Рішення

від 15.11.2022 по справі 348/1340/22

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1340/22

Провадження № 2/348/795/22

15 листопада 2022 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Бурдун Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрук С.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача- адвоката Левкуна Д.Д.,

представника відповідача - адвоката Маланюка О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП «Надвірнянський житловик» Надвірнянської міської ради про визнання незаконним нарахування тарифу за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, -

встановив:

Позивач ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Левкун Д.Д., звернулася до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до КП «Надвірнянський житловик» Надвірнянської міської ради про визнання незаконним нарахування тарифу за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування вимог позивач зазначила, що вона є власником квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . До 01.09.2020 управлінням, наданням послуг з утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_2 здійснювало КП «Надвірнянський житловик» Надвірнянської міської ради.

Вона, як власник квартири щомісячно сплачувала на рахунок КП «Надвірнянський житловик» грошові кошти за послуги з утримання будинку та прибудинкової території. Згідно акту звірки розрахунків за послуги від 28.01.2021 року їй було нараховано за: січень 2020 року- 141,86 грн., лютий 2020 року- 127,07 грн., березень 2020 року -124,26 грн., квітень 2020 року -123, 55 грн., травень 2020 року -123,20 грн., червень 2020 року- 123,55 грн., липень 2020 року-123,90 грн., серпень 2020 року - 140,45 грн., вересень 2020 року - 140,45 грн, на загальну суму 1168, 29 грн.

Згідно відомостей у вказаному акті, станом на січень 2020 року у неї була наявна переплата у розмірі 2,38 грн., тобто у неї не існувало жодної заборгованості за грудень 2019 року. Також, нею була здійснена оплата за послуги: у лютому 2020 року - 300,00 грн., в квітні 2020 - 150,00 грн., в червні 2020 року - 300,00 грн., в липні 2020 року - 130,00 грн., у вересні 2020 року - 146 грн. на загальну суму 1026 грн.

З 01.09.2020 вона сплачувала послуги з утримання будинку та прибудинкової території на рахунок ОСББ «Мазепи 31», що підтверджується копіями меморіальних ордерів № 3654701710 від 09.09.2020, № 1109742610 від 08.10.2020, та № 7809815210 від 05.11.2020. Однак, в січні 2021 вона отримала претензію від КП «Надвірнянський житловик» про сплату заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 139,91 грн.

Зазначає, що договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій між позивачем ОСОБА_1 та КП «Надвірнянський житловик» відсутній. Коригування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій які знаходяться на балансі та обслуговуванні КП «Надвірнянський житловик» здійснювались 21 грудня 2018 року рішенням № 1260-20/2018. Протягом 2019-2020 тариф не змінювався. Тариф на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 становив 3,93 грн. за 1 кв.метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

