Рішення

від 28.09.2022 по справі 160/3369/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022 року Справа № 160/3369/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Лісенко К.В.,

представника позивача: Анохіна В.О.,

представника відповідача: Атрошенко В.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕХКОМП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕХКОМП» (далі ТОВ «ЕЛТЕХКОМП», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2021 року №0128050701 форми «Р» щодо збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1173637,50грн., у тому числі, за основним платежем - 938910,00грн. та за штрафними санкціями - 234727,50грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» приписів п.198.1, п.198.3, ст.198 Податкового кодексу України (далі ПК України) та про заниження останнім внаслідок цього позитивного значення, що підлягає сплаті до державного бюджету, з податку на додану вартість (далі ПДВ) у загальній сумі 938910,00грн., оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» в ході здійснення реальних господарських операцій з постачання товарів за укладеним з цим контрагентом договором поставки. Вказаний правочин недійсним в судовому порядку не визнавався та є реальним, що посвідчується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та були надані до перевірки у повному обсязі, а акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даного правочину. Документи, які надані позивачем, є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів у ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», використання їх у власній господарській діяльності для виготовлення власної готової продукції (трансформаторних підстанцій тощо), та настання змін в майновому стані платника податків. Відносно доводів відповідача, викладених в акті перевірки від 10.08.2021р. №2738/04-36-07-01/41713527, про наявність певних недоліків у товарно-транспортних накладних (далі ТТН), згідно з якими здійснювалося транспортування придбаного позивачем у його контрагента товару, то, на думку позивача, по-перше, такі недоліки не є суттєвими, бо у зв`язку із технічним збоєм перевізником, який залучався позивачем на підставі іншого договору, у деяких ТТН було вказано невірний номер автомобіля як ГАЗ державний номер НОМЕР_1 та МАН державний номер НОМЕР_2 , однак, це на спростовує самого факту транспортування товару, яке крім ТТН підтверджено і відповідними актами виконаних робіт за договором перевезення, при цьому, доводи контролюючого органу про те, що автомобіль РЕНО державний номер НОМЕР_3 є вантажною цистерною не відповідають дійсності та спростовуються відомостями техпаспорту на це авто, згідно з яким вказаний автомобіль є вантажним; по-друге, наявність самих товарно-транспортних накладних на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договорами поставки, так як вони є обов`язковими виключно при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. За таких обставин, підстави для не включення сум податку на додану вартість по таких податкових накладних до складу податкового кредиту у позивача відсутні. При цьому, чинне законодавство не ставить виникнення у платника податку права на податковий кредит у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього трудових ресурсів, основних фондів, бо така відсутність не може впливати на реальність господарських операцій, оскільки такий контрагент має право залучити відповідні ресурси на підставі цивільно-правових угод або в іншій не забороненій законом формі у період надання послуг. При цьому, позивач не повинен відповідати за будь-які порушення податкового законодавства з боку своїх контрагентів, бо навіть якщо контрагенти позивача і допускали будь-які порушення податкового законодавства, то позивач, як платник податків, не несе жодної відповідальності за порушення іншими платниками податків законодавчих вимог. Також позивач зауважував, що доказове значення в адміністративному процесі може мати виключно вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, а матеріали кримінальних проваджень чи інші матеріали досудового розслідування, а також ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення окремих слідчих дій, не можуть вважатися належним доказом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2022 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та відкрито провадження у справі №160/3369/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням першого підготовчого судового засідання на 22.03.2022 року об 11:00 год., а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали суду.

Також вказаною ухвалою суду від 21.02.2022р. витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію щодо стану кримінального провадження №32019100110000109 від 17.12.2019 року.

22.03.2022 року до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Сторони в підготовче судове засідання 22.03.2022 року не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

22.03.2022 року підготовче судове засідання відкладено на 20.04.2022 року о 10:00год.

