Постанова

від 21.11.2022 по справі 462/1412/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/1412/22 Головуючий у 1 інстанції: Іванюк І.Д.

Провадження № 22-ц/811/1859/22 Доповідач в 2 інстанції: Шеремета Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2022 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю: ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 , представника Середньої загальноосвітньоїшколи №34імені МаркіянаШашкевича Філіпішин О.Р.

розглянувши у відкритомусудовому засіданнів містіЛьвовіцивільнусправу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на рішенні Залізничного районного суду м. Львова від 01 липня 2022 року,-

ВСТАНОВИВ:

в квітні 2022 року ОСОБА_1 вернулась до суду з позовом Середньої загальноосвітньої школи № 34 імені Маркіяна Шашкевича про скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності

В обгрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що відповіднодо наказу№ 112від 05.09.1995року їїприйнято нароботу напосаду вчителямузики СЗШ№ 34 імені МаркіянаШашкевича,наказом №01-5/197від 09.12.2019року їїпереведено напосаду заступникадиректора знавчально-виховноїроботи.За часпрофесійної діяльностівона належнимчином виконуєсвої службовіобов?язки,дотримується правилвнутрішнього трудовогорозпорядку,однак 29.12.2021року директоромСЗШ №34імені МаркіянаШашкевича буловидано наказ№ 197-кпро притягненняїї додисциплінарної відповідальностівідповідно дост.ст.147-149КЗпП Україниу видіоголошення доганиза неналежневиконання службовихобов`язків,що виразилосьу недотриманніп.5Наказу 156-овід 29.09.2021року щодоневідкладного інформуваннядиректора закладупро випадкибулінгу тадомашнього насильства.Зокрема,заступником директораз навчально-виховноїроботи небуло невідкладнопроінформовано керівниказакладу проможливі ознакибулінгу відносноучениці 9-гокласу тане дотриманоПорядку реагуванняна доведенівипадки булінгуу СЗШ№ 34імені МаркіянаШашкевича.Вважає наказнезаконним,оскільки 12.12.2021року (вп`ятницю)після уроківдо неїпідійшла учениця9-Бкласу таповідомила,що упід`їзді заїї місцемпроживання наїї адресухтось залишаєзаписки погрозливогохарактеру.Провівши бесідуз ученицеювона маланамір проінформуватиїї матір,однак ученицяпросила неробити цьогота пообіцяласама повідомитиматір проце впродовжвихідних.У понеділок,20.12.2021року ученицязнову прийшладо неїта принеслазаписки,а такожповідомила,що нерозповідала маміпро це,у зв`язкуз чим ОСОБА_1 невідкладноповідомила проце директораСЗШ №34 імені МаркіянаШашкевича.В подальшомустало відомо,що записокучениці 9-Бкласу ніхтоне писав,а дівчинаписала їхсама собіз метоюпривернення досебе уваги.Вважає,що оскількифакту наявностібулінгу невстановлено,а позивачкоюневідкладно повідомленодиректора проподії,вважає наказ про притягнення її до дисциплінарної відповідальності незаконним.

З наведених підстав просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Середньої загальноосвітньої школи № 34 імені Маркіяна Шашкевича - Філіпішин Ольги Романівни від 29.12.2021 року № 197-к про притягнення до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани заступнику директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 .

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 липня 2022 року у позові ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю.

