Рішення

від 23.11.2022 по справі 910/18651/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2022Справа № 910/18651/21Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Безрадній А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна"

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар",

3) ОСОБА_1

про стягнення 1 293 897,86 грн,

Представники сторін:

від позивача: Кириленко О.М.,

від відповідача-1: не з`явився,

від відповідача-2: Назаренко Д.О.,

від відповідача-3: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" та ОСОБА_1 про стягнення 1 293 897,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 зобов`язань з оплати товару за договором поставки з відстроченням платежу № 2705/19 від 27.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 суд постановив звернутися до Департаменту з питань реєстрації КМДА щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .

На виконання вказаної ухвали 17.11.2021 судом направлено вказаному органу запит щодо надання інформації запит щодо доступу до персональних даних.

03.12.2021 до суду від Департаменту з питань реєстрації КМДА надійшла інформація про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021 № 910/18651/21 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/18651/21, призначено підготовче засідання у справі на 26.01.2022, встановлено відповідачам у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву.

18.01.2022 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2022 продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Елінвар" процесуальний строк на подання відзиву на позов у справі № 910/18651/21 до 26.01.2022.

27.01.2022 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов разом з клопотанням про витребування оригіналів документів.

Однак, підготовче засідання 26.01.2022 не відбулося через перебування судді Трофименко Т.Ю. у відпустці.

У зв`язку з перебуванням судді Трофименко Т.Ю. у відпустці 26.01.2022 та подальшим перебуванням на лікарняному з 27.01.2022 по 05.02.2022, призначення справа відбулося в перший день після виходу з лікарняного, підготовче засідання у даній справі було призначено на 28.02.2022.

04.04.2022 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.

Проте, підготовче засідання 28.02.2022 у справі не відбулося через введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у зв`язку з суд ухвалою від 12.04.2022 чим визначив іншу дату та час проведення наступного судового засідання у цій справі на 23.05.2022.

20.05.2022 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 23.05.2022 з`явився представники позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив: задовольнити клопотання відповідача-2 про відкладення судового засідання та задовольнити клопотання про витребування у позивача оригіналів наступних документів та дослідити їх в судовому засіданні: Договір поставки з відстроченням платежу №2705/19 від 27.05.2019 з додатковими угодами від 25.10.2019, 03.02.2020, 23.02.2021, Договір поруки між ТОВ "Елінвар", ТОВ "РОМСТАЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ "УКРБУДЕНЕРГОСЕРВІС" від 27.05.2019, Договір поруки між ОСОБА_1 , ТОВ "РОМСТАЛ УКРАЇНА" та ТОВ "ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ "УКРБУДЕНЕРГОСЕРВІС" від 25.10.2019 та відкласти підготовче засідання на 08.06.2022.

В підготовче засідання 08.06.2022 з`явилися представники позивача та відповідача-2.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника відповідача-2 про оголошення перерви задовольнити і оголосити в підготовчому засіданні перерву до 29.06.2022.

16.09.2022 до суду від відповідача-2 надійшли заперечення.

В підготовче засідання 29.06.2022 з`явилися представники позивача та відповідача-2.

Суд, заслухавши думку представників сторін, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання представника позивача про оголошення перерви задовольнити, оголосити перерву в підготовчому засіданні на 01.08.2022, встановити позивачу строк для подання пояснень на заперечення протягом 5 днів, починаючи з 29.06.2022.

08.07.2022 до суду надійшли пояснення позивача щодо заперечень відповідача-2.

01.08.2022 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В підготовче засідання 01.08.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив клопотання відповідача-2 про відкладення задовольнити, відкласти підготовче засідання на 31.08.2022.

31.08.2022 до суду від відповідача-2 надійшло клопотання про проведення судового засідання за відсутності його представника.

В підготовчому засіданні 31.08.2022 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

В судове засідання 29.06.2022 з`явилися представники позивача та відповідача-2.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити у судовому засіданні перерву до 12.10.2022.

