Рішення

від 01.12.2022 по справі 640/33060/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2022 року м. Київ № 640/33060/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у

м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155)

до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, код ЄДРПОУ 22928085)

про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (надалі - позивач) звернулося до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, код ЄДРПОУ 22928085) (надалі - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі шляхом зобов`язання Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», код ЄДРПОУ: 22928085, знеструмити будівлю, накласти печатки на вхідні двері та головний електрощит адміністративної будівлі, розташованої за адресою: вул. Васильківська, 1 у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києва; контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю застосування заходів реагування, оскільки встановлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник відповідача надав до суду відзив, в якому зазначив, що на виконання вимог акту перевірки відповідачем вжиті заходи щодо усунення переважної більшості виявлених у ході перевірки порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Також, на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній підтримав заявлені позовні вимоги.

З огляду на викладене вище, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до п. 1 Положення «Про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві» (далі - Головне управління), затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 13.12.2019 № 711), Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 та наказів Державної регуляторної служби України від 16.11.2020 № 114 «Про затвердження Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік», ДСНС України від 26.11.2020 № 633 «Про затвердження плану перевірок» з урахуванням Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві було видано наказ від 11.08.2021 № 785 «Про проведення планових перевірок» (далі по тексту - Наказ № 785).

Згідно Наказу № 785 видано повідомлення від 18.08.2021 № 24/2410 та доручено провести планову перевірку приміщення Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» (далі - «Довженко-центр»), код ЄДРПОУ: 22928085, щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

На підставі наказу № 785, видано посвідчення від 01.09.2021 № 6748 на проведення перевірки «Довженко-центр», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.

Перед початком здійснення перевірки державними інспекторами надано/пред`явлено посвідчення на проведення перевірки від 01.09.2021 № 6748 та службові посвідчення, які засвідчують осіб перевіряючих.

Копію посвідчення вручено уповноваженій особі про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні № 6748.

Відповідно до частини 10 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Під час здійснення перевірки встановлено, що об`єкт перевірки - приміщення «Довженко-центр» експлуатуються з порушеннями правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

Не проводяться практичні відпрацювання всіма задіяними працівниками інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, не рідше одного разу на півроку.

Територія, будівлі та приміщення не в повній мірі забезпечені відповідними знаками безпеки. Знаки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальньїе и знаки безопасности».

3 метою проведення заходів із запобігання виникненню пожеж та організації їх гасіння на підприємствах відсутня добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціонування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи.

Реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, та будівлі здійснюються без розробки проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Територія об`єкту частково захаращена сміттям.

Відсутній під`їзд до об`єктового пожежного гідранту.

Керівник підприємства не забезпечив утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та їх технічне обслуговування.

Під час експлуатації об`єкта допускається знижувати клас вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме не всі двері електрощитових, вентеляційних на поверхах, а також складських (підсобних) приміщень та серверної, не виконані протипожежними з межею вогнестійкості не менше ЕІ30.

Допускається вносити зміни до елементів системи вентиляції, які перешкоджають поширенню пожежі, а саме: в місцях перетину повітроводами вентиляційної системи протипожежних перегородок та перекриття відсутні пристрої проти поширення вогню.

Клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди.

Не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", у тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні для всіх приміщень виробничого, складського призначення. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об`єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково- дослідними закладами.

Допускається використовувати горище (технічний поверх) та приміщення електрощитових не за призначенням, а також з захаращувати їх сторонніми предметами.

У приміщеннях громадського призначення, в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель допускається з матеріалів з меншою пожежною небезпекою, ніж Г2, В2, Д2, Т2 - для приміщень, у яких можливе перебування до 1500 осіб (зал для глядачів).

Допускається зменшувати розміри евакуаційних виходів з будівлі, а саме: висота евакуаційного виходу (дверей евакуаційної сходової клітини на 7, 6-му поверсі), виходу з сходової клітини зі сторони вулиці Васильківської, а також шляху евакуації з орендованого приміщення на першому поверсі (ліворуч від головного входу), менше 2 метрів.

Допускається зменшувати розміри евакуаційних виходів з будівлі, а саме: ширина дверей на запасній сходові клітини менше за 0.8 м.