Рішення судуоскаржила представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі покликається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Апелянт зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу про вчинення директором Середньої загальноосвітньої школи № 34 імені Маркіяна ОСОБА_3 дій, передбачених п.2 розділу ІІ Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №1646 від 28.12.2019 року, відповідачем не було надіслано негайне повідомлення у територіальний орган Національної поліції України, не було повідомлено службу у справах дітей з метою вирішення питання щодо соціального захисту малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу, не було скликано засідання комісії з розгляду випадку булінгу не пізніше трьох робочих днів з метою встановлення всіх обставин, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого та чи це діяння було систематичним. Звертає увагу на те, що матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність булінгу (цькування) неповнолітньої учениці 9-Б класу та винної особи, оскільки відповідачем не вчинено жодних дій щодо встановлення таких обставин, як це передбачено Законом України «Про освіту», Порядком реагування на випадки булінгу (цькування) та КУпАП. Зазначає, що з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність накладення дисциплінарних стягнень, саме відповідач повинен довести, що дисциплінарне стягнення накладено з дотриманням законодавства про працю, тобто, обов`язок доводити вину працівника лежить саме на роботодавцю, проте матеріали справи не місять жодних доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 . Також апелянт вказує, що суд першої інстанції невірно вказав на беззаперечність факту ознайомлення позивачки з наказом №156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти», оскільки ОСОБА_1 стверджує, що не була ознайомлена з даним наказом та до її відома не було доведено затвердженого даним наказом плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти. Крім того, у матеріалах справи відсутні протокол засідання комісії з розгляду випадку булінгу, а також будь-які докази того, що дії позивачки та події, які мали місце 17 та 20 грудня 2021 року розглядалися створеною чи постійно діючою комісією згідно Наказу №156-о від 29.09.2021 року з розгляду випадку булінгу. Звертає увагу на те, що відповідач, як в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності, так і у відзиві на позовну заяву вказує на невиконання ОСОБА_1 службових обов`язків, однак до матеріалів справи не було долучено посадової інструкції заступника директора з навчально-виховної роботи, а тому неможливим є встановлення посадових обов`язків позивачки та міру їх невиконання. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , її представника ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника Середньої загальноосвітньої школи № 34 імені Маркіяна Шашкевича Філіпішин О.Р. щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що маючи чіткий алгоритм дій у разі отримання інформації про ознаки булінгу, визначений Наказом № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти», заступник директора ОСОБА_1 , отримавши від учениці школи повідомлення про випадок, що містив ознаки булінгу, у порушення п. 5 вищевказаного Наказу № 156-о від 29.09.2021 року, не повідомила невідкладно директора закладу про такий (до кінця робочого дня - 17.00 17.12.2021), що свідчить про невиконання покладеного на заступника директора обов`язку та доводить винну поведінку позивача, а відтак директором СЗШ №34 ім. М. Шашкевича правомірно застосовано щодо позивача дисциплінарне стягнення у виді догани. При цьому відповідачем дотримано усіх вимог ст.ст. 147149 КЗпП України та враховано строки та обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення,.

Згідно зі ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Стаття 149 КЗпП України передбачає, що до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із наказом № 112 від 05.09.1995 р. прийнята на роботу на посаду вчителя музики СЗШ № 34, наказом № 01-5/197 від 09.12.2019 року її переведено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи.

Також, з наказу № 259-к від 12.08.2021 року вбачається, що директором СЗШ № 34 з 13.08.2021 року, як переможця конкурсу, призначено ОСОБА_4 .

Наказом № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти» створено комісію з розгляду випадків булінгу, а також п. 5 наказу на працівників закладу покладено обов`язок інформувати невідкладно директора закладу про випадки булінгу та домашнього насильства.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції покликався на те, що вищезгаданий наказ було доведено до відома працівників школи, в тому числі і до позивачки, що нею, як зазначив суд першої інстанції, не заперечується, однак позивачка не виконанла п.5 цього наказу, що і було підставою для накладення на позивачку дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, даючи пояснення в суді апеляційної інстанції, позивач заперечила такі висновки суду та ствердила про те, що наказ № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти» до її відома не доводився.

На звороті долученого відповідачем копії наказу №156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти» зазначено, що з наказом ознайомлені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що підтверджується їхніми підписами, запис про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 відсутній, що спростовує доводи відповідача та висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти», за невиконання п. 5 якого позивач була притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Наказом № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти» затверджено Порядок реагування на доведені випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М. Шашкевича, з змісту якого вбачається, що після отримання заяви про випадок булінгу в закладі протягом одного робочого дня створюється комісія для проведення розслідування, склад якої затверджується наказом по закладу. Комісія проводить розслідування випадку булінгу протягом трьох робочих днів та за результатами проведення розслідування проводиться засідання з розгляду випадку булінгу для прийняття рішення (оформлюється протокольно з оригіналами підписів всіх членів комісії). Про результатами розгляду заяви про випадок булінгу повідомляють заявника, Службу у справах дітей, уповноважений підрозділ органу Національної поліції України(ювенальну поліцію).

Згідно зі ст. 173-4 КУпАП, п.3-1 ч.1 ст. 1 «Про освіту» булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.12.2021 року неповнолітня учениця 9-Б класу ОСОБА_9 повідомила позивача ОСОБА_1 про те, що на її адресу надходять листи погрозливого характеру.

З наданих на вимогу директора школи пояснень ОСОБА_1 вбачається, що у п`ятницю, 17.12.2021 року, після уроків до неї підійшла учениця 9Б класу ОСОБА_9 і повідомила, що хтось пише записки і залишає у під`їзді. Позивач мала намір зателефонувати мамі ОСОБА_10 , однак учениця сказала, що впродовж вихідних сама усе їй розповість. У понеділок зранку ОСОБА_9 принесла записки і сказала, що не повідомляла про них маму. Вона розповіла про записки директору і віддала їх їй. У подальшому виявилось, що записки учениця писала сама собі з метою привернення уваги.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що повідомлена ОСОБА_1 неповнолітньою ученицею 9-Б класу інформація, містить ознаки булінгу в розумінні ст. 173-4 КУпАП, п.3-1 ч.1 ст. 1 «Про освіту».