Тому позивач просить визнати незаконним нарахування КП «Надвірнянський житловик» тарифу за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за вересень місяць 2020 року за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язати здійснити КП «Надвірнянський житловик» перерахунок розміру оплати за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території за 2020 рік за адресою: АДРЕСА_1 ; також просить судові витрати стягнути з відповідача.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 06.09.2022 року з доказом його направлення позивачу, представник відповідача КП «Надвірнянський житловик» зазначив, що вважає позов помилковим, необгрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення. Вказав, що, будинок по АДРЕСА_2 , перебував на балансі та обслуговуванні КП «Надвірнянський житловик». Розрахунок тарифу за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території відбувається в наступному місяці за попередній. Така особливість зумовлена і тим, що мають місце в тому числі і зміни показників за використану електроенергію, що впливає на розрахунок загального тарифу. За серпень по квартирі позивачки, яка має площу 35,2 кв.м. здійснено наступний розрахунок: 3,99*35,2= 140,45 грн.,що відображено по акту звірки розрахунків, однак, з урахуванням суми переплат заборгованість становить 139,91 грн., що відображено в претензії від 21.01.2021 року. Крім того, згідно звіту, складеному у вересні за електроенергію за серпень 2020 року, має місце показник 0,053, який також закладений в тариф за серпень, та відображається в розрахунку за серпень, який виконано 02.09.2020 року. По будинку позивача такі накази мали місце щомісяця (в наступному за попередній), та щомісяця складалися звіти про використану електроенергію по будинкам, що обслуговує КП «Надвірнянський житловик» та щомісяця (в наступному за попередній) складалися розрахунок загального тарифу за конкретний місяць. З доданих розрахунків загального тарифу за поточні місяці є очевидним здійснення розрахунку загального тарифу за серпень, та відсутність розрахунку загального тарифу за вересень 2020 року по будинку за адресою по АДРЕСА_2 . Таким чином, заборгованість позивача, згідно претензії, на яку позивачка посилається від 21.01.2021 року № 401 на суму 139,91 грн. (з урахуванням наявних переплат) станом на 01.01.2021 року стосується серпня 2020 року, оскільки згідно долученого розрахунку загального тарифу за вересень 2020 року по будинку за адресою по АДРЕСА_2 такий не розраховувався та не може визнатись незаконним через його відсутність. Зважаючи на виконання наказу по розрахунку тарифу у вересні за серпень 2020 року, співставлення для порівняння наявного розрахунку загального тарифу за серпень та вересень (додається) є очевидним відсутність у вересні нарахування тарифу та відсутність обрахунку вартості будь-яких послуг зі сторони КП «Надвірнянський житловик». Суми коштів, які оплачувала позивачка не стосувалися якогось конкретного періоду (місяця) суми нарахованої заборгованості. Оплати позивачкою сум коштів: 300 грн. (в лютому місяці 2020 року); 150 грн. (в квітні 2020 року); 300 грн. (в червні 2020 року); 130 грн. (в липні 2020 року); 146 грн. (у вересні 2020 року) стосувалися не конкретних періодів та нарахованих сум, а здійснювалися нею в довільному розмірі та періодах.

Таким чином, згідно наказу та розрахунків загального тарифу, по будинку позивачки розрахунок загального тарифу за вересень 2020 року відповідачем не здійснювався, а отже заявлена позовна вимога є безпідставна та така, що не підлягає до задоволення. Відповідно у зв`язку з безпідставністю вищенаведеної позовної вимоги, не підлягає до задоволення і наступна позовна вимога, оскільки така являється похідною та необґрунтованою. Акт звірки розрахунків за послуги, який представлено позивачкою, без підписання та погодження обох сторін, є неналежним доказом та недостатнім доказом позиції позивачки, так як містить періоди нарахування та проплат сум коштів, а не періоди заборгованості; так працює програма та жодним чином не може слугувати доказом розрахунку заборгованості за послуги саме за вересень 2020 року.

Крім того, відповідач не може здійснити перерахунок розміру оплати, як того просить позивач, оскільки оплата здійснювалася безпосередньо позивачкою в довільному розмірі та відповідач до таких волевиявлень та сум коштів оплачених позивачкою відношення немає.

15.09.2022 позивачем ОСОБА_1 на адресу суду надіслано письмову відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що відповідачем у відзиві не чітко конкретизовано, які саме змінні показники, крім показників за використану електроенергію, впливають на розрахунок загального тарифу. Зазначила, що станом на січень 2020 року у неї була наявна переплата у розмірі 2,38 грн., тобто не існувало жодної заборгованості за грудень 2019 року. Протягом 2020 року нею було здійснено оплату за послуги, включаючи з січня по серпень 2020 року, згідно затвердженого тарифу рішенням Надвірнянської міської ради 21 грудня 2018 року № 1260-0/2018. Вказала, що договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій між нею та КП «Надвірнянський житловик» відсутній. Також просила поновити строк для подання відповіді на відзив.