29.03.2022 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «ЕЛТЕХКОМП», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що документальною плановою виїзною перевіркою позивача встановлено заниження останнім податку на додану вартість у загальній сумі 938910,00грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом позивача ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», оскільки правочин, укладений з цим суб`єктом господарювання, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Так, відповідно до наданих ТТН перевезення поставленого ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» товару здійснювалося, зокрема, на автомобілях ГАЗ державний номер НОМЕР_1 та МАН державний номер НОМЕР_2 , проте, такі автомобілі відсутні в реєстраційній інформації з 01.01.2013р. та в транспортних ліцензіях, а автомобіль РЕНО державний номер НОМЕР_3 , яким також згідно з наданими ТТН здійснювалося перевезення цих товарів, значиться в реєстраційній інформації як ЗИЛ вантажна цистерна, яка, відповідно, не може перевозити вказаний у ТТН товар. Також перевіркою наданих ТТН встановлено, що в них не заповнено графи: «вантажно-розвантажувальні операції», «маса брутто при навантаженні/розвантаженні», «час вибуття, прибуття, простою, підписи відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних операціях», що свідчить про невідповідність цих ТТН вимогам чинного законодавства та, відповідно, їх дефектність, відтак, вони не можуть бути належним доказом підтвердження транспортування придбаного товару. Крім цього, згідно з наявною податковою інформацією у контрагента позивача ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» недостатньо трудових та виробничих ресурсів (середньооблікова кількість штатних працівників 0 осіб, відсутнє виробниче обладнання, транспортні засоби, офісні приміщення та основні фонди), це підприємство подає податкову звітність з нульовими показниками, а рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.04.2021р. №117446 встановлена відповідність ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» критеріям ризиковості платника податку і останнє не скористалося передбаченим чинним законодавством правом для виведення з переліку ризикових. Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» є фігурантом кримінального провадження №32019100110000109 від 17.12.2019 року, порушеного за фактом того, що невстановленими досудовим розслідуванням особами забезпечено внесення в документи, які відповідно до закону подаються для державної реєстрації юридичних осіб, завідомо неправдивих відомостей. Водночас, відповідно до Додатка №4 Джикія Іраклі, керівник (засновник) підприємства ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», повідомив, що не має відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності цього суб`єкта господарювання. Таким чином, ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» не мало можливості придбати товар у ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», оскільки останнє створене та використовувалось виключно з метою оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди і мінімізації сплати податків іншими підприємствами та не провадило господарську діяльність. Отже, за результатом проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаним контрагентом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2022 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/3369/22 до 18.05.2022р. та повторно витребувано у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію щодо стану кримінального провадження №32019100110000109 від 17.12.2019 року, а також призначено наступне підготовче судове засідання на 18.05.2022 року о 10:00 год.

18.05.2022 року до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення витребуваних ухвалою суду доказів, до якого долучено копію листа заступника начальника управління начальника відділу перевірок у сфері матеріального виробництва управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.05.2022р. №2577/07-01 та копію ухвали Київського районного суду м. Харкова у справі №953/20545/20 від 16.06.2021р. щодо продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №32019100110000109 від 17.12.2019 року до 17.12.2021р., включно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2022 року продовжено строк підготовчого провадження в адміністративній справі №160/3369/22 до 01.06.2022 року та призначено наступне підготовче судове засідання на 01.06.2022 року о 10:00 год.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.06.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу №160/3369/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 29.06.2022 року о 14:00 год.

У судовому засіданні 29.06.2022р. розгляд справи відкладено до 13.07.2022р. на 15:00год. у зв`язку із неявкою уповноваженого представника позивача.

У судовому засіданні 13.07.2022р. розгляд справи відкладено до 16.08.2022р. на 10:30год.

16.08.2022 року до суду від відповідача надійшла додаткова інформація щодо стану кримінального провадження №32019100110000109 від 17.12.2019 року, а саме: копія листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.08.2022р. №19323/5/04-36-05-05, яким відповідач звернувся до Харківської обласної прокуратури з приводу надання цієї інформації, а також докази направлення вказаного листа адресату.

Також 16.08.2022р. від представників сторін надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

У судовому засіданні 16.08.2022р. розгляд справи відкладено до 07.09.2022р. на 16:00год.

07.09.2022р. до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній висловив позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві, та додатково зауважено, що ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» віднесено до статусу ризикових платників податків рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.04.2021р. №117446, тобто через півтора роки після правовідносин позивача з цим контрагентом, при цьому, станом на теперішній час відповідачем не доведено належними доказами, як-то відповідними вироком суду, що набрав законної сили, факт того, що контрагент позивача - ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» - було створено та використовувалося виключно з метою оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди і мінімізації сплати податків іншими підприємствами та не провадило господарську діяльність, водночас, відомості щодо стану кримінального провадження №32019100110000109 від 17.12.2019 року, на яке посилається відповідач в акті перевірки, останній станом на теперішній час так і не надав.

У судовому засіданні 07.09.2022р. у представника позивача витребувано додаткові письмові пояснення відносно того, яким чином було використано придбаний у ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» товар у господарській діяльності ТОВ «ЕЛТЕХКОМП», та оголошено перерву до 28.09.2022р. на 13:00год.

28.09.2022 року до суду надійшли додаткові письмові пояснення позивача щодо використання придбаного у ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» товару у господарській діяльності ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» з виробництва електродвигунів, генераторів, трансформаторів тощо, а також копія листа-пояснення ФОП ОСОБА_1 , з якою ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» було укладено договір перевезення, на підставі якого транспортувався товар, придбаний у ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», щодо допущення технічних помилок при заповненні ТТН №362/1911-34 від 19.11.2019р., №362/1911-35 від 19.11.2019р., №362/2401-96 від 24.01.2020р., в яких помилково зазначено автомобілі ГАЗ державний номер НОМЕР_1 та МАН державний номер НОМЕР_2 , замість правильних ФІАТ державний номер НОМЕР_4 та МАН державний номер НОМЕР_5 .

У судових засіданнях представник позивача підтримав пред`явлений позов та, посилаючись на викладені в ньому, а також у відповіді на відзив та у додаткових письмових поясненнях доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та заперечував проти його задоволення у повному обсязі, посилаючись доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» (код ЄДРПОУ 41713527) зареєстровано Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради 07.11.2017р. за №12241020000083232 та перебуває на податковому обліку в контролюючих органах з 07.11.2017 року (на дату складання акта перевірки (10.08.2021р.) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Амур-Нижньодніпровський район м. Дніпра) і є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200365992 від 01.12.2017р.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 30.04.2021 №1977-п та направлень від 07.05.2021р. №2200, №2199, №2201, №2202, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України головними державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Лісєєвою О. та Риб`янець А., головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок податкових агентів управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Петровою-Куценко Н. та головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок фінансових операцій податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Филинюк Л. проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків, зборів та інших платежів, установлених законом, за період з 07.11.2017р. по 31.03.2021р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 10.08.2021р. №2738/04-36-07-01/41713527, яким встановлено порушення ТОВ «ЕЛТЕХКОМП», зокрема, приписів п.198.1, п.198.3, ст.198 ПК України, внаслідок чого останнім занижено позитивне значення, що підлягає сплаті до державного бюджету, з податку на додану вартість у загальній сумі 938910,00грн., в тому числі: у листопаді 2019 року на суму 679769,00грн., у грудні 2019 року на суму 144845,00грн., у лютому 2020 року на суму 86406,00грн. та у квітні 2020 року на суму 27890,00грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що документальною плановою виїзною перевіркою позивача встановлено заниження останнім податку на додану вартість у загальній сумі 938910,00грн., внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними контрагентом позивача ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», оскільки правочин, укладений з цим суб`єктом господарювання, не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним. Так, відповідно до наданих до перевірки ТТН перевезення поставленого ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» товару здійснювалося, зокрема, на автомобілях ГАЗ державний номер НОМЕР_1 та МАН державний номер НОМЕР_2 , проте, такі автомобілі відсутні в реєстраційній інформації з 01.01.2013р. та в транспортних ліцензіях, а автомобіль РЕНО державний номер НОМЕР_3 , яким також згідно з наданими ТТН здійснювалося перевезення цих товарів, значиться в реєстраційній інформації як ЗИЛ вантажна цистерна, яка, відповідно, не може перевозити вказаний у ТТН товар. Також перевіркою наданих ТТН встановлено, що в них не заповнено графи: «вантажно-розвантажувальні операції», «маса брутто при навантаженні/розвантаженні», «час вибуття, прибуття, простою, підписи відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних операціях», що свідчить про невідповідність цих ТТН вимогам чинного законодавства та, відповідно, їх дефектність, відтак, вони не можуть бути належним доказом підтвердження транспортування придбаного товару. Крім цього, згідно з наявною податковою інформацією у контрагента позивача ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» недостатньо трудових та виробничих ресурсів (середньооблікова кількість штатних працівників 0 осіб, відсутнє виробниче обладнання, транспортні засоби, офісні приміщення та основні фонди), це підприємство подає податкову звітність з нульовими показниками, а рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.04.2021р. №117446 встановлена відповідність ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» критеріям ризиковості платника податку і останнє не скористалося передбаченим чинним законодавством правом для виведення з переліку ризикових. Також в ході перевірки встановлено, що ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» є фігурантом кримінального провадження №32019100110000109 від 17.12.2019 року, порушеного за фактом того, що невстановленими досудовим розслідуванням особами забезпечено внесення в документи, які відповідно до закону подаються для державної реєстрації юридичних осіб, завідомо неправдивих відомостей. Водночас, відповідно до Додатка №4 Джикія Іраклі, керівник (засновник) підприємства ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», повідомив, що не має відношення до реєстрації та ведення фінансово-господарської діяльності цього суб`єкта господарювання. Таким чином, ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» не мало можливості придбати товар у ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», оскільки останнє створене та використовувалось виключно з метою оформлення документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди і мінімізації сплати податків іншими підприємствами та не провадило господарську діяльність. Отже, за результатом проведеної перевірки не встановлено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам, які склались між позивачем та його вищевказаним контрагентом. Відтак, ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» неправомірно відображено податковий кредит з ПДВ при відображені операцій з придбання товарів у ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ».

На підставі акта перевірки від 10.08.2021р. №2738/04-36-07-01/41713527 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0128050701 від 01.09.2021 року, яким ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1173637,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 938910,00грн. та за штрафними санкціями на суму - 234727,50грн.

Розглядаючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення від 01.09.2021 року №0128050701, суд зважає на таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

З матеріалів справи слідує, що 08.10.2019р. між ТОВ «ЕЛТЕХКОМП», як Покупцем, та ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», як Постачальником, укладено Договір поставки №2019/08-10-4, згідно з яким Постачальник зобов`язується передати у власність Покупцеві товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар; найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає продажу за цим Договором, його часткове співвідношення (асортимент, кількість, номенклатура), визначаються у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами цього Договору (п.1.1 та п.1.2 Договору).

Згідно з п.3.1 Договору поставки від 08.10.2019р. №2019/08-10-4 передача товару Покупцю здійснюється на складі Постачальника; вивезення товару зі складу Покупець здійснює за свій рахунок та своїми силами.

На підставі Договору поставки від 08.10.2019р. №2019/08-10-4 та видаткових накладних від 08.11.2019р., від 14.11.2019р., від 19.11.2019р., від 20.11.2019р. та від 24.01.2020р. ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» у листопаді 2019 року та у січні 2020 року здійснило поставку товару (листів, кутиків, смуг, швелерів, кутників) на адресу ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» на загальну суму 5633462,98грн., в тому числі ПДВ 938910,50грн.

У зв`язку із здійсненням поставки вищевказаного товару ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» складено податкові накладні від 08.11.2019р., від 14.11.2019р., від 19.11.2019р., від 20.11.2019р. та від 24.01.2020р. на загальну суму ПДВ 938910,50грн.

Транспортування товару ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» на адресу ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» здійснювалось транспортними засобами самого позивача, а також транспортними засобами ФОП ОСОБА_1 на підставі Договору на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №9.7 від 04.09.2021р., укладеним останньою з позивачем, згідно з яким ТОВ «ЕЛТЕХКОМП», як Замовник, доручає, а ФОП ОСОБА_1 , як Експедитор, приймає на себе зобов`язання від свого імені за винагороду і за рахунок Замовника забезпечувати здійснення перевезення вантажів Замовника автомобільним транспортом.