Допускається змінювати інженерні та планувальні рішення, а саме: допускається влаштування сходових клітин, яка має різну висоту присхідців у межах одного сходового маршу.

Допускається зменшувати розміри евакуаційних виходів з будівлі, а саме: ширина проходів на шляхах евакуації в коридорах при двох сторонньому відкриванні дверей з приміщень в коридор менше нормованої.

Допускається змінювати інженерні та планувальні рішення, а саме: у віконних отворах сходових клітин будівлі не передбачено фрамуги для димовидалення площею не менше ніж 1,2 м2 та допускається знімання пристроїв для їх відчинення з рівня сходових площадок.

Допускається зменшувати розміри евакуаційних виходів з будівлі, а саме: ширина сходових площадок на евакуаційних сходових клітинах менше за нормовану ширину сходового маршу, що погіршує евакуацію та знижує пожежну безпеку об`єкту.

Допускається зменшувати розміри евакуаційних виходів з будівлі, а саме: ширина маршу сходових кліток менше за 1.2 м.

Допускається змінювати інженерні та планувальні рішення, а саме: сходові клітини на першому поверсі не відділені від приміщень поверху дверима з ущільненням в притворах та з пристроями для самозачинення. (Засклення дверей, які відокремлюють сходові клітини повинно бути виконано із загартованого або армованого скла.).

Допускається змінювати інженерні та планувальні рішення, а саме: не підтверджено, що в дверях сходових клітин встановлено скло, яке не дає скалок при руйнуванні.

Допускається змінювати інженерні та планувальні рішення, а саме: не всі двері сходових клітин забезпечено ущільненнями в притворах та пристроями для самозачинення.

Допускається змінювати інженерні та планувальні рішення, а саме: між маршами сходових клітин не передбачено зазори шириною не менше 50 мм.

Допускається змінювати інженерні та планувальні рішення, а саме: на шляхах евакуації з головної сходової клітини встановлено розсувні двері.

У приміщенні, яке має один евакуаційний вихід, дозволяється одночасно розміщувати (дозволяється перебування) більше 50 осіб.

На покриття підлоги у приміщеннях з одночасним перебуванням 50 та більше осіб, та на шляхах евакуації не надано сертифікати щодо відповідають групам поширення полум`я РП1, РП2, токсичності продуктів горіння та димоутворювальної здатності.

Сходові клітки та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним (аварійним) освітленням.

Світлові покажчики «Вихід» знаходяться у неробочому стані, У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).

Допускається: захаращувати шляхи евакуації та евакуаційні виходи меблями, обладнанням, різними матеріалами; улаштування порогів на шляхах евакуації, які ведуть до сходових клітин.

Допускається використання тимчасових дільниць електромережі (електроподовжувачів).

Не надано акт проведення прихованих робіт на прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів.

Для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших подібних приміщень відсутні апарати відключення (вимикачі) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.

Не всі електрощити та групові електрощитки оснащені схемами підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки).

Допускається: експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією; користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з`єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами; використання в пожежонебезпечних зонах світильників з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпаків), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів; підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами); складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами; прокладання в сходових клітках електропроводів і кабелів незалежно від їх напруги, крім електропроводки для освітлення звичайних сходових кліток.

Не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання.

Лінії живлення до кожного побутового кондиціонера, або групи кондиціонерів не забезпечені автономним пристроєм електричного захисту незалежно від наявності захисту на загальній лінії, яка живить групу кондиціонерів.

Наявна система димовидалення не справна і не утримується в постійній готовності до виконання роботи.

У музеї системи протипожежного захисту не справні і не утримуються в постійній готовності до виконання роботи.

Не всі приміщення обладнано системами протипожежного захисту (автоматична пожежна сигналізація, система оповіщення про пожежу 4-го типу та гучномовним зв`язком).

Не всі приміщення обладнано системами протипожежного захисту, а саме: евакуаційні коридори за вдовжки більше ніж 24 м. без природного освітлення не обладнано системою димовидалення.

Не всі приміщення обладнано системами протипожежного захисту, а саме: у приміщеннях для глядачів відсутня система димовидалення.

Не всі приміщення обладнано системами протипожежного захисту, а саме: приміщення для зберігання кіноплівки, серверної, не обладнано автоматичними установками пожежогасіння.

