Рішення

від 29.11.2022 по справі 260/1655/21

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

29 листопада 2022 року м. Ужгород№ 260/1655/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач Приватне підприємство "Компас Пулс Україна" представник Білчик Олександр Юлійович;

відповідач Закарпатська митниця Держмитслужби представник Євчинець Руслан Михайлович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Компас Пулс Україна" до Закарпатської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся Приватного підприємства "Компас Пулс Україна" (88006, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Б. Хмельницького,буд. 2-Б, кв. (офіс) 4, код ЄДРПОУ 32085347) до Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43337207), яким просить: "1. Прийняти адміністративний позов до провадження; 2. Визнати протиправним та скасувати прийняті Закарпатською митницею Держмитслужби податкові повідомлення-рішення № 00000387719 від 24.12.2020 р. та № 00000397719 від 24.12.2020 р.; 3. Стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 травня 2020 року позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач вказує, що донарахування грошових зобов`язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями зумовлено не підтвердженням походження товарів з Європейського Союзу за наслідками документальної невиїзної перевірки. Позивач стверджує, що відповідач безпідставно переглянув та відмовив позивачу у застосуванні преференційного режиму оподаткування товарів, що увозилися з території Європейського Союзу та були випущені у вільний обіг на території України за наслідками їх митного оформлення. Зазначає, що ні у іноземних митних органів, ні митних органів України на час митного оформлення товарів, які увозилися на територію України, не виникало сумнівів щодо документів, які подавалися позивачем для митного оформлення товарів. Такі документи в повній мірі відповідали встановленим вимогам, ідентифікували товари, підтверджували походження товарів з Європейського Союзу та надавали позивачу право на застосування преференційного режиму оподаткування при їх митному оформленні. Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували відомості про Європейське походження товарів та встановлювали, що країною походження товарів є країна, яка не входить до числа країн Європейського Союзу.

Відповідач зазначив, що відповідно до статті 33 Протоколу І "Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва" до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, у порядку визначеному наказом Держмитслужби від 13 вересня 2010 року № 1050 було ініційовано направлення запиту щодо перевірки уповноваженими органами Іспанії декларацій інвойсів, складених експортерами цієї країни на рахунках, фактурною вартістю товарів, що не перевищує 6000 Євро. На вказані запити, були направлені відповіді уповноваженого органів Іспанії щодо не підтвердження достовірності й правильності (точності) складеної експортером декларацій інвойсів і не підтвердження преференційного походження, оформленого на адресу позивача, товару в рамках Протоколу І до Угоди. Враховуючи зазначене, за результатами проведення документальної невиїзної перевірки прийнято рішення про неправомірність застосування підстав для надання (отримання) пільги і звільнення від оподаткування за преференцією "410" та сплати ввізного мита за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставки ввізного мита (2,5%), передбаченого Угодою для товарів, що імпортуються з території ЄС та мають преференційне походження, і задекларованого позивачем згідно митної декларації та, з врахуванням належної ставки ввізного мита (10%) розраховано суму заниження податкових зобов`язань позивача на загальну суму 79630,74 грн, в тому числі: - ввізне мито - 66358,96 грн; - податок на додану вартість - 13271,78 грн. Вказані результати документальної перевірки стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та просив про їх задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказав про наявність висновку щодо застосування норми права, що викладені у постановах Верховного суд, що ухвалені у справах № 240/7093/19, 260/2805/20 та № 460/8509/21. Просив при вирішенні спору такий висновок врахувати.

Розгляд даної справи відкладався (оголошувалась перерва) у зв`язку з існуванням на те об`єктивних законодавчо встановлених підстав.

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

07 грудня 2020 року Закарпатською митницею Держмитслужби складено Акт № 0102/20/7.7-19/32085347 "Про результати документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства "Компас Пулс Україна" (код ЄДРПОУ 32085347) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування згідно митних декларацій типу IM 40 ДЕ: 12 лютого 2018 року № UА305160/2018/003753, від 19 березня 2018 року № UА305160/2018/007456, від 06 серпня 2018 року № UА305160/2018/022087, від 24 вересня 2018 року № UА305160/2018/027208 (далі по тексту - акт перевірки) (Т. 1 а.с.а.с. 11-30).

У висновках акту перевірки зазначено, що документальною невиїзною перевіркою встановлено порушення позивачем: 1) пункту 1 статті 16 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, в частині відсутності підтвердження статусу походження частини товарів, зазначених у сертифікатах походження з перевезення товару EUR.l та в рахунках-фактурах (інвойсах), поданих ПП "Компас Пулс Україна" до митного оформлення разом з сертифікатами з перевезення товару EUR.l, як такими, що походять з певної країни в розумінні цього Протоколу на підпадають під дію цієї Угоди, статті 36 частини 7, статті 257 частини 1, статті 270, частини 1 статті 281 частини 1 Митного кодексу України від 13 березня № 4495-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита, митних декларацій типу IM40 ДЕ: 12 лютого 2018 року № UА305160/2018/003753, від 19 березня 2018 року № UА305160/2018/007456, від 06 серпня 2018 року № UА305160/2018/022087, від 24 вересня 2018 року № UА305160/2018/027208 на загальну суму 66358,96 грн. 2) статті 190 пункту 190.1 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість, згідно митних декларацій типу IM 40 ДЕ: 12 лютого 2018 року № UА305160/2018/003753, від 19 березня 2018 року № UА305160/2018/007456, від 06 серпня 2018 року № UА305160/2018/022087, від 24 вересня 2018 року № UА305160/2018/027208, на загальну суму 13271,78 грн.

