Рішення

від 30.11.2022 по справі 480/6989/22

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року Справа № 480/6989/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Діски А.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Олійник К.О.,

представника позивача - Токаря В.С.,

представника відповідача Цуканова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6989/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" про стягнення податкового боргу та накладення арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Сумській областізвернулось до Сумського окружного адміністративного суду з позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С", в якому просв:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей С" за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 1 199 526,30 грн., а саме:

- за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 283 799,50 грн.;

- за платежем адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 915 726,80 грн.

2. Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" загальною сумою 1 199 526, 30 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з адміністративних штрафів та інших санкцій загальною сумою 1 199 526,30 грн. Відповідачу надсилалась податкова вимога від 02.12.2021 на суму 414706,80 грн., однак, сума боргу залишилась не сплаченою.

Ухвалою суду від 25.10.2022 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.11.2022 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні. Зазначає, що податкові повідомлення-рішення, які стали підставою для нарахування податкового боргу позивачем, було оскаржено в адміністративному порядку.

Ухвалою суду від 25.11.2022 у справі призначено судове засідання на 30.11.2022.

29.11.2022 позивач подав до суду відповідь на відзив та заяву про зменшення позовних вимог на суму 500000 грн. та просив суд стягнути з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 699526,30 грн. та накласти арешт на кошти відповідача загальною сумою 699526,30 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Ухвалою суду від 30.11.2022 дану позовну заяву в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 500000 грн. на підставі податкового повідомлення-рішення від 18.02.2022 №137718280901 залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву в частині стягнення з відповідача податкового боргу загальною сумою 699526,30 грн. підтримав. Просив стягнути з ТОВ "Борей-С" податковий борг та накласти арешт на кошти відповідача загальною сумою 699526,30 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо накладення арешту на кошти відповідача, які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Борей-С" зареєстровано органами державної реєстрації, як юридична особа та знаходиться на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.

Відповідно до розрахунку податкового боргу та витягу з інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість з штрафних санкцій в сумі 699526,30 грн. (а.с. 49- 52, 80, 81). У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством (ч.1 ст. 17 цього Закону).

Пунктом 10 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" визначено: до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

За ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень (ст. 121 ПК України).

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0000103201 від 31.01.2020 на суму 283799,50 грн. на підставі акту перевірки № 11/18-28-32-01/41768906 від 09.01.2019 (а.с. 15, 17-19);

- № 0000093201 від 31.01.2020 на суму 414706,80 грн. на підставі акту перевірки № 8/18-28-32-01/41768906 від 08.01.2019 (а.с. 21,23);

- № 136918280901 від 18.02.2022 на суму 1020 грн. на підставі акту перевірки № 284/А/18-28-09-01/41768906 від 18.01.2022 (а.с. 26, 29-31) та застосовано штрафні санкції до відповідача за роздрібну торгівлю пальним через реєстратор розрахункових операцій (контрольно-касовий апарат), не зазначений у ліцензії та за ненадання до перевірки документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Податкові повідомлення-рішення від 31.01.2020 були направлені ТОВ "Борей-С" рекомендованими листами (а.с. 16, 22) та отримані 03.02.2020, а податкове повідомлення-рішення від 18.01.2022 отримане відповідачем 21.02.2022 (а.с. 28).

Відповідно до п. 56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідачем оскаржувались податкові повідомлення-рішення № 0000103201 та № 0000093201 від 31.01.2020. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 у справі № 480/2792/20, залишеним без зміни постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16.06.2021, у задоволенні позову ТОВ "Борей-С" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000103201 та № 0000093201 від 31.01.2020 було відмовлено.

Доказів того, що податкове повідомлення-рішення № 136918280901 від 18.02.2022 оскаржувалось відповідачем в адміністративному чи судовому порядку, суду надано не було.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Податкова вимога № 0025188-1302-1819 від 02.12.2021 направлялась відповідачу на його податкову адресу та отримана ним 15.12.2021 (а.с. 14).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до норм статті 95 ПК України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

Станом на день розгляду справи судом, сума грошового зобов`язання відповідача зі сплати штрафних санкцій в сумі 699526,30 грн. у встановлені законом строки не сплачена, тому відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотнього відповідачем не подано, а судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача податкового боргу зі штрафних санкцій в сумі - 699526,30 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача в частині накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.

Так, позивач просить суд накласти арешт на кошти ТОВ "Борей-С", що знаходяться у банку, на суму податкового боргу, посилаючись на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої відомості щодо наявності у відповідача права власності, інших речових прав, іпотек, обтяжень відсутні. Також позивачем встановлена відсутність майна у відповідача, за рахунок якого може бути погашений податковий борг (а.с. 35, 37).

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.п. 94.1, 94.2, 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абз. 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Так, відповідно до п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин:

94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;

94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;

94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;

94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;

94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;

94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;

94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;

94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Приписи ст. 94 Податкового кодексу України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Таким чином, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27.11.2018 по справі № 820/1929/17.

Крім того, відповідно до п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В рішенні від 01.10.2019 по справі № 825/2243/18 Верховний Суд зазначив: "Не зважаючи на те, що кошти є також складовою майна платника податків, що складає загальний об`єкт, в той же час має свої особливості та різницю виникнення підстав для вчинення відповідних дій пов`язаних із встановленням певного виду обмеження щодо такого майна (коштів), у вигляді арешту, а також можливим порядком його застосування. Обидва види арешту розрізняються процедурою застосування або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів). В зв`язку з чим, має місце різна правова природа виникнення та регулювання цих предметів, які не можна вважати тотожними в межах спірних правовідносинах.

З огляду на правовий зміст та аналіз наведених норм матеріального права у їх взаємному зв`язку, вбачається, що законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але і за наявністю підстав (умов) для такого звернення.

Наявність у відповідача податкового боргу, а також наявність обставин визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом є підставами для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку".

У даному випадку Головне управління ДПС у Сумській області не зазначило та не довело належними доказами наявність підстав застосування арешту коштів ТОВ "Борей-С", передбачених п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Сумській області в частині накладення арешту на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С-" в загальній сумі 699526,30 грн., які знаходяться на відкритих рахунках у банках.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою практикою Другого апеляційного адміністративного суду, викладеною в постанові від 10.11.2020 по справі №480/4396/19, від 07.10.2020 по справі №480/4478/19, від 26.10.2020 по справі №480/4422/19 від 28.06.2022 №480/6758/21 та з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.05.2022 по справі №825/2335/18.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Борей-С" (майдан Незалежності, буд. 3/1, кабінет 94В, м. Суми, Сумська область, 40000, код ЄДРПОУ 41768906) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг загальною сумою 699 526,30 грн. (шістсот дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень тридцять копійок), а саме:

- за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081103) в сумі 283 799,50 грн. (двісті вісімдесят три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять гривень п`ятдесят копійок), отримувач ГУК Сум.обл./Краснопільська СТГ на р/р UA268999980313000106000018500, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998, призначення платежу;

- за платежем адміністративні штрафи та інші санкції (код 21081103) в сумі 415 726,80 грн. (чотириста п`ятнадцять тисяч сімсот двадцять шість гривень вісімдесят копійок), отримувач ГУК Сум.обл./Сумська МТГ на р/р UA088999980313060106000018540, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998, призначення платежу.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05.12.2022.

Суддя А.Б. Діска