрати одного з скаржників ОСОБА_1 по сплаті судового збору за подання спільної апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі №917/115/21 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 22.11.2021 у справі №917/115/21 - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства "Степ" до Карлівської міської ради Полтавської області про визнання укладеною між Голобородьківською сільською радою та Селянським (фермерським) господарством "Степ" додаткову угоду про поновлення договору оренди землі від 04.02.2008, зареєстрованого Карлівським районним відділом Полтавської РФ ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" у Державному реєстрі земель 19.03.2008 за №040855600022 на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором оренди землі відмовити.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Степ" (39508, Полтавська обл., Карлівський р-н, с-ще Михайлівське, код ЄДРПОУ 25162519) на користь ОСОБА_1 (36000, м. Полтава, адреса не зазначена, РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 3405,00грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 02.12.2022

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Плахов