На підтвердження факту транспортування вищевказаного товару позивачем надано ТТН від 08.11.2019р., від 14.11.2019р., від 19.11.2019р., від 20.11.2019р. та від 24.01.2020р.; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) з організації перевезення по маршруту: м. Харків м. Дніпро згідно з Договором на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом №9.7 від 04.09.2021р., із зазначенням в цих актах марок та державних номерів автомобілів, якими здійснювалося транспортування товару; рахунки на оплату до вказаних актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та платіжні доручення про оплату ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» коштів за надані послуги транспортування на користь ФОП ОСОБА_1 , а також безпосередньо сам Договір №9.7 від 04.09.2021р. на організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Отриманий від ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» товар оприбутковано позивачем із відповідним відображенням в бухгалтерському обліку підприємства за 2019-2020р.р., що підтверджується картками рахунку 201 за 08.11.2019-31.03.2021р., а також не заперечується відповідачем і самостійно зазначається в акті перевірки від 10.08.2021р. №2738/04-36-07-01/ НОМЕР_6 .

Відповідно до наданих оборотно-сальдових відомостей по рахункам 231, 201, 26 та карток рахунку 201 отриманий від ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» товар частково використано ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» у власному виробництві, що відображено відповідним списанням ТМЦ зі складу. Також на підтвердження використання цих ТМЦ у власній господарській діяльності для виготовлення трансформаторних підстанцій, трансформаторів тощо позивачем надано калькуляції собівартості продукції в частині матеріальних витрат та договори поставки з іншими контрагентами (ТОВ «АГРО-ОВЕН», ТОВ «ЮСМ-ЕЛЕКТРИК», ВК «КОНСАЛТ ІНВЕСТ КОМПАНІЯ ЕНЕРДЖІ», ТОВ «ЕС-КАРГО ДНІПРО», ТОВ «БРЕЙН БАУ-ХОЛДІНГ МІСТ», ТОВ «ГРІН ЕНЕРГО»), яким позивачем реалізовано виготовлений товар з використанням комплектуючих, отриманих від ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», а також специфікації до вказаних договорів поставки, видаткові накладні, акти приймання-передачі товару та ТТН.

За наведених обставин, факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» підтверджується відповідними первинними документами, копії яких наявні в матеріалах справи, та які в повній мірі відображають зміст та обсяг цих господарських операцій, а також свідчать про зміни в майновому стані позивача.

Факт використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, складеними за операціями з подальшої реалізації цього товару в адресу інших підприємств (вказані операції в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку підприємства та в податковій звітності за відповідні періоди).

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Як слідує з наданих до суду документів, розбіжності між сумами податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським відносинам ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» з ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» відсутні.

Контролюючим органом також до суду не надано будь-яких заперечень, щодо того, що всі податкові накладні, виписані вищевказаним контрагентом позивача, на загальну суму податкового кредиту 938910,50грн. зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, до них не наведено жодних зауважень.

Відносно посилань відповідача на дефектність наданих до перевірки товарно-транспортних накладних через те, що в них не заповнено графи: «вантажно-розвантажувальні операції», «маса брутто при навантаженні/розвантаженні», «час вибуття, прибуття, простою, підписи відповідальної особи при вантажно-розвантажувальних операціях», а також через те, що в деяких з ТТН зазначено автомобілі ГАЗ державний номер НОМЕР_1 та МАН державний номер НОМЕР_2 , які відсутні в реєстраційній інформації з 01.01.2013р. та в транспортних ліцензіях, а автомобіль РЕНО державний номер НОМЕР_3 , яким також згідно з наданими ТТН здійснювалося перевезення цих товарів, значиться в реєстраційній інформації як ЗИЛ вантажна цистерна, яка, відповідно, не може перевозити вказаний у ТТН товар, суд зазначає наступне.

По-перше, судом встановлено, що доводи контролюючого органу про те, що автомобіль РЕНО державний номер НОМЕР_3 , який використовувався позивачем для перевезення отриманого від ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» товару, є вантажною цистерною не відповідають дійсності та спростовуються відомостями свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу НОМЕР_7 , згідно з яким вказаний автомобіль є вантажним бортовим, критим тентом.