Як вбачається з наказу № 197-к від 29.12.2021 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_11 ", відповідно до ст. ст. 147-149 КЗпП України за неналежне виконання службових обов`язків, яке виявилось у недотриманні п. 5 Наказу № 156-о від 29.09.2021 року щодо невідкладного інформування директора закладу про випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М. Шашкевича, а саме, заступником директора з навчально-виховної роботи не було проінформовано керівника закладу про можливі ознаки булінгу відносно учениці 9 класу та не дотримано Порядку реагування на доведені випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М.Шашкевича, заступнику директора за навчально-виховної роботи ОСОБА_11 оголошено догану, підстава: письмове пояснення ОСОБА_1 .

Аналізуючи оскаржуваний наказ, колегія суддів зазначає те, що у ньому зазначені обставини, які на думку директора школи свідчили про невиконання позивачем службових обов`язків, а саме, п. 5 наказу № 156-о від 29.09.2021 року щодо невідкладного інформування директора закладу про випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М. Шашкевича, що, на думку директора, свідчило про вчинення позивачем дисциплінарного проступку і є підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Вважаючи доведеною відповідачем винну поведінку з тих підстав, що ОСОБА_1 , як заступник директора з навчально виховної роботи не виконала покладених на неї обов`язків, а саме, не дотрималася вимог п. 5 Наказу № 156-о від 29.09.2021 року щодо невідкладного інформування директора закладу про випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М. Шашкевича, не проінформувала керівника закладу про можливі ознаки булінгу відносно учениці 9 класу, не дотрималася Порядку реагування на доведені випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М. Шашкевича, суд першої інстанції не врахував доводів ОСОБА_1 про те, що наказ№ 156-о від 29.09.2021 року, п. 5 якого вона повинна була виконати і за невиконання якого вона оскаржуваним наказом була притягнута до дисциплінарної відповідальності, не був доведений до її відома, про що свідчить відсутність запису про ознайомлення з наказом ОСОБА_1 , належних та допустимих доказів на спростування цих доводів ОСОБА_1 , відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції, не надав.

З огляду на те, що до відома ОСОБА_1 не був доведений наказ № 156-о від 29.09.2021 року, яким передбачено обов`язок працівників закладу невідкладного інформування директора закладу про випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М. Шашкевича, враховуючи твердження ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції про недоведення наказу до її відома, які відповідачем не спростовані, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про невиконання заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_1 обов`язку, покладеного на неї п. 5 наказу № 156-о від 29.09.2021 року та про підставність накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.

Крім цього, п. 5 Наказу № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти» передбачає обов`язок працівників закладу щодо невідкладного інформування директора закладу про випадки булінгу в СЗШ № 34 ім. М. Шашкевича, разом з тим ОСОБА_1 притягнута до дисциплінарної відповідальності за те, що не проінформувала керівника закладу «про можливі ознаки булінгу» відносно учениці 9 класу, оскільки, як встановлено в подальшому директором школи, булінгу щодо учениці 9-Б класу ОСОБА_10 не було.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни.

Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17 (провадження № 61-38286св18).

Як вбачається з матеріалів справи, що неповнолітня учениця 9-Б класу Покляцька А. 17.12.2021 року повідомила ОСОБА_1 про те, що на її адресу надходять листи погрозливого характеру, і в подальшому, 20 грудня 2021 року, в понеділок, з`ясувалося, що записки написані самою ученицею для того, щоб привернути до себе увагу, що свідчить про те, що булінгу, як такого, взагалі не було.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі і з урахуванням пояснення працівника.

Слід зазначити, що на момент прийняття оскаржуваного наказу директора середньої загальноосвітньої школи №34 ім. М. Шашкевича від 29.12.2021 року №197-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_11 », відповідачу було відомо про те, що записки погрозливого характеру, про написання яких повідомила ОСОБА_1 учениця 9-Б класу школи ОСОБА_9 , були написані самою ученицею для того, щоб привернути до себе увагу, що свідчить про відсутність булінгу щодо учениці 9-Б класу ОСОБА_10 , що безпідставно не взяв до уваги директор СЗШ №34 і м. М. Шашкевича при винесенні оскаржуваного наказу, і не було враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення суду.