03.10.2022 до суду засобами поштового зв`язку від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких представник відповідача вважає наведені у відповіді на відзив пояснення помилковими та необґрунтованими. Крім доводів, наведених у відзиві на позовну заяву, зазначає, що надані послуги відповідачем є видом житлово-комунальних послуг, що надаються мешканцям певної адміністративно-територіальної одиниці і на ці правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та наявність письмового договору не вимагається, що підтверджується висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 року у справі № 646/834/17. Виходячи з тлумачення пункту 2 статті 205 ЦК України і пункту 2 статті 642 ЦК України можна зробити висновок, що укладення договору шляхом вчинення виключно конклюдентних дій або мовчання можливе, якщо для певного договору не передбачена обов`язкова письмова форма або якщо таке укладання договору передбачено законом. Таким чином, договір між позивачем та відповідачем був наявним та укладеним, оскільки відповідач надавав послуги. Такі послуги приймалися відповідачем та оплачувалися ним систематично.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та пояснила, що 01 вересня 2020 року їх будинок за адресою: АДРЕСА_2 було передано в ОСББ. В кінці січня 2021 року їй прийшло повідомлення про те, що вона винна за послугу з утримання будинку та прибудинкової території за вересень 2020 року у розмірі 139,91 грн. Вона зверталася до начальника КП «Надвірнянський житловик», однак, він в ситуації не розібрався. Не розуміє, чому з 2018 року не змінювався тариф. Заначила, що в акті вказано, що будинок чотирьох поверховий, а насправді він має п`ять поверхів. В комісії щодо передачі будинку були присутні лише представники ЖЕКу. Вважає, що, можливо, вона винна лише за послуги з освітлення 15-20 грн., більше нічого відповідачу вона не винна.

Представник позивача - адвокат Левкун Д.Д. у судовому засіданні зазначив, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до акту ввід 01.09.2020 року будинок було передано в ОСББ. Позивач щомісячно сплачувала комунальні послуги, в неї не існувало заборгованості, однак, у січні 2021 року вона отримала претензію. В акті звірки зазначено 9 місяців, мало би бути 8 місяців.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, зазначених у відзиві. Зазначив, що доказів того, що за вересень місяць 2020 року нарахована заборгованість, немає. Тариф є гнучким, що затверджено рішенням Надвірнянської міської ради від 21 грудня 2018 року. Акт є встановленого зразку та у ньому зазначені нараховані суми та суми сплачені позивачем, а не суми заборгованості. Плата за попередній місяць нараховується в наступному місяці, є мінливою та залежить від обсягів спожитої електроенергії. Крім того, оплата позивачем здійснювалася у довільні місяці, та у довільному розмірі, тому вимога про перерахунок розміру оплати є некоректною та неповною вимогою.

Вислухавши пояснення учасників процесу, повно і всебічно вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

До 01.09.2020 будинок за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до рішення Надвірнянської міської ради № 1612-ХХIV від 29 травня 2008 року «Про прийняття на баланс Надвірнянської міської ради майна територіальної громади м Надвірна з балансу КП «Надвірнянське ВЖРЕП», та згідно акту прийому- передачі житлових будинків з вбудованими і прибудованими нежитловими приміщеннями безкоштовно закріплених на праві оперативного управління від 02 червня 2008 року, перебував на балансі відповідача КП «Надвірнянський житловик», яке здійснювало послуги з утримання будинку та прибудинкової території вказаного будинку.

Відповідно до рішення та умов вказаного договору, КП «Надвірнянський житловик» прийняло на себе зобов`язання надавати мешканцям будинку послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Відповідачем надавалися наступні послуги:

*прибирання прибудинкової території, горищ та підвалів;

*обслуговування димовентиляційних каналів;

*технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання;

*освітлення місць загального користування (згідно показників по будинкового лічильника);

*вивезення та утилізація ТПВ.

Розрахунок тарифу за надані послуги здійснюється з урахуванням показників за використану електроенергію, показник береться станом на перше число місяця, що впливає на розрахунок загального тарифу. Відповідно розрахунок суми оплати здійснюється кожного місяця та розмір є різним (мінливим).

Згідно наказу № 84 від 02.09.2020 року, КП «Надвірнянський житловик», «Про проведення перерахунку населенню» наказано економісту підприємства подати бухгалтерії підприємства розрахунок тарифу для населення м. Надвірна за серпень 2020 року, згідно фактично наданих послуг. Бухгалтеру по розрахунках з населенням внести відповідні зміни згідно вказаного розрахунку (а.с.46). З будинком позивача такі накази мали місце щомісяця (в наступному за попередній), щомісяця (в наступному за попередній) складалися звіти про використану електроенергію по будинкам, що обслуговує КП «Надвірнянський житловик» та щомісяця (в наступному за попередній) складалися розрахунок загального тарифу за конкретний місяць (а.с.44-45,52).