Щодо доводів контролюючого органу про те, що в деяких з наданих позивачем ТТН зазначено автомобілі ГАЗ державний номер НОМЕР_1 та МАН державний номер НОМЕР_2 , які відсутні в реєстраційній інформації з 01.01.2013р. та в транспортних ліцензіях, суд зазначає, що відповідно до листа-пояснення ФОП ОСОБА_1 від 23.09.2022р. №01 остання підтвердила, що дійсно нею були здійснені перевезення металопродукції за заявленим маршрутом для замовника ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» згідно з умовами договору перевезення між ними, при цьому, у зв`язку із великим документообігом при заповненні ТТН №362/1911-34 від 19.11.2019р., №362/1911-35 від 19.11.2019р., №362/2401-96 від 24.01.2020р. було помилково внаслідок технічної помилки зазначено автомобілі ГАЗ державний номер НОМЕР_1 та МАН державний номер НОМЕР_2 , замість правильних ФІАТ державний номер НОМЕР_4 та МАН державний номер НОМЕР_5 , які були вірно вказані в актах виконаних робіт щодо виконання послуг перевезення №1122.1 від 22.11.2019р., №210.4 від 10.02.2020р. При цьому, позивачем на підтвердження наведеного також надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів ФІАТ державний номер НОМЕР_4 та МАН державний номер НОМЕР_5 , та посвідчення водія цих автомобілів ОСОБА_2 .

По-друге, відповідно до абз.9 ч.2 ст.9 Закону №996 неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Крім того, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14 жовтня 1997 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

При цьому, Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., не встановлюються правила податкового обліку, а лише встановлюються права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, ТТН та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку.

Відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення, обумовленого договорами, не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій, тим більше, що товарно-транспортна накладна є обов`язковою саме для підтвердження відомостей про господарську операцію з перевезення товару, в той час, як законодавчі норми не ставлять в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) або допущення недоліків при їх оформленні з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість.

Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною. Наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток та на додану вартість не є визначальними при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 12.06.2018 року у справі №826/11879/13-а, від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16 та від 24.05.2019 року у справі №816/1371/16.

Відносно, посилань відповідача на те, що правочин, укладений позивачем з ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ», не спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним, підтвердженням чого, на думку контролюючого органу, є наявність податкової інформації про недотримання цим контрагентом вимог податкового законодавства та відсутність у цього підприємства необхідних для здійснення господарської діяльності трудових та виробничих ресурсів, транспортного, виробничого та торгівельного обладнання, основних засобів, матеріалів товарних запасів, а також складських приміщень, суд зазначає наступне.

По-перше, жодною нормою законодавства України не передбачається обов`язку платників податків одержувачів товарів вимагати від контрагентів-постачальників будь-яких відомостей щодо повноти сплати ними податків за окремою операцією придбання товарів, відомостей щодо третіх осіб (постачальників у ланцюгу), перевіряти додержання чи порушення ними законодавчих приписів, а також наявність у цих контрагентів умов для належного здійснення господарської діяльності, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік певного платника податків від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від господарських та виробничих можливостей контрагента.

Відсутність у вказаного контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16.

По-друге, навіть, якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) і порушив вимоги податкового законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ за правочином з таким контрагентом у разі, якщо платник податку виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування, сплатив за виконані послуги і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту та здійснених витрат.

Слід зауважити, що під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товар, незважаючи на те, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Такий висновок узгоджується із позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у справі №К/9901/1349/17.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагента позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Наведена правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 31.07.2018р. у справі №817/1339/17 (адміністративне провадження №К/9901/49539/18).

У свою чергу, статтею 61 Конституції України встановлено індивідуальний характер відповідальності, що виявляється і у персональній відповідальності кожного платника податку за ведення податкового обліку.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб`єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 7.1 рішення у справі «Булвес АД проти Болгарії» Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: «...Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив в рішенні у справі «Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії», у пункті 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов`язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Згідно зі ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку, при цьому такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення ведення податкового обліку.