Однак, судове засідання 12.10.2022 не відбулося у зв`язку з розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 12.10.2022 № 16 "Про деякі питання організації роботи Господарського суду міста Києва" про запровадження дистанційного режиму роботи з 12 по 14 жовтня 2022 року для збереження життя та здоров`я учасників судового процесу, суддів та працівників апарату суду.

Ухвалою від 18.10.2022 суд призначив судове засідання у справі на 09.11.2022.

09.11.2022 до суду від відповідача-2 надійшла письмова промова у судових дебатах та заява про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання 09.11.2022 з`явився представник позивача.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити в судовому засіданні перерву на 23.11.2022.

23.11.2022 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

В судове засідання 23.11.2022 з`явилися представники позивача та відповідача-2. Представники відповідачів-1,3 в засідання суду не з`явилися, уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що відповідачів-1,3 було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання, своїм правом на подання відзиву вони не скористалися, оскільки їх неявка не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні за відсутності представників указаних осіб.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача-2 проти задоволення позовних вимог заперечив.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 23.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

27.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (Покупець, відповідач-1) укладено договір поставки з відстроченням платежу № 2705/19 (надалі також - договір), згідно з п. 1.1 якого у відповідності до умов цього Договору Постачальник зобов`язується поставляти Покупцеві Товари, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Товари у відповідності до положень цього Договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, Постачальник здійснює поставку Товару (-ів) Покупцеві на підставі рахунку-фактури, який є разом з цим Договором підставою для здійснення Постачальником замовлення та поставки Товару.

Пунктами 3.3.1, 3.3.2 договору передбачено, що Постачальник зобов`язаний надати Покупцеві належним чином оформлену видаткову накладну, що підтверджує поставку Товару.

Постачальник також зобов`язаний надавати Покупцеві на Товар, що поставляється на підставі рахунку-фактури такі документи:

- податкова накладна, оформлена у відповідності до чинного законодавства України;

- інструкція з монтажу та експлуатації Товару, у випадках передбачених чинним законодавством України;

- гарантійний талон, складений у відповідності до чинного законодавства України;

- при отриманні товару Покупець зобов`язаний надати оригінал довіреності, заповненої належним чином;

- інші документи у випадках, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 3.4.1 договору Постачальник здійснює поставку Товару на умовах ЕХW відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс-2010». Покупець своїми силами та за власний рахунок, протягом дня підписання видаткової накладної завантажує та вивозить Товар зі складу Постачальника. Ризик випадкової загибелі або псування Товару переходить до Покупця з моменту передачі йому Товару, що підтверджується підписанням Сторонами документів, визначених пунктом 3.3.1. цього Договору.

За приписами пунктів 5.1, 5.2 договору, ціна на Товар визначається у рахунку-фактурі. Загальна заборгованість за відвантажений та неоплачений Товар за цим Договором не повинна перевищувати 300 000,00 (триста тисяч) грн. (з ПДВ).

Як встановлено у п. 6.1 договору, форма оплати - оплата з відстроченням платежу. Строк відстрочення платежу з оплати Товару складає 40 (сорок) календарних днів з дати відвантаження товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє протягом 12 (Дванадцяти) календарних місяців. Якщо не пізніше ніж за 1 (Один) календарний місяць до закінчення строку дії цього Договору жодна із Сторін не попередить іншу Сторону про припинення цього Договору в письмовій формі, цей Договір вважається продовженим на наступні 12 (Дванадцять) календарних місяців на таких самих умовах. (п. 8.1 договору)

У п. 9.1 договору визначено, що у випадку порушення Покупцем строків платежів, визначених цим Договором, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов Договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого Товару.

25.10.2019 сторонами укладено додаткову угоду до договору, у якій сторони виклали п. 5.2 договору в такій редакції: «Загальна заборгованість за відвантажений та неоплачений Товар за цим Договором не повинна перевищувати 1 000 000,00 (один мільйон) грн. (з ПДВ).

03.02.2020 сторонами укладено додаткову угоду до договору, у пунктах 1 та 2 якої Покупець підтверджує та визнає наявність простроченої заборгованості перед Постачальником згідно Договору в загальному розмірі 1 218 643,14 грн з ПДВ, станом на 03.02.2020 та зобов`язується оплатити цю заборгованість у строк не пізніше 29.02.2020.

23.02.2021 сторонами укладено додаткову угоду до договору, у п. 1 якої Покупець підтверджує та визнає наявність простроченої заборгованості перед Постачальником згідно Договору в загальному розмірі 1 218 643,14 грн з ПДВ, станом на 23 лютого 2021 р., згідно акту звірки взаємних розрахунків.

У п. 2 вказаної додаткової угоди сторони погодили, що Покупець зобов`язується оплатити заборгованість визначену в п. 1 Додаткової угоди за таким графіком:

2.1 Суму в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень з ПДВ не пізніше 30.05.2021,

2.2 Суму в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень з ПДВ не пізніше 30.06.2021.

2.3 Суму в розмірі 300 000,00 (триста тисяч) гривень з ПДВ не пізніше 30.07.2021.

2.4 Суму в розмірі 618 643,14 (шістсот вісімнадцять тисяч шістсот сорок три) гривні 14 коп. з ПДВ не пізніше 30.08.2021.

27.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елінвар" (Поручитель, відповідач-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (Боржник) укладено договір поруки (надалі також - договір поруки-1), згідно з п. 1.1 якого у відповідності до цього Договору Поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед Кредитором за невиконання або неналежне виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за Основним договором, передбаченим ст. 2 цього Договору, включаючи матеріальну відповідальність за Основним договором.

У разі порушення Боржником обов`язку за Основним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п. 1.2 договору поруки-1)

Згідно з п. 2.1 договору поруки-2, під Основним договором в цьому Договорі розуміють: Договір поставки з відстроченням платежу № 2705/19 від 27.05.2019, зі всіма

додатками та додатковими угодами, укладений між Кредитором (в Основному договорі іменується "Постачальник") та Боржником (в Основному договорі іменується "Покупець").

За приписами п.п. 3.1-3.2 договору поруки-1, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання за Основним договором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи відшкодування Кредитору витрат та/або збитків, завданих порушенням Боржником зобов`язань за Основним Договором, сплату неустойки (пені, штрафу). Розмір відповідальності визначається Основним Договором.

Поручитель несе відповідальність як у випадку порушення Боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого Основним Договором, так і при невиконанні його в цілому.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору поруки-1, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов`язку за основним договором, що передбачений п. 1.1 цього Договору, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, взяті на себе по цьому Договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від Кредитора. У вимозі повинно бути визначено невиконані Боржником зобов`язання, а також вказаний перелік (в т.ч. розрахований розмір збитків, штрафів, пені, неустойки, що належать до сплати) зобов`язань, що належить виконати Поручителю.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання Боржником всіх обов`язків перед Кредитором відповідно до умов Основного договору, у тому числі прострочених. (п. 6.1 договору поруки-1)

Порука за цим Договором припиняється через 5 (п`ять) років з дати укладення цього Договору, якщо Постачальником у цей строк не було пред`явлено до Поручителя вимоги про виконання Поручителем зобов`язань, забезпечених порукою за цим Договором. (п. 6.2 договору поруки-1)

Згідно з п. 7.8 договору поруки-1, Поручитель підписанням цього Договору надає згоду на внесення Кредитором та Боржником будь-яких змін до Основного договору (у тому числі тих, що впливають на обсяг відповідальності Поручителя, а також щодо відстрочки платежу) без спеціальної на це згоди Поручителя і порука за цим Договором діятиме з урахуванням внесений змін до Основного договору. Проте у разі, якщо при внесенні змін до Основного договору Кредитор вважатиме за необхідне внести зміни чи доповнення до цього Договору, Поручитель з`явиться до Кредитора чи в місце, що буде вказане Кредитором, для оформлення відповідних змін (доповнень) до цього Договору, та підпише такі зміни.

25.10.2019 між ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (Боржник) укладено договір поруки (надалі також - договір поруки-2), згідно з п. 1.1 якого у відповідності до цього Договору Поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед Кредитором за невиконання або неналежне виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за Основним договором, передбаченим ст. 2 цього Договору, включаючи матеріальну відповідальність за Основним договором.

У разі порушення Боржником обов`язку за Основним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п. 1.2 договору поруки-2)

Згідно з п. 2.1 договору поруки-2, під Основним договором в цьому Договорі розуміють: Договір поставки з відстроченням платежу № 2705/19 від 27.05.2019 включаючи Додаткову угоду від 25.10.2019, а також усі додатки та додаткові угоди, укладені між Кредитором (в Основному договорі іменується "Постачальник") та Боржником (в Основному договорі іменується "Покупець").

Договори, зміни або доповнення до Основного договору, які будуть укладені після підписання даного договору поруки підпадають під дію даного Договору. (п. 2.2 договору поруки-2)

За приписами п.п. 3.1-3.2 договору поруки-2, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання за Основним договором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи відшкодування Кредитору витрат та/або збитків, завданих порушенням Боржником зобов`язань за Основним Договором, сплату неустойки (пені, штрафу). Розмір відповідальності визначається Основним Договором.

Поручитель несе відповідальність як у випадку порушення Боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого Основним Договором, так і при невиконанні його в цілому.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору поруки-2, у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником обов`язку за основним договором, що передбачений п. 1.1 цього Договору, Кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання, взяті на себе по цьому Договору, не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги від Кредитора. У вимозі повинно бути визначено невиконані Боржником зобов`язання, а також вказаний перелік (в т.ч. розрахований розмір збитків, штрафів, пені, неустойки, що належать до сплати) зобов`язань, що належить виконати Поручителю.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до повного виконання Боржником всіх обов`язків перед Кредитором відповідно до умов Основного договору, у тому числі прострочених. (п. 6.1 договору поруки-2)

Порука за цим Договором припиняється через 5 (п`ять) років з дати укладення цього Договору, якщо Постачальником у цей строк не було пред`явлено до Поручителя вимоги про виконання Поручителем зобов`язань, забезпечених порукою за цим Договором. (п. 6.2 договору поруки-2)

Згідно з п. 7.8 договору поруки-2, Поручитель підписанням цього Договору надає згоду на внесення Кредитором та Боржником будь-яких змін до Основного договору (у тому числі тих, що впливають на обсяг відповідальності Поручителя, а також щодо відстрочки платежу) без спеціальної на це згоди Поручителя і порука за цим Договором діятиме з урахуванням внесений змін до Основного договору. Проте у разі, якщо при внесенні змін до Основного договору Кредитор вважатиме за необхідне внести зміни чи доповнення до цього Договору, Поручитель з`явиться до Кредитора чи в місце, що буде вказане Кредитором, для оформлення відповідних змін (доповнень) до цього Договору, та підпише такі зміни.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що графік погашення заборгованості згідно з додатковою угодою від 23.02.2021 відповідач-1 виконав частково, сплативши 20 000,00 грн 31.03.2021, 80 000,00 грн 25.05.2021 та 4521,90 грн 08.07.2021, у зв`язку з чим його заборгованість становить 1 114 121,24 грн. Крім того, з урахуванням положень п. 9.1 договору та ст. 625 ЦК України інфляційні становлять 12 564,04 грн, 3% річних - 8520,75 грн, пеня - 47 279,71 грн та штраф - 111 412,12 грн, які поряд з сумою основного боргу позивач просить суд стягнути солідарно з відповідача-1 як боржника та відповідачів-2,3 як його поручителів.

21.10.2022 позивачем було направлено на адреси поручителів вимоги про сплату боргу № 2110-1 та № 2110-2, що підтверджується описами вкладення у цінний лист, накладними та фіскальними чеками, датованими 21.10.2022. Однак, ці вимоги залишились без відповіді та виконання.

Заперечуючи проти задоволення позовних, відповідач-2 зазначає, що заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором встановити неможливо, оскільки позивачем не надано належних доказів, з яких можна було б встановити вартість, кількість переданого товару, та на підставі яких сформувалась заборгованість перед позивачем. Натомість, надані додаткові угоди не підтверджують момент виникнення заборгованості відповідача-1 та на підставі яких господарських операцій така заборгованість виникла. Крім того, у додаткових угодах не зазначено, що вони є невід`ємними частинами договору, що є необхідним в силу вимог п. 2.2 договору поруки-2. Поряд з викладеним відповідач-2 звертає увагу, що за наслідками укладення додаткової угоди від 25.10.2019 позивачем та відповідачем-1 було змінено зобов`язання та збільшено обсяг відповідальності поручителя без його згоди, а тому згідно з вимогами ст. 559 ЦК України відповідач-2 несе відповідальність в обсязі, що існував до зміни зобов`язання, тобто в межах 300 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України зазначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, у додатковій угоді від 23.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" підтвердило заборгованість з оплати поставленого товару у сумі розмірі 1 218 643,14 грн станом на 23.02.2021 та зобов`язалось здійснити погашення такої заборгованості за таким графіком:

2.5 Суму в розмірі 100 000,00 (сто тисяч) гривень з ПДВ не пізніше 30.05.2021,

2.6 Суму в розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень з ПДВ не пізніше 30.06.2021.

2.7 Суму в розмірі 300 000,00 (триста тисяч) гривень з ПДВ не пізніше 30.07.2021.

2.8 Суму в розмірі 618 643,14 (шістсот вісімнадцять тисяч шістсот сорок три) гривні 14 коп. з ПДВ не пізніше 30.08.2021.

Суд вважає слушними заперечення відповідача, оскільки дійсно окрім рахунків-фактур на підтвердження здійснення господарських операцій з поставки товару за договором позивач не надав інших доказів (не збереглись). Однак, вказана додаткова угода, в якій відповідач-1 визнає заборгованість перед позивачем, тобто підтверджує отримання ним товару на суму 1 218 643,14 грн, чинна, визнана недійсною не була, а тому приймається судом в якості належного доказу існування боргу відповідач-1 за договором за поставлений товар.

Більше того, виписками по рахунку позивача підтверджується здійснення відповідачем-1 часткових оплат за договором, зокрема, 20 000,00 грн 31.03.2021 та 80 000,00 грн.

При цьому, вказаний позивачем платіж відповідача-1 08.07.2021 на суму 4521,90 грн не виявлений судом серед наданих позивачем платіжних документів, однак його здійснення відповідачем-1 не спростовано, а тому суд визнає цю оплату.

У зв`язку з наведеним суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача-1 за договором підтверджена ним самим у додатковій угоді від 23.02.2021 та, враховуючи її часткове погашення, становить 1 114 121,24 грн.

Належних та достатніх доказів відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 1 114 121,24 грн до матеріалів справи не подано.

За наведених обставин суд зазначає, що відповідач-1 порушив свої зобов`язання за договором, не здійснив оплату поставленого товару у повному обсязі згідно з графіком, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 1 114 121,24 грн, факт існування якої належним чином доведений та відповідачем-1 не спростований.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні у розмірі 12 564,04 грн за загальний період прострочення з 01.07.2021 по 30.09.2021 та 3% річних у розмірі 8520,75 грн за загальний період прострочення з 01.07.2021 по 12.11.2021.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитору зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Сторони договору можуть зменшити або збільшити передбачений законом розмір процентів річних. (п.п. 4.1, 4.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). (п.п. 3.1, 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» №14 від 17.12.2013).

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та арифметично правильні.

Окрім того позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 47 279,71 грн за загальний період прострочення з 01.07.2021 по 12.11.2021 та штраф у розмірі 111 412,12 грн.

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п. 9.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем строків платежів, визначених цим Договором, Покупець зобов`язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Крім пені, за порушення умов Договору Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми вартості поставленого Товару.

Щодо нарахування позивачем пені, то суд відмовляє у її задоволенні, оскільки передбачена у п. 9.1 договору пеня стосується порушення саме строків здійснення платежів за товар в порядку п. 6.1 договору, які визначити неможливо за браком відповідних документів, а додатковою угодою від 23.02.2021 натомість не передбачено сплату пені за порушення графіку оплат, тому, за переконанням суду, умова п. 9.1 договору щодо пені не поширюється на невиконання графіку, встановленого вказаною додатковою угодою.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок штрафу у розмірі 111 412,12 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані та арифметично правильні.

Отже, відповідно до викладеного вище, заборгованість відповідача-1 перед позивачем за договором складається з основного боргу у розмірі 1 114 121,24 грн, 3% річних у розмірі 8520,75 грн, інфляційних у розмірі 12 564,04 грн та штрафу у розмірі 111 412,12 грн.

Разом з тим, як встановлено вище, 27.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Елінвар" (Поручитель, відповідач-2), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (Боржник) укладено договір поруки (договір поруки-1), згідно з п. 1.1 якого у відповідності до цього Договору Поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед Кредитором за невиконання або неналежне виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за Основним договором, передбаченим ст. 2 цього Договору, включаючи матеріальну відповідальність за Основним договором.

У разі порушення Боржником обов`язку за Основним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п. 1.2 договору поруки-1)

Згідно з п. 2.1 договору поруки-2, під Основним договором в цьому Договорі розуміють: Договір поставки з відстроченням платежу № 2705/19 від 27.05.2019, зі всіма

додатками та додатковими угодами, укладений між Кредитором (в Основному договорі іменується "Постачальник") та Боржником (в Основному договорі іменується "Покупець").

За приписами п.п. 3.1-3.2 договору поруки-1, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання за Основним договором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи відшкодування Кредитору витрат та/або збитків, завданих порушенням Боржником зобов`язань за Основним Договором, сплату неустойки (пені, штрафу). Розмір відповідальності визначається Основним Договором.

Поручитель несе відповідальність як у випадку порушення Боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого Основним Договором, так і при невиконанні його в цілому.

Відповідно до частини першої статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частинами першою та другою статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання. Підставою поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника.

Відповідно до статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином, при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Обсяг відповідальності поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

За змістом статті 559 ЦК України зміна обсягу зобов`язань боржника може бути підставою для припинення поруки. Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

За загальним правилом, установленим частиною першою статті 651 ЦК України, зміна умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з тим за змістом частини третьої статті 651 ЦК України договором або законом може бути передбачено також право сторони договору відмовитися від договору в повному обсязі або частково, тобто розірвати або змінити договір на власний розсуд на підставі одностороннього правочину.

Особливістю одностороннього правочину є те, що такий правочин як юридичний факт здійснюється за волевиявленням однієї особи, однак може спричиняти відповідні правові наслідки (породжувати обов`язки) для інших осіб, коли це випливає зі спеціальних положень законодавства.

Так, за правилами, передбаченими абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Настання правових наслідків, зумовлених вчиненням особою одностороннього правочину, для інших осіб пов`язане з дотриманням вимог щодо вчинення його у відповідній формі, обумовленій законом, та його реалізацією шляхом доведення цього правочину до відома зацікавлених осіб.

Приписи частини першої статті 559 ЦК України передбачають спеціальне регулювання порядку зміни забезпеченого порукою зобов`язання, а відтак і договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, з урахуванням волевиявлення та повідомлення, крім сторін цього договору, також поручителя і встановлюють правові наслідки неодержання згоди поручителя.

Умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини третьої статті 202 ЦК України, та, відповідно, від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 910/1309/18.

Суд вважає доречними заперечення відповідача-2, що на момент укладення договору поруки-2 відповідальність Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" фактично визначалася сумою 300 000,00 грн згідно з п. 5.2 договору, а додатковою угодою від 25.10.2019 така відповідальність збільшилася до 1 000 000,00 грн без надання на це згоди поручителя та без повідомлення останнього про такі зміни.

Отже, оскільки зміна обсягу відповідальності поручителя (відповідача-2) внаслідок укладення додаткової угоди від 25.10.2019 відбулася поза його згодою, як це вимагається законом та підтверджено сталою судовою практикою, то, зважаючи на ч. 1 ст. 559 ЦК України, відповідач-2 як поручитель все-одно несе відповідальність, однак за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання, тобто в межах суми 300 000,00 грн.

