ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 листопада 2022 року м. Київ № 640/19642/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали адміністративної справи
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122)
про стягнення заборгованості 21542,29 грн,
ВСТАНОВИВ:
Київське міське відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) в якому просить:
стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ: 22869098) адміністративно-господарські санкції у розмірі 21287,50 грн та пені у розмірі 254,79 грн, що разом складає суму у розмірі 21524,29 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у порушення встановлених чинним законодавством вимог не було дотримано нормативу кількості працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання у 2020 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та стягнути пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарський санкцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
26 липня 2021 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) було виконано свій обов`язок у повному обсязі щодо подачі звітності до Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням.
А тому, на думку відповідача, подання відповідачем позивачу за 2020 рік інформації про попит на робочу силу (вакансії) із вказівкою про підходящі для осіб з інвалідністю вакансії за формою № 3-ПН та вчинення інших дій, спрямованих на працевлаштування осіб з інвалідністю, свідчить про вчинення відповідачем, як роботодавцем, усіх дій, необхідних для працевлаштування осіб з інвалідністю, та, відповідно, про наявність підстав для звільнення його від відповідальності, передбаченої статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) перебуває на обліку в Київському міському відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР ДОКТОРПРО КИЇВ» 26.02.2021 року надало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю» за 2020 рік за формою 10-ПОІ (Річна), затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 27.08.2020 р. № 591.
Згідно звіту Відповідач зазначив, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2020 році становила 12 осіб, відповідно до 4 % нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштована 1 особу з інвалідністю, але Відповідачем не працевлаштовано жодної особи з інвалідністю.
Отже, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте ними, Відповідач до 15.04.2021 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 21 287,50 грн.
Дана сума заборгованості по адміністративно господарських санкціях підтверджується документами - Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (форми 10-ПОІ 8/2702 від 26.02.2021 p.).
На дату подання позовної заяви адміністративно-господарські санкції Відповідачем не сплачені.
Таким чином, Відповідачу з 16.04.2021 р. по 11.06.2021 р. нарахована пеня у розмірі 254,79 грн.
З метою стягнення вищевказаних санкцій та пені з відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року №129 передбачено, що Фонд соціального захисту інвалідів відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
При цьому, частиною другою статті 19 вказаного Закону визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Частиною першою статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями. Про це також вказано у статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Наведене свідчить про те, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати і працевлаштовувати таких осіб на створені робочі місця. Такий обов`язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало інваліда з причин незалежних від нього: відсутність інвалідів, відмова інваліда від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24 червня 2020 року у справі № 440/2008/19, від 18 серпня 2020 року у справі №580/2188/19.
26.02.2020 року після збільшення чисельності штату відповідно до штатного розпису Відповідачем до Київського обласного центру зайнятості було подано звіти за формою 3-ПН від 26.02.2020 року (Інформація про попит на робочу силу (вакансії), з відповідними даними про вакансію, а саме посаду «лікаря - хірурга-проктолога» з коментарем до вакансії, що пріоритетним є пошук особи з інвалідністю, яка не досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» та розміщені вакансії на сайтах: work.ua, rabota.ua.
23.09.2020 року Відповідачем повторно до Київського обласного центру зайнятості був поданий звіт за формою 3-ПН від 23.09.2020 року, зважаючи на те, що вакансія «лікаря - хірурга-проктолога» до цього часу була актуальною на підприємстві, і Відповідач готовий за умови достатньої кваліфікації прийняти будь - яку особу на дану посаду за наявності чи без інвалідності.
За період з лютого Київським міським центром зайнятості до ТОВ «МЦ ДОКТОРПРО КИЇВ» перелік осіб з інвалідністю, що перебувають на обліку в центрі зайнятості з їх контактами в будь-якому вигляді Відповідачеві не надавалися, жодних дій до пошуку відповідних кандидатів, у зв`язку з відсутністю таких осіб на обліку, не відбувалося.
Відповідачем було самостійно виконано норматив та вжито всіх можливих заходів для його виконання.
Відповідачем в 2020 році подавалася звітність форми 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що підтверджується копіями відповідної звітності.
Крім того, Відповідач здійснює пошук відповідних осіб своїми силами, протягом 2020 року центр зайнятості був проінформований про наявність вакансій для інвалідів на ТОВ "МЦ ДОКТОРПРО КИЇВ" та мав можливість у 2020 році направляти відповідних осіб для подальшого працевлаштування.
Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.
Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Порядку №316 Форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.
Актуальність зазначених у формі №3-ПН вакансій уточнюється базовим центром зайнятості не рідше ніж двічі на місяць під час особистої зустрічі з роботодавцем, у телефонному режимі або через засоби електронного зв`язку.
В контексті прийнятого Закону України "Про зайнятість населення" та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми №3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.
Суд зазначає, що періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, натомість передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію. Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). В такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 806/1368/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 13 липня 2020 року у справі №804/4097/18.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.
Верховний Суд розглядав справи з подібними правовідносинами (постанови від 07 лютого 2018 року у справі П/811/693/17, 02 травня 2018 року у справі № 804/8007/16, 13 червня 2018 року у справі №819/639/17, 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17) та висловлював правовий висновок про те, що закон не покладає обов`язок на підприємство здійснювати самостійний пошук працівників - інвалідів. Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, є наказ по підприємству стосовно створення відповідного робочого місця, звіт форми №3-ПН, що подається у порядку, визначеному наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316.
Беручи до уваги викладене, судом з наданих відповідачем доказів встановлено, що Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) протягом 2020 року було подано 3-ПН від 23.09.2020 року.
Вказані обставини свідчать про те, що відповідачем протягом 2020 року подавалася до звітність форми « 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», в якій повідомлялося про необхідність сприяння у працевлаштуванні осіб з інвалідністю.
Тобто, Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) належним чином та у повному обсязі виконало свій обов`язок щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, покладений на нього Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Крім того, статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказів того, що відповідачем не виділено та не створено робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю позивачем до суду не надано та не доведено факту протиправного ухилення або протиправної відмови Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр ДОКТОРПРО КИЇВ" (01015, м. Київ, вул. Московська, 46/2, код ЄДРПОУ 43309122) у працевлаштуванні на вакантні посади осіб з інвалідністю.
Враховуючи, суд приходить до висновку, що відповідач вживав всіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, на нього не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими органами необхідної кількості осіб з інвалідністю для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства осіб з інвалідністю, які бажають працевлаштуватись.
З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині невиконання відповідачем обов`язку з подачі звітності про наявність вакансій для осіб з інвалідністю та невиконання нормативу, призначеного для працевлаштування осіб з інвалідністю є необґрунтованими.
Таким чином, беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В И Р І Ш И В:
В задоволені позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 104, код ЄДРПОУ 22869098) відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.11.2022 |
Оприлюднено | 06.12.2022 |
Номер документу | 107672235 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них зайнятості осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Лічевецький Ігор Олександрович
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні