Рішення

від 24.10.2007 по справі 15/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/314

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "24" жовтня 2007 р.Справа №  15/314

 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТОВ фірма „Вета” м. Київ

до відповідача: Приватного підприємства „Барім” м. Кіровоград

про стягнення 138691 грн. 30 коп.

Представники сторін:

від позивача – Мартиненко В.В. довіреність б/н від 23.10.07р.

                         Горбульов О.З довіреність б/н від 23.10.07р.   

від відповідача – не з'явився

                                                        ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 124333 грн. 57 коп. боргу, 1740 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 562 грн. 06 коп. 3 % річних, 12055 грн. пені. В судовому засіданні представники позивача позов підтримали. Відповідач до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, ніяких клопотань не подавав, хоча належним чином сповіщений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поданим до суду відзивом на позов. У відзиві відповідач позовні вимоги заперечив посилаючись на не поставку позивачем всієї партії товару.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами та при даній явці сторін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача господарський  суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір поставки від 22.06.07р. За умовами договору постачальник / позивач / зобов'язується передати у власність покупця, а покупець / відповідач / прийняти і оплатити оргтехніку в асортименті по комерційній заявці покупця, яка є невід'ємною частиною договору. Оплата товару здійснюється покупцем по виставленому постачальником рахунку на протязі одного банківського дня з моменту отримання їм товару. Загальна сума договору орієнтовно становить 500000 грн. Договір підписаний представниками сторін і посвідчений печатками підприємств.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець / постачальник /, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк / строки / товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона / продавець / передає або зобов'язується передати майно / товар / у власність другій стороні / покупцеві /, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно / товар / і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору по накладній № 1453 від 03.07.07р., на підставі довіреності від 02.07.07р., позивач передав відповідачу оргтехніку на суму 138333 грн. 57 коп.

Відповідач частково оплатив отриманий товар 05.07.07р. на суму 14000 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Доказів оплати залишку боргу в сумі 124333 грн. 57 коп., сторони, в тому числі і відповідач, господарському суду не надали.

Заперечення відповідача викладені у відзиві спростовуються наступним.

Відповідач фактично отримав від позивача товар на загальну суму 138333 грн. 57 коп., не відмовився від нього шляхом повернення позивачу, набув право власності на отриманий товар і на власний розсуд розпорядився ним, не бажає оплачувати позивачу залишок вартості товару в сумі 124333 грн. 57 коп., господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині основного боргу підлягають повному задоволенню.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума інфляційних втрат становить 1740 грн. 66 коп., 3 % річних – 560 грн. 45 коп.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Аналогічні положення стосовно стягнення пені містяться в ст. ст. 230. 231 ГК України.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін прийнятих на себе зобов'язань, вона несе відповідальність перед іншою стороною у відповідності з вимогами законодавства (сплата пені), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми договору за кожний день прострочення.

Господарський суд, з врахуванням ч. 3 ст. 549 ЦК України, вважає, що стягненню підлягає пеня нарахована на суму несвоєчасно виконаного відповідачем грошового зобов'язання – 124333 грн. 57 коп., за період часу вказаний позивачем з врахуванням облікової ставки НБУ з 01.06.07р. в розмірі 8 %. Сума пені становить 2940 грн. 30 коп.  

Відповідач не надав власний розрахунок інфляційних втрат, 3 % річних та пені.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 230, 231 ГК України, ст. ст. 526, 546, 547, 549, 625, 655, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 32 – 34, 43, 44,  47-1, 49, 75, 82 – 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

                                                          ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства „Барім” м. Кіровоград вул. Героїв Сталінграду 20-А р/р 2600704681129 в АКБ „Правекс-банк” в м. Київ МФО 321983 код ЄДРПОУ 20635278 на користь ТОВ фірма „Вета” м. Київ вул. О. Гончара 71 р/р 2600601276002 у філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Києва МФО 380333 код ЄДРПОУ 13678838 – 124333 грн. 57 коп. боргу, 1740 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 560 грн. 45 коп. 3 % річних, 2940 грн. 30 коп. пені, 1295 грн. 74 коп. сплаченого державного мита, 110 грн. 24 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

В задоволенні решти позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя                                                                                                   К.М.Мохонько