Крім цього, суд зауважує на безпідставність посилання відповідача на те, що рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.04.2021р. №117446 встановлена відповідність ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» критеріям ризиковості платника податку і останнє не скористалося передбаченим чинним законодавством правом для виведення з переліку ризикових, оскільки, як встановлено судом, взаємовідносини між позивачем та ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» мали місце у листопаді 2019 року січні 2020 року, тобто майже за півтора року до того, як цей контрагент позивача віднесено до статусу ризикових.

Також суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладеним правочину між позивачем та ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ». При цьому, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів нікчемності означеного договору, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, безтоварності господарських операцій, відсутності зв`язку укладеної угоди з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладений правочин порушує публічний порядок відповідно до ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України.

Водночас, необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст.228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків. При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Зміст укладеного позивачем з ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» договору не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов`язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об`єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо. В межах спірних правовідносин позивач не складав податкових накладних, а отримував такі податкові накладні від контрагента та згідно з ними і формував податковий кредит за відповідні періоди.

При цьому, як на час укладення угоди між позивачем та його означеним вище контрагентом, так і на час її виконання, а також на час розгляду справи судом вказані суб`єкти господарювання знаходилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також є платниками податку на додану вартість, що відповідачем не заперечується.

Виписані ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» податкові накладні на підставі укладеного з позивачем договору поставки оформлені з дотриманням вимог ст.201 Податкового кодексу України та зареєстровані в ЄРПН, що відповідачем не заперечується.

Відповідні податкові зобов`язання та податковий кредит по взаємовідносинам з вказаним контрагентом були задекларовані позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість, що відповідачем також не заперечується.

Твердження фіскального органу у відзиві на позовну заяву та у акті перевірки про наявність кримінального провадження, в якому ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» є фігурантом, не можуть братись судом до уваги, оскільки в силу статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. З огляду на викладене, суд вважає, що окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися доказом, на який податковий орган вправі посилатися в обґрунтування безтоварності (нереальності) операції.

Крім того, перелік матеріалів, які можуть бути використані посадовими особами для висновків за результатами перевірок, визначено пунктами 77.8, 78.7 та 83 ПК України. Окремі документи з матеріалів кримінальних проваджень (за виключенням судових рішень), як-то протоколи допиту учасників кримінального провадження, письмові пояснення осіб, постанови слідчих, клопотання прокурорів, тощо не віднесені до такого переліку. Відповідно до положень КАС України підстави для висновків суду є відомості отримані судом під час судового засідання, і суд не в праві обґрунтовувати свої рішення окремими твердженнями органів досудового слідства.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 березня 2018 року у справі №816/809/17 (адміністративне провадження №К/9901/1349/170), сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами.

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі №21-421а11 та від 22 вересня 2015 року у справі №810/5645/14, а також в постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №2а-9375/11/1370 (адміністративне провадження №К/9901/5919/18) та від 13 березня 2018 року у справі №826/13582/13-а (адміністративне провадження №К/9901/19905/18).

Суд зазначає, що саме по собі порушення кримінального провадження без доведеності фіскальним органом, на підставі належних та допустимих доказів здійснення контрагентом протиправної, злочинної діяльності, що спрямована на формування необґрунтованої податкової вигоди, та без доведення обізнаності платника податків про незаконний характер діяльності контрагентів, не може бути належним доказом протиправного формування платником податків даних податкового обліку.

З огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентом ТОВ «НВП «УКРСТРОЙ» в ході виконання реальних господарських операцій з поставки товару.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» №0128050701 від 01.09.2021 року, яким ТОВ «ЕЛТЕХКОМП» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1173637,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 938910,00грн. та за штрафними санкціями на суму - 234727,50грн., є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ «ЕЛТЕХКОМП», відповідно, - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 17604,56грн., а тому, з огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає саме ця сума судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕХКОМП» (код ЄДРПОУ 41713527, місцезнаходження: вул. Берегова, буд.133-Б, м. Дніпро, 49000) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області форми «Р» від 01.09.2021р. №0128050701.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, місцезнаходження: вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТЕХКОМП» (код ЄДРПОУ 41713527, місцезнаходження: вул. Берегова, буд.133-Б, м. Дніпро, 49000) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 17604,56грн. (сімнадцять тисяч шістсот чотири гривні 56 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10.10.2022р.

Суддя: О.М. Турова