На підставі акта перевірки Закарпатською митницею Держмитслужби прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

№ 00000387719 від 24 грудня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на митну територію України товарів на загальну суму 82948,70 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями 66358,96 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 16589,74 грн (Т. 1 а.с.а.с. 32).

№ 00000397719 від 24 грудня 2020 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суду 16589,73 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням 13271,78 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 3317,95 грн (Т. 1 а.с. 33).

Статтею 336 частиною 1 пунктом 7 МК України визначено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

В силу статті 345 частини 1 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Згідно із статтею 351 частиною 2 пунктом 2 МК України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

У акті перевірки зазначено, що документальною невиїзною перевіркою здійснено аналіз електронної копії митної декларації з використанням програмно-інформаційного комплексу АСМО "Інспектор" та встановлено, що в зоні діяльності Закарпатської митниці Держмитслужби відповідачем здійснено митне оформлення імпортованого товару

"електронний модуль призначений для використання в пульті керування системою дезинфікації води, що встановлюється у плавальних басейнах, плата блока керування пристроєм дозування..", "апаратура електрична, призначена для дезінфекції води, що встановлюються у плавальних басейнах...", "Кабель ізольований, електричний ...", "частини, що використовуються з приладами для вимірювання рівня кислотності та окислювально-відновлювального потенціалу, корпуси тримачі для встановлення зондів у системи циркуляції рідких неагресивних середовищ (води)... ", з поданням до митного оформлення декларацій інвойсів та сертифіката з перевезення товару форми EUR.1, та із застосуванням преференційної (зниженої) ставки ввізного мита щодо товарів, які імпортуються з території ЄС та мають преференційне європейське походження, за зниженим (тарифна преференція) рівнем ставок ввізного мита, передбачених пунктом 1 статті 29 розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 27 червня 2014 року.

В акті перевірки також зазначено, що керуючись статтею 33 Протоколу І Угоди Закарпатською митницею ДФС ініційовано направлення запиту для проведення перевірки уповноваженими органами Королівства Іспанії сертифікатів з перевезення товару EUR.1, виданих митним органом Іспанії, та рахунків-фактур (інвойсів), складених експортером Іспанії - компанією "HAYWARD IBERICA" S.L.U. (C/Felipe II, Nave 136, 45210 Yuncos (Toledo), Spain) які подавалися позивачем для здійснення митного оформлення імпортованих товарів, а саме: сертифікатів з перевезення товару EUR.1: від 08 лютого 2018 року № А0447886Т, від 13 березня 2018 року № А0448653Т, від 01 серпня 2018 року № А0444425Т, від 19 вересня 2018 року № А0445450Т; рахунків-фактур (інвойсів): від 30 січня 2018 року № Е2018/00188, від 30 січня 2018 року № Е2018/00189, від 12 березня 2018 року № Е2018/000724, від 27 липня 2018 року № Е2018/002743, від 27 липня 2018 року № Е2018/002745, від 12 вересня 2018 року № Е2018/003177.

У відповідь на звернення митниці листом Держмитслужби України від 04 вересня 2020 року № 16-1/16-01-01/7.7/1653 надано відповідь уповноваженого органу Королівства Іспанії від 07 липня 2020 року № Ехр.70/20 (вх. Держмитслужби України № 20579/11 від 05 серпня 2020 року) щодо підтвердження преференційного походження тільки частини товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.1 та в рахунках-фактурах (інвойсах), поданих ПП "Компас Пуле Україна" до митного оформлення разом з сертифікатами з перевезення товару EUR.1 в митному режимі "імпорту", а саме підтверджено преференційне походження тільки товарів: "гідролізер Aquascenic" та "електоролізер Station" 5-ти найменувань артикулів (HD1, HD1BEKBPER, HD1BGEKBPER, HD2, ST1BEHTJ2XKB5-5RS2NT), оформлених, як "Апаратура електрична, призначена для дезінфекції води, що встановлюються у плавальних басейнах... ".

Уповноваженим органом Королівства Іспанії письмово повідомлено про результати перевірки сертифікатів з перевезення товару та рахунків-фактур (інвойсів), а саме: "Сертифікати EUR-1: № А0447886Т, А0448653Т, А0444425Т, А0445450Т видані зазначеною митницею, і підпис, і штамп є справжніми.

Після проведення відповідних перевірок щодо походження товарів із всього переліку товарів, на які поширюється зазначений сертифікат EUR-1, було виявлено наступне: Підтверджено походження товарів з Європейського Союзу таких артикулів HD1, HD1BEKBPER, HD1BGEKBPER, HD2, ... та ST1BEHTJ2XKB5-5RS2NT, які вказані в рахунках фактурах.