Крім того, 25.10.2019 між ОСОБА_1 (Поручитель, відповідач-3), Товариством з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (Боржник) укладено договір поруки (договір поруки-2), згідно з п. 1.1 якого у відповідності до цього Договору Поручитель добровільно бере на себе зобов`язання нести відповідальність перед Кредитором за невиконання або неналежне виконання Боржником взятих на себе зобов`язань за Основним договором, передбаченим ст. 2 цього Договору, включаючи матеріальну відповідальність за Основним договором.

У разі порушення Боржником обов`язку за Основним договором Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники. (п. 1.2 договору поруки-2)

Згідно з п. 2.1 договору поруки-2, під Основним договором в цьому Договорі розуміють: Договір поставки з відстроченням платежу № 2705/19 від 27.05.2019 включаючи Додаткову угоду від 25.10.2019, а також усі додатки та додаткові угоди, укладені між Кредитором (в Основному договорі іменується "Постачальник") та Боржником (в Основному договорі іменується "Покупець").

Договори, зміни або доповнення до Основного договору, які будуть укладені після підписання даного договору поруки підпадають під дію даного Договору. (п. 2.2 договору поруки-2)

За приписами п.п. 3.1-3.2 договору поруки-2, Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов`язання за Основним договором в тому ж обсязі, що і Боржник, включаючи відшкодування Кредитору витрат та/або збитків, завданих порушенням Боржником зобов`язань за Основним Договором, сплату неустойки (пені, штрафу). Розмір відповідальності визначається Основним Договором.

Поручитель несе відповідальність як у випадку порушення Боржником будь-якої частини зобов`язання, передбаченого Основним Договором, так і при невиконанні його в цілому.

Оскільки відповідальність відповідача-3 щодо сплати боргу на момент укладення договору поруки-3 фактично визначалась сумою 1 000 000,00 грн (з урахуванням додаткової угоди від 25.10.2019, про яку вказано у самому договорі), то останній відповідає перед позивачем саме в межах цієї суми.

З огляду на викладене вище суд доходить до висновку, що у даному випадку відповідачі-2,3 мають відповідати з відповідачем-1 за невиконання грошових зобов`язань з оплати товару перед позивачем за договором солідарно, однак у визначених межах.

При цьому, судом здійснено перерахунок 3%, інфляційних та штрафу, які підлягають стягненню з відповідачів-2,3, виходячи з указаних меж.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (просп. Павла Тичини, 1, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код 39054933), Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" (просп. Юрія Гагаріна, 2/35, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 38095998) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 32346937) борг у розмірі 300 000,00 грн, інфляційні у розмірі 3600,00 грн, 3% річних у розмірі 1824,66 грн, штраф у розмірі 30 000,00 грн.

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (просп. Павла Тичини, 1, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код 39054933) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 32346937) борг у розмірі 700 000,00 грн, інфляційні у розмірі 7710,30 грн, 3% річних у розмірі 5429,82 грн, штраф у розмірі 70 000,00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (просп. Павла Тичини, 1, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код 39054933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 32346937) борг у розмірі 114 121,24 грн, інфляційні у розмірі 1253,74 грн, 3% річних у розмірі 1266,27 грн, штраф у розмірі 11 412,12 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елінвар" (просп. Юрія Гагаріна, 2/35, м. Київ, 02094, ідентифікаційний код 38095998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 32346937) судовий збір у розмірі 1677,12 грн.

6. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 32346937) судовий збір у розмірі 7550,67 грн.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерна компанія "Укрбуденергосервіс" (просп. Павла Тичини, 1, м. Київ, 02152, ідентифікаційний код 39054933) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромстал Україна" (вул. Новокостянтинівська, 4-А, м. Київ, 04080, ідентифікаційний код 32346937) судовий збір у розмірі 9471,47 грн.

8. В іншій частині позову відмовити.

9. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 05.12.2022

Суддя Т. Ю. Трофименко