Відсутнє централізоване пожежне спостерігання для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за станом систем протипожежного захисту об`єкта (тривожне сповіщення від приймально-контрольного приладу систем протипожежного захисту не виведено на пульт пожежного спостерігання).

Не всі пожежні кран-комплекти доукомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля.

У пожежних кран-комплектах пожежні рукави не утримуються складеними в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаними до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців не розгортаються та згортаються наново.

Дверцята шаф пожежних кран-комплектах не оформлено відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цветасигнальнье и знаки безопасности».

Не всі пожежні кран-комплекти розміщені у вбудованих або навісних шафках, та наявні шафи пожежних кран-комплектів, мають отвори для провітрювання і не пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання.

На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку не вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

Деякі пожежні кран-комплекти знаходяться у непрацездатному стані.

Переносні вогнегасники не розміщені шляхом: навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення (для вуглекислотних); установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити (стенди).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійснюватися відповідно до вимог Наказу МВС України від 15.01.2018 за № 25 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників».

Наявні пожежні щити на території об`єкта не доукомплектовано спеціальним протипожежним інструментом. (Пожежні щити повинні влаштовуватися на об`єктах площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 х 2 м -1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт.).

Не організовано щоквартальну перевірку якості вогнезахисної обробки декорацій, сценічного оформлення і щороку - дерев`яних конструкцій. У разі необхідності вогнезахисна обробка повинна поновлюватися. Миття планшета сцени слід здійснювати водним розчином, що містить вогнезахисну речовину.

У залах для глядачів крісла та стільці не з`єднанні між собою в ряди та не приєднано до підлоги.

На 6-му поверсі влаштовану залу для глядачів з невизначеним розрахунком часу евакуації.

У залах для глядачів електроапаратура для регулювання напруги та струму не винесено за межі площ естрад, підмостків, а також сцен.

У залах для глядачів між дерев`яною рампою помосту (естради, сцени) та кожухами електросвітильників відсутній негорючий теплоізолюючий матеріал завтовшки 8-10 мм. (У разі встановлення підсвітів безпосередньо на планшеті помосту (естради, сцени) під них повинні підкладатися негорючі теплоізоляційні килимки. Софіти, які не мають світлофільтрів і використовуються для робочого освітлення естради, помосту, сцени, повинні бути закриті склом. У всіх софітів з боку світла повинна бути встановлена захисна металева сітка, яка застосовується для відвернення випадання скла зі світильників та осколків колб ламп, що розірвалися.)

У залах для глядачів не всі виходи обладнано покажчиками з написом «Вихід» відповідно до вимог пожежної безпеки.

Відсутні шафи для зберігання засобів індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі. (Кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається за кількістю обслуговуючого персоналу).

Допускається використання орендованих приміщень без зареєстрованої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки.

У приміщеннях будівлі не поновлено сучасний куточок цивільного захисту населення.

Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії.

Відсутні таблички позначення та покажчика маршруту руху до захисної споруди цивільного захисту.

Захисна споруда цивільного захисту не обладнана системами пожежної автоматики і сигналізацією.

Комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення захисної споруди не утримуються в належному технічному стані.

Не забезпечено ведення документації захисної споруди, у якій відображаються відомості про терміни і результати проведених оглядів, обстежень та випробувань, проведених технічних обслуговувань, поточних та капітальних ремонтів тощо.

Захисна споруда не забезпечена необхідним майном та засобами на розрахункову чисельність населення, що підлягає укриттю.

Захисна споруда не забезпечена лікарськими засобами та медичними виробами.

Щорічно не проводиться перевірка на герметичність сховища (згідно довідки про перевірку герметичності сховища).

Щорічно не проводиться перевірка системи вентиляції сховища (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття)).

Не проводиться перевірка справності систем вентиляції щодо справності вентиляторів припливних і витяжних систем, ФП, РУ, ГК, герметичних з`єднань повітроводів, повітрозабірних і витяжних каналів, противибухових пристроїв.

Не проводиться перевірка та обслуговування противибухових пристроїв з відповідними записами у журналі перевірки стану захисної споруди.

Щорічно не проводиться перевірка та обслуговування баків (ємностей) для питної води (записи у журналі перевірки сховища (протирадіаційного укриття), журналі перевірки стану захисної споруди).

