Рішення

від 05.12.2022 по справі 910/9302/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2022Справа № 910/9302/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя"», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕК СКУЛ», м. Київ

про стягнення 50 000,00 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя"» (далі - ПрАТ «СК "ПЗУ Україна страхування життя"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕК СКУЛ» (далі - ТзОВ «ДЕК СКУЛ»/відповідач) про стягнення 50 000,00 грн заборгованості за договором оренди приміщення №290/12/2021 від 24.11.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 19.09.2022 позовну заяву ПрАТ «СК "ПЗУ Україна страхування життя"» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків поданої позовної заяви.

03.10.2022 до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.10.2022 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.2021 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя"» (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕК СКУЛ» (далі - орендар) укладено договір оренди приміщення №290/12/2021, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 192,2 кв.м., згідно технічної документації Київського міського БТІ відповідно до додатку №1 до цього договору.

Згідно п. 4.1. договору за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендну плату, що визначається наступним чином: за один місяць оренди в період з 01.12.2021 по 31.05.2022 розмір орендної плати становить 50 000,00 грн, без урахування ПДВ.

У відповідності до п. 4.2. договору орендна плата нараховується орендодавцем та підлягає сплаті орендарем з дати підписання акту прийому-передачі приміщення. Останнім днем нарахування та сплати орендної плати є дата підписання акту прийому-передачі приміщення при поверненні об`єкта оренди орендодавцю. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від результатів його господарської діяльності.

Строк оренди встановлюється з дати передачі орендареві приміщення в оренду за актом прийому-передачі до 30 листопада 2022 року включно (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 8.1. договору орендар в останній день строку оренди повертає, а орендодавець приймає приміщення у стані, не гіршому, ніж на момент передачі в оренду, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі, згідно п. 3.2. цього договору, який підписується сторонами. З моменту підписання відповідного акту строк оренди припиняється.

Пунктом 12.1. договору передбачено, що сторона звільняється від визначеної цим договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що їх настання було засвідчено у визначеному цим договором порядку.

Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно - із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору, а протягом 3 (трьох) днів надіслати на адресу сторони письмове повідомлення при виникнення таких обставин (п. 12.3. договору).

01.12.2021 за актом прийому-передачі нежитлового приміщення до договору оренди приміщення №209/12/2021від 26.11.2021 позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт оренди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався орендованим приміщенням та сплачував орендну плату.

Проте, за твердженням позивача, ТзОВ «ДЕК СКУЛ» припинило сплачувати орендну плату за користування приміщенням з березня 2022 року.

Так, 09.05.2022 відповідач звернувся до позивача з листом, в якому просив достроково розірвати договір оренди приміщення №209/12/2021 від 26.11.2021 за згодою сторін та вважати цей договір розірваним з 01.03.2022 внаслідок запровадження в Україні воєнного стану з 24.02.2022, що призвело до зупинення господарської діяльності ТзОВ «ДЕК СКУЛ». При цьому, товариство зобов`язувалось погасити заборгованість за лютий 2022 року.

19.05.2022 позивач надіслав на адресу відповідача претензію щодо дотримання умов договору оренди нежитлового приміщення №209/12/2021 від 24.11.2021, в якому запропонував компромісне рішення шляхом припинення дії договору оренди приміщення з 01.04.2022, при цьому просив сплатити заборгованість з орендних платежів та за спожиті комунальні послуги, що разом складає 178 730,42 грн.

У відповідь на претензію, ТзОВ «ДЕК СКУЛ» визнало заборгованість на суму 128 730,42 грн, яка складається з орендної плати за лютий 2022 року та відшкодування комунальних платежів, нарахованих до 01.03.2022. При цьому, відповідач просив інші платежі у розмірі 50 000,00 грн не враховувати, оскільки не використовував орендоване приміщення через введення воєнного стану на території всієї України.

У претензії за вих. №6/140 від 14.06.2022 позивач зазначив, що обставини, на які посилається відповідач у листах від 09.05.2022 та 10.06.2022, унеможливлюють припинення договору оренди приміщення з 24.02.2022, оскільки станом на 14.06.2022 об`єкт оренди перебуває у користуванні відповідача та не переданий належним чином. Також, позивач запропонував графік погашення заборгованості зі сплати заборгованості з оренди та комунальних платежів.

07.07.2022 позивач звернувся до відповідача із повторною претензією щодо припинення договору оренди приміщення №209/12/2021 з 01.04.2022 та сплати заборгованості з оренди за березень 2022 року у розмірі 50 000,00 грн.

У відповідь на повторну претензію, відповідач надіслав лист, в якому просив вважати розірваним договір оренди приміщення №290/12/2021 від 24.11.2021 з 01.04.2022 та просив не нараховувати орендну плату згідно договору за березень 2022 року.

Отже, не погоджуючись із відмовою відповідача сплатити орендну плату за березень 2022 року, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди приміщення №290/12/2021 від 24.11.2021, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в тимчасове користування об`єкт оренди.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач користувався орендованим приміщенням у період з 01.12.2021 по 01.04.2022.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що внаслідок введення на всій території України воєнного стану, сторони дійшли згоди про дострокове розірвання договору оренди приміщення №290/12/2021 від 24.11.2021 з 01.04.2022, проте відповідач орендну плату за березень 2022 року не здійснив, внаслідок чого у ТзОВ «ДЕК СКУЛ» виникла заборгованість у розмірі 50 000,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу ТзОВ «ДЕК СКУЛ» на таке.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.

Згідно Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 № 2263-IX. В подальшому, Указом Президента України від 12.08.2022 № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15.08.2022 № 2500-ІХ. Відповідно до Указу Президента України від 07.11.2022 № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 № 2738-IX.

Отже, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 19.02.2023.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28.02.2022 Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 №671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс - мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Так, відповідно до п. 12.3. договору сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно - із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору, а протягом 3 днів надіслати на адресу сторони письмове повідомлення при виникнення таких обставин.

З наведеного слідує, що у п. 12.3. договору передбачено обов`язок сторони, яка має намір послатися на форс-мажорні обставини, повідомити іншу сторону про наявність таких обставин, разом з тим судом встановлено, що відповідач надіслав на адресу позивача лист, в якому просив достроково розірвати договір з 09.05.2022, проте з листування між позивачем та відповідачем вбачається, що останній продовжував користуватися орендним приміщенням.

Більше того, суд зазначає, що в розумінні статті 617 ЦК України та п. 12.1. договору особа звільняється саме від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку його виконання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що ТзОВ «ДЕК СКУЛ» порушено умови договору оренди приміщення №290/12/2021 від 24.11.2021 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 50 000,00 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя"» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕК СКУЛ» (01014, місто Київ, вулиця Професора Підвисоцького, будинок 16; ідентифікаційний код 36087348) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія "ПЗУ Україна страхування життя"» (04112, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 62; ідентифікаційний код 32456224) 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. - заборгованості та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.В. Бондарчук