Зазначену обставину не врахувала директор СЗШ №34 ім. М.Шашкевича, яка маючи інформацію про те, що записки погрозливого характеру, про написання яких повідомила ОСОБА_1 учениця 9-Б класу школи Покляцька А., були написані самою ученицею для того, щоб привернути до себе увагу, що свідчить про відсутність боулінгу щодо учениці, однак застосувала до позивачки дисциплінарне стягнення у виді догани.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду про те, що директором СЗШ №34 ім. М. Шашкевича дотримано порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачений ст. 149 КЗпП України, згідно з якою при обранні виду стягнення роботодавець повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

На думку колегії суддів, обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення у виді догани не можна вважати таким, що відповідає тяжкості проступку, який, як вважає відповідач, вчинила позивач, адже неповідомлення директору інформації про записки погрозливого характеру, передані ОСОБА_1 ученицею 9-Б класу ОСОБА_12 , було пов`язане з проханням самої учениці не повідомляти про це і її обіцянка про те, що вона сама розповість про це матері, а відтак неповідомлення директора пов`язане саме з проханням учениці, а не з особистими інтересами позивачки чи її небажанням виконати обов`язок щодо невідкладного повідомлення про випадок боулінгу, умисного невиконання позивачем цього обов`язку.

Суд першої інстанції не дав належної оцінки усім обставинам прийняття відповідачем оскаржуваного наказу, на момент прийняття якого директору СЗШ №34 ім. М. Шашкевича достовірно було відомо про відсутність булінгу щодо учениці 9-Б класу ОСОБА_13 .

Підставою для застосування догани є вчинення працівником протиправного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов`язків, закріплених нормами трудового права, КЗпП України, правилами внутрішнього трудового розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також в порушенні або невиконанні наказів та розпоряджень роботодавця.

Дисциплінарним проступком визнаються діяння, що пов`язуються з невиконанням чи неналежним виконанням працівником своїх обов`язків без поважних причин. Тобто, наявність поважних причин у такому разі свідчить про відсутність вини працівника. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків.

За змістом статті 147 КЗпП України вина працівника в порушенні трудової дисципліни є обов`язковою ознакою, що надає можливість і право роботодавцю притягнути його до дисциплінарної відповідальності.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, який, відмовляючи у задоволенні позову виходив з того, що маючи чіткий алгоритм дій у разі отримання інформації про ознаки булінгу, визначений Наказом № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти» позивач, отримавши повідомлення про випадок, що містив ознаки булінгу, у порушення п. 5 вищевказаного Наказу № 156-о від 29.09.2021 року не повідомила невідкладно директора закладу про такий (до кінця робочого дня - 17.00 17.12.2021), а відтак, як вважав суд першої інтсанції, за наведеної винної поведінки позивача відповідачем до неї було правомірно застосовано такий захід стягнення, як догана.

На думку колегії суддів відповідачем не встановлено факту чинення булінгу щодо учениці 9-Б класу СЗШ №34 Покляцької А., що свідчить про неправильність висновків суду першої інстанції про невиконання ОСОБА_1 п.5 наказу № 156-о від 29.09.2021 року «Про створення комісії та затвердження плану заходів на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти».

З врахуванням обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача складу дисциплінарного правопорушення, що є підставою для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування оскаржуваного наказу директора середньої загальноосвітньої школи №34 імені Маркіяна Шашкевича від 29.12.2021 року №197-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_11 ».

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про під ставність позову ОСОБА_1 , то з відповідача середньої загальноосвітньої школи №34 імені Маркіяна Шашкевича слід стягнути 992.40 грн. судового збору за подання позову і 1488.60 грн. за подання апеляційної скарги.

Європейський судз правлюдини вказав,що згідноз йогоусталеною практикою,яка відображаєпринцип,пов`язанийз належнимздійсненням правосуддя,у рішенняхсудів таінших органівз вирішенняспорів маютьбути належнимчином зазначеніпідстави,на якихвони ґрунтуються.Хоча пункт1статті 6Конвенції зобов`язуєсуди обґрунтовуватисвої рішення,його неможна тлумачитияк такий,що вимагаєдетальної відповідіна коженаргумент.Міра,до якоїсуд маєвиконати обов`язокщодо обґрунтуваннярішення,може бутирізною взалежності відхарактеру рішення(SERYAVINANDOTHERSv.UKRAINE,№ 4909/04,§ 58,ЄСПЛ,від 10лютого 2010року).

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 липня 2022 року скасувати та ухвалити постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Середньої загальноосвітньої школи №34 імені Маркіяна Шашкевича від 29 грудня 2021 року № 197-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_11 ».

Стягнути з Середньої загальноосвітньої школи № 34 імені Маркіяна Шашкевича на користь ОСОБА_1 992.40 грн. судового збору за подання позову та 1488.60 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30.11.2022 року.

Головуючий: Н.О. Шеремета

Судді: О.М. Ванівський

Р.П. Цяцяк