Постанова

від 01.12.2022 по справі 127/27593/21

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/27593/21

Провадження № 22-ц/801/1869/2022

Категорія: 82

Головуючий у суді 1-ї інстанції Дернова В. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2022 рокуСправа № 127/27593/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Оніщука В.В.,

суддів: Шемети Т.О., Копаничук С.Г.,

з участю секретаря судового засідання: Литвина С.С.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року, ухвалене у складі судді Дернової В.В., в залі суду,

встановив:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 і споживачем житлової послуги з управління багатоквартирним будинком, яка надається Обслуговуючим кооперативом «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2» з 21 березня 2018 року.

Позивачем зазначено, що відповідач не забезпечив належні умови проживання співвласників відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, умисно допустив порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461 та не провів обстеження щодо можливості або неможливості надійної та безпечної експлуатації не введеного в експлуатацію нежитлового приміщення будинку, площею 510,3 кв.м., що може призвести до техногенної ситуації в житловому будинку.

ГУ ДПС у Вінницькій області було встановлено, що у Статуті ОК «ЖБК «МАЯК-2» відсутня інформація щодо об`єкту (будинку) обслуговування, а саме відсутня інформація щодо типу, виду та місця розташування споруджуваного будинку, земельної ділянки, які б підлягали обслуговуванню.

Згідно Єдиного реєстру дозвільних документів на будівництво станом на 12.10.2021 відсутня зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації щодо нежитлового приміщення, площею 510,3 кв.м. в підвальному, на першому та другому поверхах житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №2270 від 23.12.2003 «Про затвердження Акту державної комісії про прийняття до експлуатації тільки першої черги 34-квартирного кооперативного житлового будинку з вбудовано прибудованим приміщенням промтоварного магазину (друга черга будівництва) по АДРЕСА_2 », відсутня інформація, що закінчений будівництвом житловий будинок споруджувався або придбавався ОК «ЖБК «МАЯК-2».

З урахуванням наведеного вище, на думку позивача, у ГУ ДПС у Вінницькій області були відсутні підстави для внесення ОК «ЖБК «МАЯК-2» до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Також позивачем вказано, що за період з 2019 року до 01 жовтня 2021 року головою ОК «ЖБК «МАЯК-2» умисно було завдано шкоду позивачу і співвласникам будинку у розмірі 28 522,15 грн, оскільки провадження ОК «ЖБК «МАЯК-2» своєї господарської діяльності з надання послуги з управління багатоквартирним будинком за вищевказаний період призвело до незаконних додаткових витрат співвласників на сплату податку на прибуток за ставкою 18% у зв`язку з тим, що ОК «ЖБК «МАЯК-2» є прибутковою організацією.

На підставі викладеного, позивач посилаючись на порушення його прав як споживача житлової послуги з управління багатоквартирним будинком, звернувся в суд з даним позовом, у якому просив:

- визнати порушення його прав як споживача житлової послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_3 та ухвалити рішення, яким визнати незаконними дії виконавця цієї послуги ОК «ЖБК «Маяк - 2»;

- зобов`язати ОК «ЖБК «Маяк-2» забезпечити виготовлення (відновлення) відсутньої технічної документації на багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 у відповідності до Переліку технічної документації на багатоквартирний будинок, який було визначено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 липня 2018 року №176, в тому числі документи щодо введення в експлуатацію всіх приміщень багатоквартирного житлового будинку;

- зобов`язати ОК «ЖБК «Маяк-2» забезпечити надання безпечної та якісної послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 у відповідності до положень п. п. 10, 11 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461, провести технічне обстеження не введеного в експлуатацію нежитлового приміщення, площею 510,3 кв. м багатоквартирного житлового будинку щодо визначення можливості або неможливості його надійної та безпечної експлуатації.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що обраний позивачем спосіб захисту не є ефективним, оскільки перелік технічної документації на багатоквартирний будинок, на який здійснює посилання позивач, було затверджено Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17 липня 2018 року №176, тобто після набуття права власності як ОСОБА_1 у вересні 2005 року, так і ОСОБА_2 у листопаді 2017 року.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було досліджено ту обставину, що нежитлові приміщення багатоквартирного будинку, площею 510,3 кв.м. не були введені в експлуатацію, внаслідок чого існує загроза життю та здоров`ю людей.

Крім того, місцевим судом залишено поза увагою те, що замовником будівництва не було передано відповідачу документацію на багатоквартирний будинок, у зв`язку з чим останній був зобов`язаний відновити її за власний рахунок.

Також не було досліджено надані позивачем докази щодо порушення прав позивача, як споживача житлової послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відзив на апеляційну скаргу від відповідача впродовж встановленого апеляційним судом строку не надходив.

У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав з посиланням на викладені у ній підстави.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак його представник з належними документами, що підтверджують його повноваження, в судове засідання не з`явився, особи, які з`явилися свої повноваження не підтвердили, тому розгляд справи проведено у відсутність представника відповідача.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі статтею 367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до вимог статті 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає, з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу 22 вересня 2005 року за реєстровим №6325, що підтверджується реєстраційним посвідченням від 27 вересня 2005 року (т. 1, а.с. 212).