Не підтверджено походження Європейського Союзу по іншим артикулам товарів, що зазначені в рахунках-фактурах та відповідних зазначених сертифікатах".

Тобто, відповідач вказує, що компетентним органом Іспанії за результатом процесу перевірки сертифікатів з перевезення товару EUR.1 та рахунків-фактур (інвойсів), поданих до митного оформлення разом з сертифікатами з перевезення товару EUR.1, повідомлено митні органи України, що сертифікати з перевезення товару EUR.1: від 08 лютого 2018 року № А0447886Т, від 13 березня 2018 року № А0448653Т, від 01 серпня 2018 року № А0444425 Т, від 19 вересня 2018 № А0445450Т, видані митницею Іспанії, є справжніми, але письмово вказано, що частина товарів, зазначених у рахунках-фактурах (інвойсах): від 30.01.2018 року № Е2018/00188, від 30 січня 2018 року № Е2018/00189, від 12 березня 2018 року № Е2018/000724, від 27 липня 2018 року № Е2018/002743, від 27 липня 2018 року № Е2018/002745, від 12 вересня 2018 року № Е2018/003177, поданих до митного оформлення разом з сертифікатами з перевезення товару EUR.1, та які експортовані з території Європейського Союзу на адресу українського підприємства ПП "Компас Пуле Україна", не можуть відповідати вимогам преференційного походження в рамках Протоколу І (Т. 1 а.с.а.с. 103-106, 179-187).

Відповідно до статті 79 частини 3 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (стаття 79 частина 8 КАС України). Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (стаття 79 частина 9 КАС України).

В силу статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із статтею 77 частиною 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Статтею 16 частиною 1 Протоколу 1 до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 27 червня 2014 року, яка в свою чергу ратифікована Законом України від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, (далі по тесту Протокол 1, Угода) унормовано, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додаткудо цього Протоколу; або (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додаткудо цього Протоколу.

У відповідності до статті 22 частини 2 Протоколу 1, Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додаткудо цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав.

Позивачем додано до матеріалів справи документи, передбачені митним законодавством та Угодою, на підставі яких здійснювалося митне оформлення товарів, що увозилися на територію України із застосуванням преференції.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Статтею 19 частиною 2 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

У відповідності до статті 33 частини 5 Протоколу 1, митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Тобто цією нормою встановлено, що результати перевірки повинні чітко вказувати на достовірність чи недостовірність документів.

У відповідності до статті 33 частини 6 Протоколу 1, якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Відповідно до цієї норми митні органи, що подали запит, у спірному випадку відповідач, повинен відмовити у наданні права на преференції. Таким чином, судом резюмується, що у відповідності до цієї норми відмова у наданні права на преференції можлива лише у тому випадку, коли така преференція не була надана. У спірному ж випадку преференція позивачеві була надана, та відповідно ним використана, ще заздалегідь до здійснення відповідної перевірки відповідно до Угоди та Протоколу 1.

Аналізуючи у сукупності положення статті 33 Протоколу 1 суд відзначає, що митні органи країни імпорту можуть вирішити призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки (частина 4 статті 33 Протоколу 1).

В той же час, якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

З наведеного суд приходить до висновку про можливість митного органу відмовити у наданні права на преференцію, однак лише тоді, коли така преференція ще не була надана платнику та, відповідно, ним не використана. При цьому як свідчать обставини справи, позивачу було надано преференцію при митному оформленні товарів для їх випуску у вільний обіг на території України.

Суд також враховує, що імпортуючи товари на територію України позивач для митного оформлення подав передбачені Угодою належні документи на підтвердження походження товарів з Європейського Союзу.

При вирішенні даного спору суд застосовує принцип "належного урядування" сформульований у рішенні ЄСПЛ у Справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04), прийняте 20.10.2011 року відповідно до якого державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб, у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Відповідно до статті 6 частини 2 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до статті 242 частини 5 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до статті 13 частин 5 та 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Щодо врахування висновку Верховного суду, який міститься у зазначених відповідачем постановах, що ухвалені у справах № 240/7093/19, 260/2805/20 та № 460/8509/21, то суд вважає що викладений у них висновок не може бути застосований у даних спірних відносинах з огляду на нетотожність спору. Зокрема, необхідно звернути увагу на те, що у спорі, який розглядається, суд вказує на те, що у контролюючого органу відсутнє право відмовляти у праві на преференцію, якщо таке право було вже надано та використано, зокрема, позивачем. Тобто того, що вже надано та використано не можна позбавити шляхом донарахування платежів.

В силу положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Приватного підприємства "Компас Пулс Україна" (88006, Закарпатська область, м. Ужгород, площа Б. Хмельницького,буд. 2-Б, кв. (офіс) 4, код ЄДРПОУ 32085347) до Закарпатської митниці Держмитслужби (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43337207) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000387719 від 24 грудня 2020 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00000397719 від 24 грудня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 29 листопада 2022 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 05 грудня 2022 року.

СуддяС.Є. Гаврилко