Рішення

від 28.11.2022 по справі 677/335/22

КРАСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 677/335/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2022 року м. Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого - судді Гладій Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Владюк Н.В.,

розглянув у загальному позовному провадженні в м. Красилові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання права забудовника в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницької області про визнання права забудовника в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_2 . В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , який постійно проживав в АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок з магазином житловою площею 228,8 м. кв. та загальною площею 898,7 м. кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та земельну ділянку на якій розташований даний об`єкт нерухомого майна.

Позивач є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 та прийняла спадщину, про що їй видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку. Однак постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказаний житловий будинок з магазином у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Будинок з магазином за адресою: АДРЕСА_2 , був побудований спадкодавцем на земельній ділянці, відведеній під будівництво, також покійний чоловік отримав державні акти на земельні ділянки, які вона на даний час уже успадкувала та переоформила право власності, а тому спірний будинок не може вважатися таким, що самочинно збудований. За життя ОСОБА_2 отримав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 23 травня 2012 року № 18212080910, відповідно до якої вважати закінченим будівництвом готовий до експлуатації об`єкт.

Стверджує, що вона як спадкоємець померлого чоловіка має право на успадкування усіх майнових прав спадкодавця, у тому числі права забудовника.

Зважаючи на вказане просить позов задовольнити та визнати за нею право забудовника на житловий будинок з магазином та господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 898,7 кв.м., житловою площею 228,8 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відзив на позов представник Красилівської міської ради Хмельницької області суду не подав.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Позивач ОСОБА_1 подала до суду додаткові обґрунтування, у яких вказала, що дозвільні документи на початок виконання будівельних робіт були відсутні, а декларація про готовність об`єкта до експлуатації від 23 травня 2012 року № 18212080910 видавалася ДАБІ на підставі наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24 червня 2011 року №91 «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків І та ІІ категорії складності, які були збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж». Будинок був побудований у 2008 році, а тому декларацію про готовність об`єкта до експлуатації її покійний чоловік отримав законно та вона є чинною. Стверджувала, що отримання декларації про готовність об`єкта до експлуатації на підставі так званої «будівельної амністії» прирівнюється до декларації про готовність об`єкта до експлуатації одержаної на підставі дозвільних документів на будівництво та мають однакову юридичну силу. Зважаючи на вказане просила позов задовольнити, а справу розглянути у її відсутність, врахувавши подані додаткові обґрунтування при ухваленні судом рішення.

Представник відповідача Красилівської міської ради Хмельницької області подав суду заяву, у якій справу просив розглянути на розсуд суду та без участі представника міської ради.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши надані докази та матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18 жовтня 1996 року позивач уклала шлюб із ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданим 13 жовтня 1996 року Манівецькою сільською радою Красилівського району Хмельницької області (а.с 8).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на його майно. За життя ОСОБА_2 заповіту не залишив. Після смерті ОСОБА_2 позивач є єдиною спадкоємицею першої черги за законом щодо майна чоловіка, прийняла його спадщину та оформила її частину, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 0,0300 га з кадастровим номером 6822710100:02:004:0477, цільове призначення для будівництва і обслуговування будівель торгівлі та площею 0,0100 га з кадастровим номером 6822710100:01:002:0086, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданими приватним нотаріусом Грибчик А.М. 30 жовтня 2021 року, реєстровий № 959 та №960, свідоцтвом про право на спадщину за законом на 11/100 частини житлового будинку загальною площею 68,9 кв.м. та житловою площею 46,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_2 , виданим приватним нотаріусом Грибчик А.М. 22 грудня 2022 року, реєстровий № 1154 та свідоцтвом про право на спадщину за законом на нежитлове приміщення, частини вбудованого приміщення в житловий будинок, магазин, що знаходиться в АДРЕСА_3 , виданим приватним нотаріусом Грибчик А.М. 22 грудня 2022 року, реєстровий № 1155.

Як вбачається з декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 23 травня 2012 року Інспекцією держархбуд контролю у Хмельницькій області за № 18212080910 будівництво спірного житлового будинку з вбудованим магазином по АДРЕСА_2 було розпочато у 2004 році. Дата закінчення будівництва - 2008 рік. В графі «інформація про звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об`єкта» міститься інформація, що згідно висновку про відповідність вимогам надійності будівель і споруд та можливість їх безпечної експлуатації, складеного ПП «Меркурій-98» 04 травня 2012 року об`єкт відповідає вимогам надійності та можливості його безпечної експлуатації. Також в декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 23 травня 2012 року № 18212080910 міститься відмітка «вважати закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації».

Згідно технічного паспорта та інформаційної довідки характеристики про технічний опис об`єкта нерухомого майна від 24 серпня 2021 року № 363, виготовлених ПП «Проект БТІ», житловий будинок з вбудованим магазином, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , складається з А-ІІ - житловий будинок з магазином; а - цокольний поверх; 1 - сходи; 2 - еркер. Загальна площа приміщень 898,7 кв.м., житлова площа 228,8 кв.м. Переобладнання та добудови, які потребують прийняття в експлуатацію не виявлені (а. с. 17-21).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 лютого 2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок з вбудованим магазином, що знаходяться в АДРЕСА_2 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане майно.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пункт 1 ч.2 ст.16 ЦК України передбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України право власності на ново строєне нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових правна нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється в разі смерті власника.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно із ч. 2 ст.1223 ЦК України, якщо у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від прав на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на житловий будинок, іншу споруду.

Згідно з пунктом 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо будівництво здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

Якщо об`єкт будівництва не був завершений спадкодавцем чи не був прийнятий в експлуатацію, або право власності не було за ним зареєстроване, то до складу спадщини входять усі належні спадкодавцеві як забудовнику права та обов`язки, а саме: право власності на будівельні матеріали та обладнання, які були використані спадкодавцем у процесі цього будівництва; право завершити будівництво (як правонаступник спадкодавця - замінений у порядку спадкування забудовник); право передати від свого імені для прийняття в експлуатацію завершений будівництвом об`єкт; право одержати на своє ім`я свідоцтво про право власності та зареєструвати право власності.

Таким чином, спадкоємець має право звернутись до суду з позовом про визнання за ним майнових прав забудовника як таких, що входять до складу спадщини.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 12 серпня 2019 року у справі № 607/9408/16-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 707/1803/16-ц та від 28 травня 2020 року у справі № 2-2317/11.

Порядок прийняття в експлуатацію об`єктів нерухомого майна визначається «Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №461 від 13 квітня 2011 року.

Разом з тим, згідно п. 11 Постанови Пленуму, суд повинен мати на увазі те, що пунктом 9 Прикінцевих положень Закону № 3038-VI (Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності») визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31 грудня 2009 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття яких подаються до 31 грудня 2012 року.

Вказаний спрощений порядок прийняття до експлуатації об`єктів нерухомого майна визначений «Порядком прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж», затвердженим НаказомМіністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 91 від 24 червня 2011 року (надалі - Порядок).

Відповідно до п. 3.1. розділу ІІІ Порядку прийняття в експлуатацію об`єктів здійснюється безоплатно Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - Інспекції) за результатами технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж та за наявності документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, шляхом реєстрації поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація), яка складається за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Відповідно до пунктів 3.9. 3.10. Порядку Датою прийняття в експлуатацію об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Зареєстрована декларація є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об`єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення даних про такий об`єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього. При наявності правовстановлюючих документів щодо об`єкта, який вводиться в експлуатацію, зареєстрована декларація є також підставою для внесення змін до технічного паспорта об`єкта, виготовленого бюро технічної інвентаризації.

Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво спірного будинку з вбудованим магазином по АДРЕСА_2 , було завершене у 2008 році, а декларація про готовність об`єкту до експлуатації зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Хмельницькій області 23 травня 2012 року. Таким чином, враховуючи, що у відповідності до вищенаведених положень законодавства, чоловік позивача ОСОБА_2 за життя подав декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, а тому мав право здійснити державну реєстрацію свого права власності на даний об`єкт нерухомості, будівництво спірного житлового будинку спадкодавцем здійснено на відведених для цього земельних ділянках на законних підставах, однак за життя ОСОБА_2 , у встановленому законом порядку, не зареєстрував своє право на вищевказаний житловий будинок з вбудованим магазином та не одержав на своє ім`я свідоцтво про право власності, а тому до позивачки, як єдиного спадкоємця першої черги за законом, переходить право забудовника на оформлення зазначеного будинку у встановленому законом порядку.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець першої черги спадкування за законом, яка прийняла спадщину після смерті свого чоловіка, не в змозі в позасудовому порядку оформити своє право забудовника на спірне спадкове майно, тому за нею слід визнати це право.

Зважаючи на вказане, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На стягненні судових витрат позивач не наполягає. Користуючись принципом диспозитивності, визначеним ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд не виходить за межі заявлених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 16, 328, 331, 346, 392, 1216-1218, 1220, 1223, 1258, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 4, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право забудовника на об`єкт незавершеного будівництва, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 898,7 кв.м., житловою площею 228,8 кв.м., в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач - Красилівська міська рада, місцезнаходження: 31000, Хмельницька область, м. Красилів, площа Незалежності, 2, ЄДРПОУ 04060737.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2022 року.

Суддя Л.М.Гладій