З матеріалів справи слідує, що фактично предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про захист його прав, як споживача житлової послуги з управління багатоквартирним будинком, зокрема щодо обставин не введення в експлуатацію нежитлового приміщення, площею 510,3 кв.м. в підвальному, на першому та другому поверхах житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, встановлено, що згідно з рішення Третейського суду від 27.06.2008 власником вищевказаного нежитлового приміщення є гр. ОСОБА_2 .

Вказана обставина також встановлена рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20 листопада 2019 року у справі №127/21665/19, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 09 січня 2020 року і постановою Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року та яким було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Державного реєстратора Комунального підприємства «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації» Яковишеної Оксани Борисівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Зі змісту даного рішення суду видно, що згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме від 11.12.2017 №107087203, 01.11.2017 державний реєстратор Яковишена Оксана Борисівна здійснила державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а саме, зареєструвала за гр. ОСОБА_2 право власності на нежитлове вбудовано - прибудоване приміщення промтоварного магазину, загальною площею 510,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1396996805101), номер запису про право власності: 23165079; підстава виникнення права власності: технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 27.09.2017, видавник: КП «ВМБТІ»; витяг з рішення, серії та номер 2419, виданий 26.10.20017, видавник: виконавчий комітет Вінницької міської ради; довідка, серія та номер: 7106, виданий 01.11.2017, видавник: КП "Вінницьке МБТІ"; рішення Третейського суду, серія та номер: б/н, виданий 27.06.2008, видавник Третейський суддя Лабінова Н.П.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, встановлено, що власником нежитлового приміщення, площею 510,3 кв.м. в підвальному, на першому та другому поверхах житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 є гр. ОСОБА_2 і вказана обставина була достовірно відома позивачу у справі.

Звертаючись в суд із даним позовом, ОСОБА_1 відповідні вимоги пред`явлено виключно до Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2».

Статтею 1 Закону України «Про житлово комунальні послуги» визначено, що житлово - комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з частиною першою статті 5 вказаного закону до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга зуправління багатоквартирнимбудинком включає: забезпеченняутримання спільногомайна багатоквартирногобудинку,зокрема прибираннявнутрішньобудинкових приміщеньта прибудинковоїтериторії,якщо прибудинковатериторія,за данимиДержавного земельногокадастру,знаходиться увласності абокористуванні співвласниківбагатоквартирного будинкувідповідно довимог законодавства,виконання санітарно-технічнихробіт,обслуговування внутрішньобудинковихсистем (крімобслуговування внутрішньобудинковихсистем,що використовуютьсядля наданнявідповідної комунальноїпослуги уразі укладенняіндивідуальних договорівз обслуговуваннямвнутрішньобудинкових системпро наданнятакої послуги,за умовамияких обслуговуваннятаких системздійснюється виконавцем),утримання ліфтівтощо; купівлюелектричної енергіїдля забезпеченняфункціонування спільногомайна багатоквартирногобудинку; поточнийремонт спільногомайна багатоквартирногобудинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до Роз`яснення Мінрегіону про послугу з управління багатоквартирним будинком, послуга з управління багатоквартирним будинком полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку. Послуга включає:

утримання спільного майна будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем, утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна будинку;

поточнийремонт спільногомайна будинку.

Аналогічні положення містять і Правила надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 №712.

Отже, вказаними вище нормами чітко визначено послуги, які відносяться до житлово комунальних.

З матеріалів справи вбачається, що послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_2 з 21 березня 2018 року надається Обслуговуючим кооперативом «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2».

Водночас, як зазначено вище, фактично предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про захист його прав, як споживача житлової послуги з управління багатоквартирним будинком, які обгрунтовані обставинами не введення в експлуатацію відповідного нежитлового приміщення, однак, з урахуванням наведеного вище, питання введення в експлуатацію вказаних приміщень не входять до повноважень обслуговуючого кооперативу, отже Обслуговуючий кооператив «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2» не є неналежним відповідачем, в той же час позивачем відповідних позовних вимог до власника приміщення не пред`явлено, що відповідно є підставою для відмови в задоволенні позову з підстав його пред`явлення до неналежного відповідача.

Так, відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК Українисуд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Тлумачення статті 51ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

В свою чергу суд апеляційної інстанції не має процесуальних повноважень вирішувати питання належності складу відповідачів у справі.

Позивач клопотань про залучення до розгляду даної справи співвідповідачем дійсноговласника зазначеного нежитлового приміщення не заявляв.

Щодо твердження позивача, викладеного у позовній заяві про безпідставність нарахування йому та іншим співвласникам будинку додаткових витрат, що пов`язано із нарахуванням на прибуток за ставкою 18% у зв`язку з тим, що ОК «ЖБК «Маяк-2» є прибутковою організацією, то колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що такі вимоги позивача можуть бути вирішенні судом в порядку звернення з окремим позовом про оскарження дій та рішень відповідної особи.

Згідно зі статтею 376ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК Україниє підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК Українивизначено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки судом апеляційної інстанції прийнято рішення про часткове задоволення апеляційної скарги та відмову в задоволенні позову з інших підстав, а позивач звільнений від сплати судового збору в силу ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», тому судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги необхідно компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 06 червня 2022 року скасувати та постановити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово - будівельний кооператив «Маяк-2» про визнання незаконними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: В. В. Оніщук

Судді: Т. М. Шемета

С. Г. Копаничук