Таким чином, розрахунок тарифу відбувається в наступному місяці за попередній. Така особливість зумовлена і тим, що мають місце в т.ч. і зміни показників за використану електроенергію, що впливає на розрахунок загального тарифу, а також інші змінні показники.

Виходячи з розрахунку загального тарифу за серпень 2020 року від 02.09.2020 року, під № 134 має місце адреса АДРЕСА_2 (тобто будинок позивачки). Остання графа: загальний тариф містить значення 3.99 грн. (а.с.48-51).

Таким чином, за серпень по квартирі позивачки, яка має площу 35.2 кв.м. здійснено наступний розрахунок: 3.99 х 35.2 = 140, 45 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, однак з врахуванням суми переплат загальна підсумкова заборгованість становить 139,91 грн. (а.с.19).

Крім того, згідно звіту складеному у вересні за електроенергію за серпень 2020 року, має місце показник 0,053, який також закладений в тариф за серпень, та відображається в розрахунку за серпень 2020 року, який виконано 02.09.2022 року.

З вищенаведеного акту розрахунку вбачається, що суми коштів, які оплачувала позивач ОСОБА_1 не стосувалися якогось конкретного періоду (місяця) суми нарахованої заборгованості. Так, позивачем була здійснена оплата послуг: лютий 2020 року- в сумі 300 грн.; в квітня 2020 року - 150 грн.; в червні 2020 року - 300 грн.; в липні 2020 року -130 грн.; у вересні 2020 року- 146 грн., тобто оплати здійснювалися нею в довільному розмірі та періодах.

З розрахунку також вбачається, що загальна сума нарахованих послуг склала 1168,29 грн., тоді як сума сплачених послуг становила 1026,00 грн., що з урахуванням переплати станом на 01.01.2020 року становить суму заборгованості 139,91 грн.

На вказану суму 139,91 грн. позивачу була направлена претензія від 21.01.2021 з вимогою сплатити вказану заборгованість до 10 лютого 2021 року або з`явитися на підприємство для укладення договору реструктуризації (а.с.18).

Позивачка вважає, що відповідачем неправомірно нарахована заборгованість за вересень 2020 року у сумі 139,91 грн.

У відповіді на досудову вимогу № 346 від 26.08.2021 відповідачем КП «Надвірнянський житловик» позивачу ОСОБА_1 роз`яснено, зокрема, що витрати, що входять у складову тарифу за серпень 2020 року, розраховуються у вересні 2020 року, так як заробітна плата за серпень місяць нараховується 01.09.2020 року, паливо, матеріали та запчастини, використані у серпні 2020 року списуються 01.09.2020 року згідно матеріальних звітів. В усіх багатоквартирних будинках, що обслуговує КП «Надвірнянський житловик» встановлені будинкові засоби обліку (лічильники). Працівниками комунального підприємства щомісячно до 01 числа наступного місяця ( а в даному випадку до 01.09.2020 року) знімаються показники лічильника за попередній місяць, формується акт про розподільну електричну енергію та підприємство подає звіт до філії АТ «Прикарпаттяобленерго» «Південна» до 05.09.2020 року, після чого підприємству надсилають рахунок за використану електроенергію та формується тариф. Тому у вересні місяці 2020 року КП «Надвірнянський житловик» проводилося нарахування згідно фактично наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території за серпень місяць 2020 року. 02.09.2020 року КП «Надвірнянський житловик» було видано наказ про зняття з балансу багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 та припинити нарахування та обслуговування даного житлового будинку з 01 вересня 2020 року у зв`язку із створенням об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ). Отже, здійснити перерахунок суми заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території квартири АДРЕСА_3 та виключити відомість про наявну заборгованість у розмірі 139,91 грн. у КП «Надвірнянський житловик» немає підстав, так як нарахування проводилося у вересні місяці за серпневі послуги 2020 року (а.с. 22-23).

