Постанова

від 22.11.2022 по справі 380/8807/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/8807/22 пров. № А/857/13674/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» та Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі №380/8807/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції Мартинюк В.Я., час ухвалення - 14.34 год, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 24.08.2022),-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, з участю другого відповідача Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 30.12.2021 року за №29341; зобов`язання виключити з переліку платників, які відповідають критеріям ризикованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказане рішення будь-яким чином відповідачем обґрунтовано не було, а саме містить лише посилання на нормативні положення п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Контролюючий орган не зазначив конкретної податкової інформації у відношенні до нього, ним не було повідомлено які саме документи позивач повинен подати для спростування підстав вважати його таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Відсутність конкретизації інформації не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаного рішення, а й свідчить про недотримання відповідачем як суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законом.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року позов задоволено частково та суд вирішив вийти за межі позовних вимог. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 30.12.2021 року за №29341. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Зобов`язано Головне управління ДПС у Львівській області повторно розглянути повідомлення позивача про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку №4 від 26.12.2021 року із відповідними поясненнями та доданими матеріалами до вказаного повідомлення, з урахуванням висновків зробленими судом у рішенні. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» 1240 грн. 50 коп. сплаченого судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, учасниками справи подані апеляційні скарги.

Позивач у апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване Рішення таким, що підлягає скасуванню в частинні відмови зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Львів Престрейд» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості з огляду на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; недоведеність судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи; неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до часткового неправильного вирішення справи.

Спірне рішення податкового органу прийнято без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації, отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття такого рішення, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції, чим позбавлено позивача можливості надати докази на спростування такої інформації.

Враховуючи зазначене, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління ДПС у Львівській області виключити ТОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, то такі повинні підлягати задоволенню, оскільки п. 6 Порядку №1165 передбачає, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Оскільки, рішення про визначення ТОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку визнано судом першої інстанції протиправним та скасовано, тому зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача.

Крім того, такий спосіб захисту повинен бути дотриманням судом першої інстанцій гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

З урахуванням наведеного скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року по справі №380/8807/22 частково в частині відмови зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» (ідентифікаційний код 44063061) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Ухвалити нове рішення у відповідній частині по справі №380/8807/22, яким задовольнити позовні вимоги повністю, а не частково, а саме: зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» (ідентифікаційний код 44063061) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43968090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» (ідентифікаційний код 44063061) витрати по сплаті судового збору.

Відповідач, у апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції з підстав порушення норм матеріального та процесуального законодавства та яким не було враховано всіх обставин справи.

Апелянт зазначає, що відповідно до схеми руху ПДВ ТзОВ «Львів Престрейд» за період з січня 2021 року по лютий 2022 року встановлено, що позивачем придбано ТМЦ послуг на 145487 грн. та реалізовано на 85504 грн. ТзОВ «Львів Престрейд» встановлено придбання послуг у ризикових суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Санспект» на суму 23851,7 тис. грн.; ТОВ «Прес Суми» на суму 16963,1 тис. грн. Відповідно до повідомлення ТзОВ «Львів Престрейд» про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, позивачем не надано підтверджуючих документів необхідних для розгляду питання щодо виключення платника податку з переліку платників по взаємодії з ризиковими СГД.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким задовольнити позовні вимоги повністю, а не частково, а саме: зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Апеляційну скаргу відповідача просив залишити без задоволення.

Представник відповідача проти апеляційної скарги позивача заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Апеляційну скаргу ГУ ДПС просив задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати повністю та відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №29341 від 30.12.2021 року з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 26.12.2021 року №4 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку залишення позивача як ризикового на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування).

Не погодившись із таким рішенням позивач звернувся до суду із даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що приймаючи оскаржуване рішення про віднесення позивача до категорії ризикових платників податків податковий орган не виконав законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості цього рішення, як акта індивідуальної дії.

Проте апеляційний суд не погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI, з наступними змінами та доповненнями (далі ПК України).

Відповідно до підпункту «б» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 вказаного Кодексу.

Відповідно до абзацу 1 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Абзацом десятим цієї ж норми передбачено, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 вказаної статті та/або пунктом 192.1 статті 192 вказаного Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 вказаної статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно із п.201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок №1165).

Відповідно до п.3 Порядку №1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно із абзацом першим п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Як передбачено абзацом третім п.6 Порядку №1165 у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Абзацом четвертим цієї ж норми встановлено, що у разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення (абзац п`ятий п.6 Порядку №1165).

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4) (абзац шостий п.6 Порядку №1165).

Згідно із абзацом сьомим п.6 Порядку №1165 у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (абзац восьмий п.6 Порядку №1165).

Абзацом сьомим цієї норми передбачено, що у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Відповідно до абзацу дев`ятого п.6 Порядку №1165 документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4) (абзац сімнадцятий п.6 Порядку №1165).

Предметом спору у цій справі є рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №29341 від 30.12.2021 року.

Щодо оскаржуваного позивачем рішення Комісії про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, суд апеляційної інстанції зазначає.

Відповідно до змісту спірного рішення, відповідач керувався пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, що визначені у додатку № 1 до Порядку № 1165, та зазначив про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, а платником податків не надано повний пакет документів для спростування цієї інформації.

Так, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних / розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

ТзОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» взято на податковий облік ГУ ДПС у Львівській області (Личаківський р-н) - 18.01.2021 р. Основний вид діяльності: роздрібна торгівля газетами та канцелярськими товарами в спеціалізованих магазинах. Статутний фонд - 1 000 000 грн. Має відкриті рахунки у банківських установах. Платник ПДВ з 01.02.2021 р. Остання подана звітність з ПДВ за листопад 2021 року (р.19 - 8 166 067 грн.). Чисельність працюючих - 26 осіб (звітність з ЄСВ за ІІІ квартал 2021 року). Платником не подано декларацію з податку на прибуток підприємств та фінансову звітність малого підприємства (новостворене). Подано звіт 20-ОПП щодо використання об`єктів оподаткування в господарській діяльності: офісне приміщення, складське приміщення, кіоски, павільйони.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за результатами проведеного моніторингу інформаційних ресурсів ДПС України АІС «Податковий блок», даних ЄРПН та аналізу інформаційних баз даних щодо здійснення фінансово-господарських операцій суб`єктів господарювання, а також з метою упередження ймовірно схемного податкового кредиту, прийнято рішення від 15.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» критеріям ризиковості платника податків на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платників податків.

Комісією Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) 15.12.2021 прийнято рішення про відповідність ТзОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44063061) п.8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, затверджених Постановою КМУ від 13.12.2019 №1165, оскільки встановлено взаємодію ТзОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» з ризиковими СГД по придбанню товарів (робіт, послуг), а саме з ТОВ «САНСПЕКТ»" (ЄДРПОУ 43902023), ТОВ «ПРЕС СУМИ» (ЄДРПОУ 44051054), ТОВ «ПРЕСТРЕЙД ЛТД» (ЄДРПОУ 43534973).

Відповідно до схеми руху ПДВ ТзОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» за період з січня 2021 року по лютий 2022 року встановлено, що позивачем придбано ТМЦ/ послуг на 145487 тис. грн. та реалізовано на 85 504 тис.грн.

Так, ТзОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» встановлено придбання послуг у ризикових суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ "ПРЕС СУМИ" (ЄДРПОУ 44051054) на суму 16 963,1 тис.грн. - 0 Реклама в Інтернеті на суму 16 963,1 тис.грн.; ТОВ «САНСПЕКТ» (ЄДРПОУ 43902023) на суму 23 851,7 тис.грн. - 2402 сигарети Bond Street Blue Selection на суму 18 431,7 тис.грн., 2403 виріб тютюновий д/електр нагр Heets Purple пачка на суму 5420,00 тис.грн.

З проведеного моніторингу вбачається, що у ТОВ «САНСПЕКТ» числився тільки один працівник, а саме: керівник, засновник, головний бухгалтер - ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність трудових ресурсів, основних фондів для здійснення фінансово-господарської діяльності, відсутня наявність технічного персоналу для ведення господарської діяльності, що може свідчити про відсутність реального факту здійснення господарської діяльності та безтоварність угод укладених між вказаними товариствами та підприємствами - постачальниками/покупцями. Подана звітність з ЄСВ за І квартал 2022 року. Чисельність працюючих 1 особа.

Основний вид діяльності ТзОВ «Санспект» - оптова торгівля тютюновими виробами. Проте, у ТзОВ «Санспект» має ліцензію тільки на роздрібну торгівлю (анульована 11.08.2022), однак на оптову торгівлю ліцензія відсутня.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

26.12.2021 року позивачем направлено до ГУ ДПС у Львівській області повідомлення та копії підтверджуючих документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.

30.12.2021 року Комісією проаналізовано копії підтверджуючих документів, наданих платником, а також інформацію, отриману від структурних підрозділів ГУ ДПС у Львівській області.

У результаті обговорення членами Комісії та дослідження фінансово-господарської діяльності даного підприємства встановлено, що платником не спростовано проведення фінансово-господарських операцій з вищезазначеними ризиковими СГД та не подано уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що відповідно не спростовує відповідність ТзОВ «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44063061) критеріям ризиковості платника, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2019 року №1165 (копія витягу з протоколу від 30.12.2021 № 427 та листа відділу моніторингу операцій та ризиків управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків від 06.07.2022 №197/13-01-18-02 долучалися).

Здійснюючи такий моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку (пункт 6 Порядку № 1165).

При цьому дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних ДПС податкової інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог цього Кодексу. Одним зі способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм Податкового кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Отже, контролюючий орган уповноважений на збирання та використання під час виконання своїх функцій та завдань податкової інформації щодо платників податків. При цьому інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Також апеляційний суд зазначає, що абзацами 7 - 10 Порядку № 1165 передбачено, що Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Тобто, у випадку ініціювання платником податку процедури спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості, обов`язок такого спростування покладений на самого платника, який надсилає до контролюючого органу через електронний кабінет інформацію та копії відповідних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

З врахуванням положень пункту 6 Порядку № 1165 та ч. 1 ст. 77 КАС України, у разі оскарження платником податку рішення Комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості в судовому порядку, суд апеляційної інстанції вважає, що саме на позивача покладено обов`язок спростування відповідності платника податку критеріям ризиковості, шляхом подання до суду документів, необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Однак, позивачем не надано доказів, які б спростовували наявну у контролюючого органу податкову інформацію в базах ДПС, в зв`язку з чим, рішення Комісії про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є законними та обґрунтованими.

Також, пунктом 6 Порядку № 1165 визначено, що Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Здійснення такого моніторингу є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Отже, з аналізу наведених правових положень слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.

З огляду на правове регулювання характер цих відносин, під час вирішення спорів такої категорії, суд повинен досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваження комісії контролюючого органу.

Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною в постановах Верховного Суду від 05.01.2021 року у справі № 640/11321/20 та від 05.01.2021 року у справі № 640/10988/20.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши оскаржене позивачем рішення, апеляційний суд вважає, що таке відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України, а представлені відповідачем на заперечення позовних вимог докази у своїй сукупності не дають підстав вважати що рішення відповідача є протиправними, а натомість вказують на те, що таке прийняте відповідачем обґрунтовано, з дотриманням вимог Конституції та законів України, в межах повноважень та спосіб, передбачений чинним законодавством України та підстав для визнання його протиправними та скасування не вбачається.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин а норм чинного законодавства України, апеляційний суд доходить висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність п.8 Критеріїв ризиковості платника податку від 30.12.2021 року за №29341 є правомірним та таким, що прийняте відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, тому в задоволенні заявлених позовних вимог слід відмовити.

Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява №65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), Проніна проти України (заява №63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява №4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Вказані вище обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвали нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню та апеляційним судом приймається нова постанова про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав, натомість апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно судові витрати на користь позивача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ ПРЕСТРЕЙД» - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2022 року у справі №380/8807/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 02.12.2022