Відсутній план консервації та збереження спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення сховища.

За результатами перевірки державним інспектором складено Акт від 17.09.2021 № 990 (далі - Акт № 990).

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю); надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю).

Примірнику Акту № 990 від 17.09.2021 отримано представником «Довженко-центр», про що зроблено відповідну відмітку в акті.

За порушення вимог ст. 175 КУпАП на головного інженера «Довженко-центр» ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності про що складено протокол КИ № 018678 від 17.09.2021 та постанова КИ № 013639 від 17.09.2021.

Перелічені порушення, які зазначені в Акті № 990 від 17.09.2021, щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

У зв`язку з не усуненням встановлених під час проведення перевірки порушень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон № 877-V).

Відповідно до ст. 1 цього Закону, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною 4 ст. 4 Закону № 877-V, виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб`єкта господарювання; створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об`єктах суб`єкта господарювання, здійснення заходів щодо не перевищення прийнятних рівнів таких ризиків; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки: розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки; проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб`єктів господарювання, відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб`єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об`єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, тримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

На підставі п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.

Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

Відповідно до пункту 6 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.

В силу положень ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та до батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб`єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст. 7 Закону № 877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення заходу щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки приміщень Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», складено акт, де було зафіксовано 75 порушення, та встановлено, що об`єкт перевірки функціонує з порушеннями правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей у випадку виникнення пожежі чи надзвичайної ситуації.

Відповідачем визнається факт допущення порушень вимог законодавства про техногенну та протипожежну безпеку на об`єкті і в приміщеннях підприємства, проте, позовні вимоги ГУ ДСНС України у м. Києві не визнаються у зв`язку з частковим усуненням виявлених порушень.

Як вбачається з відзиву та доданих додатків, порушення усунуті не в повному обсязі та досі тривають заходи щодо повного усунення недоліків, викладених Акті перевірки від 17.09.2021 №990.

Враховуючи зазначене, вбачається, що відповідачем частково усунуто виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки, що свідчить про добросовісність намірів Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», щодо вжиття відповідних заходів на виконання вимог акту перевірки та припису, однак, не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки неусунуті порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози житло або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор).

Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб`єкта господарювання загрозу життю або здоров`ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Згідно з приписами пункту 25 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров`ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять" небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, утравмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. що безпосередньо можуть до неї призвести, але й за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі або підвищують ризик розвитку пожеж.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що звернення територіальних органів ДСНС України до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування виникає виключно у випадку, коли виявлені за результатами перевірки суб`єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, та за умови існування таких порушень на момент прийняття рішення адміністративним судом.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки приміщень Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», код ЄДРПОУ: 22928085 за адресою: вул. Васильківська, 1 у Голосіївському районі міста Києва, є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, що є неприпустимим.

У свою чергу, з характеру порушень, встановлених Актом позапланової перевірки вбачається, що вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі.

Поняття "загроза життю та/або здоров`ю людини" є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства, будівлі та відвідувачів від можливої небезпеки. Форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень.

Разом з тим, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що не повністю усунуті на момент розгляду справи порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі, що у свою чергу унеможливлює на переконання суду забезпечення безпеки працівників чи відвідувачів будівлі в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації.

Доказів усунення порушень в повному обсязі, встановлених актом, станом на день вирішення спору відповідачем до суду не надано.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зафіксовані в Актах перевірки, на час розгляду справи відповідачем не спростовані, належних та допустимих доказів щодо усунення виявлених порушень в повному обсязі відповідачем також не надано, та у зв`язку з тим, що частково усунуті виявлені порушення правил техногенної та протипожежної безпеки не є підставою для відмови у задоволенні позову про застосування певних заходів державного реагування, оскільки неусунуті порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, що в свою чергу можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (01601, м. Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) задовольнити повністю.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації адміністративної будівлі шляхом зобов`язання Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», код ЄДРПОУ: 22928085, знеструмити будівлю, накласти печатки на вхідні двері та головний електрощит адміністративної будівлі, розташованої за адресою: вул. Васильківська, 1 у Голосіївському районі міста Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києва;

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.Б. Федорчук