На адвокатський запит адвоката Левкуна Д.Д. відповідач КП «Надвірнянський житловик» 09.06.2022 року № 60 дав відповідь, зокрема про те, що договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій між ОСОБА_1 та КП «Надвірнянський житловик» відсутній. Пунктом 1 ч.1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору про надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Коригування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, які знаходяться на балансі та обслуговуванні КП «Надвірнянський житловик» здійснювалися 21 грудня 2018 року. Протягом 2019-2020 року тариф не змінювався. Тариф на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій для багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 становив 3,93 грн. за 1 кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку (а.с.20-21).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 ч.2 ст.7 цього Закону обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

В порядку п. 2 ч. 3 ст. 4 Закону до повноважень органів місцевого самоврядування належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону

Статтею 10 зазначеного Закону визначено, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов`язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вимог ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється, виходячи із загальної площі квартири, а плата за комунальні послуги/водопостачання, газ, та інші послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами у відповідності до кількості проживаючих в квартирі осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України: «Під час розгляду справ про стягнення заборгованості за комунальні послуги, визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією комунальних послуг особам, які є їх споживачами (постанова від 09.11.2016р. у справі №1238/8935/12).

В пунктах 76-79 постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року(справа N 642/8210/16-ц , провадження N 61-7787св18) йдеться мова про обов`язковість (з`ясування) доведення відповідного обсягу фактично наданих (а не тільки нарахованих за твердженням позивача) житлово-комунальних послуг.

Зобов`язання оплатити житлово-комунальні послуги виникає у будь-якого споживача, якщо ці послуги були фактично надані (а не тільки нараховані), а також у разі, якщо споживач фактично користувався фактично наданими комунальними послугами. Саме про це йдеться мова в постановах Верховного Суду від 20.04.2016 року (справа №6-2951цс15); від 26.09.2018 року (справа №750/12850/16-ц); від 06.11.2019 року (справа № 642/2858/16).

Факт надання послуги з утримання будинку та прибудинкової території в судовому засіданні позивачем не оспорювався.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини виникли з приводу несплати позивачем наданих відповідачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території у сумі 139,91 грн. (на думку позивача за вересень 2020 року).

В судовому засіданні встановлено, що по будинку позивача щомісяця ( в наступному за попередній), складалися звіти про використану електроенергію по будинкам, що обслуговує КП «Надвірнянський житловик» та щомісяця (в наступному за попередній) складалися розрахунки загального тарифу за конкретний місяць.

Також встановлено, що заборгованість позивача, згідно претензії, на яку позивачка посилається від 21.01.2021 року № 401 на суму 139,91 грн. (з урахуванням наявних переплат) станом на 01.01.2021 року стосується серпня 2020 року, оскільки згідно долученого розрахунку загального тарифу за вересень 2020 року по будинку за адресою: АДРЕСА_2 , такий не розраховувався та не може визнатись незаконним через його відсутність.

Відповідно у зв`язку з безпідставністю вищенаведеної позовної вимоги, не підлягає до задоволення і наступна позовна вимога, оскільки така являється похідною та необґрунтованою. Акт звірки розрахунків за послуги, який представлено позивачкою, без підписання та погодження обох сторін, є неналежним доказом та недостатнім доказом позиції позивачки, такий акт містить періоди нарахування та проплат сум коштів, а не періоди заборгованості.

Крім того, відповідач не може здійснити перерахунок розміру оплати, як того просить позивач, оскільки оплата здійснювалася безпосередньо позивачкою в довільному розмірі та відповідач до таких волевиявлень та сум коштів оплачених позивачкою відношення немає. Вказана обставина не заперечувалася позивачем у судовому засіданні.

Твердження позивача та представника позивача про відсутність укладеного між сторонами договору не є підставою для несплати заборгованості за надані послуги, так як споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такі висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц та постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

В порушення положень ст.ст.76-81 ЦПК України суду не надані належні та допустимі докази, які свідчать про незаконне нарахування відповідачем заборгованості за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 139,91 грн. за адресою: АДРЕСА_2 .

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не грунтуються на вимогах закону, а отже не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, за відсутності підстав для задоволення позовних вимог, в порядку п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.12,13,76-81,259,261-265,273,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Надвірнянський житловик» Надвірнянської міської ради про визнання незаконним нарахування тарифу за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача- адвокат Левкун Дмитро Дмитрович (адреса місцезнаходження: 78400, Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Мазепи, 31-а).

Представник відповідача: адвокат Маланюк Олег Ярославович (адреса місцезнаходження: 76000, м.Івано-Франківськ, вул. Галицька, 41-А.

Повний текст рішення складено 25.11.2022.

Суддя Т.А.Бурдун